Решение № 128026767, 11.06.2025, Гадячский районный суд Полтавской области

Справа № 526/1318/25

Провадження № 2/526/995/2025

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

11 червня 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі судового засідання Синепол С.А., розглянувши в м. Гадяч у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, якому зазначив, що 04.09.2020 між ТОВ «Займер» та відповідачем було укладено кредитний договір № 149988 з умовами сума кредиту 1000 грн., строк кредиту 30 днів, стандартна процентна ставка 2% в день або 730% річних. В подальшому, 28.10.2021 ТОВ «Займер» та ТОВ ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, за умовами якого відступлено право вимоги до боржників, зокрема відповідача на користь ТОВ ФК «КЕШ ТУ ГОУ». Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує. Внаслідок чого виникла заборгованість станом на 13.01.2025 у загальному розмірі 5200 грн., яка складається з наступного заборгованість за кредитом у розмірі 1000 грн., заборгованість за процентами у розмірі 4200 грн. Просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також судові витрати.

Представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення, а також надав заяву розподіл витрат, пов`язаних з розглядом справи, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500 грн.

Інших заяв та клопотань по справі не надійшло.

Ухвалою суду від 05.05.2025 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судове засідання.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі "Странніков проти України", де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі„ розумності строку".

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Судом напідставі наданихматеріалів встановлено,що 04.09.2020між ТОВ«Займер» тавідповідачем булоукладено кредитнийдоговір №149988з умовами сумакредиту 1000грн.,строк кредиту30днів,стандартна процентнаставка 2%в деньабо 730%річних.Договір укладенийв електроннійформі задопомогою електронногопідпису одноразовимідентифікатором. В подальшому, 28.10.2021 ТОВ «Займер» та ТОВ ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, за умовами якого відступлено право вимоги до боржників, зокрема відповідача на користь ТОВ ФК «КЕШ ТУ ГОУ». Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує. Внаслідок чого виникла заборгованість станом на 13.01.2025 у загальному розмірі 5200 грн., яка складається з наступного заборгованість за кредитом у розмірі 1000 грн., заборгованість за процентами у розмірі 4200 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зістаттею 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);правонаступництва;виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК Українивстановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно достатті 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У відповідності до ст. ст.525,526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із положень частини першоїст. 638 ЦК Українислідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідност. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1ст. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1ст.1047 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК Українипередбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст. 12 цього Законує оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Розподіл судових витрат між сторонами.

У відповідності зіст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн., оскільки позовна заява подана в електронній формі (3028,00 грн. Х 0,8).

Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №925/1545/20 від 18.02.2022.

У постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №824/9/22 зазначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Відтак, відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №127/9918/14-ц.

Також суд враховує висновки, викладені в постанові ВС від 13.03.2025 (справа № 275/150/22), що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Так, за матеріалами справи витрати на професійну правничу допомогу складають 10500 грн., а тому з урахуванням критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, відсутність заперечень з боку відповідача щодо розміру такої винагороди, суд погоджується з вказаним розміром витратна професійну правничу допомогу, яка також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5,12,13,258,259,263,264,265,280-282,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість станом на 13.01.2025 за кредитним договором від 04.09.2020 № 149988 у загальному розмірі 5200 (п`ять тисяч двісті) грн., яка складається з наступного: заборгованість по кредиту у розмірі 1000 (одна тисяча) грн., заборгованість за відсотками у розмірі 4200 (чотири тисячі двісті) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158)витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 копійок та витрати на професійну правову допомоги у розмірі 10500 (десять тисяч п`ятсот) грн., а всього 12922 (дванадцять тисяч дев`ятсот двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 11.06.2025.

Головуючий: В. Г. Черков