Решение № 128185201, 17.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9618/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо обчислення та виплати з 01.01.2025 пенсії ОСОБА_1 у неповному розмірі шляхом застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постановою Кабінету Міністрів України "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану" від 03.01.2025 №1;

- зобов`язати ГУ ПФУ нараховувати та виплачувати з 01.01.2025 пенсію ОСОБА_1 у розмірі 80% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат, без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану" від 03.01.2025 № 1, без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.01.2025 року по день проведення перерахунку.

Позивач зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262).

Позивач вказує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду 27.01.2021 року у справі № 420/11127/21 визнано протиправними дії ГУ ПФУ та зобов`язано ГУ ПФУ з провести з 01.06.2021 року перерахунок та нарахування основного розміру пенсії виходячи з 80% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 року у справі № 420/27342/23 визнано протиправними дії ГУ ПФУ та зобов`язано ГУ ПФУ провести з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Станом на грудень 2024 року розмір пенсії складав 31661,13 грн з урахуванням максимального розміру 31661,13 грн.

Разом з тим, починаючи з 01.01.2025 року відповідач на виконання постанови КМУ від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (Далі Постанова №1) зменшив розмір його пенсії.

Позивач вважає дії відповідача по перерахуванню його пенсії на підставі постанови КМУ №1, що призвело до зниження розміру його пенсії, протиправними.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення Конституційного Суду України та практику Верховного Суду .

Ухвалою суду від 07.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у порядку ст.262 КАС України.

Ухвалою суду від 19.05.2025 року позов залишений без руху та наданий строк на усунення недоліків щодо чіткого визначення позовних вимог.

Представник позивача подав до суду заяву, в який зазначив, що оскарження дій відповідача не може бути у разі не порушення його прав, а він лише просить виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 80% грошового забезпечення.

Ухвалами суду від 17.07.2025 року відмовлено у задоволенні клопотань ГУ ПФУ щодо зупинення провадження у справі та притягнення до участі у справі Міністерство соціальної політики України.

Представник відповідача у відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що обмеження пенсії застосовуються на підставі Закону України від 08.07.2011 року №3668. Питання нарахування та виплати пенсії позивачу без обмеження максимального розміру у відповідності до вказаного Закону вирішені судом в рішенні від 30.01.2024 року по справі №420/27342/24, на виконання рішення максимальний розмір пенсії не був обмежений.

Також представник відповідача зазначив, що на виконання ст.46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» КМУ прийняв постанову №1, яка розроблена та прийнята КМУ на виконання своїх конституційних повноважень з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат та є обов`язковою для виконання органами Пенсійного фонду України.

Вказані нормативно-правові акти є діючими та неконституційними не визнавались.

Представник відповідача зауважує, що Конституційний Суд України в Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі зміни можуть бути обумовлені необхідністю усунення реальних загроз економічній безпеці України чи запобігання таким загрозам, що згідно із частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

На думку представник права позивача ГУ ПФУ не порушувало.

Справу розглянуто у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач неодноразово звертався до суду за захистом порушених ГУ ПФУ його пенсійних прав.

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 року у справі № 420/11127/21 визнано протиправними дії ГУ ПФУ та зобов`язано ГУ ПФУ провести з 01.06.2021 року перерахунок та нарахування основного розміру пенсії ОСОБА_1 виходячи з 80% грошового забезпечення, з урахуванням довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/297 від 13.07.2020 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та з урахуванням основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премії, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 року у справі № 420/27342/23 визнано протиправними дії ГУ ПФУ та зобов`язано ГУ ПФУ провести з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року а виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 26 661,13 гривень та 28 161,13 гривень відповідно без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 року у справі № 420/20969/24, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок і виплату пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії) з 01.07.2021 року без обмеження її максимальним розміром, з урахування раніше здійснених виплат.

Згідно з наданим до суду розрахунком пенсії позивача з 01.01.2025 року розмір нарахованою пенсії позивачу складає 31661,13 грн, проте до вказаної суми застосовані положення п.1 постанови КМУ№1 , розмір пенсії знижений та визначений у сумі 26969,74 грн.

Таким чином, до 01.01.2025 року позивач отримував пенсію нараховану йому відповідно до рішень суду у розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження її максимального розміру на підставі Закону України від 08.07.2011 № 3668 - VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Згідно з листом ГУ ПФУ від 24.02.2025 року розмір пенсії ОСОБА_1 за рішенням суду від 30.01.2024 року становить 31661,13 грн. Проте застосовані положення постанови КМУ №1 та розмір пенсії становить 26969,74грн.

