№ 127872555, 30.05.2025, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/479/25

Провадження № 3/694/208/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.05.2025 року м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Звенигородського районного відділу поліції ГУ НП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 08 лютого 2025 року серії ЕПР1 № 242054, 08.02.2025 о 20.47 год в м. Звенигородка по вул. Михайла Грушевського, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме: автомобілем BMW 520 д.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився на записуючий пристрій боді-камеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.5 ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засідання вину не визнав та пояснив, що він за кермом близько 20 років. На даний час діючий військовослужбовець. Керуючи автомобілем, не перебував в стані алкогольного сп`яніння. Намагався вияснити причину зупинки у працівників поліції, але вони йому відповідь не давали. Проходити тестування на приладі «Драгер» та в медичному закладі не відмовлявся.

Представник ОСОБА_1 адвокат Павленко С.І. в судовому засіданні просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Наголошував про ряд порушень працівниками поліції при зупинці та складанні адміністративного протоколу. Працівниками поліції не взято до уваги, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, а протоколи повинні складатися за участі представника Військової служби правопорядку, якого викликано не було. Також не було роз`яснено про його право на захист, на правову допомогу, залучення захисника.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що 08.02.2025 близько 21 год чекала ОСОБА_1 біля магазину «Фора». Згодом побачила, що автомобіль ОСОБА_1 зупинено працівниками поліції. Підійшовши до автомобіля, вона не зрозуміла агресію від працівників поліції,які говорили, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, хоча ОСОБА_1 не вживає алкоголь.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Павленка С.І., Дьорову А.В., вважаю, що в діях останнього вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена та підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР1 № 242054 від 08.02.2025;

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 08.02.2025;

- рапортом інспектора СРПП Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області капітана поліції Олексієнка;

- направленням для проведення медичного огляду водія на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 ;

- фотокопіями особистих документів;

- копією постанови про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП;

- даними відеозапису, що містяться в матеріалах справи;

Виходячи з наявних доказів, обираючи вид адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, який вказує на безвідповідальну поведінку порушника, який обізнаний із наслідками керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння у повній мірі, проте свідомо наражає на небезпеку себе та інших громадян.

Твердження захисника Павленка С.І. про те, що складення адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 проведено без присутності уповноваженої особи ВСП та без урахування положень статті 266-1 КУпАП суд відхиляє, виходячи з такого.

За змістомст.266-1 КУпАПогляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Також, відповідно дост.266-1 КУпАПогляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Як встановлено з оглянутих в судовому засіданні відеозаписів (відеофіксація наданафрагментами,проте подіївідображені безперервноу часі)з нагрудних боді камер поліцейських, які зупинили автомобіль та складали адміністративний протокол, 08.02.2025 о 20.47 год в м. Звенигородка по вул. Михайла Грушевського, тобто поза межами військової частини, знаходячись в увільненні (вільний час) водій ОСОБА_1 рухався з порушенням Правил дорожнього руху, керуючи транспортним засобом - автомобілем BMW 520 д.н. НОМЕР_2 (в частині об`їзду іншого автомобіля, рухаючись без увімкнення світлових покажчиків напрямку руху), на вимоги поліцейських про зупинку транспортного засобу не реагував. Автомобіль був зупинений виїздом поліцейського наряду попереду автомобіля ОСОБА_1 , перешкоджаючи його подальшому руху. Поведінка водія після зупинки автомобіля вказує на характерні ознакидля особи,яка звисокою імовірністюмогла перебуватиу станіалкогольного сп`яніння,оскільки водій поводиться агресивно, хода не стійка, мова невнятна, повторює одні й ті самі фрази, не вважаючи за потрібне почути відповіді поліцейських про причини зупинки. Суд зауважує, що працівники поліції неодноразово (щонайменше 5 разів) чітко повідомили ОСОБА_1 підстави зупинення автомобіля, пропонували оглянути відеозапис з фіксацією правопорушення. На неодноразові пропозиції поліцейських про проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, при цьому висловлювався нецензурною лайкою, проявляв неповагу до поліцейських.

Суд зазначає, що відеозапис є вичерпно інформативним, носить безсторонній характер, позбавлений упередження та суб`єктивного ставлення і надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та правопорушника. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п. 1ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 2.07.2015 р. № 580-VIII, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

В судовому засіданні таку поведінку ОСОБА_1 пояснив складним моральним станом, пов`язаним з проходженням військової служби, водночас, відповідних документів про те, що останній виконував обов`язки військової служби як на день складення адміністративного протоколу, так і на день судового засідання не надано.

Згідно вимогст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.

Відповідно дост. 9 КУпАПадмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1ст. 130 КУпАПадмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

НормиПДРУкраїни встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія, особливий моральний стан)ПДРУкраїни не містять.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, а саме: відмова від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та порушення вимогп. 2.5 ПДРУкраїни, на переконання суду підтверджується вищенаведеними доказами. Обставин порушення працівниками поліції вимог закону щодо оформлення правопорушення, складення протоколу, не встановлено.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Доводи адвоката Павленка С.І. стосовно необхідності застосування до ОСОБА_1 спеціальної процедури освідування відповідно до Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №32 від 12.01.2024, суд відхиляє як такі, що не підлягають застосуванню у даному випадку, оскільки суду не доведено та не підтверджено належними та достатніми доказами виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби станом на момент оформлення адміністративного правопорушення.

Суд у цьому ж зв`язку особливо наголошує, що під час відсічі збройної агресії рф саме військовослужбовці, які безпосередньо перебувають у складі підрозділів ЗСУ, повинні бездоганно, беззаперечно та усвідомлено виконувати всі вимогиКонституції України, Законів України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, як під час виконання обов`язків військової служби, так і поза її межами.

ОСОБА_1 в будь-якому випадку мав усвідомлювати та передбачати наслідки своїх дій під час керування транспортним засобом, а більше з тим - можливість втратити право керування транспортним засобом в разі істотного порушення вимогПДРУкраїни.

У підсумку суд зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАПдоведена сукупністю доказів, які є логічними, послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами провадження, тому вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення, яке є безальтернативним відповідно до передбаченої санкції, а також сприятиме запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Водночас, згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Оскільки, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, має військове звання, тому підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 23,33, 36, 40-1, ч. 1 ст.130,283,284,294 КУпАП, суддя,

постановила:

визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винниму скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Рахунок для оплати штрафу

(Отримувач коштів ГУК у Черкаській області/ 21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37930566, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО)899998, Рахунок отримувача UA918999980313030149000023001, Код класифікації доходівбюджету 2108130).

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати судового збору на підставі п. 12ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання-3 місяці.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області.

Суддя О.Ю. Смовж