Решение № 127545832, 20.05.2025, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/1576/24

2/479/170/25

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2025 року смт.Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Репушевської О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Добровольської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Криве Озеро в порядку спрощеного позовногопровадження цивільну справу №479/1576/24 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у ч а с н и к и с п р а в и :

представник позивача Скакун Г.О.

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача Манжос І.М.

в с т а н о в и в :

09 грудня 2024 року представник ТОВ "Споживчий центр" звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останнього на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за Кредитним договором №01.04.2023-100000036 від 01 квітня 2023 року у розмірі 15 466,61 грн., з яких: 8 086,70 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 5 879,91 грн. - сума заборгованості за процентами, 1500,00 грн. - комісія з надання кредиту. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 01 квітня 2023 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 , укладений Кредитний договір №01.04.2023-100000036 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною Договору. Відповідно до умов Договору ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачу кредит у розмірі 10 000,00 грн., строком на 42 дні календарні дні, зі сплатою процентів. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість станом на 12 травня 2023 року у розмірі 15 466,61 грн., з яких: 8 086,70 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 5 879,91 грн. - сума заборгованості за процентами, 1500,00 грн. - комісія з надання кредиту. Оскільки відповідач має непогашену кредитну заборгованість перед позивачем, представник звернувся до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, згідно заяви представник відповідача просить справу слухати в його відсутність позовні вимоги не визнає в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.

Згідно положень ч.7 ст.178ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи-отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що представник позивача звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою 09 грудня 2024 року. 11 грудня 2024 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та надано відповідачеві п`ятнадцяти денний строк для подання відзиву.

Згідно даних рекомендованого повідомлення, відповідач ОСОБА_1 отримав ухвалу про відкриття провадження та копії позовних матеріалів 21 грудня 2024 року.

В свою чергу представник відповідача надав до суду відзив лише 07 березня 2025 року, тобто з порушення строків визначених судом. Клопотань про продовження судом строку для написання відзиву від відповідача та його представника не надходило.

За таких обставин, суд з урахуванням положень ч.8ст.187 ЦПК України, принципу рівності та змагальності сторін цивільного судочинства, доходить висновку про можливість вирішення справи за наявними матеріалами без урахування відзиву.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, однак суд його не приймає до уваги оскільки відзив було подано з порушенням строків встановлених судом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01 квітня 2023 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 , укладений Кредитний договір №01.04.2023-100000036 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачу кредит у розмірі 10 000,00 грн., зі сплатою відсотків, терміном на 42 календарні дні (а. с.34-37).

Також відповідно до п.9. цього ж договорукомісія, пов`язана з наданням Кредиту 15% від суми Кредиту та дорівнює 1500,00 грн.. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

ТОВ "Споживчий центр" свої зобов`язання перед ОСОБА_1 , виконав у повному обсязі, надавши йому кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку за період з 01 квітня 2023 року по 12 травня 2023 року, яка надійшла до суду від АТ"СЕНС БАНК", за клопотанням позивача.

Відповідно до положень ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст.611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положеннями ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положень ч.1 ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень ст.629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст.129 Конституції України).

За положеннями ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положеннями ч.2 ст.78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відтак, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, належних доказів на спростування отриманих коштів суду не надав, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернув, тому позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту у розмірі 8 086,70 грн. підлягає задоволенню.

Разом з тим, не підлягає задоволенню позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотків у розмірі 5 879,91 грн., оскільки представником позивача надано лише довідку розрахунок, де відображено лише сума основного боргу, проценти та комісія, при цьому детальний розрахунок заборгованості за нарахованими відсотками матеріали справи не містять, що позбавляє можливість перевірити законність їх нарахування у заявленому розмірі.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії у розмірі 1500,00 грн., суд зазначає наступне.

Умовами Заявки передбачено сплату комісії 15% від суми кредиту, яка дорівнює 1500,00 грн., нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту та пов`язана з наданням кредиту.

Відповідно до положень ч.ч.1 ст.11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно положень ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

ТОВ "Споживчий центр" фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Разом із тим, ч.1 ст.11 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Отже, умови договору про нарахування позивачем разової комісії при видачі кредиту є нікчемними, а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії пов`язаної з наданням кредиту належить відмовити.

Положеннямист.141 ЦПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1266,55 грн..

Керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованогов Державномуреєстрі фізичнихосіб -платників податківпід реєстраційнимномером: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (01032 м.Київ вул.Саксаганського,буд.133А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість закредитним договором №01.04.2023-100000036від 01квітня 2023року в розмірі 8 086,70 грн. та судовий збір в сумі 1266,55 грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя :