Решение № 127550421, 22.05.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

22 травня 2025 року №520/5974/25

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо збирання, обробки та внесення до Єдиного державного демографічного реєстру персональних даних та присвоєння унікального номеру запису у реєстрі №20090224-13454 (скорочено - УНЗР) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2) визнати протиправними дії Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (відповідь №36356-666/6356-24 від 26.12.2024) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

3) зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

4) визнати протиправними дії Державної міграційної служби України (відповідь №Т-12456-24/6.1/8103-24 від 06.12.2024) щодо відмови знищити (видалити, анулювати) присвоєний унікальний номер запису у реєстрі №20090224-13454 (скорочено - УНЗР) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

5) зобов`язати Державну міграційну службу України знищити (видалити, анулювати) присвоєний унікальний номер запису у реєстрі №20090224-13454 (скорочено - УНЗР) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у вересні 2024 року її син - ОСОБА_2 , звернувся до Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області з метою оформлення і отримання паспорту громадянина України у зв`язку з досягненням 14-річного віку. Співробітниками міграційної служби заповнено заяву-анкету від 10.09.2024 на оформлення та видачу паспорта громадянина України у вигляді пластикової картки типу ID-1 та внесено персональні дані до системи Єдиного державного демографічного реєстру. Не погодившись з такими діями співробітників міграційної служби позивачка звернулась до Шевченківського відділу ГУ ДМС України в Харківській області з заявою про відмову від отримання паспорта громадянина України у вигляді картки типу ID-1 та просила вилучити персональні дані її сина з Єдиного державного демографічного реєстру. Проте, Шевченківський відділ ГУ ДМС України в Харківській області листом від 04.11.2024 №6356-551/6356-24 відмовив заявниці у вилученні таких відомостей.

28.11.2024 позивачка разом з сином повторно звернулися до Шевченківського відділу ГУ ДМС України в Харківській області з заявою про оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, у зв`язку з досягненням 14-річного віку. Відповідач листом від 26.12.2024 №6356-666/6356-24 повідомив, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, які досягли віку 16-ти років та щодо яких прийнято рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Також позивачка зверталась зі зверненнями до Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області та Державної міграційної служби України щодо питання видачі її неповнолітньому сину паспорта у формі книжечки зразка 1994 року. Листами ГУ ДМС України в Харківській області та ДМС України роз`яснено порядок звернення такими особами з метою документування паспортним документом громадянина України та зазначено про відсутність підстав для видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки.

Вважаючи такі відмови відповідачів протиправними, ОСОБА_1 , діючи в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання.

Представник відповідача - Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову, вважає доводи позовної заяви необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Так, ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського відділу ГУ ДМС України у Харківській області з приводу оформлення йому паспорта громадянина України у зв`язку з досягненням 14-річного віку. До заяви додав оригінал свідоцтва про народження, витяг з реєстру територіальної громади щодо зареєстрованого місця проживання та паспорт матері. Також, при оформленні документів замовлено послугу отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Згода на внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру була засвідчена підписом позивачки - ОСОБА_1 Паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 виготовлено 24.09.2024 та доставлено до Шевченківського відділу ГУ ДМС України у Харківській області. Однак, позивачка відмовилась від отримання паспорту та в листопаді 2024 року повторно звернулась до територіального відділу міграційної служби з заявою про оформлення та видачі її сину паспорта громадянина України у формі паспорта-книжечки зразка 1994 року. Листом №6301.4.1-2016/63.2-24 роз`яснено питання порядку, способу оформлення та переліку документів, необхідних для оформлення і виготовлення паспорта громадянина України вперше. Відповідно до Положення про паспорт громадянина України, паспорт у формі книжечки видається громадянами після досягнення 16-річного віку. Станом на день звернення ОСОБА_2 такого віку не досягнув.

Представник відповідача - Державна міграційна служба України, надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначаючи про те, що ОСОБА_2 при оформленні заявки-анкети на оформлення паспорта громадянина України надано згоду на обробку його персональних даних. Листом Міністерства юстиції України №5543-0-33-13/6.1 від 26.04.2013 роз`яснено, що відкликання згоди на обробку персональних даних можливе лише стосовно майбутньої обробки персональних даних, але не тих, що вже були оброблені. Позивачка звернулась з заявою до територіального відділу міграційної служби з заявою про відкликання згоди на обробку персональних даних після їх обробки та виготовлення паспорту громадянина України, відтак знищення чи анулювання таких даних вже неможливе. Таким чином, в даному випадку співробітника міграційної служби діяли в порядку, спосіб та у межах, визначених чинним законодавством України.

Представник відповідача - Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області, у встановлений судом строк правом надати письмовий відзив не скористався.

Позивач надіслав відповідь на відзив, в яком заперечував проти доводів відзивів на позовну заяву, посилаючись на їх безпідставність, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції Харківської області 04.03.2009.

10 вересня 2024 ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області з метою оформлення паспорта громадянина України у зв`язку з досягненням 14-річного віку. До заяви додано: оригінал свідоцтва про народження, витяг з реєстру територіальної громади щодо зареєстрованого місця проживання та паспорт матері.

Співробітниками Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області сформовано заяву-анкету №10962398 від 10.09.2024 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно довідки Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 10.09.2024 №63562335 документи подані ОСОБА_2 з метою оформлення паспорта громадянина України у формі картки.

На підставі заяви-анкети №10962398 від 10.09.2024 міграційної службою виготовлено паспорт громадянина України у формі ID-картки 24.09.2024 та доставлено до Шевченківського відділу ГУ ДМС України в Харківській області для видачі.

08 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області з заявою, в якій посилаючись на ст.32 Цивільного кодексу України та ст.8 Закону України "Про захист персональних даних", повідомила, що відмовляється від отримання паспорта громадянина України у вигляді пластикової картки типу ID-1 за релігійних переконань та просить знищити, видалити (анулювати) будь-яку інформацію, яка внесена в Єдиний демографічний реєстр, оскільки така інформація надана без згоди батьків неповнолітньої дитини.

Листом 04.11.2024 №6356-551/6356-24 Шевченківський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області повідомив, що 10.09.2024 під час прийому документів для оформлення паспорта та замовлення послуги з присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків, ОСОБА_1 як законний представник ОСОБА_2 , була присутня при наданні даної адміністративної послуги. Будь-яких заперечень щодо проведення працівниками дій не надходило. Відповідно до Закону України "Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують її спеціальний статус" (далі - Закон №5492-VІ) та Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації (далі - Порядок №784) встановлено, що у разі коли інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі. Унікальний номер запису в реєстрі є незмінним. Законом №5492-VІ та Порядком №784 не передбачено можливості та механізму знищення (видалення, анулювання) інформації з персональних даних, у тому числі УНЗР. УНЗР не може бути видалено з Реєстру, якщо особа отримала документи, що посвідчують особу, із застосуванням засобів Реєстру. Також зазначено, що відкликання згоди на обробку персональних даних можливе лише стосовно майбутньої обробки персональних даних, але не тих даних, які вже оброблені. Рішення та процеси, які були здійснені під час обробки персональних даних не можуть бути анульованими. Паспорт громадянина ОСОБА_2 виготовлений та очікує видачі.

28 листопада 2024 ОСОБА_1 разом з сином - ОСОБА_2 вдруге звернулися до Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області з заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року, у зв`язку з досягненням 14-річного віку.

Листом від 26.12.2024 №6356-666/6356-24 Шевченківський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, відмовив у виготовленні паспорта-книжечки зразка 1994 року, посилаючись на те, що за заявою ОСОБА_2 виготовлено паспорт у вигляді ID-картки, який очікує видачі. Крім того вказано, що відповідно до ст.2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

В подальшому позивачка зверталась зі зверненнями до Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області та Державної міграційної служби України щодо питання видачі її неповнолітньому сину паспорта у формі книжечки зразка 1994 року.

Листом від 02.12.2024 №6301.4.1-20161/63.2-24 Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області роз`яснило позивачці порядок звернення до органів державної міграційної служби з заявою про отримання паспорта громадянина України зразка 1994 року, та повідомила про відсутність механізму знищення (видалення, анулювання) інформації персональних даних на ім`я, у тому числі УНЗР з Реєстру.

Листом від 06.12.2024 №Т-12456-24/6.1/8103-24 Державна міграційна служба України повідомила, що оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року (у вигляді паспортної книжечки) здійснюється в установленому законодавством порядку за наявності у заявника відповідного рішення суду. Стосовно знищення (видалення, анулювання) присвоєного унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі вказано, що оскільки інформація про особу отримана з дозволу останньої і без порушення вимог Закону України "Про захист персональних даних" та Закону України "Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують її спеціальний статус", є достовірною, підстави для видалення УНЗР, а також щодо даних щодо особи - відсутні.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки та відмовою знищити (видалити, анулювати) персональні дані неповнолітнього сина, ОСОБА_1 , звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу оформлення та видачі паспорту громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року .

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Закон України "Про громадянство України" від 18.01.2001 року №2235-III (далі Закон №2235-III) відповідно до його преамбули визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Згідно зі ст.1 Закону громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.

Статтею 5 Закону №2235-III визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року №5492-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №5492-VI) визначено правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб`єктів для функціонування Реєстру об`єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування (частина перша статті 4 Закону №5492-VI).

За приписами частини першої статті 10 Закону №5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних". У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.

Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України (підпункт "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI).

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

За приписами частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону №5492-VI бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону №5492-VI оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.

У частині сьомій статті 16 Закону №5492-VI обумовлено, що уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.

Згідно з частинами першою та другою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

До паспорта громадянина України вноситься така інформація: назва держави; назва документа; ім`я особи; стать; громадянство; дата народження; унікальний номер запису в Реєстрі; номер документа; дата закінчення строку дії документа; дата видачі документа; уповноважений суб`єкт, що видав документ (код); місце народження; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи; податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово "відмова" (частина сьома статті 21 Закону №5492-VI).

Приписами частини шостої статті 7 Закону №5492-VI забороняється вимагати від осіб та вносити до Реєстру інформацію, не передбачену цим Законом. Забороняється вимагати від осіб персональні дані, що свідчать про етнічне походження, расу, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також дані щодо здоров`я або статевого життя.

Відповідно до частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №302, якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

За змістом пункту 2 Постанови №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:

- з 01 січня 2016 року оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією Постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення №2503-XII;

- з 01 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією Постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією Постановою.

Пунктом 3 Постанови №302 установлено, що:

- до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією Постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки;

- прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією Постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється;

- паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.

Відповідно до пунктів 1, 2 додатка 2 до Постанови №302 "Технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм" бланк паспорта громадянина України (далі - паспорт) виготовляється у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій. Формат картки становить 54х85,6 міліметра та може мати допустимі відхилення відповідно до стандарту ДСТУ ISO/IEC 7810:2008. У паспорт імплантовано безконтактний електронний носій, який відповідає вимогам нормативних документів України у сфері технічного та криптографічного захисту інформації. Безконтактний електронний носій відповідає вимогам стандарту ISO/IEC 14443 щодо запису і зчитування даних. До безконтактного електронного носія вноситься інформація, яка зазначена на лицьовому та зворотному боці паспорта, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя, відцифрований підпис особи), а також дані щодо забезпечення захисту інформації, що внесена на безконтактний електронний носій, відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". До безконтактного електронного носія вноситься додаткова змінна інформація, передбачена Законом.

Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку №302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

За правилами пункту 26 Порядку №302 після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби, уповноваженого суб`єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.

Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу (пункт 27 Порядку №302).

Відповідно до пункту 131 Порядку №302 до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація: інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта; додаткова змінна інформація (про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у відповідному полі проставляється слово «відмова». У разі відсутності інформації відповідне поле не заповнюється; біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи); засоби електронного цифрового підпису (у разі оформлення паспорта особі, яка досягла 18-річного віку) та засоби шифрування в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України" від 14 липня 2016 року №1474-VIII (далі - Закон №1474-VIII) до приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.

Пунктом 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1474-VIII Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом зобов`язано: подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

У межах установленого Законом №1474-VIII строку Уряд прийняв Постанову від 26 жовтня 2016 року №745, якою вніс відповідні зміни до Постанови №302. Постанова №745 набрала чинності з 01 листопада 2016 року і з цієї ж дати офіційно встановлено, що паспорт громадянина України оформляється виключно у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою №302.

На підставі Положення №2503-ХІІ (у редакції Постанови Верховної Ради України від 02 вересня 1993 року №3423-XII) Кабінет Міністрів України Постановою від 04 червня 1994 року №353 (далі - Постанова №353) затвердив зразок бланка паспорта громадянина України (у вигляді паспортної книжечки) згідно з додатком. Цю Постанову з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №185 "Деякі питання виконання Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визнано такою, що втратила чинність.

Проте, Постановою від 12 червня 2013 року №415 Уряд зупинив дію Постанови від 13 березня 2013 року №185, відновивши дію Постанови №353, якою було затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (у вигляді паспортної книжечки) (зразка 1994 року).

Відповідно до пунктів 2, 3, 5, 6, 8 Положення №2503-ХІІ паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій-шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесені (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Приписами пункту 13 Положення №2503-ХІІ установлено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

З вищевказаних норм слідує, що реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим.

Суд враховує, що правова позиція щодо наявності права громадян на отримання паспорта у формі книжечки була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що норми Закону №5492-VI, на відміну від норм Положення №2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин), не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом"), не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя в контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

З урахуванням викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Відділу УДМС щодо відмови у видачі позивачеві паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ є обґрунтованими. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що самі по собі дії Відділу УДМС щодо відмови позивачеві у видачі їй паспорта громадянина України у формі книжечки відповідали Закону №5492-VI.

За правилами статті 291 КАС України правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19 вересня 2018 року в зазначеній зразковій справі, є обов`язковими для судів при ухваленні рішень у типових справах.

Разом з тим, суд зазначає, що 10.09.2024 ОСОБА_2 , звертаючись до Шевченківського відділу ГУДМС України в Харківській області, заповнив заяву-анкету №1092398 на оформлення паспорту громадянина України саме у формі ID-картки, що підтверджується його підписом на анкеті та довідкою від 10.09.2024 №63562335.

З відповіді Шевченківського відділу ГУДМС України в Харківській області від 04.11.2024 №6356-551/6356-24 та від 26.12.2024 №6356-666/6356-24 судом встановлено, що ОСОБА_1 як законний представник ОСОБА_2 , була присутня при наданні адміністративної послуги з оформлення паспорту громадянина України та замовлення послуги з присвоєння РНОКПП ОСОБА_2 . Особисто надала згоду на присвоєння сину РНОКПП. Будь-яких заперечень щодо проведення працівниками дій не надходило.

Лише після завершення процедури обробки персональних даних та виготовленням центральним органом міграційної служби паспорту громадянина України у вигляді ID-картки, позивачка звернулась до відповідачів з запереченнями та вимогою видати її сину паспорт-книжечку зразка 1994 року та видалити (знищити, анулювати) персональні дані з Реєстру.

Беручи до уваги вищевикладене, факт заповнення, перевірки заявки-анкети ОСОБА_4 та надання ним дозволу на обробку його персональних даних, які відбувалися в присутності його законного представника, суд приходить до висновку про відсутність з боку Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області порушення процедури щодо збирання, обробки, внесення до Єдиного державного демографічного реєстру персональних даних та присвоєння унікального номеру запису у реєстрі та оформлення паспорта громадянина України у вигляді ID-картки на ім`я ОСОБА_5 .

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Державної міграційної служби України (відповідь №Т-12456-24/6.1/8103-24 від 06.12.2024) щодо відмови знищити (видалити, анулювати) присвоєний унікальний номер запису у реєстрі №20090224-13454 (скорочено - УНЗР) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання вчинити дії по знищенню (видаленню, анулюванню) присвоєнню унікального номеру запису у реєстрі, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" від 01 червня 2010 року №2297-VI (далі - Закон №2297-VI), суб`єкт персональних даних має право: пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.

Пунктом 2 частини другої статті 15 Закону №2297-VI передбачено, що персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 4 частини другої статті 15 цього ж Закону передбачено, що персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі набрання законної сили рішення суду щодо видалення або знищення персональних даних.

Згідно вимог статті 10 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" №5492-VI у разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону №5492-VI для внесення інформації до Реєстру та для оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обміну документів за зверненням заявника формується заява-анкета, зразок якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що здійснює формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, в установленому порядку.

Згідно пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, належить, зокрема, паспорт громадянина України.

Частинами 1, 2, 5 статті 21 Закону України № 5492-VI встановлено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб`єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону.

Отже, паспорт громадянина України оформлюється виключно із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, до якого вноситься інформація щодо ідентифікації осіб, які звернулися для оформлення такого паспорта (автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі).

Судом встановлено, що паспорт громадянина України у формі ID - картки на ім`я ОСОБА_2 від 24 вересня 2024 року, який позивачка відмовилася забирати в територіальному відділу ДМС, оформлений за допомогою засобів ЄДДР внаслідок волевиявлення ОСОБА_5 .

За результатами обробки його персональних даних на підставі заявки-анкети від 10.09.2024 №10962398 Михайлу Таратуті присвоєно унікальний номер запису в реєстрі №20090224-13454.

Тобто позивач при оформленні ID - картки, надав згоду на обробку його персональних даних, що підтверджується наданими на виконання ухвали суду від 13.05.2025, копією заяви-анкети від 10.09.2024 №10962398 та додатком до неї.

Отже, внесення інформації щодо неповнолітнього ОСОБА_5 , наданої ним особисто, до Реєстру та автоматичне формування УНЗР у зв`язку із цим, жодним чином не надало права суб`єкту владних повноважень на здійснення будь-яких маніпуляцій з персональними даними.

Крім того, стаття 8 Закону №5492-VI встановлює гарантії захисту і безпеки інформації Реєстру, що унеможливлює вчинення будь-яких незаконних дій з персональними даними осіб, інформація щодо яких внесена до Реєстру.

Разом з тим, в подальшому позивачка зверталася до відповідача з проханням вилучити всі дані з Державного Демографічного реєстру та знищити унікальний номер посилаючись на положення статті 15 Закону №2297-VI та відмову від паспорту.

Однак, суд зауважує, що в даному конкретному випадку питання щодо припинення правовідносин не стосується спірних правовідносин, оскільки наявний спеціальний закон, який регулює правовідносини, які склались між сторонами, а саме Закон №5492-VI, відповідно до якого, не передбачено підстав для вилучення інформації стосовно особи із Реєстру.

При цьому, законна і добровільна видача позивачу паспорта громадянина України у формі картки та внесення інформації щодо неї до Реєстру жодним чином не суперечить нормам Конституції України, Закону №2297-VI, а позивач фактично має право на поновлення або виправлення інформації, але ніяк не вилучення її, в зв`язку з релігійними переконаннями.

Організаційні засади створення і функціонування Єдиного державного демографічного реєстру, види персональних даних, які підлягають обробці засобами Реєстру і мета цієї обробки визначені на законодавчому рівні, оскільки сфера цих суспільних відносин, за статтею 92 Конституції України, є предметом винятково законодавчого регулювання.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що інформація про сина позивачки була отримана з дозволу останнього і без порушень вимог Закону №2297-VI, як і Закону №5492-VI та є достовірною, відтак підстави для видалення УНЗР, а також даних щодо ОСОБА_5 - відсутні.

Твердження позивача, що її, як законного представника її сина не було поінформовано щодо наслідків надання згоди на збір та обробку персональних даних і законодавства, є неспроможними, оскільки законодавство України є загальнодоступним, перед набранням чинності будь-яким законодавчим актом передує його офіційне опублікування, а незнання законодавства не позбавляє прав та не звільняє від обов`язків, які особа на себе бере, добровільно з власної ініціативи подаючи заяву до компетентних органів для оформлення будь-яких документів.

Суд звертає увагу, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові за результатами розгляду справи №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) від 19 вересня 2018 року, які зазначаються позивачем, не можуть бути застосовані при розгляді даної справи, оскільки підстави позову у зразковій справі не відповідають підставам позову даної адміністративної справи.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Шевченківський відділ Головного управління ДМС України в Харківській області видати ОСОБА_6 паспорт громадянина України зразка 1994 року за повторною заявою від 28.11.2024 року, суд зазначає, що статтею 16 Закону України №5492- №5492-VI визначено підстави для відмови уповноваженого суб`єкта на видачу документа: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.

Враховуючи, що на час повторного звернення позивача та її сина з заявою про видачу паспорта громадянина України, ОСОБА_7 не виповнилось 16 років, а органами міграційної служби виготовлений паспорт громадянина України, дійсного на момент звернення з заявою, та не надано відповідного судового рішення, визначеного підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про оформлення і видачу її сину паспорта громадянина України зразка 1994 року.

Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору не підлягають розподілу, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 22 травня 2025 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО