Постановление суда № 127542338, 21.05.2025, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3467/21

Провадження №1-кп/367/172/2025

УХВАЛА

Іменем України

21травня 2025року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченої: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12021116040000192 від 05.03.2021 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Павлоград Полтавської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12021116040000192 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 25.02.2021 приблизно о 16 год. 30 хв. перебуваючи поряд із земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 із кадастровими номерами 3210900000:01:047:0271, 3210900000:01:047:0270, 3210900000:01:047:0272, 3210900000:01:047:0016, 3210900000:01:047:0271, де у неї, виник умисел на незаконне проникнення до іншого володіння особи, а саме вказаних земельних ділянок, що перебувають у власності ОСОБА_6 з метою перешкодити здійсненню будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом. З метою реалізації свого злочинного умислу на незаконне проникнення до іншого володіння особи, а саме земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 із кадастровими номерами 3210900000:01:047:0271, 3210900000:01:047:0270, 3210900000:01:047:0272, 3210900000:01:047:0016, 3210900000:01:047:027, що перебувають у приватній власності ОСОБА_6 , 25.02.2021 приблизно о 16 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи біля огороджених парканом земельних ділянок вказаних вище, достовірно розуміючи, що земельні ділянки належать на праві власності ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно, всупереч волі власника, через пошкоджені іншими особами при ній вхідні, проникнула на територію земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 із кадастровими номерами 3210900000:01:047:0271, 3210900000:01:047:0270, 3210900000:01:047:0272, 3210900000:01:047:0016, 3210900000:01:047:0271, що перебувають у приватній власності ОСОБА_6 .. Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_5 порушено конституційне право громадянина ОСОБА_6 на недоторканність іншого володіння особи.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, а саме у незаконному проникненні до іншого володіння особи.

Захисник та обвинувачена в судовому засіданні просили звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України відноситься до проступків.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Давність притягнення до кримінальної відповідальності полягає в тому що, якщо сплинув строк притягнення особи до кримінальної відповідальності з часу вчинення кримінального правопорушення, притягнення до кримінальної відповідальності неможливе, суд не може притягнути особу до кримінальної відповідальності, якщо було заявлено про застосування строків давності.

Як вбачається з п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.

У зв`язку з вимогами вказаних законодавчих актів та роз`ясненнями Пленуму ВСУ, судом досліджені представлені під час судового провадження матеріали, щодо перевірки наявності тієї обставини, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад кримінального правопорушення і особа винна в його вчиненні, а також, умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.

Так, вирішуючи питання щодо перебігу строку та наявності підстав для його зупинення судом має бути досліджено питання щодо ухилення обвинуваченого від досудового розслідування або суду.

В судовому засіданні було встановлено, що обвинувачена тривалий час не з`являлась до суду, оскільки на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, вона в цілях безпеки виїхала за кордон, тобто без мети ухилення від суду. Також, в судовому засіданні було встановлено, що як тільки у обвинуваченої з`явилась можливість брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, вона була присутня в судових засіданнях, а після того, як безпекова ситуація в Україні, а саме за місцем її проживання покращилась, то вона повернулась в Україну та почала приймати участь в судових засіданнях особисто, що свідчить про відсутність умислу на ухиляння від суду.

Так, як вбачається з Реєстру матеріалів досудового розслідування даного кримінального провадження, обвинувачена ОСОБА_5 від органів досудового слідства не ухилялась.

Під час судового провадження, судом встановлено, що обвинувачена не з`являлась, у зв`язку із початком бойових дій через повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

В свою чергу, у постанові 03 березня 2021 року (справа № 686/10936/17-к) Верховний суд підкреслив, що під ухиленням від слідства або суду з огляду на положення ч. 2 ст. 49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, імітація своєї смерті тощо).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обвинувачена ОСОБА_5 умисно не ухилялась від суду, а тому в суду відсутні підстави для застосування приписів ч. 2 ст. 49 КК України.

Таким чином, оскільки ОСОБА_5 просила суд застосувати строки давності та закрити кримінальне провадження, оскільки з дня вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення 25.02.2021 року, минуло більше трьох років, їй відомі підстави звільнення від кримінальної відповідальності та їх наслідки, вона надала згоду на таке звільнення, суд вважає необхідним звільнити її від кримінальної відповідальності, закривши провадження.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженні відсутні.

Речовими доказами по даному кримінальному провадженню суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49 КК України, ст.ст. 100, 284, 286, 369-372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021116040000192 від 05.03.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, у зв`язку зі звільненням останнього від кримінальної відповідальності.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1