Решение № 127646321, 26.05.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1584/25

№ 2-а/183/49/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2025 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Фролової В.О., розглянувши у письмовому, спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, у лютому 2025 року подав до суду вказану позовну заяву, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 73 від 28.01.2025, якою його,

ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі- ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з 2015 року, що підтверджується копією військового квитка, приймав участь у бойових діях в період з 2015 по 2016 рік і є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій. На час звернення з позовом працює майстром на заводі ТОВ «Інтерпайп Ніко-ТЬЮБ» та особою, яку заброньовано вказаними підприємством. На виконання вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» своєчасно оновив через мобільний додаток «Резерв+» Міністерства оборони України свої облікові дані, правил військового обліку не порушував.

Оскільки він є заброньованою особою від заводу ТОВ «Інтерпайп Ніко-ТЬЮБ», з 20 по 23 січня проходив військово-лікарську комісію в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Разом з цим, відносно нього було винесено постанову № 73 від 28.01.2025 про накладання на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн, у зв`язку з вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП України. При цьому зі змісту вказаної постанови не можливо встановити за яке саме адміністративне правопорушення до нього застосоване адміністративне стягнення, оскільки постанова містить посилання як на ч. 2 ст. 210 КУпАП так і ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Також, постанова містить посилання на нормативно-правові акти та законодавство України, які порушено позивачем, проте не конкретизовані їх норми, які свідчать про вчинення ним адміністративного правопорушення. Про те, що відносно нього складено постанову йому не було відомо, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, ОСОБА_1 повідомлено не було. Копію оскаржуваної постанови він отримав 13.02.2025, через мобільний за стосунок «Viber», яку було направлено співробітником ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з чим позивач був позбавлений своєчасно оскаржити постанову від 258.01.2025 за № 73 в судовому порядку. Просив суд поновити строк на оскарження вказаної постанови, скасувати її як незаконну та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Також, ухвалою суду про відкриття провадження у відповідача витребувано усі наявні матеріали, які стосуються винесення оскаржуваної постанови та встановлено строк для подання доказів5 днів з моменту отримання ухвали. Згідно з довідкою, сформованою Автоматизованою системою документообігу суду, копію ухвали відповідач отримав в електронному кабінеті 26.02.2025.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, копію позовної заяви з додатками, а також ухвалу про відкриття провадження отримав в електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд». Правом на подання відзиву у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, відповідач не скористався. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не подавав. Вимоги ухвали суду в частині витребування доказів не виконав.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

За змістомст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно із частиною 1статті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 280 КУпАПвстановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно достатті 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 з 02.08.2016, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 від 28.05.2025, є учасником бойових дій, та приймав участь в АТО на території Донецької і Луганської області, що підтверджується військовим квитком та посвідченням серії НОМЕР_2 від 09.12.2015.

На виконаннявимог ст.22Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію», ОСОБА_1 ,12.06.2024,уточнено своїоблікові даннічерез мобільнийдодаток «Резерв+»Міністерства оборониУкраїни,у підтвердженнячого наданокопію військово-обліковогодокументу «Резерв+»Міністерство оборониУкраїни,сформованого13.01.2025,в якомувідображено категоріюобліку:військовозобов`язаний,а також зазначено тип відстрочки: бронювання.

Згідно з довідкою ТОВ «Інтерпайп Ніко-ТЬЮБ» від 14.01.2025 за № 12/19,

ОСОБА_1 , з 26.08.2024, заброньований засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 650 від 05.06.2024, з метою постановки його на спеціальний військовий облік.

Також встановлено, що відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ОСОБА_1 , 22.01.2025 пройшов військово-лікарську комісію, про що складено довідку та зроблено відповідний запис у військовому квитку.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 від 28.01.2025 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі

17000 грн. у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказана постанова містить відмітку про направлення копії вказаної постанови поштою 28.01.2025.

При цьому належних доказів, у підтвердження направлення вказаної постанови позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_3 суду не надано.

Також, з описової частини постанови вбачається про повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, проте останній відмовився від підпису у присутності свідків. Доказів повідомлення позивача, а також письмової фіксації в присутності свідків відмови останнього від отримання повідомлення про дату та час розгляду справи відносно нього відповідачем не надано.

Суд звертає увагу, що зі змісту постанови точно неможливо визначити за якою частиноюстатті 210 КУпАПпозивача притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки у вступній частині постанови вказано частину третю, а в описово-мотивувальнійчастину другу.

Як вбачається зі змісту постанови, ОСОБА_1 , з 2019 року, у порушення п. 3.2 Положення затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 не з`являвся для проходження медичної комісії ВЛК, не змінив тимчасове посвідчення офіцера запасу, не оновив згідно чинного законодавства облікові дані, про причини неприбуття не повідомляв., чим порушив вимоги правила військового обліку, затверджені постановами Кабінету Міністрів України № 921 від 07.12.2016 за 1487 від 30.12.2022, та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», чим вчинив триваюче правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП, що було припинено 28.01.2025.

Відповідно дост.293 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно дост.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1ст.9 КУпАПадміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративну відповідальність.

Так, частина 1ст.210 КУпАПпередбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Частина 3ст.210 КУпАПпередбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Згідно примітки положення статей210,210-1цьогоКодексуне застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Стаття 210 КУпАПвикладено в новій редакціїЗаконом України від 09.05.2024 року № 3696-IX, який набрав законної сили 19.05.2024 року.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері виконання військового обов`язку і несення військової служби.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про військовий обов`язок і військову службу, а саме, у порушенні правил військового обліку, неявці на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасному поданні в обліковий орган відомостей про зміну свого місця проживання, освіти, місця роботи, посади.

Суб`єкт адміністративного проступку - особливий (військовозобов`язані, призовники)

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює процедуру мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч.10ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно дост. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Судом встановлено, позивач ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, мав бронь до 28.02.2025, уточнив особисті данні 12.06.2024, тобто в межах встановленого законом строку, що підтверджується військово-обліковим документом витягом з Резерв + від 13.01.2025.

Таким чином висновки ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо наявності складу адміністративного правопорушення у діях позивача у вигляді порушення правил військового обліку, щодо не оновлення ним згідно з чинним законодавства облікових даних як зазначено в оскаржуваній постанові є помилковими.

Тобто позивач перебуває на військовому обліку, вніс відомості про себе в Єдиний реєстр на в межах 60 денного строку з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін доКодексу України про адміністративні правопорушеннящодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд зазначає, що відповідачем не доведено здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення в присутності особи позивача, як і не доведено належне повідомлення про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення заст.210 ч.3 КУпАП ОСОБА_1 , його відмову отримати повідомлення про час та місце розгляду вказаної справи, в зв`язку з чим право на подання заперечень, пояснень та право скористуватися правової допомогою, право приймати участь при розгляді справи порушено.

Крім того, в постанові не зазначено обов`язкових даних, а саме щодо місця, часу та способу вчинення адміністративного правопорушення, відсутнє посилання який саме обов`язок було порушено військовозобов`язаним та посилання на належні докази прямого умислу або необережності в діях ОСОБА_1 , як і не зазначено взагалі конкретних норм Постанов Кабінету Міністрів України № 921 від 07.012.2016 та № 1487 від 30.12.2022, порушення яких інкриміновано ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, суд вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення необгрунтованою та незаконною в зв`язку з чим постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 (2)ст.210 КУпАПпідлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Окремо суд зазначає, що чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормою КУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Стаття 58 Конституції України 1996 рокузакріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Частиною 2статті 58 Конституції Українипередбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідност.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормоюКУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Судом встановлено, що позивач, перебував на військовому обліку з 2016 року.

З 19.05.2024Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу»встановлено 60-денний строк для уточнення громадянами України своїх даних щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму ч.3ст.210 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.

На виконання ч.10ст.1Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» ОСОБА_1 , 12.06.2024 за допомогою за допомогою офіційного мобільного застосунку «Резерв+» оновив свої данні, а 26.08.2025 був внесений до списку військовозобовзязаних, які заброньовані на період мобілізації та воєнного чассу, а саме на строк до 26.02.2025, про що свідчить військово-обліковий документ «Резерв+», проте на нього уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 було складено протокол за ч.3(2) ст. 210 КУпАПза не оновлення облікових даних щодо себе з 2019 року, коли на той момент не існувало ні норми ч.3ст.210 КУпАП, ні строків виконання обов`язку.

З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 не міг вчинити триваюче адміністративне правопорушення за ч.3 (2)ст.210 КУпАПз 2019 року, бо норма ч.3ст.210 КУпАПвведена в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку, що ОСОБА_1 і зробив 12.06.2024. Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3(2) ст.210 КУпАПнеможливе, оскільки закон, який погіршує становище, не має зворотньої дії у часі. Крім того, згідност.62 Конституції Українивсі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11.10.2016 у справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано суду доказів в підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 (2)ст.210 КУпАПв діях ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

За змістомст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п.3 ч 3ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно п.1ст.247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, не спростовано матеріалами справи, а його вина не доведена належними та допустимими доказами, передбаченимист. 251 КУпАП, у зв`язку із чим суд у сукупності встановленого та викладеного дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 (3)ст.210 КУпАП, адміністративне стягнення накладено на позивача незаконно та необґрунтовано, а тому наявні правові підстави для скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення і закриття провадження у справі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями5,9,72,74,77,139,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №73 від 28.01.2025.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення №73 від 28.01.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 (2)ст.210 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено і підписано 26 травня 2025 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , місце знаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя В.О.Фролова