Решение № 127455490, 06.03.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/26643/24

пр. № 2/759/1749/25

06 березня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Журибеда О.М.,

за участі секретаря судового засідання - Хвостенко О.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Дванадцять київська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

10.12.2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Дванадцять київська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна.

Позивач ОСОБА_1 вказував, що на все його майно було накладено арешт, який наразі є не знятий, виконавче провадження відсутнє, тому позивач просив суд зняти вказаний арешт, оскільки боргових зобов`язань не має.

Ухвалою суду від 20.12.2024 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

Відзив на позов матеріали справи не містять.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд встановив, що згідн оданих відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (архівний запис) накладено арешт на невизначене майно, все майно ОСОБА_1 , 26.10.2004, 11:56:46 за №1411430 реєстратор: Дванадцята київська державна нотаріальної контора, підстава: обтяження постанова 787/2 від 04.10.2002, винесена відділом Державної виконавчої служби у Ленінградському районі.

Листом відповіддю від 20.11.2024 року старший державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Я. Вергеліс, повідомив, що на підставі даних АСВП неможливо встановити в рамках яеого виконавчого провадження було винесено обтяження нерухомого майна за №1411430 від 15.10.2004 року. На підставі вищевикладеного, у відділу відсутня технічна можливість припинити обтяження №1411430 від 15.04.2004 року.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позовна заява подається до Кобеляцького районного суду Полтавської області за правилами ч. 2 ст. 30 ЦПК України, відповідно до якої: позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власника майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Позивачка не є стороною виконавчого провадження тому вона має можливість звернутися до суду з позовною заявою про зняття арешту зі майна, яким володіє на законних підставах.

Згідно з роз`ясненнями п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 р. № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Враховуючи, що у позивача наразі борги по виконавчим документам відсутні, вважаю, що арешт з належного йому майна потрібно зняти.

Оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не має змоги, на час звернення із заявою до суду за наявності арешту, накладеного на майно, порушується право позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги розпоряджатися ним, то потрібно зняти арешт, у зв`язку з чим позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 30, 81, 258, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Дванадцять київська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна- задовольнити.

Зняти арешт з усього майна, що перебуває у власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який було накладено на підставі постанови «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» від 04.10.2002 року, реєстраційний номер обтяження: №1411430 від 15.10.2024 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Журибеда