19.11.2024 року прийнято Закон України № 4059-IX «Про Державний бюджет на 2025 рік», статтею 46 якого установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаного Закону постановою КМУ прийнята постанова №1, якою визначений розмір і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій

Відповідно до Постанови №1, для тієї частини пенсійних виплат, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановлюються коефіцієнти до відповідних сум перевищення: від 10 до 11 прожиткових мінімумів - 0,5, від 11 до 13 прожиткових мінімумів - 0,4, від 13 до 17 прожиткових мінімумів - 0,3, від 17 до 21 прожиткових мінімумів 0,2. Для виплат, які перевищують 21 розмір прожиткового мінімуму, встановлено коефіцієнт 0,1.

Також пунктом 2 постанови №1 визначено коло осіб, до пенсій яких не застосовуються коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови.

Оскільки позивач не відносився до осіб, вказаних у п.2 постанови №1, до розміру його пенсії, якій перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, застосовані встановлені п.1 коефіцієнти до відповідних частин пенсії, в результаті чого пенсія позивача була зменшена.

Позивач вважає дії відповідача щодо застосування до розміру його пенсії коефіцієнтів, визначені пунктом 1 постанови №1 протиправними та звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши заяви по суті та надані учасниками справи докази суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частинами 1,2 ст. 63 Закону №2262-ХІІ встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (п.6 ч.1 ст.92).

Частиною другою статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ /надалі Указ № 64/2022/, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, не обмежується конституційне право громадян на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Питання можливості застосування обмеження пенсії осіб, яким пенсія призначена на підставі Закону України №2262-ХІІ було предметом розгляду Конституційного Суду України, а також Верховного Суду.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Постанова КМУ №1, якою визначений розмір і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій в період воєнного стану, прийнята на виконання ст.46 Закону України № 4059-IX від 19.11.2024 року «Про Державний бюджет на 2025 рік».

Між тим, відповідно до ч.3 ст.1-1 Закону №2262-ХІІ зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзацах 2 та 3 пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 зазначено, що виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного Кодексу України, так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями п.1 ч.2 ст.92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абз.8 пп.2.2 п. 2 мотивувальної частини). Ураховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголошує на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить ст.6, ч.2 ст.19, ст.130 Конституції України.

Відповідно до ч.3 ст. 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно з ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

У разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Законом №2262-ХІІ і Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".

Таким чином, застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанови КМУ №1 є протиправним.

В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, якою визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд враховує висновки Верховного Суду щодо спірних правовідносин.

Так, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.02.2025 року відмовлено у відкритті провадження за поданням судді Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А про розгляд Верховним Судом як зразкової справи №520/909/25, в якій позивач, крім іншого, просив зобов`язати ГУ ПФУ виплатити йому без обмеження граничним (максимальним) розміром та без застосування до суми перевищення коефіцієнту, визначеного постановою Кабінету Міністрів України №1.

Колегія суддів в даній ухвалі, звернула увагу на те, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Таким чином, застосування до пенсії позивача положень постанови КМУ №1 та на цій підставі зменшення розміру його пенсії є протиправним.

Що стосується вимог позивача про зобов`язання відповідача виплачувати пенсію позивачу з 01.01.2025 року не тільки без застосування положень постанови КМУ №1, але і без обмежень максимального розміру та у розмірі 80% грошового забезпечення, то в цієї частині права позивача порушені з 01.01.2025 року не порушені.

Згідно з листом ГУ ПФУ від 24.02.2025 року розмір пенсії ОСОБА_1 за рішенням суду від 30.01.2024 року по справі №420/27342/23 становить 31661,13 грн. До розміру пенсії позивача з 01.01.2025 року застосовані положення постанови КМУ №1 та розмір пенсії становить 26969,74грн, що також підтверджується копією розрахунку пенсії позивача.

Питання зобов`язання виплати пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення та без обмеження максимального розміру пенсії на підставі Закону № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» сформульовані позивачем як спосіб захисту своїх прав. Між тим, вимоги щодо відсоткового розміру пенсії позивача та обмеження її максимального розміру на підставі Закону № 3668-VI розглянути судом у рішеннях суду від 27.01.2021 року у справі № 420/11127/21 і від 20.02.2025 року у справі №420/1495/25, від 30.01.2024 року у справі № 420/27342/23 від 02.10.2024 року у справі № 420/20969/24 згідно з якими позовні вимоги позивача задоволені, та з 01.01.2025 року ці права не порушувались.

Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2,3 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо зниження розміру пенсії та виплати позивачу з 01.01.2025 основного розміру пенсії із застосуванням положень п.1 постанови КМУ №1 та зобов`язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2025 року позивачу пенсії без застосування положень п.1 постанови КМУ від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Керуючись ст.2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83 м. Одеса 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зниження розміру пенсії та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2025 основного розміру пенсії із застосуванням положень п.1 постанови КМУ від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2025 року ОСОБА_1 пенсії без застосування положень п.1 постанови КМУ від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва