Решение № 127536713, 22.05.2025, Долинский районный суд Ивано-Франковской области

Справа №: 343/670/25

Провадження №: 2/343/417/25

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2025 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді Тураша В. А.,

секретаря Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Вигодської селищноїради провстановлення фактупроживання спадкоємцяразом зіспадкодавцем надень йогосмерті тавизнання прававласності наспадкове майно -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 , звернувшись 04.04.2025 ,в Долинський районний суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , Вигодської селищної ради про встановлення факту проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на день його смерті та визнання права власності на спадкове майно, просить:

встановити факт, що вона, ОСОБА_1 , постійно проживала зі спадкодавцем - її мамою, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня її смерті в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на спадкове майно - будинковолодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок (літера А), стайню, стодолу (літера Б), погріб (літера В), криницю (№1), огорожу (№2), ворота (№3), після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 її мами - ОСОБА_3 .

Своївимоги мотивуєтим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама - ОСОБА_3 . Її батько, ОСОБА_4 помер ще швидше - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті мами відкрилася спадщина на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Дане будинковолодіння було збудоване її батьками. За життя мама не оформляла документи на право власності на вказане будинковолодіння.

Так, як за життя мама не склала заповіт, то спадкоємцями першої черги за законом є вона - ОСОБА_1 , дочка померлої, та ОСОБА_2 , син померлої.

Щодо брата, якого залучено відповідачем у справі, то він має своє власне житло - також в АДРЕСА_2 , тому на спадковий будинок мами він не претендує.

Після смерті мами, 10 грудня 2024 року, вона звернулася до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Барабаш О.М., однак їй було відмовлено у визнанні права власності на спадкове майно через:

пропущений шестимісячний строк звернення до нотаріуса після смерті мами;

відсутність правовстановлюючих документів на будинковолодіння.

На день смерті мами, 20 березня 2021 року, вона не була зареєстрована разом з нею у належному їй будинку по АДРЕСА_1 , проте, фактично від свого народження і по сьогоднішній день постійно проживає тільки в цьому будинку - будинку її батьків.

Склалось так, що вона зареєструвалась в квартирі свого чоловіка - по АДРЕСА_3 , але там ніколи не проживала. Разом з чоловіком і дітьми вони весь час проживали разом з її мамою.

Отже, не зважаючи на те, що на день смерті мами вона не була зареєстрована разом з нею за одною адресою по АДРЕСА_1 , але проживала там фактично, безперервно від свого народження, тобто вже близько 54 років.

Факт, що має юридичне значення, а саме: факт її постійного проживання зі спадкодавцем - її мамою, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, важливий для того, щоб вона могла вважатися такою, що прийняла спадщину, що з цих підстав усуває перешкоди для отримання нею свідоцтва про право на спадщину за законом.

Наявна і друга перешкода, з підстав якої нотаріус не зможе видати їй свідоцтво на спадкове майно. Як зазначено нотаріусом у відмові - це те, що її мама за життя не оформила право власності на належне їй майно, тобто відсутні правовстановлюючі документи на спадкове домоволодіння.

Оскільки нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва на право власності на спадкове майно, тяк як нею не підтверджено факт проживання із спадкодавцем на день відкриття спадщини, а також відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, то за таких обставин, вона не має можливості отримати в нотаріуса свідоцтво про право власності на спадкове майно, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке належало її мамі, тому змушена звернутися до суду з даним позовом (а.с.1-6).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 цивільна справа № 343/670/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Вигодської селищноїради провстановлення фактупроживання спадкоємцяразом зіспадкодавцем надень йогосмерті тавизнання прававласності наспадкове майно передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.26).

Ухвалою Долинського районногосуду Івано-Франківської областівід07.04.2025 прийнятопозовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 343/670/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вигодської селищної ради про встановлення факту проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на день його смерті та визнання права власності на спадкове майно. Призначено підготовче судове засідання у приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області, м.Долина вул. Обліски 115, Івано-Франківської області на 28 квітня 2025 року, у залі судового засідання № 3 (а.с.27).

Ухвалою Долинського районногосуду Івано-Франківської областівід28.04.2025 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вигодської селищної ради про встановлення факту проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на день його смерті та визнання права власності на спадкове майно та призначеносправу до судового розгляду на 22.05.2025 (а.с.34).

Позивачка ОСОБА_1 впідготовче судове засідання не з`явилася, хоч про дату час та місце слухання справи була повідомлена у встановленому Законом порядку.

Представник позивачки адвокат Кажук В.Б. ( ордер серії АТ №1094323 а.с.23) в судове засідання не з`явився, хоч про дату час та місце слухання справи була повідомлена у встановленому Законом порядку, про що свідчить розписка-повідомлення (а.с.35) .В Долинський районний суд 22.05.2025 поступила заява, згідно якої представник позивачки просить ухвалити рішення за відсутності позивачки і її представника. Позовні вимоги підтримують та просять їх задоволити (а.с.38).

Відповідач ОСОБА_2 в судовезасідання нез`явився,хоча продату,час тамісце розглядусправи бувповідомлений увстановленому закономпорядку,прощо свідчитьрекомендоване повідомленняпро врученняпоштового відправлення(а.с.37).В Долинськийрайонний суд29.04.2025поступила заява,згідно якоївідповідач ОСОБА_2 просить розглядатисправу зайого відсутності,позовні вимогивизнає уповному обсязіта незаперечує протиїх задоволення (а.с.36).

Представник відповідача Вигодської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, Мацалак М.М. (виписка з ЄДРЮО, ФОП та ГФ а.с.31), в судове засідання не з`явився, хоч про дату час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому Законом порядку. 25.04.2025 на адресу Долинського районного суду Івано-Франківської області, через систему «Електронний суд» поступило клопотання, в якому представник відповідача зазначив, що Вигодська селищна рада заперечень до позову не має. Просить розглянути справу №343/670/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вигодської селищної ради Івано-Франківської області, про встановлення факту проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на день його смерті та визнання права власності на спадкове майно, за відсутності представника Вигодської селищної ради (а.с.30).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України судом перевірено, що заява відповідача ОСОБА_2 про визнання позову та клопотання представника відповідача Вигодської селищної ради Мацалака М.М., в якому останній зазначив що Вигодська селищна рада заперечень до позову не має, не суперечать Закону, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб.

Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних для її вирішення. Позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Згідно зі ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленихстаттею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зістаттями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Ч. 1 ст. 315 ЦПК України, визначено перелік справ по встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав

фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Тобто у даній частині ст. 315 ЦПК України, ідеться про умови, за яких можливе встановлення інших юридичних фактів, крім тих, які перераховані у ч. 1 ст. 315 ЦПК. До таких умов віднесено: 1) встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; 2) якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 (із змінами та доповненнями), суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Положеннями ч.ч.1, 6 ст.29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.23 Постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», будь-яка особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Згідно з ч.1ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України,спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідноз ст. 1268 ЦК України,спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23.03.2021 підтверджує, що ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).

Після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина за законом.

Позивачка ОСОБА_1 , як дитина спадкодавця , у першу чергу має право на спадкування за законом.

Родинні відносини між померлою ОСОБА_3 , та позивачкою ОСОБА_1 , підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 , НОМЕР_2 від 04.11.1970 де в графі батько записаний ОСОБА_4 , мати ОСОБА_3 (а.с.11) та копією повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 23.10.2018 , з якого вбачається, що ОСОБА_5 , після укладення шлюбу з ОСОБА_6 було присвоєно прізвище « ОСОБА_7 » (а.с.12).

Позивачка, з метою отримання права на належне їй спадкове майно після смерті матері, звернулась до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Барабаш Р.С. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Згідно повідомлення за №312/01-16 від 10.12.2024 приватного нотаріуса Калуського РНО Івано-Франківської області Барабаш Р.С., для прийняття заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті мами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , пропущений термін шість місяців для подання заяви для прийняття спадщини, а також відсутні документи власності на спадкове майно за спадкодавцем, в такому випадку їй необхідно звернутися в суд для продовження терміну для прийняття спадщини та оформлення спадщини на спадкове майно спадкодавця (а.с.16).

На деньсмерті ОСОБА_3 була зареєстрованата проживала за адресою: АДРЕСА_1 .За вказаноюадресою були також зареєстровані: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - онука; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зять; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 онука. Факт реєстрації зазначених осіб в спірному будинковолодінні підтверджується копією виписки з погосподарської книги №556, виданої Вигодською селищною радою Івано-Франківської області від 12.11.2024 (а.с.15).

Позивачка ОСОБА_1 , зазначила, що на час відкриття спадщини після смерті матері, вона хоч і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , але фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом з мамою ОСОБА_3 та своєю сім`єю, де проживає по даний час.

На підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавцем на день смерті, позивачкою подано акт обстеження матеріально-побутових умов і сімейних обставин від 31.03.2025, згідно з яким 31.03.2025 проведено обстеження матеріально-побутових умов гр. ОСОБА_1 , 1970 р.н., що проживає по АДРЕСА_1 . Зі слів обстежуваної та сусідів комісією встановлено, що ОСОБА_1 на день смерті своєї мами ОСОБА_3 проживала разом з нею і займалася всіма організаційними питаннями щодо поховання матері (а.с.21).

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013.).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Відповідно до п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

У п. 23 вищевказаної Постанови вказано, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

У ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Згідно ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що законодавець не пов`язує місце відкриття спадщини з місцем реєстрації спадкодавця, а відповідно до ст. 1221 ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання останнього, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.

При цьому, відсутність реєстрації спадкоємця за місцем реєстрації/проживання спадкодавця, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч.3 ст. 1268ЦКУкраїни підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 633/344/16-ц.

Як встановлено в судовому засіданні, спадкодавець ОСОБА_3 тривалий час і до самої смерті, ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживала разом із дочкою ОСОБА_1 , зятем ОСОБА_6 та онуками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, факт, що має юридичне значення, а саме: факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , на час відкриття спадщини, як того вимагає положення ч. 3 ст.1268 ЦК України, знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів позивачки ОСОБА_1 , щодо захисту її права на спадкування, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не має іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити факт постійного проживання її разом із спадкодавицею ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, суд вважає, що позов в цій частині позовних вимог підлягає задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, суд виходить з такого.

Відповідно до положень ст.392 ЦК України - власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

У пункті 3.1 листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності ( ст.392 ЦК).

Ст.1217 ЦК Українивизначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1273 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Ст.1261 ЦК України, передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ЦК України - спадщина належить спадкоємцеві, незалежно від часу прийняття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Копія виписки з погосподарської книги №556, виданої Вигодською селищною радою Івано-Франківської області від 12.11.2024 свідчить про те, що згідно запису погосподарської книги №3 Вигодської селищної ради , особовий рахунок №218.1 за 2016-2023 роки, за ОСОБА_3 рахувався житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).

Як встановлено вище, позивачка ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, вона не заявила про відмову від неї, а тому вважається такою, що прийняла спадщину.

До складу спадкового майна ввійшло будинковолодіння, яке знаходиться у АДРЕСА_1 та належало покійній ОСОБА_3 . Право власності на вказане нерухоме майно не було зареєстроване за останньою у встановленому законом порядку, що позбавляє позивачку можливості отримати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно із ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Як визначено ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до п. 4.18 Глави 10 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем першої черги за законом, спадщину після смерті матері ОСОБА_3 прийняла, однак, у зв`язку з відсутністю документів про право власності за померлою на будинковолодіння не має змоги оформити свої спадкові права на нього, тому суд приходить до висновку, що є достатні підстави, щоб визнати за ОСОБА_1 , право власності на будинковолодіння , яке знаходиться у АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Таким чином, позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Вигодської селищноїради провстановлення фактупроживання спадкоємцяразом зіспадкодавцем надень йогосмерті тавизнання прававласності наспадкове майно слід задоволити.

Іншого способу захисту свого права , окрім як звернення до суду з даним позовом у позивачки немає.

Крім того, відповідно до ч. 4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Копія технічного паспорту на житловий будинок (домоволодіння) по АДРЕСА_1 (а.с.19-20) свідчить про те, що будинковолодіння складається з житлового будинку загальною площею 58,39 кв.м., житловою площею 40,86 кв.м., допоміжною площею 17,53 кв.м., (літ.А).

Довідка №12/24/1 видана ФОП « ОСОБА_10 » від 03.02.2025 (а.с.18) свідчить про те, що домоволодіння АДРЕСА_1 має наступні технічні характеристики:

Станом на 26.11.1998 року (момент здійснення технічної інвентаризації), до складу домоволодіння АДРЕСА_4 , стодола (літ. Б), погріб (літ.В), криниця (№1), огорожа (№2), ворота (№3).

Інвентаризаційна вартість домоволодіння становить 242241грн. Згідно даних документів, реєстрація права власності не проводилась

На підставі ст.ст. 392, 1216-1218, 1261,1267, 1268,1270 ЦК України, керуючись статтями 206, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 315 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Вигодської селищноїради провстановлення фактупроживання спадкоємцяразом зіспадкодавцем надень йогосмерті тавизнання прававласності наспадкове майно задоволити.

Встановити фактпостійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 разом зі спадкодавцем, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на будинковолодіння , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку загальною площею 58,39 кв.м., житловою площею 40,86 кв.м., допоміжною площею 17,53 кв.м., (літ.А), стайні, стодоли (літ. Б), погрібу (літ.В), криниці (№1), огорожі (№2), воріт (№3) у порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивачка : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителька АДРЕСА_5 .

Відповідачі :

ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_6 .

Вигодська селищна рада Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04355875, вул.Д.Галицького,75, смт Вигода, Калуського району, Івано-Франківської області,77552.

Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш