Постановление суда № 127726536, 29.05.2025, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 367/843/25

УХВАЛА

Іменем України

29 травня 2025 рокуселище Бородянка

Суддя Бородянського районного суду Київської області Герасименко М.М., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Іванової Наталії Сергіївни про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через представника адвоката Іванової Н.С., звернувся до Ірпінського міського суду з позовом про стягнення з ТОВ «ТОП МЕЙК» вартість матеріального збитку, яка заподіяна майну у розмірі 986698,95 гривень та моральної шкоди у розмірі 35000 гривень.

27 січня 2025 року від представника позивача - адвоката Іванової Н.С. надійшла заява про забезпечення позову у вказаній справі.

Розпорядженням голови Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2025 року вказана справа була передана до Бородянського районного суду Київської області згідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2025 року судді Герасименко М.М. передано вказану справу разом із заявою про забезпечення позову у цій справі.

У заяві про забезпечення позову, представник позивача адвокат Іванова Н.С. просить накласти арешт на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945900:01:078:0039, площею 0,4565 га, кадастровий номер 3210945900:01:078:0052, площею 0,1 га, які належать ТОВ «ТОП МЕЙК».

Вказана заява обґрунтована тим, що предметом спору у даній справі є стягнення вартості матеріального збитку, яка заподіяна майну розміром 986 698,95 грн. 30 грудня 2024 позивач знаходився за адресою Київська область смт. Гостомель, вул. Південна, 1-в на території підприємства ТОВ «ТОП МЕЙК» на власному автомобілі марки Форд Куга, державний номерний знак НОМЕР_1 та привіз на ньому необхідний для виконання робіт інструмент, для надання послуг товариству на підставі договору з електромонтажних робіт від 23.12.2024 року № 12/2004. Приблизно о 14 годині всередині будівлі підприємства розпочалась пожежа, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль позивача. 30 грудня 2024 року було зареєстроване кримінальне провадження № 12024111040001494 за фактом пожежі на промисловому підприємстві ТОВ «ТОП МЕЙК». 04 січня 2025 року позивача було визнано потерпілим у цьому кримінальному провадженні. У висновку № 45 від 02 січня 2025 року вказано, що власником об`єкта пожежі є ТОВ «ТОП МЕЙК», яким було порушено вимоги законодавства. Земельні ділянки кадастровий номер 3210945900:01:078:0039, площею 0,4565 га, кадастровий номер 3210945900:01:078:0052, площею 0,1 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , належать ТОВ «ТОП МЕЙК». Позивач, будучи заінтересованою особою у належному відшкодуванні завданих йому збитків, 23 січня 2025 року виявив оголошення на ОЛХ про продаж земельної ділянки кадастровий номер 3210945900:01:078:0039 за вказаною адресою. Враховуючи те, що майну позивача заподіяно матеріального збитку, відчудження належного відповідачу майна унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів та наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

У пункті 4 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22грудня 2006року №9«Про практикузастосування судамицивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді заявпро забезпеченняпозову» зазначено,що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Окрім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення матеріального збитку яка заподіяна майну у розмірі 986698,95 гривень.

Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що у нього є підстави вважати, що відчудженння належної відповідачу земельної ділянки може унеможливити виконання рішення суду.

Однак, вказана земельна ділянка не є предметом спору. Предметом спору вказаної цивільної справи є стягнення вартості матеріального збитку, яка заподіяна майну.

Позивачем також не наведено обгрунтованих доводів про наявність підстав вважати, що незастосування заходу забезпечення позову призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову про стягнення коштів, з яким звернувся до суду позивач.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування зазначених заявником заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Іванової Наталії Сергіївни про забезпечення позову відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 29 травня 2025 року.

СуддяМ. Герасименко