Решение № 127626319, 26.05.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1112/25

26 травня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі, відповідач - 2), в якому просить визнати протиправними рішення Головного управління ПФУ в м.Києві №191950014786 від 29 жовтня 2024 та відмову викладену у листі ГУ ПФУ в Тернопільській області №9135-9215/Г-02/8-1900/24 від 16.12.2024 щодо неврахування при переведенні і обчисленні ОСОБА_1 з 12.03.2024 (з моменту звернення до ПФУ) пенсії державного службовця за віком відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від №164/5/19-00-10-31 від 12.03.2024 і довідки «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» №165/5/19-00-10-31 від 12.03.2024, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перевести ОСОБА_1 з 12.03.2024 на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», обчисливши її з урахуванням довідок №164/5/19-00-10-31 від 12.03.2024 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» та №165/5/19-00-10-31 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби».

Позов обґрунтований тим, що позивач вважає протиправними рішення Головного управління ПФУ в м.Києві №191950014786 від 29 жовтня 2024 та рішення Головного управління ПФУ в Тернопільській області, що оформлене листом №9135-9215/Г-02/8-1900/24 від 16.12.2024, щодо відмови у переведенні на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" на підставі заяви від 12.03.2024 та щодо відмови у врахуванні довідок №164/5/19-00-10-31 від 12.03.2024 та №165/5/19-00-10-31 від 12.03.2024 про складові заробітної плати ОСОБА_1 для перерахунку пенсії при переході з пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу". Просить врахувати, що зазначений спір виник щодо виконання рішення суду в іншій справі; рішенням суду від 25.04.2024 у справі №500/2124/24 зобов`язання щодо врахування довідок не встановлено. Позивач зазначає, що здійснюючи розрахунок пенсії позивача та зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи позивача з 01.07.1994 по 10.08.2015, на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі №500/2124/24, відповідач не мав законних підстав для неврахування зазначених вище довідок. Отож, на думку позивача, в даному випадку зобов`язання відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» та врахування довідок при призначенні та обчисленні пенсії є дотриманням гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Ухвалою суду від 04.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Вважає, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відсутні правові підстави для переведення позивача із пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу. Вважає, що фактично підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області під час виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі №500/2124/24. При цьому, вважає, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення. Отже, на думку представника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Таким чином, вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки спір у цій справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду суду у іншому провадженні, проте, на стадії виконання судового рішення.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 у справі №500/2124/24, яке набрало законної сили 08.10.2024, позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №191950014786 від 20.03.2024 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.03.2024 про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІУ від 09.07.2003 на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015року №889-УІІІ, прийнявши відповідне рішення, з врахування правових висновків, зазначених судом у рішенні, у задоволенні решти позовних вимог відмовити, стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 та ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №500/2124/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві прийнято рішення №191950014786 від 29.10.2024, позивачу відмовлено у переведенні на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» на підставі заяви від 12.03.2024, з зв`язку з недоцільністю. У даному рішенні Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві зазначило, що періоди роботи згідно до записів трудової книжки з 01.07.1994 по 10.08.2015 враховано до посад державної служби. Однак у висновках суду відсутнє роз`яснення щодо підстав врахування при переведенні на пенсію за віком згідно до Закону України «Про державну службу» наданих до заяви довідок від 12.03.2024 №164/5/19 00-10-31 Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 165/5/19-00-10-31 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка мас не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає просади державної служби", видані службою України, тому вони не можуть бути враховані при повторному розгляді заяви для розрахунку окладу.

Також, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 16.12.2024 за №9135-92/Г-02/8-1900/24 позивача повідомлено про відмову у переведенні на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" на підставі заяви від 12.03.2024 у зв`язку з недоцільністю.

Крім цього, листом Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України від 01.01.2025 №40-64272/Г-038/2800/25 позивача повідомлено про те, що на виконання рішення суду від 25.07.2024 Головним управлінням повторно розглянуто заяву позивача та прийнято рішення від 29.10.2024 про відмову в переведенні на пенсію відповідно до Закону, оскільки розмір пенсійної виплати позивача зменшується.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі також - Закон №1058-IV), який також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України "Про державну службу".

01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі також - Закон №889-VIII), згідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (далі також - Закону №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так, частиною першою статті 37 Закону №3723-XII визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

До набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII - 01.05.2016, право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.

Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Поряд з цим, пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно з частиною 18 статті 37 Закону №3723-XII період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та /або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (діяв до набрання законної сили Законом України №889-VIII), яким визначено посади і ранги, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Абзацами другим та третім пункту другого Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової та контрольно-ревізійної служби, а також на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 №509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон №509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №509-XII державна податкова служба, якій за змістом частини другої цієї статті підпорядковані державні податкові інспекції в областях, районах, містах і районах у міста, є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Посадовою особою органу державної податкової служби, за правилами частини першої статті 15 Закону №509-XII, може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством фінансів України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (частини 1, 4 статті 15 цього Закону).

Цією ж нормою установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондують вимогам статей 5, 12 Закону №3723-ХІІ щодо обмежень пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Статтею 6 Закону №509-XII було встановлено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, які обіймали посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема, у сфері податкової політики), одержували заробітну плату за рахунок державного бюджету, - мають право на зарахування періодів такої роботи до стажу державної служби.

Також, відповідно до п.343.1 - 343.2 ст.343 Податкового кодексу України посадовим особам контролюючих органів присвоюються такі спеціальні звання: головний державний радник податкової та митної справи; державний радник податкової та митної справи I рангу; державний радник податкової та митної справи II рангу; державний радник податкової та митної справи III рангу; радник податкової та митної справи I рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи I рангу; інспектор податкової та митної справи II рангу; інспектор податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи IV рангу; молодший інспектор податкової та митної справи. Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України. У разі присвоєння посадовій особі спеціального звання відповідно до пункту 343.1 цієї статті надбавка за ранг державного службовця не виплачується.

Абзацами 1, 2 пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". Період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєнні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №465/7218/16а та постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а, зокрема, колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".

З огляду на зміст зазначених норм чинного законодавства, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII - 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2018, за результатом розгляду зразкової справи №822/524/18.

Як встановлено судом, у рішенні від 25.07.2024 у справі №500/2124/24, яке набрало законної сили, суд дійшов наступного висновку: "...проходження служби позивача в податкових органах зараховуються до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ...".

В силу вимог ст.78 КАС України, обставини у справі №500/2124/24 є преюдиційними та не підлягають доказуванню.

При цьому, у спірному рішенні Головним управлінням Пенсійного фонду України у м.Києві зазначається про те, що періоди роботи згідно до записів трудової книжки з 01.07.1994 по 10.08.2015 враховано до посад державної служби.

Отож, станом на момент прийняття спірного рішення Головного управління ПФУ в м.Києві №191950014786 від 29 жовтня 2024, відмови викладеної у листі ГУ ПФУ в Тернопільській області №9135-9215/Г-02/8-1900/24 від 16.12.2024, суд вважає, що стаж державної служби позивача станом на 01.05.2016 загалом складав понад 20 років, відтак позивач набув право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Проте, у спірному випадку відповідачами позивачу відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», покликаючись на недоцільність.

Таким чином, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві перевести ОСОБА_1 з 12.03.2024 на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу».

В свою чергу, з метою ефективного способу захисту порушеного права позивача слід не лише визнати протиправними, а й скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №191950014786 від 29.10.2024 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, що оформлене листом від 16.12.2024 №9135-9215/Г-02/8-1900/24 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" та врахуванні при переведенні і обчисленні ОСОБА_1 пенсії державного службовця за віком відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від №164/5/19-00-10-31 від 12.03.2024 і довідки «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» №165/5/19-00-10-31 від 12.03.2024.

Крім цього, порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Порядок №622).

Пунктом 4 вказаного Порядку №622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Пунктами 5 та 6 Порядку №622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 року за №180/30048; далі - Постанова №1-3).

Такими довідками є: про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Стаття 2 цього Закону визначає структуру заробітної плати, до якої входять: - основна заробітна плата (встановлюється у вигляді посадових окладів для службовців); - додаткова заробітна плата (включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій); - інші заохочувальні та компенсаційні виплати (до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

Відповідно до статті 33 Закону №3723-ХІІ: заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов`язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 Закону №1058-ІV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

У затвердженій Постановою №1-3 формі довідки складові заробітної плати складаються з: посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З матеріалів справи видно, що довідки складені за формою, затвердженою Постановою №1-3 та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відтак нарахування позивачу пенсії державного службовця повинно здійснюватись з урахуванням даних, зазначених в довідках №164/5/19-00-10-31 від 12.03.2024 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» та №165/5/19-00-10-31 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби», відомості яких, на думку суду, відповідають вимогам пункту 4 Порядку №622.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, відтак такі підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №191950014786 від 29.10.2024 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" та врахуванні при переведенні і обчисленні ОСОБА_1 пенсії державного службовця за віком відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від №164/5/19-00-10-31 від 12.03.2024 і довідки «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» №165/5/19-00-10-31 від 12.03.2024.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, що оформлене листом від 16.12.2024 №9135-9215/Г-02/8-1900/24 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" та врахуванні при переведенні і обчисленні ОСОБА_1 пенсії державного службовця за віком відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від №164/5/19-00-10-31 від 12.03.2024 і довідки «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» №165/5/19-00-10-31 від 12.03.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перевести ОСОБА_1 з 12.03.2024 на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», обчисливши її з урахуванням довідок №164/5/19-00-10-31 від 12.03.2024 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» та №165/5/19-00-10-31 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби», з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 26 травня 2025 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ),

відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ:14035769),

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ,04053 код ЄДРПОУ:42098368).

Головуюча суддяДерех Н.В.