Решение № 127559868, 23.04.2025, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 464/637/25

Провадження 2-а/465/157/25

РІШЕННЯ

Іменем України

23.04.2025 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,

представника позивача Шейхо Камірана,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд із позовною заявою про скасування постанови серії ЕНА № 3895953 від 20.01.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що постановою інспектора УПП у Львівській області від 20.01.2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП за проїзд лівою смугою руху. Вважає, що при розгляді даної справи, вирішуючи питання притягнення позивача до адміністративної відповідальності, посадова особа Національної поліції не з`ясувала всіх обставин справи, не встановила чи наявний факт вчинення адміністративного правопорушення, не правильно застосувала законодавство у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Зазначає, що після ознайомлення з оскаржуваною постановою та відеозаписом події є підстави стверджувати про відсутність в діях ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, а отже, і відсутність складу та події адміністративного правопорушення. Так, ОСОБА_1 інкриміновано те, що він рухався у лівій смузі руху при вільній правій смузі. Згідно відеозаписів, коли автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухався у лівій смузі руху, то у правій смузі рухався інший транспорт. Зокрема, відеозаписом підтверджується, що о 22 год. 50 хв. 36 сек. автомобіль ОСОБА_1 у лівій смузі руху порівнявся з іншим автомобілем, який їхав у правій смузі руху. Далі згідно відеозаписів о 22 год. 50 хв.42 сек. працівники поліції включили мигаючі червоні вогні, вимагаючи від ОСОБА_1 зупинитись. Тобто, згідно відеозапису ОСОБА_1 рухався у лівій смузі руху після обгону автомобілів, які рухались у правій смузі руху рівно 6 секунд. Отже, працівники поліції звинуватили Худу О.І. в тому, що він рухався у лівій смузі руху тільки 6 секунд.

Зважаючи на викладене, просить постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3895953 від 20.01.2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, скасувати та закрити провадження у справі.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м. Львова від 30.01.2025 року вказаний адміністративний позов передано до Франківського районного суду м. Львова для розгляду за підсудністю.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 02.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що відповідно до оскаржуваної постанови 30.11.2024 року о 22 год. 50 хв. у м. Львові по вул. Хуторівка, 35 позивач, керуючи транспортним засобом BMW 328XI, номерний знак НОМЕР_1 , рухався в крайній лівій смузі на дорозі, що має дві смуги для руху в одному напрямку, не зайнявши правого краю на проїзній частині при відсутності інших транспортних засобів на ній, чим порушив п. 11.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.

Наполягає, що твердження представника позивача не відповідають дійсним обставинам справи, що підтверджується долученими до відзиву на позовну заяву відеодоказами з портативного відеореєстратора, вмонтованого в службовому транспортному засобі. Так, транспортний засіб під керуванням позивача рухався в крайній праві смузі, згодом для здійснення маневру випередження, перестроївся в ліву смугу руху та після випередження транспортних засобів назад в крайню праву смугу не перестроївся, а продовжував рух в лівій смузі до моменту зупинки його транспортного засобу працівниками поліції. З відеозапису також встановлено, що після тривалого руху автомобіля позивача у крайній лівій смузі перед службовим автомобілем працівників поліції, у правій смузі для руху у тому ж напрямку не зафіксовано рух будь-яких інших автомобілів, що додатково спростовує доводи представника позивача про те, що у правій смузі рухався інший транспорт.

Не погодившись із рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач 10.12.2024 року звернувся в УПП у Львівській області ДПП зі скаргою щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3579718 від 30.11.2024 року.

Начальник УПП у Львівській області ДПП майор поліції Андрій Крутень, розглянувши скаргу позивача, встановив, що інспектором взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції Сидорчук Анною, як посадовою особою, наділеною повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності під час виконання покладених на неї повноважень, виявлено адміністративне правопорушення, досліджено всі обставини справи в їх сукупності та прийнято рішення про застосування адміністративного стягнення. Однак, при винесенні постанови було невірно зазначено час скоєння правопорушення. Тому рішенням начальника УПП у Львівській області ДПП майора поліції Андрія Крутня від 13.12.2024 року №308 постанову інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Сидорчук Анни, серії ЕНА №3579718 від 30.11.2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, скасовано, а справу надіслано на новий розгляд.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач 20.01.2025 року з`явився в УПП у Львівській області ДПП для проведення розгляду справи. Інспектор поліції Сидорчук Анна, дотримуючись положень КУпАП та Інструкції №1395, оголосила про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, повідомила позивачу його права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП. Після ознайомлення позивача з правами останній заявив клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з тим, що він хоче скористатися правовою допомогою адвоката. Однак, таке клопотання інспектором поліції було відхилено з тих підстав, що позивач мав достатньо часу для того, щоб забезпечити собі адвоката, однак, цього не зробив. Разом з тим, інспектор повідомила позивача, що він може скористатися послугами адвоката в телефонному режимі, що ним і було зроблено. Далі відповідно до вимог статей 287, 289, 307, 308 КУпАП працівник поліції роз`яснила позивачу строки й порядок виконання постанови про накладення штрафу та оскарження постанови. По завершенню розгляду справи, керуючись вимогами ст.283 КУпАП, інспектор поліції винесла постанову серії ЕНА №3895953 від 20.01.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП. Відтак, УПП у Львівській області ДПП та його службові особи жодним чином не порушували права позивача, інспектор, що винесла постанову у справі про накладення адміністративного стягнення, виконувала повноваження згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію». А тому, у поданому відзиві представник позивача просила у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив такі задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, у відзиві на позовну заяву просила справу розглядати у її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Положеннями ч. 2 ст.19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно доЗакону України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух"встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306(зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Приписамист. 14 Закону України "Про дорожній рух"визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕНА №3895953 від 20.01.2025 року, винесеної інспектором 2 взводу 2 роти 4 батальйону УПП у Львівській області ДПП, Худу О.І. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Останньому інкриміновано те, що 30.11.2024 року о 22 год. 50 хв. у м. Львові по вул. Хуторівка, 35 він, керуючи автомобілем BMW 328, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в крайній лівій смузі при вільній правій на дорозі з двома смугами в одному напрямку, чим порушив п. 11.5 ПДР України.

В судовому засіданні досліджувався відеозапис з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції. З вказаних відеозаписів вбачається, що позивач ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 328, д.н.з. НОМЕР_1 , в лівій смузі. Разом із тим, суд звертає увагу, що рух позивача обумовлювався випередженням автомобілів, які рухалися в правій смузі із певною періодичністю.

Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення правилпроїзду перехресть,зупинок транспортнихзасобів загальногокористування,проїзд назаборонний сигналсвітлофора абожест регулювальника,порушення правилобгону ізустрічного роз`їзду,безпечної дистанціїабо інтервалу,розташування транспортнихзасобів напроїзній частині,порушення правилруху автомагістралями,користування зовнішнімиосвітлювальними приладамиабо попереджувальнимисигналами припочатку рухучи змінійого напрямку,використання цихприладів таїх переобладнанняз порушеннямвимог відповіднихстандартів,користування підчас рухутранспортного засобузасобами зв`язку,не обладнанимитехнічними пристроями,що дозволяютьвести перемовибез допомогирук (завинятком водіївоперативних транспортнихзасобів підчас виконанняними невідкладногослужбового завдання),а таксамо порушенняправил навчальноїїзди.

Згідно з п. 11.5 ПДР України на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Окрім того, відповідно до п. 11.2 ПДР України на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об`їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

У випадку, описаному в постанові серії ЕНА № 3895953 від 20.01.2025 року, керування ОСОБА_1 автомобілем у лівій смузі руху зумовлювалося випередженням автомобілів, які перебували у правій смузі. Вказане підтверджується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом та не заперечується у поданому стороною відповідача відзиві на позовну заяву.

31.07.2019 року Верховний Суд у постанові по справі № 213/1521/16-a зробив висновок про те, що рух по лівій смузі дороги не є порушенням ПДР, якщо у правій смузі існує перешкода для руху. Верховний Суд зазначив, що Правилами дорожнього руху визначені обставини, за наявності яких водій має право виїзду на крайню ліву смугу, зокрема, це дозволяється, якщо праві смуги зайняті (п. 11.5). Також за результатами дослідження відеозапису у вказаній справі судом касаційної інстанції встановлено, що після фіксації проїзду автомобіля позивача у крайній лівій смузі перед інспектором через 26 секунд у правій смузі для руху у тому ж напрямку зафіксовано рух одного легкового автомобіля та двох вантажних автомобілів, а також рух іншого легкового автомобіля у крайній лівій смузі, що додатково підтверджує доводи позивача про те, що у попутному з ним напрямку рухались ще декілька автомобілів.

За аналогічних обставин, як і в описаній справі, що розглядалася Верховним Судом, у справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 останнім здійснювався рух по лівій смузі всього впродовж шести-дев`яти секунд, тобто значно коротший інтервал часу.

Окрім того, як вбачається із дослідженого в судовому засіданні відеозапису, виїзд позивача на ліву смугу руху для випередження автомобіля здійснювався на ділянці дороги, де смуги руху в одному напрямку розділені переривчастою лінією, що дозволяє перелаштування з однієї смуги руху в іншу.

Однак, в подальшому, як вбачається із відеозапису (відеозапис з бодікамери 471160 за 30.11.2024 року,час 22:51:50-22:51:54, файл clip-0.mp4), смуги розділені суцільною лінією, яку заборонено перетинати без належних на те підстав. Відповідно, з`їзд позивача з лівої смуги у праву був неможливий.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно ізстаттею 7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно достатті 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б свідчили про порушення позивачем п. 11.5 ПДР України, та, як наслідок, давали підстави притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Навпаки, як вбачається із досліджених відеозаписів, умислу позивача на порушення правил дорожнього руху не встановлено.

Що стосується процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, то суд звертає увагу на те, що працівник поліції, який здійснював повторний розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності після скасування начальником УПП у Львівській області постанови інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Сидорчук Анни серії ЕНА №3579718 від 30.11.2024 року по тій же події, відхилила його клопотання про відкладення розгляду справи для забезпечення участі в ній захисника. Таке рішення поліцейської було мотивоване достатністю часу в Худи О.І. на підготовку до розгляду справи. З приводу наведеного суд наголошує, що право на захист не є формальним і учаснику справи про адміністративне правопорушення повинно бути реально забезпечене таке право. В даному ж випадку початок розгляду справи щодо ОСОБА_1 супроводжувався роз`ясненням останньому його права залучити захисника, однак, в подальшому, заявивши відповідне клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з наміром забезпечити участь адвоката у справі для свого захисту, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, отримала відмову, що свідчить про непослідовність дій особи, яка розглядала справу, адже роз`ясненню прав особи не кореспондувало створення належних умов для такої особи щодо реалізації її прав. При цьому, спілкування із захисником по телефону не може вважатися фактом повноцінного користування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, правовою допомогою, адже за таких обставин захисник не може повноцінно брати участь у розгляді справи, зокрема, долучитися до дослідження доказів, заявляти клопотання, ознайомитися з матеріалами справи тощо. Окремо суд наголошує, що обставини справи не вимагали невідкладності у її розгляді саме в цей день, адже визначені ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення спливали через десять днів, відповідно, в межах цього строку можливо було призначити й іншу дату розгляду справи, надавши ОСОБА_1 реальну можливість належно скористатися своїм правом на розгляд справи за участю залученого ним захисника. Неврахування цього, на переконання суду, спричинилося до порушення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист, що також є достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА №3895953 від 20.01.2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, та закриття провадження у справі обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 5 ст. 139 КАС України судові витрати, а саме сплачений судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп., слід стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.2,77,205,241-246,255,286, 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.251,288,289,293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3895953 від 20.01.2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. судових витрат на відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 28.04.2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19, код ЄДРПОУ 40108646.

Cуддя Величко О.В.