Решение № 128068995, 12.06.2025, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3017/25

Номер провадження 2-о/629/105/25

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Уваренко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Лозова Харківської області заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Головне управління Пенсійного фонду у Харківській області, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

Представник заявниці адвокат Остапенко С.Ю. звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , архівного витягу, виданого Близнюківською селищною радою Лозівського району Харківської області № 10-23/255 від 06.08.2021 року про стаж роботи в ательє «Лозовчанка» на посаді закройщика (мовою оригіналу) з 12.06.1992 року по 16.02.1998 року. Зазначає, що заявниця у листопаді 2024 року звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 04.11.2024 року за № 205150008739 їй було повідомлено про відмову у призначені в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. При цьому в рішенні відповідачем зазначається, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви ОСОБА_2 відповідачем не враховано наступні періоди: періоди роботи згідно довідки про підтвердження наявного стажу роботи № 10-23/255 від 06.08.2021 року з 12.06.1992 року по 16.02.1998 року, оскільки ім`я, зазначене в документі, не відповідає паспортним даним заявниці. Із архівного витягу про підтвердження наявного стажу роботи № 10-23/255 від 06.08.2021 року, виданого Близнюківською селищною радою Лозівського району Харківської області, за період часу з 12.06.1992 року по 16.02.1998 року є накази про прийняття на роботу та звільнення на ім`я ОСОБА_1 . Тобто ім`я заявниці вказано скорочено, замість повного імені Магдалина. І з трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої на ім`я заявниці вбачається, що трудова книжка заповнювалась відповідальною особою на ім`я ОСОБА_3 , в подальшому прізвище заявниці було виправлено на ОСОБА_4 в зв`язку зі зміною прізвища на підставі свідоцтва про укладенню шлюбу. Однак при порівнянні довідки та записів трудової книжки прослідковується ідентичність записів про стаж трудової діяльності ОСОБА_1 за цей період. Оскільки підприємства, де в свій час працювала ОСОБА_2 припинили своє існування, архівні документи мають неточності, іншого шляху доведення факту належності трудової книжки та довідки саме заявниці ніж у судовому порядку, немає. Тому ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з цього питання. Встановлення цього юридичного факту має для заявниці велике значення, оскільки таким чином вона зможе реалізувати своє право на отримання пенсії.

Заявниця та її представник в судове засідання не з`явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні заявлених вимог наполягає.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у судове засідання не з`явився, надав суду письмові пояснення, в яких просив розглянути справу за його відсутності.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в судове засідання не з`явився, надав суду письмові пояснення, в яких просив про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, що визначено п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України.

Як передбачено ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Згідно з п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Відповідно до п.п. 1, 2 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (зі змінами), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно п. 26 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (зі змінами), якщо ім`я, по-батькові та прізвище, які зазначені в документах, що підтверджують трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по-батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документу даній особі може бути встановлено в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, заявниця з 12 червня 1992 року по 16 лютого 1998 року працювала в ательє «Лозовчанка» на посаді закройщика (мовою оригіналу).

У листопаді 2024 року заявниця звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління ПФУ у Волинській області №205150008739 від 04.11.2024 року заявниці було відмовлено у призначенні пенсії, в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, а саме не було враховано період її роботи з 12 червня 1992 року по 16 лютого 1998 року, оскільки ім`я зазначене в наказі про прийняття на роботу та звільнення - ОСОБА_1 . Тобто ім`я заявниці вказано скорочено, замість повного імені Магдалина.

Вказана помилка не дає можливості робітникам Пенсійного фонду України провести нарахування пенсії заявниці.

Належність заявниці архівної довідки підтверджується наступними документами: свідоцтвом про народження, атестатом про середню освіту, свідоцтвом про восьмирічну освіту, свідоцтвом про закінчення професійно-технічного училища, свідоцтвом про укладення шлюбу, трудовою книжкою, довідкою з місця проживання, паспортом у яких прізвище, ім`я, по батькові заявниці вказано - ОСОБА_1 .

Згідно з ст. 76, ч. 1 ст. 81, ст. 90 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Встановлення факту належності вищевказаних документів тягне для заявниці юридичні наслідки, а саме проведення нарахування пенсії.

Таким чином зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 259, 263, 264, 265, 315 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

ЗаявуОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , архівного витягу, виданого Близнюківською селищною радою Лозівського району Харківської області № 10-23/255 від 06.08.2021 року про стаж роботи в ательє «Лозовчанка» на посаді закройщика (мовою оригіналу) з 12.06.1992 року по 16.02.1998 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявниця - ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересовані особи:

- Головне управління Пенсійного фонду у Харківській області, адреса: м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., ЄДРПОУ 14099344.

- Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, адреса: 43027, м.Луцьк, Київський майдан, буд. 6, ЄДРПОУ 13358826.

Суддя Олексій ПОПОВ