Решение № 127752913, 26.05.2025, Оболонський районний суд міста Києва

26.05.2025 Справа № 756/2703/25

Унікальний номер 756/2703/25

Провадження номер 2/756/2828/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року місто Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.

секретар судового засідання - Лисенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

27 лютого 2025 року позивач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 27 березня 2024 року № 437903-КС-007 у розмірі 53802,76 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20639,63 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 33166,13 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначають, що 27 березня 2024 року між сторонами укладено Договір № 473087-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». На виконання умов укладеного договору позивачем надано в кредит відповідачу грошові кошти в сумі 22000,00 грн, строком на 24 тиждні, зі сплатою 2,0% за користування кредитними коштами на строк до 11 вересня 2024 року.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 53802,76 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Рух справи

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 лютого 2025 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею скеровано запит до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) КП ГІОЦ «Реєстру територіальної громади м. Києва» щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1

06 березня 2025 року надійшла відповідь щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 10 березня 2025 року відкрито спрощене провадження по справі та призначено до судового розгляду на 03 квітня 2025 року. Витребувано у АТ «Універсал Банк» письмові докази, які становлять банківську таємницю стосовно відповідача ОСОБА_1 : письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 ; письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 27 березня 2024 року (дата видачі кредиту) по 11 вересня 2024 року (дата закінчення терміну кредитування).

22 квітня 2025 року з АТ «Універсал Банк», на виконання ухвали суду від 10 березня 2025 року, засобами електронної пошти надійшла інформація про банківську картку на ім`я ОСОБА_1

03 квітня 2025 року розгляд справи відкладено до 26 травня 2025 року, в зв`язку з неявкою сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви зазначив, що просить суд розглянути справу без участі представника ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся судом належним чином. Копія ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження та судова повістка надсилались відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Конверт повернувся без вручення з відміткою: «за закінченням терміну зберігання». Також, відповідача було повідомлено шляхом надсилання SMS-повідомлення та повідомленням у додатку «Viber». При цьому, позивачем перед зверненням до суду з позовом копія позовної заяви з додатками надсилалися відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду відповідач не надіслав, про причину неявки суду не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки заперечення представника позивача щодо заочного розгляду справи відсутні.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Фактичні обставини справи.

Дослідивши письмові докази, подані в обґрунтування позову, судом встановлені наступні обставини та правовідносини між сторонами.

Судом встановлено, що 27 березня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» укладено договір № 437903-КС-007 про надання кредиту в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

27 березня 2024 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 пропозицію укласти Договір (оферту) № 437903-КС-007 про надання кредиту.

27 березня 2024 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5392, на номер телефону НОМЕР_2 , зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті.

Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного Договору № 437903-КС-007 від 27 березня 2024 року. А також відомостями про зарахування коштів на карту.

Отже, між сторонами було укладено Договір № 437903-КС-007 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 22000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності. Сторони визначили, що стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 2,00000000 є фіксованою; знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,15138637 є фіксованою. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

Згідно листа АТ «Універсал Банк» від 22 квітня 2025 року, на ім`я ОСОБА_1 випущена банківська картка № НОМЕР_1 .

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та переказав 27 березня 2024 року відповідачу грошові кошти в розмірі 22000,00 грн. на номер платіжної картки № НОМЕР_1 , вказаний позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» від 14 лютого 2025 року за вих. № 828/02.

Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку заборгованості за кредитом, заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 08 лютого 2025 року становить 53802,76 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 20639,63 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 33 163,13 грн.

На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до частини першої ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до частини першої ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Такі правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 605/196/16-ц, які згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»: за кредитним договором № 437903-КС-007 від 27 березня 2024 року в розмірі 53802,76 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 20639,63 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 33 163,13 грн.

З наданого розрахунку судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснив чотири платежі на погашення заборгованості 10 квітня 2024 року в розмірі 4770,00 грн, 24 квітня 2024 року в сумі 4770,00 грн, 09 травня 2024 року в розмірі 4771,36 грн та 29 травня 2024 року в сумі 4870,17 грн.

Суд не може погодитися в повному обсязі з визначеним позивачем розрахунком заборгованості за відсотками, з огляду на наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що кредитний договір №7558850 укладено 07 лютого 2024 року та договір позики № 4146231 укладено 06 грудня 2023 року, тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому до даних договорів слід застосувати положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яким передбачено максимальний розмір відсотків за користування кредитними коштами 1% на день.

Таким чином, суд приходить до висновку, що умови укладеного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами, які передбачені пунктом 2.4 кредитного договору № 437903-КС-007 від 27 березня 2024 року, в розмірі 2,00000000 в день за 24 тижні, тобто до 11 вересня 2024 року, користування коштами суперечать діючому законодавству, тому згідно ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.

Суд розраховує заборгованість по відсоткам за укладеним між сторонами кредитним договором № 437903-КС-007 від 27 березня 2024 року, виходячи з встановленої ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1 %.

Як встановлено з розрахунку заборованості, відповідачем було сплачено в загальному обсязі 19181,55 грн. З даних коштів позивач зарахував 3300,00 грн на погашення комісії за наданий кредит та 1360,37 грн на погашення тіла кредиту. Решту 14521,18 грн - позивач спрямував на погашення відсотків.

З урахуванням обмеження максимального розміру відсотків за користування кредитними коштами - 1%, відсоток відповідача за користування кредитними коштами мав становити 220,00 грн за добу. За період користування 169 днів становить 37180,00 грн., згідно розрахунку (220 грн.х169днів). Від розміру відсотків 37180,00 грн. слід відрахувати кошти,які в погашення заборгованості сплатив відповідач 14521,18 грн, визначаємо розмір заборованості за відсотками 22658,82 грн.

Отже, з урахуванням вимог діючого законодавства на час укладання зазначеного договору, розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 437903-КС-007, укладеним 27 березня 2024 року, буде становити 43298,45 грн., з яких: 20639,63 грн. - сума заборгованості за по тілу кредиту; 22658,82 грн. - сума заборгованості за відсотками;

Узв`язку з чим, позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, в загальному розмірі 43298,45 грн.

Щодо стягнення судових витрат

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати в сумі 2422,40 грн. пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим з урахуванням ціни позову, згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених вимог 1949,45 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч. 2, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 437903-КС-007 про надання кредиту від 27 березня 2024 року, яка утворилася станом на 08 лютого 2025 року в розмірі 43298,45 грн. з яких: заборгованість по тілу кредиту - 20639,63 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 22658,82 грн.; судовий збір у розмірі 1949,45 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 травня 2025 року.

Суддя І.С. Шролик