Решение № 127956113, 09.06.2025, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2964/25

Провадження №: 2-а/398/89/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"09" червня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В:

16.05.2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє за ордером адвокат Ковальова Т.Ю., звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 та Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 12 травня 2025 року серії «ЕНА» №4710672, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, та стягнення судових витрат. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12.05.2025 року поліцейським Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Щудяком Р.К. відносно позивача складено постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до якої позивач, цього ж дня о 10 год 41 хв в м. Олександрія по вул. Чижевського, 14, керував транспортним засобом Volkswagen Bora, будучи особою, яка не має права керувати транспортним засобом, а саме: не має посвідчення водія відповідної категорії «В», що є порушенням п.п. «а» п. 2.1ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Зазначає, що фактичні дані, які містяться в оскаржуваній постанові дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог ПДР і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Крім того, в постанові відсутній підпис позивача, тобто не було роз`яснено права за ст. 268 КУпАП, строк оскарження за ст. 289 КУпАП та вручено постанову. Зазначає, що позивач має посвідчення водія серії НОМЕР_1 , що підтверджує його можливість здійснювати керування транспортними засобами. У зв`язку з цим у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Ухвалою суду від 21 травня 2025 року позовну заяву було залишено без руху.

26 травня 2025 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви та зазначено належного відповідача.

Ухвалою суду від 30 травня 2025 року відкрито провадження у справі.

04 червня 2025 року до суду було надано диск з відеозаписом з бодікамери поліцейського з записом події, яка сталась 12 травня 2025 року та під час якої була складено постанова ЕНА №4710672 від 12.05.2025 року.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про час, місце та дату судового засідання повідомлені належним чином. Позивач подав заяву, в якій просив позов задовольнити з підстав, викладених у ньому, та розглядати справу без його участі. Представник позивача причини неявки в судове засідання не повідомила.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, місце та дату судового засідання, свого представника в судове засідання не направив, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

12 травня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, поліцейським Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Щудяком Р.К. винесено постанову серії ЕНА №4710672, згідно з якою 12.05.2025 року о 10 год 41 хв в м. Олександрія по вул. Чижевського (колишня Рози Люксембург), 14, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_2 , будучи особою, яка не має права керування транспортним засобом, а саме: не має посвідчення водія відповідної категорії В, що є порушенням п.п. «а» п. 2.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. На позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхкомпетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 9КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За приписами ч. 1 ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядкуорган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про

адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.

Оцінюючи правомірність дій відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, суд зазначає наступне.

Пунктом 10 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський можезупиняти транспортнізасоби уразі, якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

З відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського вбачається, що 12.05.2025 року близько 10 год 41 хв поліцейським було зупинено позивача, який керував автомобілем «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_2 . Після зупинки транспортного засобу, поліцейський відразу повідомив позивача про підставу зупинки.

За таких обставин суд вважає, що у поліцейського були, передбачені п. 10 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», підстави для зупинення транспортного засобу, яким керував позивач.

В подальшому, позивач надав посвідчення водія, відповідно до якого він має право керувати транспортними засобами лише категорії «С» та повідомив, що має право керувати транспортними засобами категорії «В» на підставі відповідного рішення КМУ до закінчення воєнного стану.

Підпунктом «а»пункту 2.1ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2статті 126КУпАП передбаченоадміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Тобто, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, що затверджено Постановою КМУвід 08.05.1993року №340 (далі по тексту Положення №340), особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Таким чином, здійснення права керування транспортними засобами може здійснюватися лише за наявності в особи національного посвідчення водія України, що є документом, який підтверджує спеціальний статус особи в аспекті наявності у неї права керування транспортними засобами.

У зв`язку з цим законодавством у п.п. «а» п. 2.1 ПДР України встановлює логічно узгоджений та розумно обумовлений обов`язок водіїв мати при собі посвідчення водія, що засвідчує наявність у них права керування транспортними засобами відповідної категорії. У свою чергу право керування транспортними засобами видається особі шляхом наділення її правом керування транспортними засобами відповідної категорії.

Так, відповідно до п. 3 Положення №340, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії: А1 мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт; А мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше; В1 квадро- і трицикли, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів; В автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми; С1 призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів); С призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів).

Пунктом 11 Постанови КМУ №184 від 03.03.2022 року «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» установлено, що у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії C, C1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії B.

Тобто, зазначеною Постановою КМУ №184 від 03.03.2022 року та іншими нормативно-правовими актами не передбачено у період воєнного стану можливість керування транспортними засобами категорії В на території України особами, які мають посвідчення водія категорії С.

Отже, 12.05.2025 року о 10 год 41 хв в м. Олександрія по вул. Чижевського (колишня Рози Люксембург), 14, позивач керував транспортним засобом «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_2 , що відноситься до категорії В, не маючи права керувати транспортним засобом цієї категорії.

Щодо посилань позивача на порушення працівником поліції процедури притягнення його до адміністративної відповідальності суд зазначає, що з переглянутого судом відеозапису фіксації події та інших матеріалів справи, не встановлено порушень законодавчо визначеної процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зокрема з відеозапису вбачається, що клопотань про оголошення перерви в розгляді справи для звернення за правовою допомогою ОСОБА_1 не заявляв, йому вручено оскаржувану постанову та роз`яснено процедуру оскарження складеної відносно нього постанови до суду.

За змістом ст. 72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.

Частиною 2 статті 77КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чибездіяльності покладаєтьсяна відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Позивач не надав до суду належних доказів на підтвердження його позиції, одночасно в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 дійсно, керуючи 12.05.2025 автомобілем «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_2 , не мав посвідчення водія відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом, чим порушив п.п. «а» п. 2.1 ПДР України, за що ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

При цьому, адміністративне стягнення накладено в межах санкції ч. 2 ст. 126 КУпАП та відсутні підстави для застосування ст. 22 КУпАП, оскільки положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених, зокрема ч. 2 ст. 126 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову і вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено положеннями КУпАП, а відтак адміністративний позов не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 72, 77, 139, 242, 246, 250, 255, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. В.Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709) про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 09 червня 2025 року.

Суддя О.В.Авраменко