Постановление суда № 128063039, 03.06.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 03.06.2025Справа № 526/602/22 Провадження № 1-кп/554/401/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2025 року м. Полтава

Шевченківський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12018170130000075 від 24.01.2018 року за обвинуваченням: ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 146 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 1 ст. 115 КК України в умисному вбивстві ОСОБА_7 23.01.2018 року, на території Миргородського району Полтавської області. За ч. 1 ст. 263 КК України в незаконному зберіганні автомата Калашникова «АК-103» калібру 7,62х39 мм по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . А також за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 146 КК України у незаконному позбавленні волі потерпілого ОСОБА_8 , що супроводжувалось заподіянням йому фізичних страждань 02.04.2021 року, в місті Гадячі Полтавської області.

03.06.2025 року захисник ОСОБА_6 заявив клопотання про призначення у справі судово-медичної експертизи молекулярно-генетичного аналізу ДНК, проведення якої доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи. На вирішення експертизи просив поставити питання: чи є у наданих на дослідження фрагментах кісток клітини з ядрами, якщо так, то встановити їх генетичні ознаки (ДНК-профіль); які генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; чи збігаються генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з генетичними ознаками (ДНК-профілем) клітин з ядрами наданих на дослідження фрагментів кісток в разі їх виявлення.

На обґрунтування клопотання зазначив таке.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, 29.05.2018 судовим експертом ОСОБА_9 складено та підписано висновок експерта № 19/10-2/177- СЕ/18 за результатами проведеної судової біологічної експертизи (9.5. «молекулярно-генетичне дослідження»), предметом дослідження якого було питання встановлення генетичних ознак наданих на дослідження двох фрагментів кісток трупа.

Також, 30.05.2018 судовим експертом ОСОБА_9 складено та підписано висновок експерта № 19/10-2/178-СЕ/18 за результатами проведеної судової біологічної експертизи (9.5. «молекулярно-генетичне дослідження»), предметом дослідження якого було питання встановлення генетичних ознак крові свідка ОСОБА_7 , встановлення питання родинних відносин (матір-син) свідка та трупа, фрагменти кісток якого надані на дослідження.

Однак, аналіз вказаних документів, на думку захисника, свідчить про наявність суттєвих недоліків під час проведення досліджень, експертом не використано жодної затвердженої методики проведення такого роду досліджень, у висновках не відображено всіх необхідних етапів та дій, не зазначено отриманих показників та даних, які мають суттєве значення та загалом впливають на можливість проведення дослідження.

1. Експерт не використав жодної затвердженої методики проведення молекулярно-генетичних досліджень, що прямо суперечить «Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України», затвердженій Наказом МВС від 17.07.2017 № 591 (в редакції на 2018 рік), де чітко зазначено, що вступна частина висновку обов`язково має містити перелік методик проведення судової експертизи, які застосовувалися під час проведення дослідження, із зазначенням їх реєстраційних кодів та назв згідно з Реєстром методик проведення судової експертизи.

Згідно з п. 1 розділу VI Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби МВС України, затвердженої Наказом МВС № 591 від 17.07.2017 року (далі Інструкція 591), у вступній частині висновку експерта обов`язково зазначаються методики судової експертизи, зареєстровані в Державному реєстрі методик проведення судових експертиз із зазначенням їх кодів.

У пункті 8 Розділу ІІІ Інструкції № 591 вказано, що результати експертного провадження розглядаються керівником відповідного підрозділу, директором або заступником директора стосовно дотримання виконавцем методик проведення судових експертиз, після чого їх надсилають ініціатору. Якщо при ознайомленні з висновком експерта або експертного дослідження буде встановлено, що дослідження проведено з повним або частковим недотриманням методики проведення судових експертиз, керівник відповідного підрозділу, директор або заступник директора має право повернути висновок на доопрацювання.

Тобто, затверджені методики обов`язково мають бути застосовані експертом; відповідність їх застосування є предметом обов`язкової перевірки керівником експерта. Якщо такі методики не зазначені у висновках від 29.05.2018 та 30.05.2018, то виникає питання, чим тоді керувався експерт і дотримання чого саме перевіряло керівництво експерта.

Висновки експерта ОСОБА_9 не містять жодної зареєстрованої методики, у них перераховані лише загальні технічні джерела та довідкова література.

Відсутність методики означає відсутність гарантії, що дослідження проводилося належним чином; унеможливлює перевірку висновку іншими експертами; такі висновки не могли пройти навіть перевірку керівником відповідного підрозділу, директором або заступником директора установи в якій працює експерт, що обов`язковим етапом проведення дослідження (п. 8 Розділу ІІІ Інструкції № 591. Вказані обставини підтверджують факт істотного порушення порядку проведення експертного дослідження.

Крім того, у висновку від 30.05.2018, в підрозділі «Виділення ДНК» дослідницької частини висновку, судовий експерт не зазначає яким методом (без опису), і головне за допомогою яких реагентів здійснювалось виділення ДНК. Даний факт унеможливлює встановлення методичних рекомендацій, які повинен був враховувати експерт та перевірку процедури виділення ДНК за висновком від 30.05.2018 року згідно з певними методичними рекомендаціями. Посилання експерта на таке інформаційне джерело «Виділення ДНК з кісток та іншого біоматеріалу за допомогою реагентів РrерFіlеr: метод. реком. / [уклад. ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ]. - ОСОБА_12 : ДНДЕКЦ МВС України, 2013» - у висновку від 30.05.2018 є безпідставним, оскільки реагенти РrерFіlеr не застосовувались.

2. Експерт у висновках не вказує, що проводив підготовку об`єктів до дослідження, який обов`язково повинен проводитись, особливо це стосується досліджень фрагментів кісток, які були вилучені в лісосмузі. Підготовка об`єктів до дослідження повинна включати: очищення від забруднень (м`яких тканин, землі); стерилізацію (руйнує ДНК зовнішніх джерел і забезпечує безпечну роботу з біологічним матеріалом); промивання та висушування; спилювання зовнішнього шару (для усунення інгібуючого впливу на компоненти ПЛР речовин, які, можливо, проникли у кісткову тканину із зовнішнього середовища або ґрунту); подрібнення фрагменту кістки до порошку, тощо.

Не зазначеннявказаного етапуу висновкуможе свідчитияк пропорушення «Інструкціїз організаціїпроведення таоформлення експертнихпроваджень упідрозділах Експертноїслужби Міністерствавнутрішніх справУкраїни»,затвердженій НаказомМВС від17.07.2017№ 591(вредакції на2018рік),де вказанощо удослідницькій частиніописуються всі технічні прийоми,що здійснювались,такі проте,що дослідженняфрагментів кістоквзагалі непроводилось, оскільки неможливо проводити дослідження без етапу підготовки, без очищення кісток від слідів зовнішнього світу після лісосмуги, без їх стерилізації від сторонніх ДНК та речовин, без подрібнення до порошку, щоб такий матеріал можна було використовувати в обладнанні.

При цьому, експерт описує, що передані на дослідження фрагменти кісток були опечатані і цілісність пакування не була порушена. Тобто, експерту були передані на дослідження фрагменти кісток у їх первісному вигляді і без етапу підготовки до дослідження цих об`єктів - експертиза не могла бути проведена, тому отримані дані викликають обґрунтовані сумніви в їх достовірності.

3. Виходячи з висновку від 29.05.2018 є сумніви щодо наявності у експерта об`єктивної можливості проведення дослідження взагалі. Як вбачається з матеріалів справи, виявлені кістки були обгорілими, тобто мали значний ступінь деградації як біологічного матеріалу. Експерту були надані для дослідження два фрагменти кісток, при цьому з фрагменту № 1 навіть не вдалось виділити ДНК для дослідження. Щодо фрагменту № 2, то експерт ніби то виділив ДНК, однак не зазначає кількості виділеного ДНК (в нг, нг/мкл). Натомість фігурують суб`єктивні фрази експерта: «низький рівень матричної активності», «прийнятний рівень.. » (які більше стосуються якості, а не кількості). Встановлення кількості виділеної ДНК проводиться для оптимізації концентрації ДНК, яка вноситься у полімеразну ланцюгову реакцію. Ампліфікація локусів, як правило, здійснюється при значеннях концентрації ДНК у діапазонах від 0,5 до 2,0 нг, внесення незбалансованої кількості ДНК у реакцію призводить до зниження її чутливості і отримання неспецифічних продуктів або до їх повної відсутності. Це питання особливо гостро стоїть щодо досліджень фрагментів кісток, які мали обмежену кількість матеріалу, а щодо фрагменту кістки № 1 навіть не вдалось провести дослідження.

Відповідно до керівництва діагностичної панелі Аррlіеd Віоsystems, яка була використана, та методичних рекомендацій «Використання ДНК-аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей)./// К., 2012) мінімальна кількість ДНК має становити не менше 0,5 - 1 нг ДНК.

Однак, в обох висновках взагалі відсутні відомості про кількість виділеної ДНК.

Через відсутність інформації про кількість виділеної ДНК є підстави вважати, що фрагмент кістки № 2 так само як і фрагмент № 1 було неможливо досліджувати через відсутність необхідної кількості виділеної ДНК. За недостатності кількості виділеної ДНК провести дослідження неможливо, що дає підстави вважати відомості у висновку лише припущенням особи-дослідника, а не об`єктивно встановленим результатом дослідження. Аналогічно не зазначено кількість виділеної ДНК при встановлені ДНК профілю людини по зразкам крові.

Також у висновку експерта не вказано, які саме клітини були виявлені, що унеможливлює встановлення їх походження та не вказана кількість виявлених ядерних клітин, за якою також можливо оцінити кількість ДНК для проведення молекулярно-генетичного дослідження. Це обумовлено тим, що при молекулярно-генетичному дослідженні відповідно до керівництва до діагностичної панелі необхідно використовувати саме ефективну кількість ДНК, яка пов`язана із кількістю ядерномісних клітин. А такі відомості у висновках відсутні.

4. У висновку експерта від 30.05.2018 є значні суперечності щодо: використанням методів дослідження під час виділення ДНК, реагентів, які використовувались (в одному висновку такі зазначаються, а в іншому ні, хоча в обох використовуються одні і ті ж методичні рекомендації по їх застосуванню); не встановлено та не описано причини відсутності повноцінної інформації по локусам (СЗР1РО, ТРОХ, 5Е33); експерт не вказав, чи спробував повторити ампліфікацію цих локусів, що має значення для повноти профілю; відсутні відомості про валідацію автоматичного приладу АutoMate Ехрress™ для роботи з деградованими (обгорілими) кістками, що впливає на достовірність результатів досліджень; відсутні відомості про кількість локусів, які враховувались. у розрахунок ймовірності, не пояснено, скільки локусів було пропущено або замінено.

5. Більше того, є питання щодо можливості проведення молекулярно-генетичних досліджень саме експертними установами МВС, які проводять лише криміналістичні дослідження. Об`єкт дослідження (біологічні зразки людини) є специфічним об`єктом. Збирання доказів не уповноваженою особою є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Станом на 2018 рік експертні установи МВС не мализареєстрованої методики проведення біологічних експертиз стосовно ДНК людини, тому молекулярно-генетичні експертизи проводились фахівцями державних установ судово-медичних експертиз МОЗ України.

В підзаконних нормативно-правових актах МВС України з питань здійснення експертної діяльності взагалі відсутнє визначення понять «біологічна експертиза», «молекулярно-генетичне дослідження». Відповідно ж до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, біологічна експертизадосліджує об`єктирослинного татваринного походження.

Відповідно до п. 1.4.Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 року № 6, до компетенції судово-медичної експертизи належить експертиза речових доказів та експертиза за матеріалами кримінальних та цивільних справ.

Судово-медична експертиза (дослідження) речових доказів проводиться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної криміналістики бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 року № 6 (далі - Правила). Відповідно до п. 1.2. Правил, зазначена експертиза проводиться з метою ототожнення особи, визначення природи та елементного складу мікрооб`єктів, слідів та накладень.

Відповідно до п. 1.5. Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 року № 6, проведення судово-медичної експертизи здійснюється фахівцями державних установ судово-медичних експертиз МОЗ України. Проведення судово-медичних експертиз може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі ліцензії, що видається МОЗ України. Натомість, відомості, що ДНДЕКЦ МВС України мав у 2018 році таку ліцензію - відсутні.

Проведення експертизи крові, в тому числі і молекулярно-генетичної, відноситься до профілю судово-медичної експертизи (п. 1.4.4. Експертиза речових доказів Інструкція про проведення судово-медичної експертизи. Наказ МОЗ № 6, від 17.01.95 р.) і така експертиза мала бути проведена у бюро судово-медичної експертизи.

Оскільки проведення молекулярно-генетичної експертизи - це судово-медичний профіль, то її має проводити лікар - судово-медичний експерт, який має вищу медичну освіту, а не фахівець, який має право проводити судово-біологічні дослідження.

Таким чином, на думку сторони захисту, судовий експерт ДНДЕКЦ МВС України ОСОБА_9 , не будучи судово-медичним експертом, без вищої медичної освіти, не мав повноважень проводити молекулярно-генетичні дослідження людини (ДНК людини), тому що такі дослідження є предметом судово-медичної експертизи. Висновки від 29.05.2018 та 30.05.2018 щодо так званого «молекулярно-генетичного дослідження» не можуть підміняти собою висновок судово-медичної експертизи (дослідження) речових доказів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

У світлі викладеного, проведення експертизи належним суб`єктом є об`єктивною необхідністю для усунення виявлених недоліків, перевірки достовірності результатів попередніх досліджень та забезпечення справедливого судового розгляду.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 332 КПК України, суд має право призначити повторну експертизу в разі виникнення сумнівів щодо обґрунтованості або повноти висновків раніше проведеної експертизи.

Оцінка обґрунтованості висновку експерта повинна враховувати перевірку правильності застосованих наукових положень та обраної методики дослідження; умотивованості, аргументованості висновку; наявності або відсутності у висновку експерта внутрішніх суперечностей; наявності у висновку експерта повних відповідей на поставлені питання.

За результатами такої оцінки суд може дійти таких висновків: висновок експерта повний та обґрунтований і такий, що має значення для кримінального провадження; висновок неповний або недостатньо зрозумілий і потребує допиту експерта чи проведення додаткової експертизи; висновок експерта необґрунтований або сумнівний з точки зору його правильності і вимагає повторної експертизи чи інших процесуальних дій з метою його перевірки.

Суд, що приймає рішення у справі, має забезпечити стороні захисту найширші можливості для спростування цього доказу, як з точки зору методів його отримання, включаючи виконання вимог допустимості і інших процесуальних гарантій, так і з погляду достовірності, щоб можливості обвинуваченого у здійсненні ефективного захисту не були порушені в ступені, який би зруйнував його право на справедливий судовий розгляд.

Таким чином, для забезпечення змагальності сторін, дотримання принципу об`єктивності та достовірності доказів, а також для ухвалення справедливого рішення судом, вважав призначення повторної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи необхідним і законним кроком.

В судовому засіданні обвинувачені та їх захисник клопотання підтримали.

Прокурор заперечив проти його задоволення за безпідставністю, вважаючи висновки проведених у справі молекулярно-генетичних експертиз законним та належними чином обґрунтованими. Зазначив, що експерт ОСОБА_9 має вищу медичну освіту, повноваження на проведення відповідної експертизи, стаж за експертною спеціальністю та попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку. В судовому засіданні під присягою підтвердив свої висновки та сторона захисну мала можливість задавати йому питання, на які він давав вичерпні відповіді.

Суд, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Водночас, диспозитивність, головною рисою якої є вільне використання своїх прав у межах та у спосіб, що передбачені КПК України, не може підривати засаду публічності, відповідно до якої прокурор зобов`язаний у межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, і доведення винуватості цієї особи у суді.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 КПК України, питання допустимості доказів суд вирішує під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухвалені судового рішення.

Частина 1 ст. 332 КПК України передбачає, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбаченихстаттею 242цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбаченихстаттею 244цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Порядок залучення експерта описаний у ст. 243 КПК України, яка визначає, що експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової.

Захисник та обвинувачений не навели переконливих об`єктивних причин з яких вони не змогли залучити експерта самостійно, під час досудового розслідування та не заявляли про це клопотань слідчому (прокурору), слідчому судді або ж суду на більш ранніх стадіях процесу, враховуючи, що вони знайомились із матеріалами справи. Строки розгляду справи вочевидь зазнають невиправданої тривалості.

Крім того, доводи клопотання не переконують суд у наявності достатніх підстав для призначення у справі повторної судово-медичної експертизи генетичного аналізу ДНК, а також того, що для прийняття процесуального рішення не достатньо аналізу та оцінки доказів на їх належність, допустимість, достовірність та достатність для встановлення істотних обставин.

Згідно з матеріалами справи, наданими суду, які ще підлягають оцінці на їх належність та допустимість в нарадчій кімнаті, 27 січня 2018 року під час огляду ділянки місцевості частини поля з прилягаючою лісосмугою, неподалік села Білеченківка, Гадяцького району (за 4,1 км від автодороги Т1705 Лохвиця-Гадяч польовою дорогою у напрямку села Осняги, перед залізничним переїздом зліва), на відстані 28 метрів вглиб лісосмуги виявлено сліди згарища, розміром 2,5х2,1 метра, прикиданого гіллям. Поряд у сніговому покрові виявлено кістки а також частини, схожі на м`які тканини м`язів в обгорілому стані з нашаруванням нафтопродуктів, фрагменти рідини бурого кольору. Також приблизно за 40 метрів звідти виявлено подібні за характеристиками уламки кісток. Судово-медичний експерт на місці підтвердив виявлення залишків кісток зі слідами спалювання (т. 5 а.с. 44-70, т. 6 а.с.11-12, 183). Крім того, 07.02.2018 року проведено додатковий огляд цієї місцевості саме в рамках даного кримінального провадження та вилучено фрагменти схожі на кістки, шматки вареного м`яса (плоті), зрізи деревини зі слідами бурого кольору та додатково описано місцевість та сліди згарищ (т. 5 а.с. 122-130, т.6 а.с. 41-42).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 18 від 06.03.2018 року, вилучені 27.01.2018 року при огляді місця події предмети, враховуючи їх морфологічні властивості, дані судової медико - криміналістичної та судово - імунологічної експертиз є обгорілими фрагментами кісток, два з яких належать людині. На цих фрагментах кісток ознак механічних травм не виявлено. Причину смерті встановити не видалось за можливе у зв`язку зі значним обгоранням фрагментів кісток (т. 6 а.с. 14-17).

07.02.2018 року у ОСОБА_7 матері ОСОБА_7 на підставі постанови прокурора відібрано зразки крові для експертних досліджень (т. 5 а.с. 115, т. 6 а.с. 40). Пізніше ОСОБА_7 померла.

За даними судових молекулярно-генетичних експертиз № 19/10-2/177-СЕ/18 від 29.05.2018 року та № 19/10-2/178-СЕ/18 від 30.05.2018 року, генетичні ознаки фрагмента кістки, вилученої 27.01.2018 року при огляді місця події, належать особі чоловічої генетичної статі, матір`ю якого з ймовірністю 99, 9995% може бути ОСОБА_7 (мати ОСОБА_7 ) (т. 6 а.с. 81-89, 92-99).

Виходячи з висновку судово-медичної експертизи № 18-А від 14.03.2018 року, вилучені 07.02.2018 року при огляді місця події предмети, враховуючи їх морфологічні властивості, дані судової медико - криміналістичної та судово - імунологічної експертиз є обгорілими фрагментами кісток. На цих фрагментах кісток ознак механічних травм не виявлено. Причину смерті встановити не видалось за можливе у зв`язку зі значним обгоранням фрагментів кісток та дією високих температур, що спричинила денатурацію білка в них (т. 6 а.с. 44-48).

Підстав для визнання очевидно недопустимими цих висновків молекулярно-генетичних експертиз, суд не вбачає, оскільки надав стороні захисту можливість доступу до методик їх проведення у Міністерстві юстиції та шляхом допиту експерта, не перешкоджав отриманню з відкритих джерел чи шляхом надання суду інших експертних досліджень.

Експерт ОСОБА_9 , який має вищу медичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення судової біологічної експертизи за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» (свідоцтво про присвоєння №15306, видане ЕК МВС 21.04.2017 року), стаж експертної роботи з 2017 року в судовому засіданні з попередженням про кримінальну відповідальність та під присягою повністю підтвердив свої висновки та правомірність використання ним відповідних інформаційних джерел, які наразі не викликають сумнівів у науково-практичних аспектах проведення ДНК-аналізів. Доказів відсутності у ДНДЕКЦ повноважень на проведення таких експертиз суду не надано.

Керуючись ст. 242, 332, 350 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_6 про призначення у справі судово-медичної експертизи генетичного аналізу ДНК - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_13