Постановление суда № 127698610, 28.05.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4355/25

Провадження № 2/127/698/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав та зміну розміру аліментів,-

в с т а н о в и в:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав та зміну розміру аліментів.

Дослідивши матеріали вказаного позову, суд дійшов висновку, що дана справа не належить до підсудності Вінницького міського суду Вінницької області з огляду на наступне.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені у ч. 1ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Підсудність це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ. Тобто підсудність це коло цивільних справ, вирішений яких віднесено до компетенції певного суду.

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.

За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 28 ЦПК України визначає право звернення позивача з позовом про стягнення аліментів за своїм зареєстрованим місцем проживання, однак не передбачає альтернативної підсудності для позову про позбавлення батьківських прав, тому територіальна юрисдикція позову про позбавлення батьківських прав визначена імперативно тільки за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Для випадків, коли невідоме зареєстроване місце проживання відповідача, закон встановлює певні правила (ч.9, ч.10 ст.28, ст.29 ЦПК). Інших випадків зміни територіальної підсудності, тобто інших підстав для недотримання та відступу від загального правила, встановленого статтею 27 ЦПК України - процесуальний закон не передбачає.

Відсутні підстави для визначення підсудності позову про позбавлення батьківських прав суду за зареєстрованим місцем проживання позивача, - незалежно від того, чи окремо подається до суду даний позов чи він об`єднаний з іншою позовною вимогою. Процесуальний закон не передбачає можливості зміни територіальної підсудності позову (конкретно визначеної процесуальним законом) у разі об`єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог (позовів).

Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви слідує, що вказаний спір стосується саме невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків. При цьому основною позовною вимогою є позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , не дивлячись на порядок викладення вимог в позовній заяві.

Відповідно до положень ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Тобто вимога про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини є похідною до позовної вимоги про позбавлення батьківських прав.

Згідно відповіді державної міграційної служби № 6.2-6301/6-25 від 26.05.2025 року місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 зареєстровано 16.07.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , що за межами територіальної підсудності Вінницького міського суду Вінницької області.

Згідно доч.1ст.27ЦПК України,позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

При цьому слід врахувати, що не є місцем проживання фізичної особи місце, в якому вона знаходиться під вартою у вигляді запобіжного заходу, місце, в якому особа відбуває покарання у виді позбавлення волі за вироком суду, місце, в якому особа знаходиться на стаціонарному лікуванні. Позови до таких осіб пред`являються за останнім місцем проживання до взяття під варту чи до поміщення до медичного закладу.

Зі змісту поданого позову не вбачаються обставини, що дозволяють позивачеві обрати підсудність справи, а також не міститься підстав для застосування правил виключної підсудності справи. Посилання в даному випадку на ст.28 ЦПК України позивача є безпідставним, зважаючи на положення ст.166 СК України.

Отже в даному випадку, підсудність справи має визначатись згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.

Відповідно до ч. 9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).

З оглядуна викладене,зважаючи,що відповідачмає зареєстрованемісце проживання: АДРЕСА_1 уЗолочівському районномусуді Львівськоїобласті,вважаю необхіднимпередати позовнузаяву длярозгляду запідсудністю до Золочівського районного суду Львівської області, до територіальної юрисдикції якого належить вищевказаний позов як суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 28, 31 - 32 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 заучасті третьої особи безсамостійних вимогна предметспору Служби усправах дітей Вінницькоїміської ради пропозбавлення батьківськихправ тазміну розміруаліментів передатидо Золочівського районногосуду Львівськоїобласті(вулицяГригорія Сковороди,5,Золочів,Львівська область,80700) за підсудністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: