Решение № 127640889, 20.05.2025, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/683/25

Номер провадження 2-а/541/24/2025

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 травня 2025 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Морозовської О.А.,

за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання незаконною постанови по справі про адміністративне правопорушення та її скасування,

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2025 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з зазначеним позовом звернувся ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог вказав, що 12 лютого 2025 року по місцю його роботи КП «Спецкомунтранс» прийшла постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 76887779 від 04 лютого 2025 року, видана державним виконавцем Миргородського ВДВС у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, якою звернуто стягнення на доходи позивача в сумі 2380 грн. Позивач дізнався про події позаминулого року, а саме: 05 липня 2023 року о 12 годині 46 хвилин на вулиці Київській в місті Миргороді Полтавської області відповідачем в особі поліцейського Москаленка Михайла Олександровича було винесено постанову серії БАД № 325548 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, якою визнано позивача винним за ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 121 КУпАП та застосовано штраф в розмірі 1190 грн. Позивач вважає дану постанову незаконною, оскільки не порушував Правил дорожнього руху, а відтак не скоїв адміністративного правопорушення. Позивач зазначив, що його вина спростовується відеофіксацією події правопорушення зробленою поліцейськими. Позивач зазначив, що здійснював рух на мотоциклі з номерним знаком, який планував замінити на новий, тому і їхав по вулиці Київській до сервісного центру, де здійснюють перереєстрацію транспортних засобів. Позивач стверджує, що по дорозі їхав з дотриманням Правил дорожнього руху і при маневрах обов`язково і постійно включав показчик повороту відповідно до напрямку руху. Рухався на мотоциклі в мотошоломі, що буде видно на відео з бодікамери чи іншого фіксуючого рух приладу. При зупинці позивач зняв мотошолом і певний час не вдягав його, так як не рухався на транспортному засобі. В момент зупинки поліцейського вони з ним порозмовляли і він не виписував позивачу спірної постанови, після чого позивач поїхав далі. В той момент позивач не вважав, що поліцейський виніс постанову відносно нього, так як він не повідомляв про це позивача і не видавав ніяких документів, а саме спірної постанови. Позивач думав, що це була звичайна перевірка документів. Тим більше, спірна постанова не надходила пізніше на протязі майже двох років по місцю проживання позивача чи його роботи. Позивач зазначив, що твердження і встановлення його вини, зазначені в спірній постанові, повинні доводитися доказами і при перегляді відео фіксації події буде з`ясовано та перевірено всі обставини, на які він послався, як заперечення своєї вини і ці факти його обвинувачення будуть спростовані. На підставі викладеного позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову від 05 липня 2023 року серії БАД № 325548 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 121 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1 190 гривень.

Ухвалою суду від 28.02.2025 року позовну заяву було залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання ухвали.

25.03.2025 року ОСОБА_1 на виконання ухвали суду від 28.02.2025 року подав виправлену позовну заяву з усунутими недоліками, які були зазначені в ухвалі суду від 28.02.2025 року. Крім того, ОСОБА_1 в позовній заяві просить поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судувід 01.04.2025року поновленопозивачу строкдля подачіадміністративного позовута відкритопровадження усправі заправилами спрощеногопозовного провадження.Крім того,ухвалою судувід 01.04.2025року витребуваноу Миргородськогорайонного відділуполіції Головногоуправління Національноїполіції вПолтавській областівідеозапис з боді-камери чи відео реєстратора по факту події за участі ОСОБА_1 , яка мала місце 05 липня 2023 року о 12 годині 46 хвилин по вул. Київській в місті Миргороді Полтавської області, та по факту якої винесено постанову серії БАД № 325548 від 05 липня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Миргородський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області листом № 69893-2025 від 07.04.2025 року повідомив суд, що надати відеодокази вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 від 05 липня 2023 року не має можливості, оскільки відповідно до п. 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 року № 1026 строк зберігання відеозаписів становить 30 діб (а.с. 18).

Представник відповідачаПаламар Д.О.подав 15.04.2025року досуду відзивна позовнузаяву вякому зазначили,що позовнівимоги невизнають вповному обсязіта просятьсуд звернутиувагу нанаступне.05.07.2023року 12:46год.приблизно о12:30год.в м.Миргород повул.Київська,ОСОБА_1 керував транспортним засобом XJGAO 50 без реєстраційного номера, не подав сигнал покажчиками повороту відповідного напрямку руху, а також керував ТЗ без мотошолому, чим порушив п. 2.9 «в», 9.2 «а», 2.3 «г» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 121 КУпАП. Таким чином відносно позивача було складено постанову серії БАД № 325548 за ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 121 КУпАП. Транспортний засіб, яким керував позивач XJGAO 50 підлягає реєстрації в уповноваженому органі МВС, натомість позивачем було проігноровано вимогу п. 2.9 «в» ПДР України (Водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака). Відповідно до 9.2 «а» ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою, натомість вказаного позивачем не було виконано. Згідно з п. 2.3 «г» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів, натомість позивач керував транспортним засобом без мотошолома. Зазначили, що відповідно до п. 9 постанови БАД № 325548 позивач відмовився від отримання постанови, тобто ОСОБА_1 усвідомлював наслідки адміністративного правопорушення та бажав їх уникнути, тим самим відмовившись від отримання копії оскаржуваної постанови. До того ж можна зробити висновок, що позивач намагався затягнути подання адміністративного позову щодо скасування оскаржуваної постанови, задля того аби були відсутні докази вчинення ним інкримінованого адміністративного правопорушення. Водночас, у разі надання посадовою особою суб`єкта владних повноважень доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятого останнім рішення, позивач повинен спростувати ці доводи. Так, в пункті 7 постанови серії БАД № 325548 зазначено: «До постанови додаються: на вимогу відеофіксація». Натомість враховуючи вимоги Інструкції 1026 відсутня можливість надати відеозаписи, так як з моменту вчинення адміністративного правопорушення минуло більше 30 діб. Положення ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення. Висновок про те, що відеоматеріали з місця події є доказами в адміністративній справі, які безпосередньо свідчать про наявність та обставини правопорушення, неодноразово був висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №536/583/17, від 29 травня 2018 року у справі № 727/6565/17 та від 11 липня 2019 року у справі №686/15730/16- а. В той же час, у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17 зазначено, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Відповідач вважає, що в даному випадку позивачем не надано жодного доказу на спростування обставин, які викладені в оскаржуваній постанові відповідача, а також доказів відсутності факту вчинення ним адміністративного правопорушення. Таким чином, постанову серії БАД № 325548 винесено згідно зі ст. 258, 280 КУпАП, що встановлює загальні правила накладення стягнення про адміністративні правопорушення, тобто відповідачем встановлена особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують. Факт вчинення правопорушення є доведеним поза розумним сумнівом. Беручи до уваги те, що позивач дійсно порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими і немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності. Враховуючи вищевикладене, просять відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі (а.с. 22-34).

Позивач в судовому засіданні заявлений позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області в судове засідання не з`явився, до суду подав відзив, в якому просив провести судове засідання без участі представника відповідача (а.с. 22-34).

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України , органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАД № 325548 від 05 липня 2023 року за ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 121 КУпАП, в якій зазначено, що 05 липня 2023 року о 12 год 30 хв в м. Миргород по вул. Київська водій ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі без номерного знаку, перед початком руху не подав сигнал показчиком повороту відповідного напрямку та під час руху не мав мотошолому, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с. 6, 21). В п. 7 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАД № 325548 від 05 липня 2023 року зазначено, що до постанови на вимогу додається відеофіксація.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень, обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Оскільки відеозапис збоді-камеричи відеореєстратора пофакту подіїза участі ОСОБА_1 ,яка маламісце 05липня 2023року о12годині 46хвилин повул.Київській вмісті МиргородіПолтавської області,та пофакту якоївинесено постановусерії БАД№ 325548від 05липня 2023року пропритягнення доадміністративної відповідальності ОСОБА_1 зач.1ст.121-3,ч.2ст.122,ч.5ст.121КУпАП,який витребовувавсяухвалою судувід 01.04.2025року відповідачемМиргородським районнимвідділом поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Полтавськійобластіне надано з посиланням на закінчення встановленого п. 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 року № 1026 строку зберігання відеозаписів, який становить 30 діб, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено та не підтверджено належними доказами факту вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч.1ст.121-3,ч.2ст.122,ч.5ст.121КУпАПі як наслідок, не доведено факту правомірності свого рішення.

Представник відповідача не надав суду достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 121 КУпАП. При цьому, сама по собі постанова поліцейського не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, так як у вказаній постанові міститься лише описання правопорушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів, які підтверджують наявність події і складу адміністративного правопорушення, а також те, що відповідачем не були вжиті заходи щодо повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Судом встановлено, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання її протиправною та скасування, тому постанову від 05 липня 2023 року серії БАД № 325548 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 121 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1 190 гривень слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 20, 77, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання незаконною постанови по справі про адміністративне правопорушення та її скасування - задовольнити.

Постанову від 05 липня 2023 року серії БАД № 325548 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 121 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1 190 гривень - скасувати.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Миргородський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, адреса знаходження: вул. Якова Усика, буд. 34, м. Миргород, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 40108630.

Повний текст рішення виготовлено 26.05.2025 року.

Суддя: О. А. Морозовська