Решение № 128165098, 16.06.2025, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/741/25

2/709/417/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

16 червня 2025 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Шарая Л.О.,

за участі секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Чорнобай цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Він Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Короткий виклад позиції позивача та відповідача.

ТОВ " Він Фінанс" (надалі по тексу - позивач) звернулося з позовом до

ОСОБА_1 (надалі по тексту - відповідач) із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс». Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання протоколу № 1706 від 25.07.2024 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів товариства.

12.11.2018 ТОВ «ФК «Дінеро» укладено договір кредитної лінії № L3498875 з ОСОБА_1 . В інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Дінеро» присвоєно номер договору - № L3498875, паралельно з номером договору № AG5634120, який зазначено в документах (на сайті) кредитора. Первісний кредитор виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти, в свою чергу позичальник, не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів в наслідок чого виникла заборгованість. Згідно з детальним розрахунком заборгованості, загальний розмір заборгованості становив 17937,99 грн, яка складала з тіла кредиту в розмірі 8200,00 грн, заборгованості по відсоткам за користування кредитом 1538,00 грн, штрафами - 4099,99 грн, комісією 4100,00 грн. 01.07.2019 між ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги № 01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором кредитної лінії № L3498875 за яким ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора стосовно відповідача. Станом на дату укладення договору № 01072019 від 01.07.2019 відступлення права вимоги, сума заборгованості відповідача перед новим кредитором - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за кредитним договором становила

17937,99 грн. В період з 01.07.2019 по 14.04.2025 по кредитному договору № L3498875 від 12.11.2018 року надходження коштів на користь ТОВ «Він Фінанс» в рахунок погашення заборгованості за кредитом - 0,00 грн, а тому сума заборгованості за відступленим правом вимоги становить 17937,99 грн. Всупереч умов кредитного договору та вимог закону відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «Він Фінанс». Позивач додатково зазначає, що кредитний договір № L3498875 укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Заборгованість відповідача за кредитним договором

№ L3498875 від 12.11.2018 складає - 17937,99 грн. Сума збитків з урахуванням 3% річних - 1612,94 грн. Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань - 7408,47 грн. Разом заборгованість становить - 26959,40 грн. За вказаних обставин, посилаючись на приписи законодавства позивач просить поновити строк позовної давності для подання позову до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № L3498875 від 12.11.2018; стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 26959,40 грн, а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

05.05.2025 представник позивача Романенко М.Е., в інтересах ТОВ " Він Фінанс" через систему «Електронний Суд» скерував до Чорнобаївського районного суду Черкаської області в електронній формі позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06.05.2025 позовна заява прийнята суддею до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначений розгляд справи.

У судове засідання позивач свого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, однак поштова кореспонденція повернулася до суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою. Відзиву на позовну заяву відповідач не подав, жодних заяв чи клопотань до суду не направив, причини неявки суду не відомі.

Пунктом 4 частини 8 статті 128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки судом вживалися вимоги закону щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, він вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, не подав відзиву, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Застосовані норми права.

Правовідносини між сторонами, які виникли щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1, 2 ст. 640 ЦК України унормовано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020

№ 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ч. 1 ст. 1050 ЦК України та згідно з вимогами статей 526, 527, 530 ЦК України банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При наданні правової оцінки підставам нарахування позивачем інфляційних втрат та 3 % річних за неналежне виконання відповідачем умов Договору кредитної лінії № AG5634120 (L3498875) від 12.11.2018, суд урахував такі норми права.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року N 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, оцінка аргументів учасників.

12.11.2018 ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» укладено договір кредитної лінії

№ AG5634120 (L3498875) з ОСОБА_1 (а.с. 8).

Згідно з умовами договору кредитної лінії позивач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн, відсоткова ставка в день - 0,65 %, загальна вартість кредиту - 5975,00 грн; реальна річна відсоткова ставка - 234,00 %, дата повного погашення - 12.12.2018.

16.11.2018 ТОВ «ФК «Дінеро» уклало додаткову угоду № АМ9513088 до договору кредитної лінії № AG5634120 з ОСОБА_1 (а.с. 9).

Відповідно до додаткової угоди до договору кредитної лінії, відповідач отримав додатково у кредит грошові кошти у розмірі 3200,00 грн. При цьому відсоткова ставка в день - 0,68 %, загальна вартість кредиту - 9738,00 грн; реальна річна відсоткова ставка - 243,69 %, дата повного погашення - 12.12.2018.

Уподальшому між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та відповідачем було укладено рядо додаткових угод, згідно яких сторони продовжили строк кредитування та встановили дату погашення - 26.12. 2018, 09.01.2019, 08.02.2019, 22.02.2019, 01.03.2019 (а.с. 10-14).

Відповідач був ознайомлений із загальними умовами договору кредитної лінії

(а.с. 15-16), Паспортом споживчого кредиту (а.с. 17, 18) у яких міститься інформація щодо орієнтовної вартості кредиту, порядку та строків повернення кредиту, розміру та порядку нарахування процентів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. В силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України ця правова позиція має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Ураховуючи положення ст. 204, 207, 624, 628, 634, 368, 640 ЦК України, а також правову позицію ВП ВС, висловлену у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, суд дійшов висновку про укладення між ТОВ «ФК «Дінеро» та відповідачем 12.11.2018 кредитного договору № AG5634120.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності цього договору, він недійсним не визнаний.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу кредитні кошти 12.11.2018 - 5000,00 грн та 16.11.2018 - 3200,00 грн, а всього - 8200,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК«Дінеро»(а.с. 19) та випискою з рахунку ТОВ «ФК«Дінеро»(а.с. 20-22).

Відповідно до наданого ТОВ «ФК «Дінеро» розрахунку заборгованості за договором № AG5634120 за період з 12.11.2018 по 01.07.2019 (а.с. 19 на звороті) заборгованість відповідача становить 17937,00 грн та складається з: 8200,00 грн - тіло кредиту; 1538,00 грн. - проценти за період із 13.11.2018 по 12.12.2018; 4099,99 грн - нараховані штраф/пеня за період із 31.03.2019 по 30.05.2019; 4100,00 грн - комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю.

01.07.2019 ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги № 01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором кредитної лінії № L3498875 за яким ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора стосовно відповідача (а.с. 24-28, 29-30).

25.07.2024 відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано

ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс».

Суд дійшов висновку, що позивачем надано належні і допустимі докази укладення 12.11.2018 між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 договору кредитної лінії

№ AG5634120 (L3498875), виконання позикодавцем умов договору шляхом надання кредиту в розмірі 5000,00 грн та 3200,00 грн, отримання відповідачем цих кредитних коштів, а тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість у розмірі 17937,00грн,яка складаєтьсяіз:8200,00 грн - тіло кредиту; 1538,00 грн - проценти за користування кредитов за період із 13.11.2018 по 12.12.2018; 4099,99 грн - нараховані штраф/пеня за період із 31.03.2019 по 30.05.2019; 4100,00 грн - комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю.

Що ж стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми збитків з урахуванням 3 % річних в розмірі 1612,94 грн, а також суми збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань в сумі 7408,47 грн за період із 09.04.2022 по 07.04.2025, то як уже зазначалося, відповідно до п.18 «Перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких умов, у стягненні трьох відсотків річних та інфляційних витрат за період із 09.04.2022 по 07.04.2025 необхідно відмовити.

Щодо поновлення строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

При цьому відповідно до ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Виходячи зі змісту ст. 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`влення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Жодних заяв від відповідача про застосування позовної давності до суду не надходило.

Разом з тим, слід звернути увагу на те,що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічна: гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України: метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ набрав чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричини коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенні, території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеку" і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено.

За приписами п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією в національній валюті № L3498875 від 18.04.2025 (а.с. 41) позивачем при поданні цієї позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Оскільки вимоги позивача задоволені частково, на загальну суму 17937,99 грн, тобто на 67 %, то із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1865,25 грн (67 % від розміру сплаченого судового збору).

Надаючи оцінку вимогам позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн., суд враховує таке.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі № 2040/6747/18.

Ураховуючи обсяг правничої допомоги позивачу при розгляді цієї справи судом, надання позивачем договору про надання правової допомоги № 36 від 25.04.2024 (а.с. 36-37), додаткову угоду договору про надання правової допомоги № 36 від 25.04.2024

(а.с. 38), акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 24.04.2025 (а.с. 39), детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатським бюро "Анастасії Мінковської", необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" щодо стягнення кредитної заборгованості, що справа є малозначною, її розгляд здійснюється за правилами спрощеного провадження, представник позивача не приймав участь у судових засіданнях, суд вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищений та підлягає зменшенню до 2500,00 грн, ці витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Суд вважає, що такий розмір компенсації позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу відповідає засадам співмірності зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг, а також критеріям розумності та справедливості.

Керуючись ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Він Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Він Фінанс" ( код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112) заборгованість за договором кредитної лінії № AG5634120 (L3498875) від 12.11.2018, укладеним між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 у сумі 17937 (сімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять сім) гривень 00копійок,яка складаєтьсяіз:8200,00 грн - тіло кредиту; 1538,00 грн - проценти за користування кредитом за період із 13.11.2018 по 12.12.2018; 4099,99 грн - нараховані штраф/пеня за період із 31.03.2019 по 30.05.2019; 4100,00 грн - комісія.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Він Фінанс" ( код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112) понесені судові витрати в сумі 4365 (чотири тисячі триста шістдесят п`ять) гривень 25 копійок, із яких: 1865,25 грн - сплачений судовий збір,

2500,00 грн - витрати на правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України

http://ck.ck.court.gov.ua.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю " Він Фінанс", код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.О. Шарая