Решение № 127938409, 05.06.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2025 рокусправа № 380/24676/24місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області, яка полягала у непризначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, згідно з частиною другою статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно з частиною другою статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС, починаючи з 06 жовтня 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він як потерпілий від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорії, на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на пільгову пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, проте відповідач відмовив їй у призначенні такої пенсії. Вказує, що причиною такої відмови стало те, що період проживання або роботи станом на 1 січня 1993 року менше 4 років.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 16.12.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус потерпілої від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 09.04.1993.

22.10.2024 позивач звернувся із письмовою заявою до Головного управління пенсійного фонду у Київській області у якій просив призначити йому пенсію згідно зі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Право на звернення за призначенням пенсії виникло на підставі п.1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22- 1, де зазначено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі ПФУ було визначено, що розгляд заяви Позивача відповідно до принципу екстериторіальності, буде здійснюватися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області, яким прийнято рішення від 29.10.2024 № 104550008239 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, виходячи з того, що зниження пенсійного віку визначене статтею 55 Закону України від 28.02.1991 № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років становить 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років. Початкова величина зниження пенсійного віку поширюється лише на тих громадян, які постійно проживали або працювали чи навчалися в зазначених зонах з моменту аварії, тобто з 26.04.1986 по 31.07.1986, незалежно віл тривалості роботи чи проживання в цей період та які мають статус потерпілої особи.

Вік заявника 55 років 17 днів. Умовою для призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону № 796 є наявність страхового стажу необхідної тривалості.

Так, згідно абзацу першого частини першої ст.55 Закону № 796 особам, які працювали або проживали на територіях радіологічного контролю, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне і страхування» (далі - Закон № 1038), за наявності відповідного страхового стажу зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років.

Страховий стаж особи становить 38 років 01 місяць 01 день.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- період навчання з 17.12.1990 по 04.05.1991 згідно з свідоцтвом НОМЕР_3 , оскільки, зазначене прізвище в дипломі не відповідає паспортним даним заявника, а також відсутні відомості про присвоєння заявнику певної кваліфікації (спеціалізації) по закінченню навчання.

Однією із обов`язкових умов для призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону № 796 є постійно проживати чи постійно працювати в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року не менше - 4 років.

Документами підтверджено факт проживання (роботи) в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01 1993 - 2 роки 05 місяців 09 днів.

Згідно з довідкою від 16.09.2024 № 387 до періоду проживання на території зони посиленого радіологічного контролю не зараховано період з 01.09.1985 по 22.07.1988, оскільки заявник навчався в іншому місті, та період з 01.12.1988 по 30.11.1990, оскільки заявник проходив військову службу.

Згідно з поданою заявою та долучених документів право на призначення пенсії за віком згідно з статею 55 Закону № 769 - відсутнє.

Не погоджуючись з оскарженим рішенням відповідача, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.

Частина друга статті 19 Конституції Україні визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII (далі - Закон №796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Положеннями статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII визначено умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом №796-XII або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796-XII передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Потерпілими від Чорнобильської катастрофи, за змістом абзацу шостого пункту 2 частини першої статті 55 Закон № 796-ХІІ, вважаються особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років. У цьому випадку зменшується вік для виходу на пенсію на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Із аналізу наведеної правової норми встановлено, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які постійно проживали чи працювали у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років, при цьому початкова величина зниження пенсійного віку на 2 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Аналогічний правовий підхід щодо застосування зазначених норм матеріального права міститися у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №556/1153/17, від 11.04.2018 у справі №565/1829/17 та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" від 23.07.1991 №106 м. Кагарлик Київської області відносилося до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно довідки Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради від 16.09.2024 № 387, Позивач зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 , з 22.05.1981 по цей час в місцевості, яку до 01.01.2015 Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 було віднесено до зони № 4 посиленого радіоактивного контролю.

Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, відповідач посилається на те, що згідно з довідкою від 16.09.2024 № 387 до періоду проживання на території зони посиленого радіологічного контролю не зараховано період з 01.09.1985 по 22.07.1988, оскільки заявник навчався в іншому місті, та період з 01.12.1988 по 30.11.1990, оскільки заявник проходив військову службу.

При цьому суд враховує, що згідно з довідкою ДНЗ "Ржищівський професійний ліцей" від 02.10.2024 № 922, позивач в період з 01.09.1985 по 22.07.1988 навчався в СПТУ-28 за професією "Слюсар з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики" і на період навчання не проживав у гуртожитку навчального закладу.

В свою чергу, враховуючи незначну відстань між м. Кагарлик та м. Ржищів близько 23 км., позивач проживав у м. Кагарлик. Зворотнього відповідачем не доведено.

Також, період після закінчення навчання з 23.07.1988 (враховуючи період перебування позивача у трудових відносинах з ПМК-7 у період 01.08.1988 по 21.11.1988) та до моменту призову на військову службу позивача 30.11.1988, складає 4 місяці, 8 днів, який було враховано відповідачем

З огляду на викладене, суд оцінює критично та до уваги не бере, посилання відповідача, оскільки таке не спростовує факту його проживання на час навчання в м.Кагарлик Київської області, тобто перебування позивача у зоні посиленого радіоактивного контролю.

Таким чином відповідач повинен зарахувати проживання позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 26.04.1986 по 22.07.1988, що складає - 2 роки, 2 місяці, 26 днів.

Суд вказує на те, що відповідно до частини третьої та четвертої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже спірним в межах розгляду даної справи, є підтвердження факту проживання позивача за місцем реєстрації (зони посиленого радіоактивного контролю) станом на 01.01.1993 протягом понад чотирьох років, з огляду на вказане, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для отримання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція також викладена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2019 року у справі №295/1087/17, від 24 жовтня 2019 року у справі №152/651/17, 25 листопада 2019 року у справі №464/4150/17, від 27 квітня 2020 року у справі №212/5780/16-а та від 30 вересня 2020 року у справі №572/1921/17.

Зазначена правова позиція в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховується судом під час вирішення даного спору.

Таким чином, наявність у позивача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) серії В, виданого Облдержадміністрацією 09.04.1993, надає право користуватися пільгами, визначеними Законом №796-XII, в тому числі, правом на зниження пенсійного віку при призначенні пенсії за віком.

Водночас відповідачем не надано доказів того, що видане позивачу посвідчення визнано недійсним, а наданий позивачу статус скасований.

У спірному контексті також слід зазначити, що посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи підтверджує, що позивач постійно проживав чи працював на території радіоактивного забруднення станом на 01.01.1993 не менше строку, необхідного для набуття особою такого статусу, оскільки відповідно до статті 14 Закону №796-XII до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій, належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні посиленого радіоактивного контролю - не менше чотирьох років, - категорія 4.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що період проживання позивача у зоні посиленого радіоактивного контролю станом на 01.01.1993 становить більше чотирьох років, що є необхідною умовою для підтвердження права на додаткове зменшення пенсійного віку, передбаченого положеннями статтею 55 Закону №796-XII, а також те, що позивач має початкову величину зниження пенсійного віку на 2 роки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ (2 роки початкова величина; 3 роки додатково за повних 9 років проживання в зоні посиленого радіоактивного контролю).

Суд зауважує, що на момент звернення до територіального органу Пенсійного фонду України позивачу виповнилося 55 років, а зарахований страховий стаж становить 38 роки 01 місяць 01 день.

Суд звертає увагу, що за результатом розгляду заяви позивача відповідач прийняв відповідне рішення, відтак у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності слід відмовити повністю.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.10.2024 № 104550008239 щодо відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку позивачу.

Щодо вимоги про призначення пенсії, суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 10.05.2024 у справі №580/3690/23 дійшов висновку, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення або вчинив бездіяльність за наслідками звернення особи, але таке рішення чи вчинена бездіяльність визнані судом протиправними з огляду на невідповідність чинному законодавству, то суд, як виняток, за відсутності сумнівів у тому, що суб`єктом звернення (позивачем у справі) дотримано усіх визначених законом умов для отримання позитивного результату за наслідками розгляду його звернення та за умови відсутності у суб`єкта, що уповноважений прийняти відповідне рішення за наслідками звернення позивача, дискреції (можливості на власний розсуд визначити зміст рішення та обрати на підставі поданих позивачем документів один з варіантів дій), вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення.

Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17 зазначено, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду.

З метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до частини другої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийняти відповідне рішення з врахуванням правової оцінки суду, наданої у рішенні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.10.2024 № 104550008239, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до частини другої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийняти відповідне рішення з врахуванням правової оцінки суду, наданої у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

СуддяГулик Андрій Григорович