Решение № 127514656, 21.05.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2025 року Справа № 480/9807/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/9807/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулась з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі відповідач, Міноборони) у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України капітана ОСОБА_2 , його дружині ОСОБА_1 та донькам ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 й ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняте згідно з протоколом № 22/в від 11.10.2024;

- зобов`язати комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України капітана ОСОБА_2 , передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, його дружині ОСОБА_1 та донькам ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 й ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який 05.05.2023 під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини, загинув внаслідок ракетного обстрілу об`єкту «Зачиняєво» з боку країни агресора. У зв`язку з цим, в березні 2024 року позивач звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, у якій просила виплатити їй та донькам грошову допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, втім, за результатами розгляду цієї заяви, у призначенні допомоги було відмовлено з тих підстав, що загиблий, згідно з висновком Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи № 2392 від 12.06.2023, перебував у стані алкогольного сп`яніння.

На переконання ОСОБА_1 , вказане рішення про відмову є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 2392 від 09.05.2023, капітан ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 від масивної крововтрати внаслідок множинних уламкових поранень шиї та лівої верхньої кінцівки з ушкодженням крупних кровоносних судин. При цьому, за змістом довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 3792 від 05.07.2023, вибухова травма голови, шиї, тулуба, лівої верхньої та нижньої кінцівки з ушкодженням крупних кровоносних судин, отримано загиблим під час виконання обов`язків військової служби та не пов`язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком дій, вчинених в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Тобто, позивач вважає, що загибель військовослужбовця капітана ОСОБА_2 внаслідок отриманих множинних уламкових поранень та масивної крововтрати, що спричинені ракетним обстрілом з боку російської федерації, сталася під час виконання обов`язків військової служби та захисту Батьківщини і не пов`язана із перебуванням у стані алкогольного сп`яніння та вчиненням адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 12.11.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/9807/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.

Не погоджуючись з позовними вимогами, Міноборони у відзиві (а.с. 38-42) зазначило, що відповідно до частини 1 статті 164 Закону № 2011-ХІІ, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Вказані положення кореспондуються з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служб у військовому резерві, затвердженим постановою № 975.

Тобто, на думку відповідача, зміст наведених норм свідчить, що згадана допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

Як встановлено комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, відповідно до висновку експерта Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи № 2392 від 12.06.2023, під час проведення судово-токсилогічного дослідження крові та сечі ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,7 % в крові та 1,8 % в сечі відповідно.

Статтею 17220 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння є адміністративним правопорушенням.

Отже, враховуючи приписи ст. 164 Закону № 2011-ХІІ, згідно з якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення ним адміністративного правопорушення або вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння, відповідач вважає оскаржуване рішення щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу правомірним.

Крім того, Міноборони зауважило на тому, що призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, є дискреційними повноваженнями комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, і суд не має повноважень втручатись у цю дискрецію.

Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 09.05.2023 отримала сповіщення сім`ї № 13, у якому повідомлялось про те, що її чоловік ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув в результаті ракетного обстрілу об`єкта «Зачиняєво», під час виконання обов`язків військової служби та захисту Батьківщини.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 2392 від 09.05.2023, причиною смерті ОСОБА_2 стали множинні уламкові поранення шиї та лівої верхньої кінцівки з ушкодженням крупних кровоносних судин.

За змістом акту проведення спеціального розслідування за фактом ракетного обстрілу об`єкта «Зачиняєво» № 3790 від 05.07.2023, причиною смерті капітана ОСОБА_2 визначено вибухову травму голови, шиї, тулубу, лівої верхньої та нижньої кінцівки з ушкодженням крупних кровоносних судин, що призвело до масивної крововтрати.

Крім того, у згаданому акті міститься інформація про те, що при судово-токсилогічному дослідженні в крові, сечі від трупа ОСОБА_2 виявлено етиловий алкоголь в концентрації в крові 1,7 проміле, в сечі в концентрації 1, 8 проміле, що при житті могло відповідати стану алкогольного сп`яніння середнього ступеня.

За висновками службового розслідування, порушень законодавства та нормативно-правових актів з боку ІНФОРМАЦІЯ_5 не встановлено, капітан ОСОБА_2 вважається таким, що виконував обов`язки військової служби та перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилеті та захисному шоломі), поранення що спричинили його смерть отримані під час виконання службових обов`язків військової служби та не пов`язані з вчиненням ним кримінальних чи адміністративних правопорушень, не є наслідком дій вчинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

На підставі зазначених висновків службового розслідування, 05.07.2023 була видана довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 3792, у якій також вказано про те, що поранення ОСОБА_2 отримано під час виконання службових обов`язків військової служби та не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком дій вчинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Відповідно до постанови ЦВЛК Збройних Сил України № 1249 від 24.02.2024, поранення капітана ОСОБА_2 , які призвели до смерті та причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини.

З метою отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, ОСОБА_1 звернулася до Міністерства оборони України з відповідною заявою, проте, згідно з протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 22/в від 11.10.2024, у виплаті згаданої грошової допомоги було відмовлено.

Підставою відмови, визначено факт виявлення в крові й сечі померлого ОСОБА_2 етилового спирту та, відповідно, приписи статті 164 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Надаючи правову оцінку правовідносинам які виникли між сторонами, суд зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовців та членів їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах, встановлюються Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей № 2011-ХІІ від 20.12.1991. (далі Закон № 2011-ХІІ)

Згідно зі статтею 1 Закону № 2011-ХІІ, соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів. (частина 1 статті 11 Закону № 2011-ХІІ)

Так, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-12 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-12 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.

Виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється у випадках, передбачених статтею 1184 Кодексу цивільного захисту України, статтею 101 Закону України Про Національну поліцію та статтею 164 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Так, відповідно до частини першої статті 164 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Як уже зазначалось, у цій справі судом встановлено, що фактичною підставою для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, відповідач визначив факт виявлення етилового спирту в крові загиблого ОСОБА_2 в концентрації 1,7 %, в сечі в концентрації 1,8% та, відповідно, приписи пунктів «а», «б» частини першої статті 164 Закону № 2011-ХІІ.

Проте, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача, оскільки сам по собі факт виявлення в крові або сечі загиблого військовослужбовця етилового спирту, не є безумовною підставою для відмови у призначенні й виплаті одноразової грошової допомоги особам, які мають право на її отримання.

Суд зазначає, що телеологічне тлумачення приписів пунктів «а», «б» частини першої статті 164 Закону № 2011-ХІІ, дає підстави дійти висновку про те, що підставою для відмови у призначенні й виплаті одноразової грошової допомоги є факти вчинення військовослужбовцем адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, наслідком чого стала загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності такого військовослужбовця.

Тобто, відмова у призначенні й виплаті одноразової грошової допомоги, може мати місце лише тоді, коли вчинення військовослужбовцем адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, безпосередньо зумовили його загибель (смерть), поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткову втрату працездатності без встановлення інвалідності.

Як підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом проведення спеціального розслідування за фактом ракетного обстрілу об`єкту «Зачиняєво» № 3790 від 05.07.2023, довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), лікарським свідоцтвом про смерть № 2392 від 09.05.2023, загибель (смерть) військовослужбовця ОСОБА_2 настала у зв`язку з отриманою в результаті ракетного обстрілу несумісної з життям вибухової травми голови, шиї, тулубу, лівої верхньої та нижньої кінцівки з ушкодженням крупних кровоносних суди, що призвело до масивної крововтрати.

Отже, загибель військовослужбовця ОСОБА_2 , є наслідком не вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння або вчинення ним адміністративного правопорушення, а є наслідком ракетного обстрілу державою-терористом російською федерацією об`єкту «Зачиняєво».

За таких обставин, суд робить висновок про невідповідність оскаржуваного рішення щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для задоволення позовних вимог.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності у суду повноважень приймати рішення про зобов`язання Міноборони призначити і виплатити одноразову грошову допомогу з огляду на те, що ці повноваження є дискреційними та є виключною компетенцією останнього, оскільки відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, або про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Таким чином, враховуючи те, що відновленням порушеного права позивача, про захист якого поданий позов, є призначення й виплата одноразової грошової допомоги і для прийняття такого рішення виконано всі умови, визначені законом (доказів невиконання таких умов відповідач суду не надав, про їх наявність суд не повідомив), твердження щодо відсутності у суду повноважень прийняти рішення про зобов`язання Міноборони призначити і виплатити позивачу спірну одноразову грошову допомогу, є помилковими.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України капітана ОСОБА_2 , його дружині ОСОБА_1 та донькам ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 й ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняте згідно з протоколом № 22/в від 11.10.2024, прийняте згідно з протоколом № 22/в від 11.10.2024.

Зобов`язати Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрянофлотський проспект, 6, код 00034022) призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України капітана ОСОБА_2 , передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, його дружині ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) та донькам ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 й ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик