Решение № 128066249, 03.06.2025, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2025 Справа № 914/770/25

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)», місто Дрогобич, Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕТЛЕРУА», місто Харків

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, місто Львів.

про стягнення 1 461 715,08 грн.

За участю представників:

від позивача Коваль О.Р.- адвокат (ордер на надання правничої допомоги серія ВС 1348979 від 03.03.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1913 від 31.08.2012);

від відповідача не з`явився;

від третьої особи Іванів Н.О.- представник (повноваження відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в порядку самопредставництва).

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕТЛЕРУА» про стягнення 1 461 715,08 грн заборгованості, з яких 923 557,50 грн заборгованість по орендній платі, 154 426,37 грн пеня, 366 085,73 грн заборгованість по комунальних послугах, 17 648,48 грн пеня. У позовній заяві позивач зазначив третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях.

Ухвалою від 20.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 15.04.2025 на 10:00 год. Вказаною ухвалою суд постановив залучити до участі у справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

Ухвалою від 07.05.2025 суд постановив закрити підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.06.2025 об 11:00 год.

Ухвала суду від 07.05.2025 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.06.2025 об 11:00 год надсилались відповідачу на адресу вказану позивачем у позовній заяві при поданні позову та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61057, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 3.

На адресу суду повернувся поштовий конверт (штрихкодовий ідентифікатор 0601144470919) з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали суду від 07.05.2025 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.06.2025 об 11:00 год за адресою: 61057, Харківська область, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 3, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: «за закінченням терміну зберігання».

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України 08.05.2025 розміщено оголошення.

Представник позивача в судове засідання 03.06.2025 для розгляду справи по суті з`явилася, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 03.06.2025 для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи станом на час проведення судового засідання від відповідача до суду не надходили.

Представник третьої особи в судове засідання 03.06.2025 для розгляду справи по суті з`явилася, позовні вимоги підтримала.

Слід зазначити, що ухвалою суду від 07.05.2025 явка представників учасників справи в судове засідання 03.06.2025 для розгляду справи по суті не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, а також враховуючи, що явка представників сторін у засідання обов`язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представника відповідача перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 03.06.2025 проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.06.2023 між сторонами було укладено договір оренди нерухомого державного майна, що належить до державної власності №90, відповідно до умов якого відповідачу було передано в строкове платне користування майно:нежитлова будівля, загальною площею 1576,1 м2, (приміщення розміщені на 1-му, 2-му, 3-му поверхахадміністративно-складського корпусу) за адресою: Львівська область, місто Самбір, вулиця Івана Франка, 4, що перебуває на балансі Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)».

У зв`язку з простроченням відповідачем сплати орендної плати на строк більше трьох місяців Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (третя особа) 20.11.2011 надіслало відповідачу лист від 19.11.2024 про відмову від договору оренди від 21.06.2023.

27.11.2024 відповідач повернув об`єкт оренди балансоутримувачу за актом приймання-передачі.

У зв`язку із припиненням дії договору з 25.11.2024 та у зв`язку із несплатою орендної плати 50% на рахунок балансоутримувача, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕТЛЕРУА» 1 461 715,08 грн заборгованості, з яких: 923 557,50 грн заборгованість з орендної плати, 154 426,37 грн пеня; 366 085,73 грн заборгованість по комунальних послугах, 17 648,48 грн пеня.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Позиція третьої особи.

У поданій суду заяві (вх.№7751/25 від 25.03.2025), а також усних поясненнях в судових засіданнях, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областяхзазначило, що повністю погоджується та підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

21.06.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (згідно з договором - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІОКОНТЕК» (перейменоване в подальшому ТзОВ «КЕТЛЕРУА»), в особі директораШкітельоваОлега (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №90 (надалі - договір №90), відповідно до умов якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 умов.

Відповідно до п. 3.2. та п. 3.2.1. розділу І договору №90 орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІОКОНТЕК» (перейменоване в подальшому ТзОВ «КЕТЛЕРУА») (44703459; а також змінило місцезнаходження з 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, 37/41 на 61057, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 3). Адреса електронної пошти орендаря, на яку надсилаються офіційні повідомленням за цим договором - +380661291149; office@gmail.com.

Відповідно до п.п. 4.1.-4.3. розділу І договору №90 об`єкт оренди -нежитлова будівля, загальною площею 1576,1 м2, (приміщення розміщені на 1-му, 2-му, 3-му поверхах адміністративно-складського корпусу) за адресою: Львівська область, місто Самбір, вулиця Івана Франка, 4, що перебуває на балансі Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)».Посилання на сторінку в електронній торговій системі, на якій розміщено інформацію про об`єкт оренди відповідно до оголошення про передачу майна в оренду (в обсязі, передбаченому пунктом 55 порядку передачі в оренду державного і комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 № 483 (Офіційний вісник України, 2020 № 51, стаття 1585) (далі - Порядок): ключ 50784. Майно не належить до пам`яток культурної спадщини.

Відповідно до п. 9.1. розділу І договору №90 місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону - 123 141,00 грн без ПДВ - дата і реквізити протоколу електронного аукціону № LLЕ001-UА-20230525-42891сформованого 07.06.2023.

Згідно з п. 12. розділу І договору №90 відповідно до пункту 61 прикінцевих та перехідних положень Закону - строк дії договорів оренди державного майна, які укладаються під час дії воєнного стану, не може перевищувати 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану.

Згідно з п. 16. розділу І договору №90 - співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: балансоутримувачу 50 відсотків суми орендної плати; державному бюджету 50 відсотків суми орендної плати.

Відповідно до п. 2.1. розділу ІІ договору №90 орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору. Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб-сайті.

Згідно з п. 3.1. розділу ІІ договору №90 орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування; вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз, сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.

Відповідно до п. 3.3. розділу ІІ договору №90 орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством); щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (договоритипу 5 (А) і 5 (В)).

Пунктом 3.4. розділу ІІ договору №90 сторони погодили, що орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Оренда сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.

Відповідно до п. 3.6. та п. 3.8. розділу ІІ договору №90 якщо цей договір укладено за результатами проведення аукціону, то підставою для сплати авансового внеску з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній державному бюджету) та/або балансоутримувачем (в частині, належній балансоутримувачу). Орендодавець і балансоутримувач можуть за домовленістю звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов`язані з поданням позову.

Згідно з п. 3.9. розділу ІІ договору №90на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Відповідно до п. 3.11. розділу ІІ договору №90 припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).

Згідно з п. 4.1. розділу ІІ договору №90 у разі припинення договору орендар зобов`язаний, зокрема:

- звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом;

- сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.

Відповідно до п. 4.2. розділу ІІ договору №90 протягом трьох робочих днів з моменту припинення цього договору балансоутримувач зобов`язаний оглянути майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором і за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в акті повернення з оренди орендованого майна.

Балансоутримувач складає акт повернення з оренди орендованого майна у трьох оригінальних примірниках і надає підписані балансоутримувачем примірники орендарю.

Орендар зобов`язаний, зокрема, звільнити майно одночасно із поверненням підписаних орендарем актів.

Згідно з п. 4.3. розділу ІІ договору №90 майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.

Пунктом 11.4. розділу ІІ договору №90 сторони погодили, що стягнення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки (за наявності), передбачених цим договором, може здійснюватися на підставі рішення суду. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати відповідно до частини шостої статті 17 Закону може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до п. 12.8. розділу ІІ договору №90 сторони погодили, що договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання орендодавцем або балансоутримувачем орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна.

Дата дострокового припинення цього договору на вимогу орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправлення орендодавця.

Крім того, 01.03.2024 між Державною установою «Дрогобицька виправна колонія (№40)» (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІОКОНТЕК» (код 44703459) (перейменоване в подальшому ТзОВ «КЕТЛЕРУА»), в особі директора Шкітельова Олега (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - орендар) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача за надання комунальних послуг орендарю №57/1-В (надалі - договір №57/1-В), відповідно до умов якого балансоутримувач - Державна установа «Дрогобицька виправна колонія (№40)» зобов`язалась у порядку і на умовах, передбачених цим договором, забезпечити утримання та можливість користування комунальними послугами (електропостачання, водопостачання та водовідведення), які подаються до займаної площі приміщень (надалі - приміщення), які орендуються орендарем відповідно до договоруоренди державногомайна №90 від 21 червня 2023, що знаходяться за адресою: місто Самбір, вулиця Івана Франка 4, (надалі - будівля), загальною площею 1576,1 м2, а орендар зобов`язується відшкодувати вартість за фактично спожитий їх обсяг, згідно діючих тарифів на дату розрахунку.

Згідно з п.п. 1.2.-1.4. договору №57/1-В сторони погодили, що між сторонами, у ході виконання цього договору, у разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг, застосовується критерій - пропорційно до займаної площі або інші критерії, вказані в договорі. Орендар, відповідно договору оренди №90 від 21 червня 2023 користується, загальною площею 1576,1 м2. Розподіл витрат між сторонами при відшкодуванні витрат за надані комунальні послуги проводяться протягом терміну дії договору.

Відповідно до п. 2.1. договору №57/1-В оплата орендарем за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення погоджуються сторонами відповідно до цін на водопостачання та водовідведення, що встановлені підприємствами, що надають відповідні послуги балансоутримувачу. Нарахування коштів до оплати здійснюється балансоутримувачем до 12-го числа кожного місяця наступного за розрахунковий. Розрахунки здійснюються відповідно орендованій орендарем площі, що відповідно до п.1.3. цього договору. Оплата здійснюється орендарем відповідно до виставленого рахунку (акта) не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 2.2. договору №57/1-В оплата орендарем за спожиту електроенергію погоджуються сторонами відповідно до цін на електроенергію, що встановлені підприємством, що здійснює постачання електроенергії балансоутримувачу. Нарахування коштів до оплати здійснюється балансоутримувачем до 12-го числа кожного місяця наступного за розрахунковий. Розрахунки здійснюються відповідно орендованій орендарем площі, що відповідно до п.1.3. цього договору. Оплата здійснюється орендарем відповідно до виставленого рахунку (акта) не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 2.3. договору №57/1-В оплата орендарем за послугу з розподілу електричної енергії, у тому числі з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, що встановлені підприємством, що здійснює постачання електроенергії балансоутримувачу. Нарахування коштів до оплати здійснюється балансоутримувачем до 12-го числа кожного місяця наступного за розрахунковий. Розрахунки здійснюються відповідно орендованій орендарем площі, що відповідно до п.1.3. цього договору. Оплата здійснюється орендарем відповідно до виставленого рахунку (акта) не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 2.4. договору №57/1-В сторони погодили, що вартість оплати за комунальні послуги, визначена в п. 2.1., 2.2., 2.3. цього договору, може бути змінена в залежності від кошторисних призначень орендаря на рік і в залежності від реально отриманих послуг від балансоутримувача.

Відповідно до п. 3.1. договору №57/1-В балансоутримувач зобов`язувався забезпечити:

- 3.1.1. надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами.

- 3.1.2. інформування орендаря про зміни витрат на утримання будівлі і тарифу на послуги.

- 3.1.3. своєчасне виставлення орендарю рахунків на оплату відшкодування вартості послуг.

Згідно з п. 3.2. договору №57/1-В орендар зобов`язувався, зокрема, не пізніше термінів, вказаних в п.2.1., 2.2. та 2.3. цього договору, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за спожиті послуги. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

19.11.2024 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях зверталося до орендаря та балансоутримувача із листом за вих. № 11-03-104385, про припинення договору №90 оренди від 21.06.2023, у зв`язку з допущенним орендарем прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців та запропоновано балансоутримувачу протягом трьох робочих днів з моменту припинення цього договору, а саме з 25.11.2024, оглянути майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором і за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в акті повернення з оренди орендованого майна та скласти акт повернення з оренди орендованого майна у трьох оригінальних примірниках.

27.11.2024 між Державною установою «Дрогобицька виправна колонія (№40)» (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІОКОНТЕК» (код 44703459), з 11.11.2024 ТзОВ «БІОКОНТЕК» змінило найменування юридичної особи на ТзОВ «КЕТЛЕРУА» (орендар) підписано Акт повернення з оренди нерухомого майна: 3-х поверхова будівля, ключ об`єкта, під яким об`єкт включений до переліку відповідного типу - 50784, загальна площа 1576,1 м2: нежитлова будівля, загальною площею 1576,1 м2, (приміщення розміщені на 1-му, 2-му, 3-му поверхах адміністративно-складського корпусу) за адресою: Львівська область, місто Самбір, вулиця Івана Франка, 4, що перебуває на балансі Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)».

Згідно з п. 3. акта сторони погодили, що станом на 25.11.2024, а саме дату припинення договору оренди від 21.06.2023 №902, заборгованість орендаря з орендної плати перед балансоутримувачем становить 923 557,50 грн. Станом на 25.11.2024, заборгованість орендаря перед балансоутримувачем відповідно до договору про відшкодування витрат балансоутримувача за надання комунальних послуг орендарю №57/1-В від 01.03.2024 становить 366 085,73 грн.

Відповідач неналежно виконував свої зобов`язання за договором №90 від 21.06.2023 щодо сплати орендної плати та за договором №567/1-В від 01.03.2024 щодо сплати витрат балансоутримувача за надання комунальних послуг.

Згідно з розрахунками позивача заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕТЛЕРУА`з орендній платиперед Державною установою «Дрогобицька виправна колонія (№40)» становить 923 557,50 грн. За несвоєчасну сплату орендної плати позивач нарахував пеню в сумі 154 423,37 грн.

Згідно з розрахунками позивача станом на 26.11.2024 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕТЛЕРУА» по комунальних послугахперед Державною установою «Дрогобицька виправна колонія (№40)» становить - 366 085,73 грн. За несвоєчасну сплату за спожиті комунальні послуги позивач нарахував пеню в сумі 17648,48 грн.

Таким чином, у зв`язку із припиненням дії договору з 25.11.2024 та у зв`язку із несплатою орендної плати 50% на рахунок балансоутримувача, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕТЛЕРУА» 1 461 715,08 грн заборгованості, з яких: 923 557,50 грн заборгованість з орендної плати, 154 426,37 грн пеня; 366 085,73 грн заборгованість по комунальних послугах, 17 648,48 грн пеня.

Висновки суду.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є два договори, а саме: договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №90 від 21.06.2023 та договір про відшкодування витрат балансоутримувача за надання комунальних послуг орендарю №27/1-В від 01.03.2024.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (часина 1 статті 759 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 283 Господарського кодексу України.

Згідно частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до часини 1 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Орендоване за договором майно є державним, а тому на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно частин 1, 4, 5 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені статтею 193 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На виконання умов договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності - нежитлова будівля, загальною площею 1576,1 м2, (приміщення розміщені на 1-му, 2-му, 3-му поверхах адміністративно-складського корпусу) за адресою: Львівська область, місто Самбір, вулиця Івана Франка, 4, що перебуває на балансі Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)», про що складено акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до державної власності від 21.06.2023, який підписаний представниками позивача, відповідача та балансоутримувача в електронному вигляді за допомогою кваліфікованого електронного підпису без жодних зауважень.

27.11.2024 між Державною установою «Дрогобицька виправна колонія (№40)» (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІОКОНТЕК» (код 44703459), з 11.11.2024 ТзОВ «БІОКОНТЕК» змінило найменування юридичної особи на ТзОВ «КЕТЛЕРУА» (орендар) підписано акт повернення з оренди нерухомого майна: 3-х поверхова будівля, ключ об`єкта, під яким об`єкт включений до переліку відповідного типу - 50784, загальна площа 1576,1 м2: нежитлова будівля, загальною площею 1576,1 м2, (приміщення розміщені на 1-му, 2-му, 3-му поверхах адміністративно-складського корпусу) за адресою: Львівська область, місто Самбір, вулиця Івана Франка, 4, що перебуває на балансі Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)».

У п. 3 акта сторони погодили, що станом на 25.11.2024, а саме дату припинення договору оренди від 21.06.2023 №90, заборгованість орендаря з орендної плати перед балансоутримувачем становить 923 557,50 грн. Заборгованість орендаря перед балансоутримувачем відповідно до договору про відшкодування витрат балансоутримувача за надання комунальних послуг орендарю №57/1-В від 01.03.2024 становить 366 085,73 грн.

Відповідно до положень договору оренди №90, відповідач як орендар зобов`язався сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством); щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди.

Відповідач взятих на себе зобов`язань зі сплати орендної плати зазначеної в п. 9.1. договору №90 від 21.06.2023, а також витрат балансоутримувача за надання комунальних послуг орендарю зазначених в п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору №57/1-В від 01.03.2024у встановлені строки не провів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 923 557,50 грн основного боргу зі сплати оренди та 366 085,73 грн основного боргу за надані комунальні послуги з орендарю.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 923 557,50 грн на користь Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» (балансоутримувача).

Згідно із положеннями статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Отже як станом на дату подання позовної заяви так і станом на дату прийняття судом рішення у відповідача існує борг зі сплати орендної плати зазначеної в п. 9.1. договору №90 від 21.06.2023 в розмірі 923 557,50 грн, а також борг зі сплати за надання комунальних послуг орендарю зазначених в п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору №57/1-В від 01.03.2024 в розмірі 366 085,73 грн.

Відповідач наявності заборгованості зі сплати орендної плати по договору №90 від 21.06.2023 в сумі 923 557,50 грн та 366 085,73 грн зі сплати за надані комунальні послуги з орендарю по договору №57/1-В від 01.03.2024, не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення 923 557,50 грн основного боргу зі сплати оренди та 366085,73 грн заборгованості за надані комунальні послуги орендарю є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно часини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами п. 3.9. розділу ІІ договору №90 сторони погодили, що на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Умовами п. 3.2.3.договору №57/1-Ворендар зобов`язувався, зокрема, не пізніше термінів, вказаних в п.2.1., 2.2. та 2.3. цього договору, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за спожиті послуги. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути пеню по договору №90 від 21.06.2023 на загальну суму 154 423,37 грн, пеню по договору №57/1-В від 01.03.2024 на загальну суму 17 648,48 грн.

Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що позивач пенюпо договору №90 від 21.06.2023всумі 154 423,37 грн тапеню по договору №57/1-В від 01.03.2024 в сумі 17 648,48 грн нарахував правильно, отже вони підлягають стягненню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат.

У відповідності до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 21 925,70 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №435 (внутрішній номер 408152221) від 04.03.2025.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позову майнового характеру, встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», з 1 січня 2025 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 3 028,00 грн.

Враховуючи вищевказане, позивач при зверненні до суду з позовом в загальному порядку мав би сплатити 21 925,73 грн судового збору.

Водночас позовна заява Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» подана до Господарського суду Львівської області через підсистему «Електронний суд» 18.03.2025 (документ сформований в системі 17.03.2025).

Так, згідно із Законом № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до Закону України «Про судовий збір» було включено частину третю статті 4 та визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

Враховуючи вищенаведене, позивач мав би сплатити судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження ставки розміру судового збору, тобто 17 540,58 грн (21 925,73 х 0,8), переплата становить 4 385,15 грн.

Згідно з положеннями пункту 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, 4 385,15 грн судового збору підлягатимуть поверненню позивачу з підстави сплати судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом у випадку подання позивачем до суду відповідного клопотання про повернення суми судового збору.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у даній справі позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 17 540,58 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕТЛЕРУА» (61057, Харківська область, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи 44703459) на користь Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Трускавецька, будинок 77; ідентифікаційний код юридичної особи 08563918) 923 557,50 грн заборгованості з орендної плати та 154 426,37 грн пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕТЛЕРУА» (61057, Харківська область, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи 44703459) на користь Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Трускавецька, будинок 77; ідентифікаційний код юридичної особи 08563918) 366 085,73 грн заборгованості по комунальних послугах та 17 648,48 грн пені.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕТЛЕРУА» (61057, Харківська область, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи 44703459) на користь Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Трускавецька, будинок 77; ідентифікаційний код юридичної особи 08563918) 17 540,58 грн судового збору.

5. Накази видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення

складено 12.06.2025

Суддя Сухович Ю.О.