Решение № 127952001, 03.06.2025, Ковпаковский районный суд города Сумы

Справа№592/21467/24

Провадження №2/592/807/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючої судді Корольової Г.Ю., за участі секретаря судового засідання Перев`язки К.А., представника ОСОБА_10., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції позивача.

27.12.2024 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 59756 грн 70 коп. - в рахунок відшкодування майнової шкоди, 5000 грн 00 коп. - в рахунок відшкодування моральної шкоди, 1211 грн 20 коп. - в рахунок компенсації судового збору, 3000 грн 00 коп. - в рахунок компенсації витрат, пов`язаних з надання правничої допомоги, 3479 грн 12 коп. - в рахунок компенсації витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи. Свої вимоги обгрунтовує тим, що вона є власником автомобіля є власником транспортного засобу- легкового автомобіля FORD FOCUS. 2016 р.в., державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . 28.08.2024 року позивач вранці припаркувала автомобіль біля будинку 24 по вул. Герасима Кондратьєва у м. Суми (будівля спорткомплексу «Динамо»). Близько 13:00 того ж дня сталося падіння дерева, яке росло біля дороги загального користування, безпосередньо поруч з місцем парковки автомобіля та пошкодило належний позивачу автомобіль.

Відповідно до Висновку судового експерта №30/2024 від 04.12.2024 року, вартість відновлювального ремонту на усунення пошкоджень завданих автомобілю FORD FOCUS в наслідку настання події, що відбулося 28.08.2024 року, станом на час скоєння ДТП, без урахування ПДВ на вартість робіт, матеріалів та з урахуванням ПДВ на вартість частини складових, складає 59756,70 грн.

Крім того, позивач просить відшкодувати і заподіяну моральну шкоду, яку обґрунтовує тим, що, виявивши пошкодження транспортного засобу, вона пережила сильні душевні хвилювання, стрес. Автомобіль був єдиним транспортним засобом, який вона має на праві власності. Маючи неповнолітню дитину вона зобов`язана вирішувати питання з організації безпеки життя та здоров`я, освітнього процесу, що є складним завданням з урахуванням безпекової ситуації в регіоні. Небажання відповідача взяти відповідальність за свою бездіяльність та врегулювати спір в досудовому порядку змусило докладати додаткових зусиль для організації життя, виділяти значний час та кошти для вивчення законодавства, підготовки звернень в різні установи, пошук адвоката, судового експерта, СТО. У разі відчуження автомобіля факт його попереднього пошкодження та ремонту суттєво зменшить оціночну вартість транспортного засобу. З урахуванням того, що починаючи з 28.08.2024 року фактично була позбавлена можливості розпочати ремонт транспортного засобу, а відтак і користуватися ним у звичайному режимі, позивач розмір заподіяної моральної шкоди визначає у 5000 грн.

Процесуальні дії у справі.

30.12.2024 року ухвалою суду відкрите загальне позовне провадження у цивільній справі.

24.02.2025 року ухвалою суду витребувано з Сумського РУП ГУНП в Сумській області матеріали перевірки за зверненнями ОСОБА_2 (з приводу пошкодження належного ОСОБА_1 автомобіля), а також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (з приводу пошкодження належних їм транспортних засобів), зареєстровані в ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНПУ Сумського РУП за №50084, 50085 та 50088.

24.02.2025 року ухвалою суду витребувано від Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради та Головного управління Держгеокадастру в Сумській області інформацію про власника земельної ділянки по АДРЕСА_1 та межі земельної ділянки, які підлягають обслуговуванню балансоутримувача.

01.04.2025 року ухвалою суду витребувано від Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради: заявок Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради до ТОВ «СТАТУС-Е» за серпень-листопад 2024 року, відповідно до яких зазначене товариство проводило видалення аварійного дерева, при падінні якого було пошкоджено автомобіль позивача та яке росло уздовж дороги, біля будинку АДРЕСА_1 (будівля спорткомплексу «Динамо»), а також інших двох дерев того ж виду, що росли напроти, уздовж дороги, біля будинку АДРЕСА_1 ; акти обстеження за серпень-листопад 2024 року двох згаданих вище видалених аварійних дерев, що росли уздовж дороги, біля будинку АДРЕСА_1 ; звернень громадян щодо необхідності видалених аварійних дерев, що росли уздовж дороги, біля будинку АДРЕСА_1 .

29.04.2025 року підготовче провадження у цивільній справі закрите, призначене судове засідання для розгляду справи по суті.

22.05.2025 року ухвалою суду витребувано від Ковпаківського районного суду м.Суми матеріали перевірки за зверненнями ОСОБА_2 (з приводу пошкодження належного ОСОБА_1 автомобіля), а також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (з приводу пошкодження належних їм транспортних засобів), зареєстровані в ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНПУ Сумського РУП за №50084, 50085 та 50088, які перебувають у цивільній справі 592/21542/24 за позовом ОСОБА_3 до Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Заяви, клопотання.

21.01.2025 року від відповідача надійшов відзив, зі змісту якого вбачається, що Департамент просить у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю. Зазначає, що позивачем не доведено невиконання відповідачем приписів чинного законодавства в частині обстеження та видалення аварійних дерев, відтак не доведено і причинного зв`язку із заподіяною позивачу шкодою. Вказує також, що стан видаленого 28.08.2024 дерева був задовільний, а його падіння сталося внаслідок непереборної сили.

У судовому засідання представник позивача ОСОБА_10. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

У судове засідання відповідач не з`явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином. Представником відповідача було надано заяву про розгляд справи у її відсутність. Під час розгляду справи позовні вимоги не визнала, пославшись на підстави, які викладені у відзиві.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Так, позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу - легкового автомобіля FORD FOCUS, 2016 р.в., державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

28.08.2024 року позивач припаркувала свій транспортний засіб біля будинку АДРЕСА_1 (будівля спорткомплексу «Динамо»).

Близько 13-00 години того ж дня сталося падіння дерева виду клен, яке росло уздовж дороги загального користування, безпосередньо поруч з місцем парковки автомобіля. Дерево впало поперек проїзної частини вулиці та пошкодило декілька транспортних засобів, в т.ч. і належний позивачу автомобіль.

Після цього, на лінію «102» з приводу пошкодження транспортних засобів звернулися потерпілі, на місце пригоди виїзджала слідчо-оперативно група Сумського РУП ГУНП в Сумській області, яка описувала та фотографувала дану ділянку місцевості, а також пошкоджені транспортні засоби.

Матеріали перевірки були оглянуті судом у судовому засіданні та повністю підтверджують вищенаведені обставини. Зокрема, з ілюстрованої таблиці до протоколу огляду (фото №8-13) вбачається, що належний позивачу транспортний засіб дійсно припарковано біля будинку АДРЕСА_1 (будівля спорткомплексу «Динамо»), Старе дерево виду клен, у якого зламаний стовбур, впало поперек проїзної частини вулиці. Автомобіль позивача має чисельні пошкодження.

Ці обставини підтверджуються також і фотозображеннями, долученими позивачем безпосередньо до позовної заяви ( а.с. 11-20).

Крім того, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 кожен окремо підтвердили факт падіння старого дерева виду клен в денний час доби, в суху та безвітряну погоду. Дерево було аварійним, що призвело до пошкодження декількох транспортних засобів, у т.ч. і позивача ОСОБА_1 .

Із відповіді Департаменту на адвокатський запит №2678/05.01-18 від 10.09.2024 вбачається, що на його балансовому обліку не перебувають зелені насадження (дерева), розташовані по АДРЕСА_1 . Відповідальними за збереження зелених насаджень та догляд за ними є балансоутримувачі (а.с. 67).

Між Сумською міською радою та Громадською організацією «ССО ФСТ «Динамо» (м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23) укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5910136300:04:007:0042, площею 0,2866 га за вищевказаною адресою. Проте дерево, внаслідок падіння якого було пошкоджено належний позивачу транспортний засіб, росло поза межами даної земельної ділянки, уздовж дороги загального користування.

Вказані обставини були перевірені судом під час розгляду справи і надані представником позивача копії договору оренди земельної ділянки та технічної документації підтверджують те, що згадане аварійне дерево дійсно знаходилось поза межами земельної ділянки, орендованої Громадською організацією «ССО ФСТ «Динамо». Зокрема, відстані 2-3 (1,25 м) та 5-6 (1,48 м), зазначені в технічній документації свідчать, що межа орендованої «ССО ФСТ «Динамо» земельної ділянки знаходиться не далі, ніж 1,48 м від будівлі. В той же час надані позивачем та наявні в матеріалах перевірки ЖЕО фотографії свідчать, що зазначене дерево росло на значно більшій відстані від будівлі (8-10 м) (а.с.232-235, 237-241).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Так, згідно зі ст. 25 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 11 ЗУ «Про місцеве самоврядування», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (уразі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо (п. 5 ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»).

Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (ч. 7 ст. 28 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»).

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідно до п. 5.5 Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.

Підпунктом 7 п. «а» ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

З врахуванням вищенаведеного слідує, що до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу шкоди, спричиненої падінням дерева, покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень по вул. Герасима Кондратьєва у місті Суми.

Виконавчим органом, на який покладено забезпечення утримання території у м. Суми, відповідно до Положення про департамент інфраструктури міста Сумської міської ради (затвердженого рішенням Сумської міської ради «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 30.03.2016 № 530-МР «Про Положення про департамент інфраструктури міста Сумської міської ради» від 12.05.2021 №892-МР), є Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради.

За змістом п. 1.1 та 1.2 Розділу І вказаного Положення, Департамент є юридичною особою, виконавчим органом Сумської міської ради, утворюється Сумською міською радою, їй підзвітний та підконтрольний, підпорядкований виконавчому комітету Сумської міської ради та Сумському міському голові, оперативно підпорядкований заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради згідно з розподілом обов`язків.

Разом з тим, зі змісту відзиву вбачається, що відповідач заперечує свій обов`язок контролювати стан зелених насаджень по вул. Герасима Кондратьєва у місті Суми.

Суд вважає, що така позиція відповідача не ґрунтується на законі, оскільки зелені насадження, які ростуть на землі комунальної власності та щодо яких не було визначено іншого балансоутримувача, відповідно до вимог ч. 5 ст. 28 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», перебувають на обліку Департаменту. Останній і є відповідальним за утримання та збереження зелених насаджень, є їх балансоутримувачем та має відшкодувати заподіяну позивачу шкоду, спричинену падінням дерева.

Зазначені висновки узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 25.01.2023 у справі № 522/2891/20.

У розділі 12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України від 10.05.2006 № 105 зазначено, що з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди.

Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи.

Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Весняний огляд проводять з метою перевірки стану насаджень, газонів, квітників, доріжок, площадок та інших елементів благоустрою. Під час огляду уточнюють обсяги робіт з поточного ремонту, садіння дерев та чагарників, багаторічних рослин, газонів. За даними обстежень складають акт та перелік заходів, необхідних для підготовки об`єктів до експлуатації в літній період.

Під час осіннього огляду перевіряється готовність об`єктів благоустрою до зими і складається акт.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що зелені насадження, розташовані по АДРЕСА_1 , обстежувалися протягом кількох останніх років.

Так, Департаментом надано заяву мешканки будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_7 від 14.08.2023 року, яка просила провести обстеження та видалити аварійні дерева, які росли біля її будинку (а.с. 147).

За наслідками розгляду даної заяви відповідачем було складено акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 09.10.2023 (а.с. 155), відповідно до якого видаленню підлягали 3 клени, два з яких було визнано аварійними, а третій - сухостійним. Згідно акту, всі ці дерева належали до виду клен, мали вік 40 років та висоту у 14 метрів. Термін дії акту встановлений до 30.06.2024 року.

Проте, як вбачається з долучених до позову ОСОБА_1 фотозображень, а також із ілюстрованої таблиці до протоколу огляду, оглянутої в судовому засіданні, ці три клени не були видалені і станом на 28.08.2024 року, тобто майже через рік після їх комісійного обстеження та визнання аварійними.

Відповідачем також долучено акт обстеження дерева, внаслідок падіння якого було пошкоджено належний позивачу транспортний засіб від 28.08.2024 (а.с. 91), зі змісту якого вбачається, що це дерево також належить до виду клен, також має вік 40 років та висоту у 14 метрів.

Наявні у справі фотозображення свідчать, що це дерево впало від будинку АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_7 .

Таким чином, по справі встановлено, що ця ділянка вулиці станом на 28.08.2024 року була засаджена деревами одного виду - клен, які мали вік у 40 років та висоту приблизно у 14 метрів. При цьому акт обстеження від 09.10.2023 року не містить будь-яких знак, за якими ці дерева визнані аварійними.

З урахуванням віку дерев, їх висоти, випадків падіння гілок на транспортні засоби, а також наявності звернень громадян відповідач повинен був вживати своєчасних та ефективних заходів щодо виявлення та видалення аварійних дерев. Матеріали справи свідчать, що згадане аварійне дерево переломилося на висоті близько 2,5м від рівня землі. Ця подія сталася в денний час доби. АДРЕСА_1 знаходиться в центральній частині міста, по вулиці постійно відбувається жвавий рух автомобілів та пішоходів.

В той же час, 09.10.2023, незважаючи на ту обставину, що вказана ділянка вулиці засаджена деревами одного виду та віку відповідачем після заяви ОСОБА_8 були обстежені тільки дерева за адресою по АДРЕСА_1 . В судовому засідання не встановлено скільки дерев росло за зазначеною адресою, проте та обставина, що за єдиною адресою 3 дерева підлягали зрізуванню, свідчить, що значна частина дерев цього виду і віку на АДРЕСА_1 були аварійними.

Вищевикладене свідчить про наявність в даному випадку причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю Департаменту, як балансоутримувача об`єктів благоустрою - зелених насаджень, та заподіяною фізичній особі (позивачу) шкодою.

Процесуальне законодавство, чітко не визначає певні стандарти доказування у цивільному судочинстві.

Доводи відповідача про те, що Департамент не є тією особою, на яку може бути покладено обов`язок щодо відшкодування шкоди, спричиненої падінням дерева; що Департаментом вживалися усі необхідні заходи щодо належного утримання зелених насаджень на території міста не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Як убачається з відповіді на адвокатський запит від 06.09.2024 року Сумського обласного центру з гідрометеорології (Сумський ЦГМ), 28.08.2024 року, в найближчі стандартні строки спостережень до 13:30 години, у м. Суми спостерігався вітер зі швидкістю не більше 8 м/с. В той же час, згідно з «Настановою з метеорологічного прогнозування» небезпечним метеорологічним явищем (І рівень небезпечності) вважається вітер швидкістю 15-24 м/с (а.с. 68).

За таких обставин, суд не може прийняти до уваги зміст акту обстеження дерева від 28.08.2024 року, в якому вказано, що стан дерева є задовільний, а його падіння відбулося внаслідок непереборної сили. Падіння дерева відбулося в денний час доби, в суху та фактично безвітряну погоду (сила, вітру що діяла на дерево було щонайменше в 4 рази меншою, ніж мінімальна сила вітру, який є небезпечним метеорологічним явищем. Будь-яких інших непереборних сил, які могли спричинити падіння дерева, в акті не зазначено.

Зазначений акт є внутрішнім документом відповідача, 3 з 4 членів комісії є його працівниками, наявність акту не свідчить про якість проведеного обстеження аварійного дерева. Більше того, зі змісту акту від 28.08.2024 року вбачається, що «…Комісія оглянула зелені насадження за адресою: м. Суми, вул. Г. Кондратьєва буд 27А…», водночас з фотозображень вбачається, що аварійне дерево росло на розі будинку АДРЕСА_1 (будівля спорткомплексу «Динамо»), уздовж дороги загального користування.

Враховуючи дану обставину, єдиною та достатньою обставиною у цій справі, яка свідчитиме про відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу, а як наслідок і відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку її відшкодувати, буде заподіяння такої шкоди у зв`язку із дією об`єктивних обставин, які відповідач не міг передбачити, зокрема, падіння дерева внаслідок злив, ураганів, сильних вітрів.

Проведення відповідачем загальних оглядів зелених насаджень на території міста та здійснення видалення дерев не свідчить про відсутність його вини у заподіянні позивачеві шкоди, спричиненої падінням дерева на автомобіль останнього.

Частиною 2 ст. 1166 ЦК України встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини, а саме у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин.

Зазначений висновок узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду, що викладено, зокрема, у постанові від 17.07.2019 №372/1891/17.

Таким чином, з огляду на розподіл тягаря доказування, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено наявність шкоди та причинний зв`язок між бездіяльністю відповідача та негативними наслідками, в той же час Департаментом не доведено відсутність вини. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25.01.2023 №522/2891/20. Відтак, саме з вини відповідача у формі неналежного виконання обов`язку щодо контролю стану дерев та їх догляду, позивачу була спричинена шкода, яка підлягає відшкодуванню її завдавачем.

При визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну позивача, слід врахувати положення ст. 1192 ЦК, зокрема відшкодувати завдані збитки у повному обсязі відповідно до реальної вартості робіт, необхідних для відновлення пошкодженого транспортного засобу.

Принцип повного відшкодування завданої шкоди передбачає те, що у випадку, коли для відновлення попереднього стану автомобіля, що мав певну зношеність, необхідно використати нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

Статтею 106 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

15.11.2024 року ОСОБА_1 уклала Договір №48/2024 про проведення експертної оцінки матеріального збитку з ФОП « ОСОБА_9 » (а.с. 75).

Представники Сумської міської ради та Департаменту 15.11.2024 року на початку експертного дослідження на огляд транспортного засобу не з`явилися, про огляд були повідомлені письмово, про що також надані відповідні підтвердження (а.с.71-72).

Відповідно до Висновку судового експерта автотоварознавця №30/2024, складеного 04.12.2024 року, Вартість відновлювального ремонту на усунення пошкоджень завданих автомобілю FORD FOCUS. 2020 року випуску, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , кузов номер НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в наслідку настання події, що відбулося 28.08.2024 року, станом на час скоєння ДТП, без урахування ПДВ на вартість робіт, матеріалів та з урахуванням ПДВ на вартість частини складових, складає: 59756,70 грн.

Обґрунтованість висновків судового експерта автотоварознавця відповідачем не оспорюється.

За таких обставин, майнову шкоду в розмірі 59756 грн 70 коп. належить стягнути з відповідача на користь позивача.

При вирішенні питання щодо відшкодування заподіяної моральної шкоди, суд враховує вимоги ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує, що знищений автомобіль був єдиним транспортним засобом, який родина позивача мала на праві власності, глибину фізичних та душевних страждань позивача внаслідок знищення автомобіля, необхідність докладання додаткових зусиль для організації життя сім`ї без транспортного засобу, фактичне позбавлення транспортного засобу позивача, який проживає в на території можливих бойових дій (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376), що сприяло збільшенню глибини душевних страждань, ступінь вини відповідача, та з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем сума відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн є обґрунтованою та її треба стягнути з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що необхідно задовольнити.

Судові витрати.

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України про те, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений ним при зверненні з позовом до суду судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом (а.с.77).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані документи: договір про надання правничої допомоги та квитанція про оплату наданих послуг (а.с. 73, 74, 230). Правнича допомога надавалась позивачу як на стадії підготовки позову, так і під час судового розгляду. Гонорар адвоката становить 8000,00 грн, що відповідає критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Крім того, враховуючи висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові ВП ВС від 22.11.2023 №712/4126/22, необхідно стягнути з Департаменту на користь позивача 3479,12 грн. в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи (а.с.75, 76).

Керуючись ст. 12, 81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Задовольнити позов ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Стягнути з Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 59756 грн 70 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 5000 грн 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 1211 грн 20 коп в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, 8000 грн 00 коп. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, 3479 грн 12 коп. в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_4 .

Відповідач: Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради, м. Суми, вул. Британська, 21, код ЄДРПОУ 24013674.

Повний текст судового рішення складено 09.06.2025 року.

Суддя Г.Ю. Корольова