Решение № 127941212, 06.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1088/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхтенко Л.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ), Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 13 січня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ), в якій позивач просив:

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), які полягають у нарахуванні складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21.07.2016 по 25.06.2021, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та невжиття заходів щодо перерахунку грошового забезпечення, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та не виплати мені ОСОБА_1 сум складових грошового забезпечення за період проходження служби з 21.07.2016 по 25.06.2021 всупереч чинної редакції пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.17 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 за 2016 -2021 роки.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), здійснити перерахунок та виплату (доплату) ОСОБА_1 розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової ставки за вислугу років, премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме Законом України «Про Державний бюджет України на 2016,2017,2018,2019,2020,2021 ріки станом на 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018,01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021,01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт за період з 21.07.2016 по 25.06.2021 з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) перерахувати та виплатити мені ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 21.07.2016 до 25.06.2022 всі суми, що не було виплачено через помилкові нарахування, всі складові щомісячного грошового забезпечення, на підставі чинної редакції пункту 4 зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 - за 2016 - 2022 роки.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) перерахувати та виплатити мені ОСОБА_1 суму грошової допомоги для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення за 2016 - 2021 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2016, на 01 січня 2017, на 01 січня 2018, на 01 січня 2019 року, на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та множенням на відповідний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 16 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що позивач з 21.07.2016 року по 25.06.2021 року проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 25.06.2021 №130 її було виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.

Однак позивач зазначає, що у день виключення її зі списків особового складу, з нею не було проведено усіх необхідних розрахунків.

08.01.2025 року позивачем направлено запит до військової частини НОМЕР_2 для отримання інформації, щодо отримання грошового забезпечення за періоди проходження військової служби.

Під час ознайомлення з відповіддю, порівнюючи інформацію з картками особового рахунку за 2019 - 2022 роки та Довідкою про грошове забезпечення та додаткових видів виплат від 10.01.2025 №1103/82 позивач з`ясувала, що відповідачем не вірно нараховано оклад за військовим званням, посадовий оклад та інші складові грошового забезпечення. До грошового забезпечення військовослужбовця входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Так, позивач зазначає, що пунктом 6 Постанови 103 було внесено зміни до Постанови 704, зокрема, пункт 4 Постанови 704 було викладено в наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, було визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови 704, та відновлено попередню редакцію пункту 4, якою передбачено, що посадовий оклад та оклад за військовим званням розраховується шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 Постанови № 704.

В редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 р. № 1038 примітка 1 в Додатку № 14 Постанови № 704 визначає, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.

Тобто, Відповідач мав визначати розмір посадового окладу Позивача та його окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14,15,16.

З аналізу інформації Довідки ГЗ від 13.01.2024 (із зазначенням відомостей усіх складових грошового забезпечення) вбачається, що посадовий оклад станом на 2019 рік Позивача за 24 тарифним розрядом.

Згідно до Додатку № 1 Постанови № 704 тарифному розряду "24" відповідає тарифний коефіцієнт "2,88".

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2019 року дорівнював 1921 грн.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2020 року дорівнював 2 102 грн.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2021 року дорівнював 2 270 грн.

Окрім того, в подальшому Відповідач під час проходження служби розрахував посадовий оклад Позивача виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018 який дорівнював 1762 грн в період з 01.01.2019 по 01.01.2023.

Помилкове застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.0.2018 було допущено Відповідачем і до окладу за військовим званням Позивача.

Так, Позивач перебував у військовому званні

з 01.01.2019 по 01.10.2021 капітан;

з 01.10.2021 по 01.03.2022 - майор;

з 01.03.2022 по 01.01.2023 - підполковник;

При цьому така помилка в розрахунках окладів має фундаментальні наслідки для інших складових щомісячного грошового забезпечення Позивача, оскільки оклади є базою для їх нарахування і стосується всіх складових грошового забезпечення.

Щодо перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, позивач зазначив, що виплата грошової допомоги на оздоровлення та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.

Таким чином, на думку позивача, відповідач обраховував грошове забезпечення позивача, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, тому виплачені позивачу грошова допомога на оздоровлення за 2019 2022 роки та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2019-2022 роки підлягають перерахунку, оскільки при їх обрахунку використано посадовий оклад та оклад за військовим званням не в тому розмірі, який визначений чинним законодавством.

З наведених підстав позивач просить задовольнити позовні вимоги.

До суду 22 січня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».

Також представник відповідача зазначає, що з відновленням дії пункту 4 постанови КМУ №704 у його первісній редакції, слід врахувати, що нею визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, що складає 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року, отже у випадку, коли у календарному році, в якому застосовуються положення пункту 4 постанови КМУ №704 в такій редакції, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року є меншим 50% розміру мінімальної заробітної плати, то розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року як розрахункова величина не застосовується та має бути застосована розрахункова величина 50 % розміру мінімальної заробітної плати.

Проте, згідно з п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-УІП «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Представник відповідача зазначив, що оскільки норма п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-УІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення п. 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, немає законодавчо визначених підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

На думку представника відповідача, доводи позивача щодо необхідності обчислення посадового окладу та окладу за військове звання виключно з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на період 2019-2022 року, на думку військової частини НОМЕР_2 є недоречними, оскільки таке застосування суперечить застосуванню п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-УІІІ та п. 4 Постанови № 704 п. 4 постанови КМУ № 704.

Верховним Судом у постанові від 11 лютого 2021 року по справі № 200/3774/20-а зроблені висновки, оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-ІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Наведений висновок повторений в постанові Верховного Суду у справі № 480/5496/20 від 10.09.2021 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, представник відповідача вважає, відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення за спірний період діяв правомірно, тому позовні вимоги про визнання протиправними дії щодо нарахування та виплати з 21.07.2016 по 25.06.2021 року основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого є безпідставними та не належать задоволенню.

Також у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що військова частина НОМЕР_2 в період з 29.06.2016 по 15.12.2016 перебувала на фінансовому забезпечені у військовій частині НОМЕР_4 , що підтверджується листом командира військової частини НОМЕР_4 від 04.08.2023 №730/784.

З наведених підстав позивач просить відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою від 17 березня 2025 року залучено до участі у справі як другого відповідача військову частину НОМЕР_4 . Розгляд справи розпочато спочатку.

До суду 02 квітня 2025 року від військової частини НОМЕР_4 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги не визнає просить відмовити, зазначивши, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та дійсно військова частина НОМЕР_2 до 15.12.2016 року перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_4 .

Разом з цим жодних первинних документів на виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 29.06.2016 року по 15.12.2016 року від військової частини НОМЕР_2 не надходило, та на думку, представника відповідача, позовні вимоги за цей період слід спрямувати до військової частини НОМЕР_2 .

По суті заявлених позовних вимог представник відповідача зазначив, що пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови КМУ № 103, а отже наявні підстави для відмови у задоволенні позову за період з 29.06.2016 року по 29.01.2020 року.

Також представник відповідача звертає увагу на відсутність повноважень замість Кабінету Міністрів України відновлювати дію акту чи окремих його положень.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України.

Сторони не заперечують, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Так, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 21.07.2016 року № 33 матроса ОСОБА_1 , яка прибула з військової частини НОМЕР_6 для проходження військової служби за контрактом, зарахувати до списків особового складу, на всі види забезпечення, - з 22 липня 2016 року.

Відповідно до витягу військової частини НОМЕР_2 від 25.06.2021 року № 130 старший матрос ОСОБА_1 , звільнену наказом командира військової частини НОМЕР_2 , вважати, що 25 червня 2021 року справи та посаду здала та з 25 червня 2021 року виключена із списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Суд встановив, що на запит позивача відповідач повідомив, що позивачу нараховане грошове забезпечення відповідно до вимог постанови КМУ № 704 та надано довідку нарахування грошового забезпечення позивача за період з січня 2017 року по червень 2021 року.

Також військовою частиною НОМЕР_4 надано довідку про розмір грошового забезпечення колишнього військовослужбовця позивача з липня 2016 року по листопад 2016 року.

Суд встановив, що військова частина НОМЕР_2 в період з 29.06.2016 по 15.12.2016 перебувала на фінансовому забезпечені у військовій частині НОМЕР_4 , що підтверджується листом командира військової частини НОМЕР_4 від 04.08.2023 №730/784.

Не погодившись з проведеним нарахуванням грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та встановлені судом факти та обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.

Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

До 01 березня 2018 року грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу регулювалось постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 7 листопада 2007 р. № 1294 (далі, - Постанова № 1294).

Відповідно до п. 1 Постанова № 1294 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи) (п. 2 Постанови № 1294).

Згідно з п. 3 вказаної постанови, затверджені схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 9-23; схеми окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатком 24; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25-28, 33, які містили фіксовані розміри та діапазони розмірів окладів.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка передбачала з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців та іншій підхід обчислення розміру окладів (далі, - Постанова № 704).

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Позивач просить задовольнити позовні вимог з підстав прийняття Постанови КМУ № 704.

Разом з цим у період 21.07.2016 року по 28.02.2018 року порядок нарахування грошового забезпечення був урегульований Постановою № 1294, а постанова КМУ ще не була прийнята.

Тому за період 21.07.2016 року по 28.02.2018 року відсутні правові підстави для обчислення розміру грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ № 704, отже у цій частині позовні вимоги є протиправними та не належать задоволенню.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).

Пунктом 6 постанови №103 внесено зміни до постанови №704, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови № 704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".

Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704.

Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін.

Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою №103, зокрема, до пункту 4 постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, суд враховує, що пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття постанови №704, так і станом після 29.01.2020, та неконституційними не визнавалися.

Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, суд доходить висновку, що п.4 постанови № 704 з 29.01.2020 року має застосовуватись в наступній редакції: «Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.».

За таких встановлених обставин судом відхиляються доводи відповідача щодо незастосування до спірних правовідносин п. 4 постанови КМУ № 704.

Суд встановив, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2 102 гривні, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року, - 2270 грн, у 2022 році з 01 січня 2022 року 2481 грн, у 2023 році з 01 січня 2023 року 2684 грн, в той час коли Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1 762 грн.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для підвищення посадового окладу та окладу за військовим звання позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Таким чином, позивач набула право щодо обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт тільки з 29 січня 2020 року.

З наведених підстав суд вважає, що позовні вимоги позивача за період з 01.03.2018 року по 28.01.2020 року є безпідставними та не належать задоволенню.

Щодо решт періоду: з 29.01.2020 року по 25.06.2021 року, дослідивши довідку військової частини НОМЕР_2 від 13.01.2025 року нарахування грошового забезпечення та додаткових видів виплат позивача, суд встановив, що при здійсненні нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу за цей період застосовувався прожитковий мінімум станом на 01 січня 2018 року, що не заперечується відповідачем.

Враховуючи вище наведені норми права та встановлені судом обставини у справі, суд доходить висновку, що відповідачем була допущена протиправна дія при обчисленні та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 25.06.2021 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року, а тому позовні вимоги належать задоволенню шляхом визнання протиправними дії Військової частини щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 25.06.2021 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії позивача за період з 29.01.2020 року по 05.02.2022 року включно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2020 року - 2102 гривні, на 01.01.2021 року - 2270 грн,), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням здійснених виплат.

Стосовно позовних вимог зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) перерахувати та виплатити мені ОСОБА_1 суму грошової допомоги для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення за 2016 - 2021 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2016, на 01 січня 2017, на 01 січня 2018, на 01 січня 2019 року, на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та множенням на відповідний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII (далі, в тому числі, - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до вимог ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пп. 1,2 п. 7 розділу ІУ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 25.06.2018 № 558 (далі, - Інструкція № 558) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення.

Допомога надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникові (командирові) - на підставі наказу начальника вищого рівня із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 13.01.2025 року нарахування грошового забезпечення та додаткових видів виплат позивача, у лютому 2020 року позивачу була нарахована грошова допомога на оздоровлення в розмірі 11672,93 грн та у червні 2021 року у розмірі 11672,93 грн.

Враховуючи, що грошова допомога для оздоровлення обчислюється із місячного розміру грошового забезпечення, який був розрахований відповідно до висновків викладених у цьому рішенні суду, неправильно, суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги щодо обчислення грошової допомоги для оздоровлення за 2020,2021 роки, виходячи із виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є правомірними та належать задоволенню.

В іншій частині позовні вимоги не належать задоволенню з підстав вищенаведеного судом обґрунтування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, а тому належать задоволенню частково.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, то судовий збір не належить стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ), Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 25 червня 2021 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення, премії за період з 29 січня 2020 року по 25 червня 2021 року та виплачених грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021 роки на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2020 року - 2102 гривні, на 01.01.2021 року - 2270 грн,), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням здійснених виплат.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко