Решение № 127968381, 09.06.2025, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1163/25

Номер провадження 2/541/735/2025

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 червня 2025 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавська області в складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27 квітня 2024 року №351474-04/2024 в розмірі 15000,00 грн. В обґрунтування позову вказував, що 27 квітня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №35174-04/2024, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 15000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором, на строк 120 днів. ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами договору. Відповідач зобов`язання щодо повернення коштів не виконала, у зв`язку із чим у неї утворилася заборгованість в розмірі 42750 грн 00 коп., з яких: 15000 грн 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 20250 грн 00 коп. заборгованість за відсотками; 7500 грн 00 коп. заборгованість за неустойкою. 24 вересня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» і ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №24092024, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», в тому числі і до відповідача за кредитним договором №35174-04/2024 від 27 квітня 2024 року. З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач в письмовій формі звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, однак заборгованість залишилася не погашеною, тому він просив стягнути її з відповідача у судовому порядку.

01.05.2025 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву. Зазначила, що не укладала жодних фінансових, кредитних договорів з позивачем в особі ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», не отримувала в нього кредитні кошти, не користувалася ними і не зобов`язувалася повернути їх з процентами та іншими виплатами позивачу. Повідомила, що договір факторингу між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» не погоджувала, а відтак не підписувала його як зацікавлений суб`єкт. Просила суд відмовити ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у задоволенні позову, у зв`язку з його недоведеністю та безпідставністю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у поданому позові просив суд проводити розгляд справи за його відсутності (а.с. 4 на звороті).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, у поданих поясненнях просила суд розглянути справу у її відсутність (а.с. 59 на звороті).

Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно зі ст.509 Цивільного Кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ст.526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні ст.530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст.527 ЦК України.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статті 610, 611 ЦК України зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що 27.04.2024 відповідачем ОСОБА_1 було підписано заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту (а.с. 13 на звороті 14 на звороті). Того ж дня, 27.04.2024, між сторонами укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту №35174-04/2024 (а.с. 17 на звороті 23). Відповідно до умов договору строк кредиту становить 120 днів до 24 серпня 2024 року. Сума кредиту 15000,00 грн. Паспортом споживчого кредиту зазначено умови кредитування (а.с. 15-17). Відповідачу на підставі кредитного договору від 27.04.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп», як кредитодавець, надав суму кредиту в розмірі 15000,00 грн із встановленим строком кредитування 120 днів та процентною ставкою 1,50% в день (547,50% річних). Сторонами було узгоджено всі умови укладеного кредитного договору, що підтверджується підписами у самому договорі та вищезазначених документах (а.с. 13 на звороті 23).

ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, а остання отримала грошові кошти у порядку та на умовах, що визначені укладеним між ними кредитним договором, згідно якого сторонами було погоджено всі його істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, умови кредитування. Даний факт підтверджується копією листа-повідомлення про успішне перерахування коштів від 12.02.2025 та копією квитанції про зарахування №381583264 від 27.04.2024 (а.с. 26).

Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За правилом статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким чином, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

24.09.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №24092024, відповідно до якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 29-34).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №24092024 від 24.09.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №35174-04/2024 від 27.04.2024 в розмірі 42750,00 грн з яких: 15000 грн 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 20250 грн 00 коп. заборгованість за відсотками; 7500 грн 00 коп. заборгованість за неустойкою (а.с. 34 на звороті).

Згідно зі ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пред`являючи позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.04.2024 року №35174-04/2024, новий кредитор посилався на те, що позичальник після заміни кредитора у зобов`язанні борг не погасив, має невиконані зобов`язання з погашення тіла кредиту, зі сплати процентів та комісії.

Щодо стягнення з відповідача неустойки, суд зазначає наступне.

Так, ч.2 ст.625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу даної норми закону вбачається, що законодавець поділяє відповідальність за порушення боргового зобов`язання на встановлену законом та на визначену сторонами у договорі.

Разом з тим, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Згідно з Законом України від 29 жовтня 2024 року про «Затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як було встановлено судом, прострочення відповідачем грошового зобов`язання щодо повернення грошових коштів мало місце в період дії в Україні воєнного стану.

Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача не підлягає стягненню заборгованість за неустойкою, адже договір фінансового кредиту сторонами укладено в період воєнного стану, а саме 27.04.2024.

Суд, приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №35174-04/2024 від 27 квітня 2024 року, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 35250,00 грн, з яких: 15000 грн 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 20250 грн 00 коп. заборгованість за відсотками.

За приписами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Проте, враховуючи часткове задоволення позовних вимог на 82,4%, то судовий збір який підлягає стягненню з відповідача становить 1996,00 грн.

Керуючись ст.ст.5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, м.Львів, НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, заборгованість за кредитним договором від 27 квітня 2024 року №35174-04/2024 в розмірі 35250 (тридцять п`ять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок та судові витрати в розмірі 1996 (однієї тисячі дев`ятсот дев`яносто шести) гривень 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя О. А. Городівський