Решение № 127660650, 27.05.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1667/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області, третя особа ГУ ПФУ в Херсонській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до ГУ ПФУ в Донецькій області, третя особа ГУ ПФУ в Херсонській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.12.2024 № 213050041722 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 11.06.1985 по 29.08.1985 у Н.Сірогозькому райпобуткомбінаті, 1999 у ФГ «Тара» та з 01.01.2002 по 31.12.2003 у ФГ «Батьківське» згідно записів трудової книжки від 11.06.1985 НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.11.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та з урахуванням спірного періоду прийняти рішення по суті заяви.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що має право на призначення пільгової пенсії на підставі ст. 115 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки досяг віку 55 років, має відповідний страховий стаж. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області № 213050041722 від 03.12.2024 щодо відмови в призначені пенсії за віком вважає протиправним, оскільки страховий стаж підтверджується записами у трудовій книжці, а відсутність інформації про сплату внесків на державне соціальне страхування за конкретну застраховану особу та відомості ОК-5 не може бути підставою для незарахування трудового стажу та відмови у призначенні пенсії. Позовні вимоги просить задовольнити.

Відповідач у відзиві зазначив, що позовні вимоги не визнає. Така позиція ґрунтується на тому, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж для призначення пенсії на підставі ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 11.06.1985 по 29.08.1985 у Н.Сірогозькому райпобуткомбінаті, 1999 у ФГ «Тара» та з 01.01.2002 по 31.12.2003, оскільки відсутня інформація про сплату внесків на державне соціальне страхування за конкретну застраховану особу та відомості ОК-5. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд установив таке.

27.11.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

03.12.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 213050041722 про відмову у призначенні пенсії.

Підставою для відмови у призначення пенсії слугувала відсутність необхідного страхового стажу у зв`язку із незарахуванням періодів роботи: з 11.06.1985 по 29.08.1985 у Н.Сірогозькому райпобуткомбінаті, 1999 у ФГ «Тара» та з 01.01.2002 по 31.12.2003 оскільки відсутня інформація про сплату внесків на державне соціальне страхування за конкретну застраховану особу та відомості ОК-5.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частинами 1-3 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Необхідно зазначити, що до 01 січня 2004 року порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону № 1788-XII.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (далі - Порядок №637).

Відповідно до ч.3 Постанови №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, відомості якої підлягають врахуванню при визначенні стажу роботи особи.

Так, позивачеві відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

При обрахунку страхового стажу позивача ГУ ПФУ в Донецькій області не врахував періоди роботи про які відсутні відомості у реєстрі застрахованих осіб.

Відповідно до записів № 1-2 трудової книжки позивач у період з 11.06.1985 року до 29.08.1985 року працював у Н.Сірогозькому райпобуткомбінаті.

Таким чином, робота позивача за у період з 11.06.1985 року до 29.08.1985 року підтверджується записами трудової книжки.

За записом трудової книжки № 16-17 у період з 02.06.2001 по 31.12.1999 року до працював у ФГ «Тара».

Таким чином, робота позивача за період з 02.06.2001 по 31.12.1999 року підтверджується записами трудової книжки.

Відповідно до записів № 18-20 трудової книжки позивач у період з 01.01.2002 року по 31.12.2003 року працював у ФГ «Батьківське».

Таким чином, робота позивача за період з 01.01.2002 року по 31.12.2003 року підтверджується записами трудової книжки.

За приписами ст. 21 Закону № 1058 персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування (ч. 1).

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства (ч. 5).

З аналізу наведених норм суд робить висновок, що позивач не повинен нести відповідальність у вигляді позбавлення права на пенсію за відсутність відомостей про період його роботи в індивідуальних відомостях про застраховану особу, оскільки така інформація подається до Пенсійного фонду роботодавцями.

Таким чином, період роботи позивача з 11.06.1985 по 29.08.1985, 02.06.1995 по 31.12.1999 та з 01.01.2002 по 31.12.2003 року підлягає зарахуванню до загального страхового стажу.

З огляду на неправильний обрахунок страхового стажу позивача оскаржуване рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, а заява повторному розгляду ГУ ПФУ в Донецькій області, яке розглянуло заяву по суті та прийняло таке рішення.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судовий збір розподілу не підлягає, оскільки позивач, як учасник бойових дій, Законом України «Про судовий збір» звільнений від його сплати.

Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.12.2024 року № 213050041722 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) від 27.11.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до загального страхового стажу періоду роботи з 11.06.1985 року по 29.08.1985 року, з 02.06.1995 року по 31.12.1999 року та з 01.01.2002 року по 31.12.2003 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов