Постановление суда № 128080595, 12.06.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

12 червня 2025 рокуСправа № 280/4500/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши заяву представника позивача адвоката Рябчинського Дмитра Андрійовича про забезпечення позову, подану в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України»

про визнання протиправним та скасувати рішення,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про скасування рішення медико-соціальної експертної комісії № 2193 від 28.12.2023 та невизнання позивача особою з інвалідністю.

Ухвалою суду від 04.06.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; витребувано від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» рішення Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про скасування рішення медико-соціальної експертної комісії № 2193 від 28.12.2023 щодо ОСОБА_1 , а також всі матеріали, на підставі яких воно було прийнято.

12.06.2025 до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, у якій він просить зупинити дію рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про скасування рішення медико-соціальної експертної комісії № 2193 від 28.12.2023 та невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю, до набрання законної сили рішення суду по справі № 280/4500/25. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову представник обґрунтовує тим, що станом на сьогодні позивач має діючу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за пунктом 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особа з інвалідністю, до завершення мобілізації. Водночас є обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок прийняття оскаржуваного рішення відповідною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 , буде прийнято рішення про скасування наданої позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Наслідком зазначеного буде проведення щодо позивача мобілізаційних заходів та набуття ним юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, оскільки її надання особі, яка вже є військовослужбовцем, не передбачено законом. З огляду на наявні захворювання та необхідність в реабілітації, позивач бажає скористатись своїм законним правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Дослідивши мотиви, покладені в обґрунтування зазначеної заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За змістом частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За приписами частини першої-другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Суд зазначає, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи сторони заявника не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України, адже мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях, що стосовно позивача буде прийнято рішення про скасування наданої позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. При цьому відповідно до витягу «Військово-обліковий документ Резерв+», позивач є військовозобов`язаним та має відстрочку до завершення мобілізації на підставі п.2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

По-перше, заявником не надано до суду жодних підтверджуючих документів, що свідчать про вжиття уповноваженими особами (ТЦК та СП) дій щодо скасування наявної у позивача відстрочки від призову, а також щодо існування реальної загрози вжиття заходів, спрямованих на таке скасування. Наведені у заяві про забезпечення позову аргументи про можливе скасування відстрочки позивача від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період процесу не дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.

По-друге, станом на 12.06.2025 в матеріалах справи відсутнє оскаржуване рішення Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про скасування рішення медико-соціальної експертної комісії № 2193 від 28.12.2023 та невизнання позивача особою з інвалідністю, у зв`язку з чим його зміст суду невідомий, тому є неможливим дослідити вказане рішення суб`єкта владних повноважень на ознаки очевидної протиправності. При цьому при відкритті провадження ухвалою від 04.06.2025 суд витребував спірне рішення від відповідача та станом на 12.06.2025 строк надання відповідачем витребуваних доказів не сплив.

Будь-яких інших фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову, в даному випадку може, ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності докладати значні зусилля для відновлення прав позивача, суду не надано.

Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно можуть бути порушені у майбутньому, а можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Сама ж лише незгода заявника із рішенням суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Таким чином, наведені заявником обставини, не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним заявником шляхом, оскільки матеріали заяви про забезпечення позову не містять об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Водночас забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про скасування рішення медико-соціальної експертної комісії № 2193 від 28.12.2023 та невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю до набрання законної сили рішення суду по справі № 280/4500/25 може свідчити про передчасний висновок суду щодо протиправності рішення, дій або бездіяльності відповідача, без з`ясування всіх обставин справи, що є неприпустимим та не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.

Слід зазначити, що обраний заявником захід забезпечення позову фактично за своїм змістом є вирішенням спору до початку його розгляду по суті, що не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства та інституту забезпечення позову. Правова оцінка дій відповідача підлягає встановленню під час судового розгляду.

З огляду на викладене, суд вважає, що у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позовної заяви слід відмовити, оскільки вона є необґрунтованою, відсутні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення та не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Керуючись статтями 150-154, 241, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Рябчинського Дмитра Андрійовича про забезпечення позову, подану в адміністративній справі №280/4500/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасувати рішення, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.

Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 12.06.2025.

Суддя К.В.Мінаєва