Решение № 128111475, 13.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 640/15424/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В. за участю секретаря судового засідання Грабової Т.П., представника позивача адвоката Лобікова Д.В., представників відповідача Андрющенко І.В., Ільєнко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва до Головного управління Держспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Держспоживслужби в м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування адміністративного-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування (регульованих) цін від 22.07.2019 № 17.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Зі змісту рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій від 22.07.2019 р. № 17 вбачається, що Головне управління Держпродспоживслужби м. Києва встановило, що Керуючою компанією порушено: п. п. 6, 7 порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

Позивач вказав, що повноваження органу державного нагляду (контролю) розповсюджуються на перевірку формування, встановлення та застосування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що не є предметом і метою діяльності позивача.

Зокрема, відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 № 209, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.05.2017 за № 604/30472, Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане. Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства.

Відповідач відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Позивач стверджує, що відповідачем було перевищено повноваження в частині наявності прав на проведення перевірки позивача, а також обрано неправильний спосіб здійснення перевірки, адже, позивач не формує, не встановлює та не застосовує тарифи, в силу відсутності таких повноважень відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування».

Також позивач зазначив, що зі змісту рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій від 22.07.2019 р. № 17 вбачається, що Керуючою компанією порушено: частину 2 статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення», за що передбачена відповідальність згідно пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Позивач не погоджується з тим, що порушив вищезазначену норму Закону України «Про ціни та ціноутворення», з огляду на наступне.

Згідно пункту 5.1.10 Статуту, Підприємство має право реалізовувати свою продукцію, надавати послуги, виконувати роботи за цінами і тарифами, які встановлюються самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавством України, - за державними цінами і тарифами.

У період з 01.01.2016 по 05.06.2017 відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.04.2015 № 442 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» (далі - Розпорядження № 442), було встановлено тарифи та структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються підприємствами територіальної громади міста Києва, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

З 06.06.2017 по 10.06.2018 відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.06.2017 № 668 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» (далі - Розпорядження № 668), було встановлено тарифи та структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинковихтериторій, якінадаються підприємствами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Згідно пункту 5.2.1 Статуту, Підприємство зобов`язане виконувати рішення Власника, розпорядження Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до абзацу першого частини 1 Прикінцевих та перехідних положень, новий Закон України «Про житлово-комунальні послуги» набрав чинності з 10.06.2018.

З урахуванням вимог ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», розуміння тарифу для послуги з управління багатоквартирних будинком (колишня послуга з утримання багатоквартирних будинків та прибудинкової території) трансформується в ціну.

Відповідно від дати набрання чинності новим Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (10.06.2018) Розпорядження № 668 не підлягає застосуванню, в розумінні державної регульованої ціни.

Застосування Керуючою компанією з 10.06.2018 по теперішній час ціни за її послуги в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в розмірі, що співпадає з розміром тарифу, не підтверджує застосування тарифу, як державної регульованої ціни в розумінні Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Таким чином, позивачем з 11.06.2018 по теперішній час застосовується ціна послуги, яка не є державною регульованою ціною, тобто порушення частини 2 статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення», на яке вказується у спірному Рішенні від 22.07.2019 р. № 17 та в Акті № 2317-10 від 24.05.2019 р., у Підприємства відсутнє.

Крім того, в Акті № 2317-10 від 24.05.2019 р. у розділі «Питання, що підлягають перевірці» зазначено: «пункт 3. Перевірка бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів, пов`язаних із формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін (тарифів), у тому числі п. 3.14. калькуляцій та розрахунків цін (тарифів).

У зв`язку з цим, позивач робить висновок, що Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві за матеріалами, отриманими під час планової перевірки, повинно було дослідити економічну обґрунтованість цін (тарифів) Підприємства.

Проте, в Акті № 2317-10 від 24.05.2019 р, у відповідача лише наявне посилання на вимогу нормативно-правового акту (ч.2 ст.12 Закону України «Про ціни та ціноутворення»), яку нібито порушив позивач, проте відсутній зміст такого порушення та відсутні будь-які розрахунки Відповідача в додатках до Акту № 2317-10 від 24.05.2019 р, які доводили б невідповідність ціни на послуги Керуючої компанії витратам на їх надання та прибуток від їх надання.

Таким чином, в Акті № 1100-10 від 18.03.2019 р. відповідачем не підтверджено факт того, що ціни Підприємства не є економічно обґрунтованими, тобто в рішенні про застосування адміністративно-господарських санкцій від 22.07.2019 р. № 14 відповідачем безпідставно зазначається про порушення Керуючою компанією частини 2 статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Також позивач вказав, що твердження відповідача про будь-які надлишково нараховані кошти мешканцям Печерського району м. Києва за період з 22.07.2018 р. по 30.04.2019 р, яке могло б ґрунтуватися на різниці тарифів за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.04.2015 № 442 (далі - Розпорядження № 442) та Розпорядженням № 668 (викладене в Акті перевірки від 24.05.2019 р. № 2317-10 та розраховане в Додатку 1), не відповідають дійсності, так як відсутнє рішення суду із встановленим зобов`язанням здійснювати у цей період нарахування по тарифу згідно Розпорядження № 442, а також розмір нарахування з 11.06.2018 по 28.02.2019, хоча і дорівнювнює розміру тарифу згідно Розпорядження № 668, проте фактично це ціна на послуги Підприємства, в розмірі нормативних витрат на надання послуг, розрахованих станом на 01.07.2017.

Вищезазначене, на думку позивача, свідчить, що факти, викладені в Акті перевірки від 24.05.2019 № 2317-10, не враховують всіх фактичних обставин справи.

Позивач зазначив, що твердження відповідача про будь-які надлишково нараховані кошти мешканцям Печерського району м. Києва, яке могло б ґрунтуватися на зменшенні приведених площ житлових будинків внаслідок передачі окремих тротуарів на баланс ШЕДів та застосування некоректних коефіцієнтів приведення прибудинкових площ (викладене в Акті перевірки від 24.05.2019 р. № 2317-10 та розраховане в Додатку 2), не відповідають дійсності, так як прибудинкова територія, яка включена до розрахунку тарифів на надання послуг Керуючої компанії знаходиться лише на обслуговуванні Керуючої компанії, відповідно витрати на види робіт, що здійснюються КП «ШЕУ» не включено до тарифу на утримання будинків та прибудинкових територій.

Також позивач зазначив, що в рішенні від 22.07.2019 р. № 17 відповідач вимагає сплати штрафу у розмірі 1560696,24 грн. (один мільйон п`ятсот шістдесят тисяч гривні двадцять чотири копійки), сума якого не обґрунтована.

Зокрема, відповідачем нібито було встановлено, що позивач допустив порушення, які зафіксовані в Акті № 2317-10 від 24.05.2019 р., у зв`язку з чим за період з 22.07.2018 р. по 30.04.2019 р. мешканцями Печерського району м. Києва за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкової території Позивачем було надлишково нараховано суму в розмірі 1560696,24 грн., за що п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про ціни та ціноутворення» передбачена відповідальність.

При цьому ані в Акті № 2317-10 від 24.05.2019 р., ані в додатках № 1, 2 до нього відповідачем не здійснювався розрахунок нібито надлишково нарахованих коштів та не встановлювалася сума надлишково нарахованих коштів.

До того ж, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення», до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за: порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необгрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання та штраф у розмірі 100 відсотків необгрунтовано одержаної виручки.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - кошти за продану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), які надійшли на рахунок підприємства в банку чи до його каси (Методичні рекомендації з аналізу і оцінки фінансового стану підприємства від 28.07.2006 індентифікатор У0006626-06 видавник Центральна спілка споживчих товариств України).

Згідно пп.4 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 р. № 148 готівкова виручка (готівка) - сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Згідно абз. 1 ч. 2 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про ціни і ціноутворення», у вирішенні спору про стягнення економічних санкцій потрібно, враховувати, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є сума, фактично отримана суб`єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Тобто, для притягнення до відповідальності, передбаченої п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про ціни та ціноутворення» необхідним є встановлення факту отримання необґрунтованої виручки, але ані факт отримання необґрунтованої виручки, ані розмір нібито отриманої позивачем необґрунтованої виручки, відповідачем в Акті № 2317-10 від 24.05.2019 р. не встановлювався.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2019 закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 21.11.2019 на 10:00 год.

На підставі Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року № 399, справу № 826/17726/18 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 року, зазначена справа передана на розгляд судді Андрухіву В.В.

Ухвалою від 12.02.2025 року прийнято до провадження вказану справу та повторно розпочато розгляд справи по суті. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13 березня 2025 року о 10:00 год.

У судове засідання, призначене на 03.06.2025 року о 14:30 годині, з`явилися представник позивача та представники відповідача.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, вважали позов необґрунтованим з підстав, викладених у відзиві.

08.10.2019 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке.

На підставі Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік 16.04.2019 Позивачу було вручене Повідомлення від 21.03.2019 № 186 Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про проведення планової перевірки суб`єкта господарювання на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Головне управляння Держпродспоживслужби в м. Києві повідомило позивача про проведення з 13.05.2019 року по 24.05.2019 року планової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства. Зазначене Повідомлення вручене позивачу, про що свідчить відбиток штемпеля Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» за вх. 432/1827.

Головним управлінням видано наказ від 11.05.2019 № 2317 «Про проведення планового заходу (перевірки)» та направлення на проведення заходу від 11.05.2019 № 1862. У зазначеному направленні вказано, що це планова перевірка на підставі «Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на 2019 рік». Предметом здійснення заходу є дотримання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, законодавства про захист прав споживачів (з проведенням відеофіксації).

За результатами проведеної планової перевірки було складено акт № 2317-10 перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих ці від 24.05.2019 року.

Примірник цього акту перевірки на 05 сторінках отримано 24.05.2019 в.о. директором Позивача Лавриненко С.В.

В акті зазначено порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки.

Так, перевіркою встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва 06 липня 2018 року у справі №826/8441/17 визнано противоправним та скасовано Розпорядження № 668 від 06 червня 2017 року «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», яким було встановлено тарифи та структура тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Печерського району м. Києва. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 у справі №826/8441/17 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018 залишено без змін (дата набрання законної сили 20.12.2018 року).

Згідно наданих під час перевірки даних на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Київ», обліковується 671 багатоквартирних житлових будинків, загальною площею квартир 2 476,54 тис. м2, з яких загальна площа квартир розташованих на першому поверсі складає 234,317 тис. м2.

У період з 01.07.2017 по 20.12.2018 застосовано тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які встановлені противоправним та скасованим Розпорядженням № 668 від 06 червня 2017 року, згідно рішення суду.

У період з 21.12.2018 по 30.04.2019 застосовано тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які не встановлені рішенням органу місцевого самоврядування.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено термін «прибудинкова територія» - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

До складової розрахунку тарифу на послуги прибирання прибудинкової території включено площу, яку закріплено на праві повного господарського відання за КП «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» у м. Києві на підставі Наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 21.02.2002 р. №23.

Таким чином, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» в період з 01.05.2016 р. по 30.04.2019 р., порушено вимоги щодо формування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: за послугу прибирання прибудинкової території, власникам квартир, мешканцям будинків Печерського району м. Києва.

Головним управлінням відносно позивача винесено рішення про застосування адміністративного-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 22.07.2019 року № 17.

У Рішенні від 22.07.2019 року № 17 зазначено, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» в період з 01.05.2016 р. по 30.04.2019 р. порушено вимоги щодо формування та застосування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що зафіксовано в акті Акт перевірки дотримання вимог щодо формування. Встановлення та застосування державних регульованих цін № 2317-10 від 24.05.2019.

Всього мешканцям Печерського району м. Києва за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 22.07.2018 по 30.04.2019 надлишково нараховано суму у розмірі 1 560 696,24 грн. (один мільйон п`ятсот тисяч шістсот дев`яносто шість грн., 24 коп.) чим було порушено вимоги пункту 7 порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», ч. 2 ст. 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення», за що передбачена відповідальність згідно п. 1 ч. 1 Закону України № 5007-VІ від 21.06.2012 р. «Про ціни і ціноутворення».

Згідно з вищевикладеним, Головним управлінням застосовано до позивача штраф у розмірі 100% необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 1560696,24 грн.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представників відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що на підставі Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік 16.04.2019 позивачу було вручене Повідомлення від 21.03.2019 № 186 Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про проведення планової перевірки суб`єкта господарювання на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (а.с. 126-128, т. 1).

Головне управляння Держпродспоживслужби в м. Києві повідомило позивача про проведення з 13.05.2019 року по 24.05.2019 року планової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства (а.с. 130, т. 1).

Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві видано наказ від 11.05.2019 № 2317 «Про проведення планового заходу (перевірки)» та направлення на проведення заходу від 11.05.2019 № 1862. У зазначеному направленні вказано, що це планова перевірка на підставі «Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на 2019 рік». Предметом здійснення заходу є дотримання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, законодавства про захист прав споживачів (з проведенням відеофіксації) (а.с. 131-132, т. 1).

За результатами проведеної планової перевірки було складено акт № 2317-10 перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 24.05.2019 року (а.с. 134-138, т. 1).

Примірник цього акту перевірки отримано 24.05.2019 в.о. директором позивача Лавриненком С.В.

В акті зазначено такі порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки.

Так, перевіркою встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва 06 липня 2018 року у справі №826/8441/17 визнано противоправним та скасовано Розпорядження № 668 від 06 червня 2017 року «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», яким було встановлено тарифи та структура тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Печерського району м. Києва. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 у справі №826/8441/17 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018 залишено без змін (дата набрання законної сили 20.12.2018 року).

Згідно наданих під час перевірки даних на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Київ», обліковується 671 багатоквартирних житлових будинків, загальною площею квартир 2 476,54 тис. кв.м, з яких загальна площа квартир розташованих на першому поверсі складає 234,317 тис. кв.м.

У період з 01.07.2017 по 20.12.2018 застосовано тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які встановлені противоправним та скасованим Розпорядженням № 668 від 06 червня 2017 року, згідно рішення суду.

У період з 21.12.2018 по 30.04.2019 застосовано тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які не встановлені рішенням органу місцевого самоврядування.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено термін «прибудинкова територія» - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

До складової розрахунку тарифу на послуги прибирання прибудинкової території включено площу, яку закріплено на праві повного господарського відання за КП «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» у м. Києві на підставі Наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 21.02.2002 р. №23.

Таким чином, згідно висновків акту перевірки, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» в період з 01.05.2016 р. по 30.04.2019 р., порушено вимоги щодо формування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: за послугу прибирання прибудинкової території, власникам квартир, мешканцям будинків Печерського району м. Києва.

30.05.2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві винесено припис №552 (а.с. 17-18, т. 1) про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, в якому Головне управлення вимагало від КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» усунути виявлені порушення, які зафіксовані в Акті перевірки від 24.05.2019 № 2317-10, та вжити заходи відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про ціни та ціноутворення»:

1.щодо застосування в період з 01.07.2017 по 30.04.2019 тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які встановлені протиправним та скасованим Розпорядження № 668 від 06 червня 2017 року, згідно рішеннями Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018, Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 у справі № 826/8441/17, у термін до 02.09.2019 року;

2.щодо вартості послуги прибирання прибудинкової території, в яку включено площу, яка закріплена на праві повного господарського відання за КП «Шляхо-експлуатаційпе управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського» у м. Кітві на підставі Наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 21.02.2002 р. № 23 Київської міської державної адміністрації за період з 01.05.2016 р. по 30.04.2019 р., у термін до 01.07.2019 року;

3.В триденний термін з моменту виконання припису повідомити про вжиті заходи Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві видано наказ від 12.07.2019 № 3245 «Про проведення позапланового заходу (перевірки)» та направлення на проведення заходу від 15.07.2019 № 2626. У зазначеному направленні вказано, що предметом здійснення заходу є стан виконання КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» п.2 припису ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві від 30.05.2019 року №552 про усунення порушень вимог законодавства (з проведенням фіксації) (а.с. 20-21, т. 1).

19.07.2019 року відповідачем складено акт № 3245-10 перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (а.с. 28-31, т. 1). В акті зафіксовано створення перешкод для виконання покладених на уповноважені органи функцій, при здійсненні позапланової перевірки.

22.07.2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві відносно КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» винесено рішення про застосування адміністративного-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 17 (а.с. 16, т. 1).

У рішенні зазначено, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» в період з 01.05.2016 р. по 30.04.2019 р. порушено вимоги щодо формування та застосування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що зафіксовано в акті Акт перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 2317-10 від 24.05.2019. Всього мешканцям Печерського району м. Києва за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 22.07.2018 по 30.04.2019 надлишково нараховано суму у розмірі 1560696,24 грн. (один мільйон п`ятсот тисяч шістсот дев`яносто шість грн., 24 коп.) чим було порушено вимоги пункту 7 порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», ч.2 ст.12 Закону України «Про ціни та ціноутворення», за що передбачена відповідальність згідно п.1 ч.1 Закону України № 5007-VІ від 21.06.2012 р. «Про ціни і ціноутворення». Головним управлінням застосовано до позивача штраф у розмірі 100% необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 1560696,24 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законами України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV), «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI (далі - Закон № 5007-VI), «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.20017 № 877-V (далі - Закон № 877-V), постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1092 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» (далі - Постанова № 1092), Положенням про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 № 209 (далі - Положення № 209), Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (далі - Положення № 667), Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01.06.2011 р. № 869 (надалі - Порядок № 869).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 1875-IV житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ст. 14 Закону № 1875-IV залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:

1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;

3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Згідно зі ст. 2 Закону № 5007-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Дія цього Закону не поширюється на встановлення тарифів на медичні послуги та лікарські засоби в межах програми медичних гарантій згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону № 5007-VI органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.

Частиною 1 ст. 17 Закону № 5007-VI передбачено, що основними функціями уповноважених органів є: 1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; 3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.

Відповідно до п. п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 18 Закону № 5007-VI уповноважені органи мають право, зокрема, проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки:

- достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін;

- наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;

- вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Згідно з п. 1 Положення № 667 Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Пунктом 2 Положення № 667 передбачено, що Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пп.2 п.3 Положення № 667 одним з основних завдань Держпродспоживслужби є дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Згідно з пп. 11 п. 4 Положення № 667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін:

- здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів);

- надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Пунктом 7 цього Положення визначено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1092 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за переліком згідно з додатком 1, у тому числі Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві.

Відповідно до пп. 11 п. 4 Положення № 209 Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін:

- здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставами здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

У частинах 6, 7 ст. 7 Закону № 877-V закріплено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч. 15 ст. 4 Закону № 877-V при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Наказом № 965 затверджено уніфіковану форму акта перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Форма зазначеного акту дозволяє зафіксувати порушення, наведені у скарзі позивача, у випадку їх виявлення за результатами позапланової перевірки.

Аналіз наведених вище положень законодавства свідчить про те, що основними функціями Головного управління Держспоживслужби в м.Києві є виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення, запобігання порушенням у сфері ціноутворення. З метою здійснення контролю за дотриманням вимог щодо формування та застосування державних регульованих цін Головне управління Держспоживслужби в м. Києві має право проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки під час яких перевіряється достовірність зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін.

У разі встановлення під час перевірки порушення встановлення та застосування державних регульованих цін має право вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та видавати приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Так, відносно позивача прийнято рішення № 17 від 22.07.2019 року, яким, з посиланням на п.6 ч.1 ст.18 та п.1 ч.1 ст.20 Закону № 5007-VI, до нього застосовано штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 1560696,24 грн.

Відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулює Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI (далі - Закон № 5007-VI).

У відповідності до частини першої статті 1 Закону № 5007-VI:

встановлення ціни - затвердження (фіксація) рівня ціни (пункт 1);

застосування ціни - продаж (реалізація) товару за встановленою ціною (пункт 5);

формування ціни - механізм визначення рівня ціни товару (пункт 14).

Згідно ч.2 ст.12 Закону № 5007-VI державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.18 Закону № 5007-VI уповноважені органи мають право: приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Згідно п.1 ч.1 ст.20 Закону № 5007-VI до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за: порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.

Натомість, основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки в спірному періоді були визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV).

Зокрема, житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (ст. 1 Закону № 1875-IV).

При цьому, ст. 12 Закону №1875-IV визначена класифікація житлово-комунальних послуг за функціональним призначенням та порядком затвердження цін/тарифів.

Статтею 14 Закону № 1875-IV встановлений розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін/тарифів, згідно із яким до другої групи належать житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01.06.2011 № 869 затверджений Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Порядок № 869), відповідно до пункту 5 якого калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі, що перебуває у власності або наймі фізичної чи юридичної особи.

Згідно із пунктом 7 Порядку № 869 витрати з прибирання прибудинкової території (ручним та механізованим способами) (Впт) визначаються за формулою:

Впт= (Вр + Вм) : Пз,

Вр = Оз + Вф + Н + М + І,

Вм = ( Ппт х Нпрт ) х Вм1,

де Вр - витрати з прибирання прибудинкової території без залучення спеціалізованих машин (механізмів) (ручним способом); Вм - витрати з прибирання прибудинкової території із залученням спеціалізованих машин (механізмів) (механізованим способом); Пз - сумарна загальна площа (зазначена у технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) (якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та невідкореговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами проведених обмірів житлового фонду); Оз - заробітна плата; Вф - сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; Н - накладні витрати; М - матеріальні витрати; І - обов`язкові платежі до бюджету; Ппт - площа прибудинкової території, яка прибирається механізованим способом; Нпрт - норматив (норма) прибирання одиниці площі прибудинкової території спеціалізованими машинами (механізмами).

Відповідно до п. 8 Порядку № 869 витрати з прибирання сходових кліток (ручним та механізованим способами) (Вс) визначаються за формулою:

Вс = (Вр + Вм) : Пзжн,

Вр = Оз + Вф + Н + М + І,

Вм = (Пск х Нпрс) х Вм1,

де Вр - витрати з прибирання сходових кліток без залучення спеціалізованих машин (механізмів) (ручним способом); Вм - витрати з прибирання сходових кліток із залученням спеціалізованих машин (механізмів) (механізованим способом); Пзжн - сумарна загальна площа (зазначена у технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку), які мають окремі виходи безпосередньо на сходові клітки, що влаштовані з урахуванням вимог державних будівельних норм та зазначені у технічних паспортах на нежитлові приміщення (якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та невідкореговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами проведених обмірів житлового фонду); Пск - площа сходових кліток, яка прибирається механізованим способом; Нпрс - норматив (норма) прибирання одиниці площі сходових кліток спеціалізованими машинами (механізмами); Вм1 - вартість машино-години роботи спеціалізованих машин (механізмів).

Згідно з пунктами 7, 8 Порядку № 869 сумарна загальна площа визначається на підставі технічного паспорту житлового будинку (гуртожитку), квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку). Якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та невідкореговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами проведених обмірів житлового фонду.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Порядку № 869 тарифи на послуги розраховуються окремо за кожним будинком.

Статтею 57 Господарського кодексу України визначено, що установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання.

Про те, суд звертає увагу на те, що відповідач, з метою виконання покладених на нього завдань на час проведення перевірки користувався Положенням про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, яке затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 12.04.2017 № 209 (далі - наказ № 209). Положенням визначається господарська компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб`єктів у випадках, визначених законом. Однак, станом на 13.05.2019 (дата початку перевірки) та під час проведення перевірки Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, не здійснено організаційно-правових заходів щодо затвердження Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві, а відтак у Відповідача був відсутній локальний правовий акт, який є підставою для виникнення цивільних правовідносин та визначає правовий статус, компетенцію (повноваження) та функції останнього.

Крім того, відповідач сам визнав те, що на момент проведення перевірки у Держпродспоживслужби було відсутнє Положення про службу, що підтверджується запереченнями відповідача.

Також суд погоджується з доводами позивача, що у відповідача була відсутня уніфікована форма акта, затверджена Постановою КМУ від № 342. Так, згідно з положеннями частини 15 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-У) при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. Уніфікована форма акта, яка була затверджена Постановою КМУ від 28.08.2013 № 752 була скасована, оскільки вказана постанова була визнана такою що втратила чинність. Таким чином, оскільки уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на виконання положень Методики, затвердженої постановою КМУ від 28.08.2013 № 752, не містять усієї сукупності реквізитів, передбачених уніфікованою формою акта, затвердженою Постановою КМУ від 10.05.2018 року № 342, а реквізити, які за формою та змістом залишилися не змінними, розміщуються на аркуші не за правилами встановленими уніфікованою формою акта, затвердженою Постановою КМУ від 10.05.2018 № 342, вони не можуть використовуватися органами державного нагляду (контролю), не зважаючи на те, що нормативно-правові акти, якими вони були затверджені, продовжують залишатися чинними. Органи державного нагляду (контролю), можуть здійснювати перевірку тільки у разі затвердження та оприлюднення у встановленому Законом порядку уніфіковані форми актів, що відповідають новій методиці. При цьому, ті органи, які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом порядку уніфіковані форми актів втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю). На час перевірки Відповідач не затвердив та не оприлюднив в установленому Законом № 877-У порядку уніфікованої форми акту, що відповідає новій Методиці, яка була затверджена Постановою КМУ від 10.05.2018 № 342, а тому не мала права проводити перевірку з дотримання вимог щодо формування , встановлення та застосування державних регульованих цін.

Такої ж позиції дотримується і Державна регуляторна служба України, яка сформована 28.12.2018 р. (з уточненнями від 22.04.2019 р.) та опублікована на офіційному сайті www.drs.gov.ua, де зазначено, що всі уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на підставі Методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, що втратили чинність згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. № 342, є нечинними, оскільки вони не відповідають новим Методикам.

Крім того, суд бере до уваги доводи позивача про те, що останній не уповноважений встановлювати регульовані ціни та у своїй діяльності не застосовує державні регульовані ціни.

Закон України від 2004 року №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» визнається таким, що втратив чинність з дня введення в дію нового Закону «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) від 2017 № 2189-УІІІ (з 01.05.2019), крім норм, що регулюють надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, ремонту приміщень, будинків, споруд, які втрачають чинність через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом (з 10.06.2018), що визначено в пункті. 2 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень нового Закону.

Тобто, стаття 14 старого Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою було визначено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених Законом, втратила чинність. Частиною 2 статті 10 нового Закону визначено, що вартість послуг з управління багатоквартирним будинком, складовою якої відповідно до статті 5 цього Закону є послуга з утримання будинку, визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. У випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування ціна на послуги визначається за результатами конкурсу.

Тобто, з 10.06.2018 ціна на послуги з утримання багатоквартирних будинків відповідно до положень Закону не відноситься до державних регульованих цін. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як встановлено підпунктом 11 пункту 4 Положення, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2016 № 45, Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Оскільки підприємство не вповноважене встановлювати регульовані ціни та у своїй діяльності не застосовує державні регульовані ціни, повноваження Відповідача щодо проведення будь яких заходів з державного нагляду з питань ціноутворення та застосування регульованих цін, відсутні.

Пунктом 4 статті 4 Закону визначеного орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо Закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Враховуючи викладене, відповідачем було перевищено повноваження в частині наявності прав на проведення перевірки позивача, а також обрано неправильний спосіб здійснення перевірки, адже позивач не формує, не встановлює та не застосовує тарифи в силу відсутності таких повноважень, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Частиною 7 статті 7 Закону № 877-V, передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Проте, не зважаючи на зазначену норму Закону № 877-V, відповідач з відповідним позовом до суду не звертався.

Разом з тим, приписом від 30.05.2019 № 552 зобов`язано позивача вжити заходи відповідно до ч. 2 статті 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення». У вказаному Законі ст.20 містить наступну назву: «адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства про ціни і ціноутворення».

Проте, пунктом 8 статті 7 Закону № 877-V визначено, що припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання.

Адміністративно-господарські санкції - заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності та ліквідацію його наслідків, які згідно зі ст. 238 ГК України можуть бути застосовані до суб`єктів господарювання Уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Крім того, в оскаржуваному рішенні представниками відповідача, необґрунтовано, без зазначення, площ та експлікацій (схем, тощо), які мають накладення з площами прибирання комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» м. Києва, яку закріплено за ним на праві повного господарського відання на підставі Наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 21.02.2002 № 23, зобов`язано позивача усунути порушення.

Додатком до Порядку № 869 визначено Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до складу якого входить прибирання прибудинкової території.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Крім того, варто наголосити на тому, що земельні ділянки (прибудинкові території), на яких розташовані багатоквартирні будинки, позивачу в користування не передавались. А тому прибудинкова територія знаходиться лише на обслуговуванні Підприємства та закріплена за ним як площа прибирання прибудинкової території.

Разом з тим, схеми прибирання прибудинкової території будинків комунальної власності Печерського району були затверджені рішенням Печерської районної у місті Києві ради від 09.09.2010 № 11 «Про затвердження схем прибирання прибудинкових територій», які зі змінами та доповненнями, законно та обґрунтовано використовує позивач для надання послуги з прибирання прибудинкової території.

Посилання відповідача на Наказ Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 21.02.2002 № 23 є безпідставними, оскільки вказаний Наказ не встановлює межі прибудинкових територій.

Одночасно, відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Отже, прибудинкова територія розташовується в межах земельної ділянки на якій розташований багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди. Ця територія не є самостійним об`єктом речових прав, а лише фізично-просторовою категорією (територією, яка повинна прибиратися) в межах земельної ділянки.

Враховуючи зазначене, до розрахунку тарифів на послуги позивач використовував прибиральні площі прибудинкових територій житлових будинків, що відповідали площам, зазначеним у інвентаризаційних відомостях, затверджених рішенням Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, а не в технічних паспортах.

Також твердження відповідача про накладення площ прибирання Керуючої компанії з площами прибирання КП «ШЕУ» є припущенням, це питання не було вивчено в розрізі сфер діяльності цих підприємств. Зокрема, предмет діяльності позивача є надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, тоді як КП «ШЕУ» відповідно до Статуту, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19.12.2001 № 2738 створено з метою забезпечення безпечного руху транспорту та пішоходів по закріпленій шляховій мережі. Предметом діяльності КП «ШЕУ» є: п. 3.2.1 Статуту КП «ШЕУ» - виконання необхідного комплексу робот із технічного нагляду, утримання та ремонту шляхів, підземних переходів, вуличної зливної каналізації, каналів, канав, туалетів та інших споруд; п. 3.2.2. Статуту КП «ШЕУ» - виконання робіт по ремонту та утриманню шляхів іншим підприємством та організаціям на основі договорів.

З аналізу мети та предмету діяльності комунальних підприємств можна констатувати факт, що позивач та КП «ШЕУ» на одній і тій же території незалежно один від одного та не втручаючись в діяльність один одного, надають різні послуги та здійснюють різні види робіт.

Враховуючи вищезазначене, твердження відповідача про будь-які надлишково нараховані кошти мешканцям Печерського району м. Києва, яке могло б ґрунтуватися на зменшенні приведених площ житлових будинків внаслідок передачі окремих тротуарів на баланс «ШЕУ» та застосування некоректних коефіцієнтів приведення прибудинкових площ (викладене в Акті перевірки від 24.05.2019 р. № 2317-10 та розраховане в Додатку 2), не відповідають дійсності, так як прибудинкова територія, яка включена до розрахунку тарифів на надання послуг Керуючої компанії знаходиться лише на обслуговуванні Керуючої компанії, відповідно витрати на види робіт, що здійснюються КП «ШЕУ», не включено до тарифу на утримання будинків та прибудинкових територій.

В Акті № 2317-10 від 24.05.2019 р. описані порушення позивача, а саме: «В період з 01.07.2017 по 20.12.2018 застосовано тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які встановлені Розпорядженням № 668 від 06.06.2017, згідно рішення суду. В період з 21.12.2018 по 30.04.2019 застосовано тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які не встановлені рішенням органу місцевого самоврядування».

Висновки відповідача ґрунтувалися на рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2018 у справі № 826/8441/17, яке постановою від 12.06.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду скасував та направив на новий розгляд.

Відповідно до Статуту предметом діяльності Позивача є: п. 2.2.1. Утримання житлового і нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплений за Підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності міста Києва, на договірних засадах у встановленому порядку.

п.2.2.2. Надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг.

п. 2.2.8. Здійснення моніторингу використання залученими Підприємством суб`єктами господарювання коштів, отриманих за надання житлових послуг, в установленому порядку.

п. 2.2.38. Складання кошторисів витрат на утримання, ремонт та обслуговування житлового та нежитлового фонду.

п. 2.2.40. Здійснення діяльності щодо розрахунку тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкової території в установленому порядку.

Разом з тим, відповідач мав право здійснювати перевірку дотримання вимог законодавства позивачем в рамках здійснюваних ним мети та предмету діяльності, встановлених у Статуті позивача.

Тобто, в розрізі повноважень відповідача та права здійснювати заходи державного нагляду та контролю, можна констатувати факт наявності прав перевіряти порядок формування тарифу, процедуру його встановлення та застосування органом місцевого самоврядування. Здійснення розрахунків позивачем за тарифами, встановленими та застосованими органом місцевого самоврядування, є одним із елементів застосування тарифу, що є повноваженями органу, уповноваженого на встановлення тарифу.

Відповідно, у випадку виявлення будь-яких порушень в частині формування, встановлення чи застосування, відповідач не позбавлений права вжити установлених законодавством заходів реагування саме до особи, яка має такі повноваження - органу місцевого самоврядування. У випадку встановлення порушення вимог законодавства в частині розрахунку споживачів не за встановленим тарифом чи у не застосований спосіб позивачем, відповідач має право вжити встановлених законодавством заходів реагування саме до позивача.

З урахуванням факту здійснення заходу державного нагляду (контролю) відносно позивача, то відповідач мав право перевірити правильність здійснення розрахунків та відповідність розрахунків фактично встановленому тарифу. Питання формування, встановлення та застосування тарифу не є предметом і метою діяльності позивача.

Отже, перевірка формування, встановлення та застосування не може бути предметом перевірки для позивача, а відповідно і наслідком покладення на нього будь-якої відповідальності.

Враховуючи викладене, суд бере до уваги доводи позивача, що відповідачем було перевищено повноваження в частині наявності прав на проведення перевірки позивача, а також обрано неправильний спосіб здійснення перевірки, адже, позивач не формує, не встановлює та не застосовує тарифи, в силу відсутності таких повноважень відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Зі змісту Рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій від 22.07.2019 р. № 17 вбачається, що Керуючою компанією порушено: частину 2 статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення», за що передбачена відповідальність згідно пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Згідно частини 2 статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

Згідно пункту 5.1.10 Статуту, Підприємство має право реалізовувати свою продукцію, надавати послуги, виконувати роботи за цінами і тарифами, які встановлюються самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавством України, - за державними цінами і тарифами.

У період з 01.01.2016 по 05.06.2017 відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.04.2015 № 442 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» (далі - Розпорядження № 442), було встановлено тарифи та структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються підприємствами територіальної громади міста Києва, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

З 06.06.2017 по 10.06.2018 відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.06.2017 № 668 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» (далі - Розпорядження № 668), було встановлено тарифи та структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються підприємствами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Згідно пункту 5.2.1 Статуту, Підприємство зобов`язане виконувати рішення Власника, розпорядження Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації. Відповідно до абзацу першого частини 1 Прикінцевих та перехідних положень, новий Закон України «Про житлово-комунальні послуги» набрав чинності з 10.06.2018. З урахуванням вимог ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», розуміння тарифу для послуги з управління багатоквартирних будинком (колишня послуга з утримання багатоквартирних будинків та прибудинкової території) трансформується в ціну.

Відповідно від дати набрання чинності новим Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (10.06.2018) Розпорядження № 668 не підлягає застосуванню, в розумінні державної регульованої ціни.

Застосування Керуючою компанією з 10.06.2018 по теперішній час ціни за її послуги в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в розмірі, що співпадає з розміром тарифу, не підтверджує застосування тарифу, як державної регульованої ціни в розумінні Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Таким чином, позивачем з 11.06.2018 по теперішній час застосовується ціна послуги, яка не є державною регульованою ціною, тобто порушення частини 2 статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення», на яке вказується в Рішенні про застосування адміністративно-господарських санкцій від 22.07.2019 р. № 17 та в Акті № 2317-10 від 24.05.2019 р., Підприємством не допускалося.

Крім того, в Акті № 2317-10 від 24.05.2019 р. в розділі «Питання, що підлягають перевірці» зазначено: «Пункт 3. Перевірка бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів, пов`язаних із формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін (тарифів), у тому числі п. 3.14. калькуляцій та розрахунків цін (тарифів)».

У зв`язку з цим, можна зробити висновок, що Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві за матеріалами, отриманими під час планової перевірки, повинно було дослідити економічну обґрунтованість цін (тарифів) Підприємства.

Проте, в Акті № 2317-10 від 24.05.2019 р. у відповідача лише наявне посилання на вимогу нормативно-правового акту (частина 2 статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення»), яку нібито порушив позивач, проте відсутній зміст такого порушення та відсутні будь-які розрахунки відповідача в додатках до Акту № 2317-10 від 24.05.2019 р, які доводили б невідповідність ціни на послуги Керуючої компанії витратам на їх надання та прибуток від їх надання.

Таким чином, в Акті № 1100-10 від 18.03.2019 р. відповідачем не підтверджено факт того, що ціни Підприємства не є економічно обґрунтованими, тобто в Рішенні від 22.07.2019 р. № 17 відповідачем безпідставно зазначається про порушення Керуючою компанією частини 2 статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення».

В Акті № 2317-10 від 24.05.2019 р. описані порушення позивача, а саме: «В період з 01.07.2017 по 20.12.2018 застосовано тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які встановлені Розпорядженням № 668 від 06.06.2017, згідно рішення суду. В період з 21.12.2018 по 30.04.2019 застосовано тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які не встановлені рішенням органу місцевого самоврядування». Висновки відповідача ґрунтувалися на рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2018 у справі № 826/8441/17.

Згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/8441/17 від 06.07.2018, адміністративний позов Всеукраїнської громадської організації «Спілка власників житла України» до виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) був задоволений частково. Суд вирішив: визнати протиправним та скасувати розпорядження КМДА від 06.06.2017 № 668 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Згідно вищенаведеної резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/8441/17, ані на КМДА, ані на Керуючу компанію не покладався обов`язок з моменту прийняття рішення здійснювати нарахування плати для споживачів за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по іншому тарифу.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2018 у справі № 826/8441/17 залишене без змін згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 у цій же справі.

Проте, постановою від 12.06.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційне адміністративне провадження № К/9901/2928/19 у справі № 826/8441/17 касаційну скаргу Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнив частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі № 826/8441/17 скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вже на день ухвалення Окружним адміністративним судом міста Києва рішення у справі № 826/8441/17 (06.07.2018 р.) набув чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-УІІІ наслідком чого є:

фактичне припинення з 10.06.2018 р. здійснення нарахування за тарифами на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, встановленими Розпорядженням № 668, в силу приписів нового Закону України «Про житлово-комунальні послуги»;

відсутність в органів місцевого самоврядування права встановлювати тарифи на житлові послуги (зі змісту частини 3 статті 4 цього закону) на відміну від попереднього Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІУ.

Відповідачем не було враховано, що при здійсненні нарахувань за надані послуги, Підприємство керується п. 3і розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 09.11.2017 № 2189-УІН «Про житлово-комунальні послуги» в якому чітко зазначено, що договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій укладені до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком - зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом.

Відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, уніфікований публічний Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Договір), складений комунальними підприємствами на основі типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» було опубліковано в засобах масової інформації, а саме: в газеті Київської міської ради «Хрещатик» № 99 (4695) від 14.07.2015.

Отримання житлово-комунальних послуг мешканцями будинків або їх оплата є вольовим актом приєднання до вищезазначеного договору та згода з його умовами.

Відносини між Підприємством та споживачами послуг Підприємства за цим Договором ґрунтуються на нормах цивільного права. Істотною умовою цього Договору є ціна, що в договорі визначена, як «вартість послуг», та на підставі укладеної відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України угоди між сторонами.

Факт відсутності з боку споживача заперечень щодо отримання послуги та оплата за отриману зазначену вище послугу є виключно вольове рішення споживача щодо приєднання до договору та згода з його умовами, а отже зазначений вище договір є таким, що укладений (акцептований).

Відсутність підписаного примірнику Договору безпосередньо у споживача сама по собі не може бути підставою для звільнення такого споживача від оплати послуг Підприємства.

Також Відповідачем не враховано, що в силу набрання чинності Закону України «Про житлово-комунальні послуги», внесено зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», і органи місцевого самоврядування, як вже зазначалося вище, втратили повноваження для затвердження таких тарифів.

Відповідно викладений в Акті № 2317-10 від 24.05.2019 р. факт необхідності затвердження (такого) тарифу в такий період є протиправним та спонуканням до перевищення повноважень органу місцевого самоврядування.

Отже, Керуюча компанія, не застосовувала у період з 01.07.2017 по 20.12.2018 при здійсненні нарахувань за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій тарифу згідно Розпорядженням № 668, а лише з 01.07.2017 по 10.06.2018.

Також Керуюча компанія не застосовувала в період з 21.12.2018 по 30.04.2019 тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які не встановлені рішенням органу місцевого самоврядування, так як з 11.06.2018 по 30.04.2019 застосовувала ціпи па послуги Підприємства, керуючись Цивільним кодексом України та п. 3 і розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» чинного Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на умовах акцептованих договорів зі споживачами в розмірі нормативних витрат на надання послуг, розрахованим станом на 01.07.2017.

Відповідач у Рішенні від 22.07.2019 р. № 17 стверджує, що позивач допустив порушення, які зафіксовані в Акії № 2317-10 від 24.05.2019 р., у зв`язку з чим за період з 22.07.2018 р. по 30.04.2019 р. мешканцями Печерського району м. Києва за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкової території Позивачем було надлишково нараховано суму в розмірі 1 560 696,24 грн.

До Акта перевірки від 24.05.2019 р. №2317-10 додано таблицю та розрахунки посадових осіб відповідача, зокрема, Додаток 1 «Розрахунок різниці тарифів плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.04.2015 № 442 та від 06.06.2017 № 668», де за підрахунками Відповідача така різниця за період 22 місяця складає 157 264 191,32 гри.

Враховуючи вищезазначене, твердження відповідача про будь-які надлишково нараховані кошти мешканцям Печерського району м. Києва за період з 22.07.2018 р. по 30.04.2019 р., яке могло б ґрунтуватися на різниці тарифів за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.04.2015 № 442 (далі - Розпорядження № 442) та Розпорядженням № 668 (викладене в Акті перевірки від 24.05.2019 р. № 2317-10 та розраховане в Додатку 1), не відповідають дійсності, так як відсутнє рішення суду із встановленим зобов`язанням здійснювати у цей період нарахування по тарифу згідно Розпорядження № 442, а також розмір нарахування з 11.06.2018 по 28.02.2019 хоча і дорівнювнює розміру тарифу згідно Розпорядження № 668, проте фактично це ціна на послуги Підприємства, в розмірі нормативних витрат на надання послуг, розрахованих станом на 01.07.2017.

Вищезазначене свідчить, що факти, викладені в Акті перевірки від 24.05.2019 № 2317-10, не враховують всіх фактичних обставин справи.

У Наказі № 23 жодним чином не можливо ідентифікувати кількість квадратних метрів, що на думку перевіряючих закріплені за КП «ШЕУ» та одночасно входять до складу приведених прибиральних площ прибудинкових територій Керуючої компанії, які були використані для розрахунку тарифів, так як не вказані конкретні території, які були б прилеглі до житлових будинків Дарницького району м. Києва поадресно.

Наприклад, в Наказі № 23 в п.2.1.154 зазначено, що за КП «ШЕУ» закріплено вул. Велика Васильківська, тротуари. - 32,4 тис.кв.м», тоді як у Додатку 2 до Акту перевірки інформація вказана поадресно.

Наприклад, вул. Велика Васильківська, 23 «площа тротуарів на балансі у ШЕД, 1457,91 м2», вул. Велика Васильківська, 23В «площа тротуарів на балансі у ШЕД, 778,98 м2», вул. Велика Васильківська, 29 «площа тротуарів на балансі у ШЕД, 2 184,01 м2», тощо, що жодним чином не доводить порушення з боку Керуючої компанії у визначенні розміру приведених прибиральних площ прибудинкових територій, що були використані для розрахунку тарифів.

Крім того, Додатком до Порядку формування тарифів № 869 визначено Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до складу якого входить прибирання прибудинкової території.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Відповідно до Розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 509 від 20.09.2013 «Про перезакріплення майна, що перебуває у власності територіальної громади м. Києва переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації» та № 318 від 20.06.2014 «Про внесення змін до розпорядження № 509...» за Керуючої компанією на праві господарського відання було закріплено об`єкти житлового фонду з вбудованими нежитловими приміщеннями комунальної власності територіальної громади міста Києва, що перебувають у сфері управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації. Земельні ділянки (прибудинкові території), на яких розташовані дані об`єкти, Позивачу в користування та володіння не передавались.

А тому прибудинкова територія знаходиться лише на обслуговуванні Підприємства та закріплена за ним як площа прибирання прибудинкової території. Рішенням Печерської районної в м. Києві ради від 09.09.2010 № 11 (додається) затверджені плани (схеми) прибирання прибудинкової території будинків комунальної власності печерського району, які законно та обґрунтовано використовує Керуюча компанія для надання послуги з прибирання прибудинкової території.

У Рішенні від 22.07.2019 р. № 17 відповідач вимагає сплати штрафу у розмірі 1560696,24 грн, сума якого не обґрунтована.

Зокрема, відповідачем було встановлено, що позивач допустив порушення, які зафіксовані в Акті № 2317-10 від 24.05.2019 р., у зв`язку з чим за період з 22.07.2018 р. по 30.04.2019 р. мешканцями Печерського району м. Києва за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкової території Позивачем було надлишково нараховано суму в розмірі 1560696,24 грн, за що п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про ціни та ціноутворення» передбачена відповідальність.

При цьому, ані в Акті № 2317-10 від 24.05.2019 р., ані в додатках № 1, 2 до нього Відповідачем не здійснювався розрахунок надлишково нарахованих коштів та не встановлювалася сума надлишково нарахованих коштів.

До того ж, згідно з п.1 ч.1 ст. 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення», до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за: порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - кошти за продану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), які надійшли па рахунок підприємства в банку чи до його каси (Методичні рекомендації з аналізу і оцінки фінансового стану підприємства від 28.07.2006 індентифікатор У0006626-06 видавник Центральна спілка споживчих товариств України).

Згідно пп.4 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 р. № 148 готівкова виручка (готівка) - сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Згідно абз. 1 ч. 2 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про ціни і ціноутворення», у вирішенні спору про стягнення економічних санкцій потрібно, враховувати, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є сума, фактично отримана суб`єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Тобто, для притягнення до відповідальності передбаченої п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про ціни та ціноутворення» необхідним є встановлення факту отримання необґрунтованої виручки, але ані факт отримання необґрунтованої виручки, ані розмір отриманої Позивачем необґрунтованої виручки, Відповідачем в Акті № 2317-10 перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - не встановлювався.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв спірне рішення про застосування адміністративного-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування (регульованих) цін від 22.07.2019 № 17, тому воно підлягає скасуванню, а позов КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва - повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва (адреса: провулок Івана Мар`яненка, 7, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 35692211) до Головного управління Держспоживслужби в м. Києві (адреса: вул. Волинська, 12, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 40414833) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування адміністративного-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування (регульованих) цін від 22.07.2019 № 17 Головного управління Держспоживслужби в м. Києві, винесене відносно Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва.

Стягнути з Головного управління Держспоживслужби в м. Києві за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 червня 2025 року.

Суддя В.В. Андрухів