Постановление суда № 127914892, 05.06.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про витребування доказів

05 червня 2025 року м. Рівне№460/1341/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження процесуальне питання, пов`язане з розглядом адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1 доВійськової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду через свого представника з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1 / ВЧ НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-2 / ВЧ НОМЕР_2 ), в якому просить:

- визнати протиправними дії та зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити з 20.06.2022 по 30.09.2022 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії та зобов`язати ВЧ НОМЕР_2 нарахувати і виплатити з 01.10.2022 по 26.09.2024 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати ВЧ НОМЕР_2 перерахувати і виплатити компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Ухвалою суду від 03.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

20.02.2025 на адресу суду надійшов відзив ВЧ НОМЕР_1 на позовну заяву, за змістом якого представник відповідача-1 стверджує, що "Військова частина НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) сформована та зареєстрована 30.09.2022, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) не проходив (...). Військова частина НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) не є правонаступником військової частини НОМЕР_1 , де ОСОБА_1 проходив військову службу".

Покликаючись на вказані обставини, відповідач-1 вважає, що він не є належним відповідачем у справі.

З метою вирішення питання щодо належного відповідача у справі в частині позовних вимог за період з 20.06.2022 до 30.09.2022, судом постановлено ухвалу від 09.05.2025 про витребування доказів у ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_5 [командиром якої внесено відповідний запис до військового квитка ОСОБА_1 ] та Міністерства оборони України.

На виконання вказаної ухвали, ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав на адресу суду лист від 20.05.2025 №1346/3207, за змістом якого повідомив, зокрема, про неможливість надання копії послужного списку ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що особова справа на позивача не заводилася.

Також, 29.05.2025, через підсистему "Електронний суд", до суду надійшов лист Військової частни НОМЕР_6 від 28.05.2025 №1761/2171, згідно з яким "відповідно до директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 27.02.2023, а також наказу командира військової частини НОМЕР_7 від 03.03.2023, військову частину НОМЕР_6 визначено правонаступником розформованої (ліквідованої) військової частини НОМЕР_5 . Відповідно до "Акту приймання-передачі справ (документів), з військової частини НОМЕР_5 , що розформовується, до військової частини НОМЕР_6 ", до військової частини НОМЕР_6 передано частину документації розформованої військової частини НОМЕР_5 , однак документація військової частини НОМЕР_5 щодо її особового складу не передавалася, у зв`язку з чим відсутня можливість надання до суду відповідної інформації".

Згідно з наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копію ухвали суду від 09.05.2025 одержано уповноваженим представником Міністерства оборони України 19.05.2025, проте станом на день постановлення судом цієї ухвали запитуваної інформації (доказів) не надано.

За таких обставин, наявних у справі доказів не достатньо для повного, всебічного та об`єктивного вирішення спору по суті.

Суд зазначає, що одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі. Цей принцип визначає особливості адміністративного судочинства і полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з`ясування обставин у справі. Отже, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Принцип офіційності реалізований, зокрема, у частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з якою суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу вимог частини четвертої статті 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 80 КАС України передбачено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Згідно з частинами шостою, сьомою та восьмою статті 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Указом Президента України від 30.01.2019 №23/2019 затверджено Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України, пунктом 1 якого визначено, що Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - Генеральний штаб) є головним органом військового управління з планування оборони держави, стратегічного планування застосування Збройних Сил України (далі - Збройні Сили) та визначених сил і засобів інших складових сил оборони (далі - інші складові сил оборони), координації і контролю за виконанням завдань у сфері оборони органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та силами оборони у межах, визначених законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Генеральний штаб здійснює стратегічне керівництво силами та засобами Збройних Сил, інших складових сил оборони, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Враховуючи викладене, з метою вжиття заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин справи та повного, всебічного й об`єктивного вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність витребування у Генерального штабу Збройних Сил України додаткових доказів у справі.

Крім того, 14.02.2025, з використанням підсистеми "Електронний суд", представник ВЧ НОМЕР_2 подав до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого також навів клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у частині позовних вимог за період з 01.10.2022 до 26.09.2024 у зв`язку з пропуском позивачем тримісячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню, суд враховує, що 21.03.2025 набрала законної сили постанова Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №460/21394/23, за змістом якої Судова палата, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшла таких висновків:

1) у разі якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то правове регулювання здійснюється так: правовідносини, які мають місце в період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період із 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»);

2) з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023.

За такого розуміння застосування правових норм в аспекті строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати конкретно в цій судовій справі (№460/21394/23) Судова палата зазначила, що спірний період (з 01.02.2020 до 30.03.2023) умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (19.07.2022) та після цього.

Період із 01.02.2020 до 19.07.2022 регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

Проте, період із 19.07.2022 до 30.03.2023 регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення особи до суду з дня одержання нею письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні.

Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову потрібно обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що в цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

Виходячи з цього, Судова палата вважає обґрунтованим висновок про те, що саме дата вручення позивачу грошового атестата є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду.

За правилами частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повертаючись до обставин адміністративної справи №460/1341/25 за позовом ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 та ВЧ НОМЕР_2 , суд зазначає, що позивач проходив військову службу у складі ВЧ НОМЕР_2 у період з 01.10.2022 до 25.09.2024 та був звільнений з військової служби у запас на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по особовому складу) від 25.09.2024 №61-РС.

Пунктом 11.1 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 №104) передбачено, що при звільненні військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби), військовою частиною, в якій військовослужбовець перебуває на грошовому забезпеченні, видається йому грошовий атестат.

Разом з тим, до відзиву (за змістом якого заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог) представник ВЧ НОМЕР_2 не долучив жодних доказів на підтвердження видачі ОСОБА_1 грошового атестата та/або іншого документа, на підставі якого відповідачем-2 здійснено письмове повідомлення позивача про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні з військової служби.

У той же час, представник позивача за змістом позовної заяви стверджує про те, що ОСОБА_1 не отримував письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні з військової служби, а про порушення своїх прав позивач дізнався лише з відповіді ВЧ НОМЕР_2 від 31.12.2024 на адвокатський запит від 11.12.2024.

За наведених обставин, з урахуванням правової позиції Верховного Суду щодо застосування норм статті 233 КЗпП України, викладеної у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, суд дійшов висновку про необхідність витребування у ВЧ НОМЕР_2 додаткових доказів у справі, що забезпечить можливість належного та об`єктивного вирішення судом клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду у відповідній частині позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 9, 72-76, 80, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Витребувати у строк протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали суду:

1) у Генерального штабу Збройних Сил України (03049, м. Київ, пр-т Повітряних Сил, 6):

- інформацію (відомості) щодо військової частини або іншого структурного підрозділу Збройних Сил України (із зазначенням реєстраційних даних юридичної особи / відокремленого підрозділу юридичної особи), у якому у період з 20.06.2022 до 30.09.2022 проходив військову службу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 );

- у разі припинення, реорганізації чи ліквідації військової частини або іншого структурного підрозділу Збройних Сил України, у якому у період з 20.06.2022 до 30.09.2022 проходив військову службу ОСОБА_1 - інформацію (відомості) щодо правонаступника (правонаступників) такої частини/підрозділу;

- інформацію (відомості) щодо військової частини або іншого структурного підрозділу Збройних Сил України (із зазначенням реєстраційних даних юридичної особи / відокремленого підрозділу юридичної особи), який у період з 20.06.2022 до 30.09.2022 здійснював нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 ;

2) у Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ):

- належним чином засвідчену копію грошового атестата ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), а також докази видачі його примірника ОСОБА_1 ;

- інформацію (відомості) щодо письмового повідомлення ОСОБА_1 про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні з військової служби, а також документи, що підтверджують вказані обставини.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.А. Борискін