Постановление суда № 128078607, 10.06.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3164/25

Провадження № 2-з/761/205/2025

У Х В А Л А

10 червня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши у м. Києві заяву представника ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

В січні 2025 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Предметом позову є:

1. Стягнення з відповідача-1 на користь позивача відшкодування вартості відновлювального ремонту (завданих збитків) 56297,21 грн. та 10000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

2. Стягнення з відповідача-2 на користь позивача в рахунок страхового відшкодування 20132,12 грн.

У червні 2025 року від позивача надійшла до суду заява про забезпечення позову.

Заявник просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на автомобіль «Volkswagen», д.н.з НОМЕР_1 , та заборони відповідачу-1 - ОСОБА_2 відчужувати або передавати автомобіль в володіння та користування третіх осіб.

Заява обґрунтована тим, що до відповідача-1 заявлені позовні вимоги з значною ціною позову і він ніяким чином не приймав спроби в досудовому порядку вирішити питання, а навпаки робить спроби уникнути відповідальності шляхом затягування судового процесу. За період розгляду справи відповідач-1 цілком ймовірно може позбавитись/продати свій автомобіль, що йому поки не заборонив суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суддя, дослідивши заяву, позовну заяву та матеріали позовної заяви, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Однак, заявником не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та не надано відповідних беззаперечних доказів на підтвердження обставин на які посилається заявник, а саме щодо відчуження автомобіля належного відповідачу-1. Позивачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували неплатоспроможність відповідача або настанням такої неплатоспроможності найближчим часом.

Крім того, позивач просить накласти арешт на автомобіль «Volkswagen», 2019 р.в., вартість якого, відповідно до загальновідомої інформації з мережі інтернет, складає приблизно 800000,00 грн., в той час, вимоги до відповідача-1 становлять 66297,21 грн. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що заявником не були надані достатні докази співмірності між заходом забезпечення позову та висунутими до відповідача-1 позовними вимогами майнового характеру.

Відтак, суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 153, 353-354 ЦПК України, суддя,

ухвалив:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Суддя: