Решение № 12783771, 07.12.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2010 р. Справа № 4/137/10

Позивач Відкрите акціонерне товариство “ Миколаївбудмеханизація”,

вул. Новозаводська, 13, м. Миколаїв, 54028

Відповідач           Товариство з обмеженою відповідальністю “Південна

Електротехнічна компанія” ПЕТК,

вул. Чкалова, 110-а, кв. 211, м. Миколаїв, 54055

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача – Діордєва С.П. довіреність від 06.05.2010р.

Від відповідача –не з’явився

          СУТЬ СПОРУ: стягнення боргу у сумі 51114,03 грн., з яких: 43656,33 грн. боргу, інфляції в сумі 2305,05 грн. за період з грудня 2009р. по серпень 2010р., 3% річних в сумі 1097,99 грн., пені в сумі 3967,35 грн. за період з 10.04.10р. по 11.10.10р. та 0,2% штрафу в сумі 87,31 грн.

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст.64 ГПК України (арк.спр. 44-48, 53), але вимог ухвал суду від 13.10.10р., 09.11.10р. не виконав, відзив та витребувані документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з’явився.

Розглянувши матеріали справи, згідно ст.75 ГПК України за наявними документами, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 51114,03 грн., з яких: 43656,33 грн. боргу, 2305,05 грн. інфляції за період з грудня 2009р. по серпень 2010р., 1097,99 грн. 3% річних, 3967,35 грн. пені за період з 10.04.10р. по 11.10.10р. та 87,31 грн. 0,2% штрафу, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 526, 530, 610, 612 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

15.05.2009р. сторони уклали довгостроковий договір № 54/05УMM про надання послуг машинами та механізмами, згідно якого позивач за дорученням відповідача зобов'язується надавати останньому за плату послуги машинами та механізмами, які належать позивачу на праві власності, а відповідач зобов'язується сплатити вартість послуг за ціною визначеною цим договором.

Згідно актів прийому виконаних робіт за травень-грудень 2009р. (арк.спр. 24-33), підписаних представниками та скріплених печатками обох сторін, позивач виконав, а відповідач прийняв заказані роботи без зауважень на загальну суму 163656,32 грн.

Відповідно до п. 4.4. договору, оплата вартості послуг здійснюється на підставі рахунку, наданого позивачем, у розмірі вартості конкретного виду послуг шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок позивача, на умовах 100 % передплати, яка здійснюється не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату послуг, якщо інші умови не передбачені додатковою угодою до цього договору.

Якщо обсяг фактично наданих послуг перевищує обсяг та вартість послуг, обумовлених сторонами у рахунках, виставлених на оплату до початку надання послуг, відповідач на протязі 2 (двох) банківських днів, з моменту підписання акту виконаних робіт, перераховує на банківський рахунок Виконавця різницю грошової суми.

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, оплатив надані послуги частково в сумі 110 000,00 грн., про що свідчать виписки банку (арк.спр. 34-41).

19.01.2010р. позивач звернувся до відповідача претензію № 9 про погашення заборгованості в сумі 53656,33грн.

31.03.2010р. сторони уклали угоду про строки та порядок погашення заборгованості (арк.спр. 20), в якій визначили борг відповідача в сумі 53656,33 грн. станом на 31.03.2010р.та узгодили порядок та строки його погашення, а саме по 8942,73 грн. щомісячно з 30 квітня по 30 вересня 2010р.

Згідно ч.2 ст. 604 ЦК України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Таким чином, між сторонами відбулась новація правовідносин щодо порядку та строків розрахунків.

Проте, відповідач перерахував позивачу 21.06.2010р. лише 10000,00 грн., про що свідчить виписка банку (арк.спр. 42).

Частиною 4 ст. 604 ЦК України передбачено, що новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

В пунктах 2-4 угоди від 31.03.2010р. сторони домовились, що у випадку невиконання відповідачем своїх зобов’язань, угода розривається в односторонньому порядку. В разі настання обставин, визначених в пункті 2 цієї угоди, відповідач зобов’язаний протягом місяця з дня розірвання погасити єдиним платежем всю останню суму боргу. Невиконання відповідачем зобов’язань, вказаних в п. 1 угоди дає право позивачу звернутися в суд з вимогою про стягнення суми боргу станом на час подання позову з нарахуванням всіх передбачених договором, цією угодою та діючим законодавством штрафних санкцій.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

23.07.2010р. позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання угоди з 23.07.2010р. та вимагав, відповідно до п.3 угоди, протягом місяця з моменту розірвання угоди погасити єдиним платежем всю заборгованість в сумі 43656,33грн. (арк.спр. 21-22).

Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.           

Відповідно до ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод не передбачені законом але таких, що йому не суперечать. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача за договором складала 43656,33 грн., яка підлягає задоволенню повністю.

Згідно п. 5.7 договору за порушення строків проведення розрахунків відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплачених робіт за кожен день прострочення та штраф у розмірі 0,2 % від несплаченої суми.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов’язання по оплаті наданих послуг за договором № 54/05УMM позивачем нараховані 2305,05 грн. інфляції за період з грудня 2009р. по серпень 2010р., 1097,99 грн. 3% річних, 3967,35 грн. пені за період з 10.04.10р. по 11.10.10р. та 87,31 грн. 0,2% штрафу.

Проте, як зазначалось вище, між сторонами відбулась новація правовідносин щодо порядку та строків розрахунку згідно з угодою від 31.03.10. За таких обставин, строки порушення грошових зобов’язань слід вираховувати з 01.05.10 на суму 53656,33 по 21.06.10, а з 22.06.10р. по 11.10.10р. на суму 43656,33грн.

Виконавши перерахунок, суд вважає, що задоволенню підлягають частково пеня в сумі 3685,88 грн. та 623,21 грн. 3 % річних за період з 01.05.10р. по 11.10.10р.

За визначений період, застосувавши знижуючи коефіцієнти у квітні-липні 2010р., суд дійшов висновку, що нарахована позивачем інфляція в сумі 2305,05 грн. задоволенню не підлягає.

          Крім того, відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Законодавством України не заборонено стягнення одночасно штрафу і пені за прострочення виконання зобов’язання.

          З огляду на викладене позовні вимоги щодо стягнення 0,2% штрафу в сумі 87,31 грн., передбачені п.5.7 договору підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.          

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Південна Електротехнічна компанія” ПЕТК (вул. Чкалова, 110-а, кв. 211, м. Миколаїв, код 34033814) на користь відкритого акціонерного товариства “ Миколаївбудмеханизація” (вул. Новозаводська, 13, м. Миколаїв, код 01273125) суму 43656,33 грн. боргу, 3685,88 грн. пені, 623,21 грн. 3 % річних, 87,31 грн. –0,2% штрафу, 480,53 грн. держмита та 221,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати позивачу.

          На суму 281,47 грн. –пені, 474,78 грн. – 3 % річних, 2305,05 грн. –інфляції в позові відмовити.

          Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 09.12.10р.