Решение № 127749023, 24.03.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №646/6594/23

Провадження №2/639/118/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді - Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Кобзар І.І.,

представника позивача - адвоката Кондратенка В.А.,

представника відповідача - адвоката Литвиненко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд стягнути з відповідача: 46837,61 грн. за відновлювальний ремонт автомобіля, 15000,00 грн. - моральну шкоду, також покласти на відповідача 2896,68 грн. - витрати на проведення експертного дослідження, витрати, пов`язані з наданням правової допомоги у сумі 20000,00 грн.та 1100,00 грн. - судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.01.2023 приблизно о 14 год. 30 хв. в районі буд. 272А по пр. Героїв Харкова сталося зіткнення автомобіля VW Golf НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 з автомобілем Daewoo Lanos НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок зазначеної дтп пошкоджено автомобіль Daewoo Lanos НОМЕР_2 , а пасажиру зазначеного автомобіля - ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді забою потиличної області, забою правого плеча.

Позивач зазначає, що спочатку отримав від ТДВ СК «Альфа Гарант», в якій було застраховано автомобіль відповідача, 48 273,23 грн. Але цієї суми було замало для відновлення авто, тому позивач звернувся до адвоката для подачі заяви щодо перегляду справи та перерахунку на підставі висновку експертного дослідження ЕД-19/121-23/13648-АВ від 12.07.2023. Зі сторони страхової компанії ТДВ СК «Альфа Гарант» надійшла угода про розмір страхового відшкодування загальною сумою 15 000 грн., вказану суму позивач отримав 18.09.2023 року на власну банківську картку. Отже позивач отримав від ТДВ СК «Альфа Гарант» страхове відшкодування в загальній сумі 63 273,23 грн., проте цієї суми також недостатньо для відновлення автомобіля позивача, що вбачається як з висновку експертного дослідження ЕД-19/121-23/13648-АВ від 12.07.2023, складеного на замовлення ОСОБА_3 за кошти позивача, так і згідно з даними Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ № 23/0182, складеного ТДВ СК «Альфа Гарант».

Відповідач на огляд об`єкта дослідження Daewoo Lanos НОМЕР_2 не з`явився, в добровільному порядку відмовився відшкодувати позивачу різницю завданої шкоди в розмірі 46 837, 61 грн. Враховуючи, що загальна сума на відновлювальний ремонт необхідна 110110, 84 грн. після розрахунку ремонтної калькуляції згідно «Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ №23/0182», яку зробила страхова компанія відповідача ТДВ СК «Альфа Гарант», а виплачено останньою лише 63 273,23 грн., позивач вимушений звернутись до суду про стягнення 46837,61 грн. на відновлювальний ремонт автомобіля.

На обґрунтування стягнення моральної шкоди та її розміру позивач зазначив, що моральна шкода для позивача полягає у психічних переживаннях за водія його транспортного засобу ОСОБА_3 та його дружину ОСОБА_4 , якій заподіяно тілесні ушкодження; у порушенні звичайного життя у зв`язку з перебуванням автомобіля в несправному стані; у незручностях, пов`язаних з вирішенням грошової виплати більше восьми місяців, в порушенні налагодженого стану життя у зв`язку з відсутністю автомобіля на час його ремонту, у зв`язку з необхідністю вирішувати питання відшкодування шкоди в судовому порядку. Отже моральну шкоду визначено позивачем в розмірі 15000,00 грн.

Згідно з ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17.10.2023 року дану справу передано за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Харкова.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.11.2023 року справу передано в провадження судді Гаврилюк С.М.

20.11.2023 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова позовну заяву залишено без руху. Позивачу наданий строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду від 20.11.2023 року.

Стороною позивача у встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунуті, ухвалою суду від 28.11.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання.

29.01.2024 року ухвалою суду до участі в справі залучено третю особу - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант».

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.02.2024 року у даній справі було призначено повторний автоматизований розподіл справи на підставі п.п. 2.3.13, 2.3.17, 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.п. 5.4, 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Жовтневого районного суду м. Харкова.

Відтак, для розгляду даної позовної заяви автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Жовтневого районного суду м. Харкова Баркову Н.В. та ухвалою суду від 19.02.2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- прийнято до провадження судді Жовтневого районного суду м. Харкова Баркової Н.В. Призначено позовну заяву до розгляду у судовому засіданні.

21.03.2024 року на адресу суду за вх. №7305 від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Литвиненко А.С. надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. У відзиві представник відповідача зазначила, що 07.01.2023 року в результаті ДТП було пошкоджено автомобілі. У зазначеній ДТП було встановлено вину та притягнуто до адміністративної відповідальності відповідача, що також не заперечується відповідачем. Автомобіль VW Golf д.н.з. НОМЕР_3 , який належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 , на момент ДТП був застрахований у ТДВ СК «Альфа-Гарант», поліс № 210473289 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Договір ОСЦПВВНТЗ дійсний з 13.08.2022 року по 12.08.2023 року, тобто на момент вчинення ДТП був чинним. Відповідно до Договору ОСЦПВВНТЗ страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю складає 320 000,00 грн., за шкоду заподіяну майну - 160 000, 00 грн., розмір франшизи - нуль грн. Як вбачається з матеріалів справи, розмір страхового відшкодування, узгодженого між позивачем і страховиком та виплаченого страховиком, дорівнює 63273 грн. 23 коп. Розмір страхової суми, передбаченої договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідача, значно перевищує як розмір виплаченого страхового відшкодування, так і розмір майнової шкоди, відшкодування якої вимагає позивач. Обов`язок щодо відшкодування шкоди в межах страхової суми взяв на себе страховик ТДВ СК «Альфа-Гарант», тому у разі незгоди позивача з розміром відшкодування, яке було йому виплачено, він має право вимоги саме до страховика, а не до завдавача шкоди, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність, вимога може бути пред`явлена, якщо розмір шкоди перевищує ліміт страхової суми, передбаченої договором. Вимогу щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 46837,61 грн. представник відповідача вважає необґрунтованою, тому просить у її задоволенні відмовити.

Так, представник відповідача звертає увагу, що за відомостями звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 23/0182 від 05.05.2023 року, складеного СОД ФОП ОСОБА_5 на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант», вартість відновлювального ремонту КТЗ Daewoo Lanos д.н.з, НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників, становить 111 019,84 грн. Враховуючи те, що вартість відновлювального ремонту КТЗ перевищує його ринкову вартість, то вартість матеріального збитку буде дорівнювати його ринковій вартості на момент ДТП, а значить вартість матеріального збитку завданого власнику майна Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 , 2005 року випуску, ідентифікаційний номер VIN НОМЕР_4 , внаслідок ДТП складає 75 832,98 грн.

ОСОБА_3 27.06.2023 року було складено заяву до Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на проведення транспортно-товарознавчого дослідження з метою визначення матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 , 2005 року випуску, ідентифікаційний номер VIN НОМЕР_4 станом на 07.01.2023 року. 12.07.2023 року МВС ХНДЕКЦ було надано висновок № ЕД-19/121-23/13648-АВ, згідно якого вартість відновлювального ремонту складає 108 651, 97 грн.

Між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1 було укладено Угоду про розмір страхового відшкодування від 05 вересня 2023 року, на підставі якої позивачем повністю отримано страхову виплату у розмірі 63 273,23 грн. та цей факт ним не заперечується. Страхова виплата була виплачена особисто позивачу і на підставі п. 4 зазначеної угоди сторони підтвердили, що вказана в п. 3 цієї Угоди сума страхового відшкодування за ДТП є остаточною, сторони не матимуть жодних фінансових або будь-яких інших претензій щодо розміру цієї суми. Відповідно, звернення до суду з даною позовною заявою є порушенням прав відповідача і порушенням принципу добросовісності з боку позивача. Матеріалами справи встановлено та не оспорюється сторонами, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 63 273,23 грн., що підтверджується виписками з карткового рахунку позивача, які додані до матеріалів справи. А саме 07.06.2023 року у розмірі 48.273,23 грн. та 15.09.2023 року у розмірі 15,000,00 грн. Розмір відшкодування, сплачений ТДВ СК «Альфа-Гарант», що є страховою виплатою, був вирахуваний виходячи зі звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 23/0182 від 05.05.2023 року, складеного СОД ФОП ОСОБА_5 на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант». Встановлено і не заперечується сторонами, що перераховано на картковий рахунок позивача в ПАТ КБ «Приватбанк» погоджену суму в якості страхового відшкодування. Зазначене свідчить про те, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» та позивач дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, та ця обставина відповідає вимогам ст.30, п. 34.4 ст. 34 та п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV. Позивач скористався своїм правом звернення безпосереднього до страховика та отримав страхове відшкодування, а ТДВ СК «Альфа-Гарант» забезпечило реалізацію права позивача на отримання страхового відшкодування у розмірі, погодженому зі страховою у відповідній угоді. Проте, позивачем не надано належних доказів щодо того, що суми страхового відшкодування недостатньо для ремонту, адже не надано жодного документу щодо вартості проведених ремонтних робіт. При цьому, позивачем було замовчано той факт, що відповідно до п. 4 Угоди від 05.09.2023 року, позивач визнав, що вказана сума страхового відшкодування є остаточною та підтвердив той факт, що по вказаному страховому випадку будь-яких майнових чи немайнових вимог до страховика мати не буде.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2023 ОСОБА_3 замовив огляд пошкодженого автомобіля Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 , за результатами якого було складено висновок експертного дослідження № ЕД-19/121-23/13648-АВ на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої міністерством юстиції та Фондом державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 в редакції наказу МЮ та ФДМ України від 24.07.2009 № 1335/5/1159 зі змінами. Згідно зазначеного висновку, вартість відновлювального ремонту на момент оцінки становить 108 651,97 грн., вартість матеріального збитку, завданого власнику в результаті аварійних пошкоджень транспортного засобу, на момент оцінки, складає 95 810,00 грн. При цьому будь-яких зауважень до проведеного огляду пошкодженого автомобіля позивач не пред`являв та не оскаржував, ці відомості в подальшому лягли в основу для розрахунку страхового відшкодування. Позивач не надав суду доказів того, що ним було виконано відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля саме на заявлену суму (акти виконаних робіт, фінансові документи про оплату виконаних робіт, тощо).

Крім того, на думку представника відповідача, позивач належним чином не довів, в чому саме полягали його психічні страждання. Адже на момент вчинення ДТП водієм пошкодженого автомобілю був ОСОБА_3 , який ані до відповідача, ані до третьої особи, ані до суду з вимогами про відшкодування шкоди, завданої його здоров`ю не звертався. Більш того, позивачем не надано також доказів, що ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах з позивачем, є його водієм або виконує інші покладені на нього трудовим договором функції, а відтак позивачем не доведено саме нанесення моральної шкоди позивачу відповідачем внаслідок вчиненого ДТП. Щодо посилання позивача на те, що він переніс незручності, у зв`язку з тим, що його авто перебуває на стоянці у несправному стані, то цей факт також не відповідає дійсності. Представником відповідача отримано витяг з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів відносно позивача і з урахуванням відомостей зазначено, що у власності позивача перебуває ще й інший автомобіль - Volkswagen Transporter 2010 р.в., отже посилання позивача на те, що він зазнав порушень звичного способу життя у зв`язку з відсутністю автомобіля також не відповідають дійсності.

Також представником відповідача одночасно з відзивом подано заяву про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на правову допомогу.

11.04.2024 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кондратенка В.А. на адресу суду за вх. №9167 надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.12.2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кондратенка Владислава Анатолійовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволено. Забезпечено проведення подальших судових засідань в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Кондратенку В.А., який зареєстрований у системі «EasyCon» за наступними реквізитами: електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кондратенко В.А. надав вступне слово, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, посилаючись на викладені у позові обставини.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Литвиненко А.С. надала вступне слово, в якому просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на викладені у відзиві обставини.

Представник третьої особи ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» у судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13.03.2023 року накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме - 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 536 грн. (п`ятсот тридцять шість) 80 коп. У постанові суду встановлено, що 07 січня 2023 року о 14.30 години, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом автомобілем «Volkswagen Golf», державний номерний знак - НОМЕР_1 по пр. Героїв Харкова, 272-А в м.Харкові перед розворотом ліворуч не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, внаслідок чого сталось зіткнення з автомобілем Daewoo Lanos державний номерний знак - НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого відбулось зіткнення. Автомобілі отримали механічні пошкодження та було завдано матеріальної шкоди. Своїми діями ОСОБА_2 допустив порушення вимог, встановлених п.10.4 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_2 в судове засідання надав письмові пояснення, в яких з протоколом про адміністративне правопорушення згоден, свою провину у скоєному адміністративному правопорушенні визнав (т.1 а.с. 23-25).

Факт ДТП також підтверджується копіями протоколу огляду місця ДТП від 07.01.2023 року з фототаблицями (а.с.15-22).

Як вбачається з копії Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №210473289, між страховиком ТДВ СК «Альфа-Гарант» та страхувальником ОСОБА_2 укладено договір страхування дійсний з 13.08.2022 року по 12.08.2023 року щодо забезпеченого транспортного засобу - автомобілю VW Golf д.н.з. НОМЕР_3 , 2004 року випуску. Вказаним договором страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю визначена в розмірі 320 000,00 грн., за шкоду заподіяну майну - 160 000, 00грн., розмір франшизи - 0,00 грн. (т.1 а.с.185).

Відповідно до Звіту про визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу в пошкодженому стані № 23/0182/1 від 05.05.2023, складеного ФОП ОСОБА_5 на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант», ринкова вартість пошкодженого майна Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2005 року випуску внаслідок ДТП складає 31496,86 грн (а.с.27-42).

Разом з тим, відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 23/0182, складеного 05.05.2023 ФОП ОСОБА_5 на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант», вартість відновлювального ремонту, з урахуванням зносу майна Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2005 року випуску внаслідок ДТП складає 111019,84 грн. з ПДВ на вартість матеріалів та складових; вартість матеріального збитку, завданого власнику майна Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2005 року випуску, внаслідок його пошкодження складає 75832,98 грн. (т.1 а.с.43-65). До цього ж висновку додана ремонтна калькуляція № ЦВ/23/0182 від 05.05.2023, складена ФОП ОСОБА_5 , відповідно до якої загальна сума (після вирахувань) становить 110110,84 грн. (т.1 а.с.51-55).

05.09.2023 між страховиком ТДВ СК «Альфа-Гарант» та потерпілим ОСОБА_1 укладено угоду про розмір страхового відшкодування, згідно з якою сторони на підставі ст. 36 п. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» досягли згоди про розмір матеріального збитку та розмір страхового відшкодування. Також сторони не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Сторони досягли згоди, що сума матеріального збитку за страховим випадком, що стався 07.01.2023 р., складає 63273,23 грн. Сторони підтвердили, що частину страхового відшкодування в розмірі 48273,23 грн. було сплачено 07.06.2023 р., та частина страхового відшкодування в розмірі 15000,00 грн. підлягає сплаті протягом 15 робочих днів. Сторони підтверджують, що вказана у цій угоді сума страхового відшкодування за дорожньо-транспортною пригодою, зазначеною вище, є остаточною. Сторони не матимуть жодних фінансових або будь-яких інших претензій щодо розміру цієї суми. Страховик зобов`язаний у строк, визначений законом прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування, та виплатити його, або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Дана угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами (т.1 а.с.14).

На виконання даної угоди ТДВ СК «Альфа-Гарант» виплатило позивачу ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 63273,23 грн., а саме 07.06.2023 - у розмірі 48273,23 грн. та 15.09.2023 р. - у розмірі 15000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з картки ОСОБА_1 (т.1 а.с.10,11).

Однак, за заявою ОСОБА_3 Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України складено 12.07.2023 року висновок експертного дослідження № ЕД-19/121-23/13648-АВ, яким визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Daewoo Lanos, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, що сталася 07.01.2023, який становить 95810, 00 грн. До висновку додано ремонтну калькуляцію №243 від 11.07.2023 року, згідно з якою вартість ремонту становить 108651, 97 грн. (т.1 а.с.67-94, 245).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру МВС від 20.03.2024 року стосовно зареєстрованих транспортних засобів відносно ОСОБА_1 вбачається, що у його власності станом на 20.03.2024 року перебуває автомобіль - Volkswagen Transporter 2010 року випуску (т.1 а.с. 186).

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені статтею 11 ЦК України, зокрема, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків визначено завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки встановлено статтею 1188 ЦК України, відповідно до положень частини першої якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Спеціальним законом, що встановлює обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент виникнення спірних правовідносин був Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року №1961-IV (надалі Закон).

Відповідно до ст.ст. 3, 5 Закону метою такого страхування є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого (статті 9, 22- 31, 35, 36 Закону).

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п.36.1, 36.2, 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Так відповідно до п.36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком замість завдавача шкоди. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону та статті 1191 ЦК України, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоду.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) відступила від правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, та зазначила, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тобто, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Таким чином, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, суди на підставі статті 1194 ЦК України постановляють стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, на користь потерпілої особи різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної у результаті пошкодження транспортного засобу, у більшості випадків ця різниця утворюється внаслідок того, що страхові компанії вартість відновлювального ремонту обраховують з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу, тоді як фактичні витрати на ремонт здебільшого перевищують зазначену суму.

Статтями 28, 29 Закону України Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі № 924/675/17, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

У постанові Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 363/2222/16-ц міститься правовий висновок, згідно з яким розмір обов`язку страховика має істотне значення для встановлення обсягу відповідальності винної в дорожньо-транспортній пригоді особи, оскільки заподіювач шкоди зобов`язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Так, як вбачається із змісту позовних вимог та матеріалів справи, позивач просить стягнути різницю між вартістю відновлювального ремонту та сумою страхового відшкодування, зазначивши, що для відновлювального ремонту автомобіля йому необхідна загальна сума 110 110,84 грн, що визначена згідно з ремонтною калькуляцією № ЦВ/23/0182 від 05.05.2023 року.

Проте, як встановлено судом, відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 23/0182/1, складеного 05.05.2023 ФОП ОСОБА_5 на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант», вартість відновлювального ремонту, з урахуванням зносу майна Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2005 року випуску внаслідок ДТП складає 111019,84 грн. з ПДВ на вартість матеріалів та складових; вартість матеріального збитку, завданого власнику майна Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2005 року випуску, внаслідок його пошкодження при складає 75 832,98 грн, та позивач ОСОБА_1 в Угоді про розмір страхового відшкодування від 05.09.2023 узгодив із страховиком ТДВ СК «Альфа-Гарант» суму матеріального збитку за страховим випадком у розмірі 63 273,23 грн, що дорівнює сумі страхового відшкодування.

Під час судового розгляду сторона позивача із клопотанням про призначення у справі судової експертизи з метою визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля не зверталась: доказів на підтвердження проведення відновлювального ремонту автомобіля саме на заявлену суму - 110 110,84 грн. (акти виконаних робіт, фінансові документи про оплату виконаних робіт тощо) суду не надала.

За таких обставин суд позбавлений можливості встановити відповідно до ст. 1194 ЦК України, підстави для стягнення з відповідача недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої ним шкоди, яку він зобов`язаний сплатити потерпілому, як різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.

Разом с тим, суду не надано інших належних доказів, які б фактично підтвердили підстави на які, посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог в цій частині.

Отже, виходячи з того, що сума матеріального збитку, на момент виплати визначалася між потерпілою особою ОСОБА_1 та страховиком ТДВ СК «Альфа-Гарант», позивач ОСОБА_1 погодився з виплатою, не заперечував проти її розміру; відсутні докази на підтвердження проведення позивачем відновлювального ремонту автомобіля саме на заявлену суму - 110 110,84 грн, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення різниці між сумою для відновлення автомобіля та страховою виплатою у розмірі 46837,61 грн., у зв`язку з його недоведеністю.

Ліміт відповідальності відповідача за завдану майну шкоду становить 130000 грн., та між позивачем та страховиком ТДВ СК «Альфа-Гарант» було узгоджено розмір страхового відшкодування що повністю покриває узгоджений між позивачем та страховиком ТДВ СК «Альфа-Гарант» розмір страхового відшкодування.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача різниці між визначеним ФОП ОСОБА_5 у Звіті №23/0182/1 від 05.05.2023 розміром матеріального збитку (110110,84 грн), що становить 46837,61 грн. не має правового обґрунтування та не може бути задоволена.

Щодо вимоги про стягнення витрат на проведення експертного дослідження у сумі 2896,68 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Разом з тим, експертне дослідження від 12.07.2023 судовим експертом Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України проводилось на підставі заяви ОСОБА_3 , та матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження понесення будь-якою особою витрат за проведення такого дослідження, зокрема позивачем ОСОБА_1 .

Крім того, суд зазначає, що Верховним Судом у постанові від 22.11.2023 року у справі №712/4126/22 викладено правовий висновок, відповідно до якого сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема, якщо судом враховано відповідний висновок експерта, як доказ.

В даному випадку, позивачем заявлена вимога про стягнення різниці між страховою виплатою та матеріальною шкодою, яка визначена на підставі ремонтної калькуляції № ЦВ/23/0182 від 05.05.2023, складеної ФОП ОСОБА_5 на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант» - 110110,84 грн.

Проте, позивач просить відшкодувати витрати за проведення експертного дослідження № ЕД-19/121-23/13648-АВ, складеного судовим експертом Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 12.07.2023 за заявою ОСОБА_3 , який судом не враховується як доказ вартості матеріального збитку.

Отже, витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 2 896,68 грн. не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 15 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.23.1 ст.23, ст.26-1, п.27.3 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язок страховика відшкодувати моральну шкоду обмежений лише двома випадками: у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я потерпілого, а також у зв`язку із смертю потерпілого (право на отримання відшкодування отримують чоловік (дружина), батьки (усиновлювачі) та діти (усиновлені) потерпілого).

Позивачем заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження його автомобіля, отже належним відповідачем за такою вимогою є винна особа (заподіювач шкоди), тобто відповідач по справі.

Відповідно до положень статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, майном або в інший спосіб. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Потерпілий має право вимагати будь-яку компенсацію, проте суд керується ступенем доведеності нанесених моральних страждань, відповідністю розміру компенсації заподіяним стражданням.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, позивач посилається на факт пошкодження його майна (автомобіля), протиправність дій відповідача, тривалість порушення прав позивача, що потягнуло зміни у нормальному ритмі життя, у незручностях, пов`язаних з неотриманням грошової виплати протягом тривалого часу, в необхідності вживати заходи щодо відновлення його майна і оцінив таку шкоду в 15000 грн.

Суд вважає обґрунтованими вимоги позивача, однак, застосовуючи принципи розумності, справедливості та співмірності суд вважає необхідним і достатнім для відновлення порушеного права позивача стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 10 000, 00 грн., задовольняючи в цій частині позовні вимоги частково.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями частин 1-3 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. (а.с.1)

Задовольняючи позовні вимоги на 15,45 % від заявлених в позові, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 165,87 грн.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги адвокатом № 14/06/23 від 14.06.2023, укладеного між адвокатом Кондратенком В.А. та ОСОБА_1 (Клієнт), в якому визначено гонорар адвоката за правову допомогу у розмірі 20000,00 грн.; копію Додатку № 1 до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги адвокатом № 14/06/23 від 14.06.2023, за яким вартість складення адвокатського запиту до СК «Альфа-Гранат» становить 2000,00 грн.; копію Додатку № 2 до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги адвокатом № 14/06/23 від 14.06.2023 про гонорар та порядок розрахунку, в якому вартість наданих послуг становить 18000,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - підготовка позовної заяви про стягнення різниці між сумою та відновлення авто та виплатою ТДВ СК «Альфа Гарант», 2000,00 грн. - представництво інтересів в суді першої інстанції за одне судове засідання; 1500,00 грн. - виїзд на огляд об`єкта дослідження; 2000,00 грн. - підготовлення запрошення зацікавленої особи на огляд об`єкта дослідження, 500,00 грн. - ознайомлення зі звітом про визначення збитку завданого власнику КТЗ № 23/0182, 500,00 грн. - ознайомлення з висновком експертного дослідження та калькуляцією відновлювального ремонту КТЗ, 4000,00 грн. - за підготовлення заяви для переогляду справи та прорахунку ТДВ СК «Альфа-Гарант» по справі ЦВ/23/0182 задля збільшення матеріального відшкодування ТДВ СК «Альфа-Гарант» та долучення висновку експертного дослідження ЕД-19/121-23/13648-АВ від 12.07.2023 до ТДВ СК «Альфа-Гарант», 500,00 грн. - ознайомлення з угодою про розмір страхового відшкодування; 1000,00 грн. - направлення до ТДВ СК «Альфа-Гарант» угоди про розмір страхового відшкодування (а.с.7-9).

З огляду на викладене, беручи до уваги положення ст.ст. 133, 137 ЦПК України, суд у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог (на 15,45 %) приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката на користь позивача у розмірі 3 090,00 грн., тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 5, 13, 76-82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, ст. 22, 23, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині в задоволенні позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 3090 (три тисячі дев`яносто) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 165 (сто шістдесят п`ять) гривень 87 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця проживання: 64432, Харківська область, Красноградський район, с. Залінійне;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», ЄДРПОУ:32382598, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26.

Повне рішення складено 30.05.2025 року.

Суддя Н.В. Баркова