Решение № 127428095, 12.05.2025, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1656/24

Провадження № 2/379/103/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

12 травня 2025 року м. Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Шабрацького Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 2022 року представник позивача адвокат Кочин С.С. звернувся до суду із даним позовом до ОСОБА_2 в якому просить суд витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 дві земельні ділянки з кадастровим номером 3224484400:02:009:0020, площею 2,9884 га, та з кадастровим номером 3224484400:02:009:0023, площею 2,9884га., як такі, що повністю утворилися шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер: 3224484400:02:009:0003 площа (га): 5,9768, яка належала позивачу та вибула з його володіння не з його волі.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що між позивачем ОСОБА_1 та СП «ПЕТРІВСЬКЕ» в особі директора Фурдички Миколи Григоровича 17 липня 2014 року було укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) строком на 50 років. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка кадастровий номер: 3224484400:02:009:0003, площа (га): 5.9768, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська обл., Таращанський р-н., с/рада Петрівська. Дата, час державної реєстрації: 21.11.2016 11:15:04. Державний реєстратор: приватний нотаріус Скоробагатько Валентина Данилівна, Рокитнянський районний нотаріальний округ, Київська обл. Підстава виникнення іншого речового права: договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), серія та номер: б/н, виданий 17.07.2014, видавник: договір укладено між сторонами.

З дати його укладення і по нині позивач ОСОБА_1 жодного разу не отримав орендної плати за договором.

12.07.2018 припинено дію згаданого вище договору, проте відповідач повертати земельну ділянку позивачу відмовився.

11.02.2019 позивачем було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, з якої вбачається, що між ним та Сільськогосподарським підприємством "Петрівське", код ЄДРПОУ: 03753510 укладено договір оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 12.07.2018, видавник: укладений між сторонами у письмовій формі без нотаріального посвідчення. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42102732 від 18.07.2018 07:38:33, Номінат Сергій Юрійович, Таращанська районна державна адміністрація, Київська обл. Строк дії: 49 (сорок дев`ять) років, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду).

Позивач не укладав цього договору, проте при укладенні попереднього договору, 17 липня 2014 року ним було підписано кілька чистих аркушів на прохання директора ОСОБА_3 , начебто це потрібно для реєстрації договорів емфітевзису від 17 липня 2014 року у державному реєстрі.

Крім того, зазначає, що в провадженні СВ Таращанського відділення поліції Миронівського ВП ГУНП в Київській області перебувало кримінальне провадження № 12019110290000181 від 04.06.2019, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, яке закрите за строками розслідування. Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена особа підробила договір емфітевзису від 17.07.2018, укладений між ОСОБА_1 жит. АДРЕСА_1 , та СП "Петрівське". Також, досудовим розслідуванням встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 не здійснював підпис в договорі оренди земельної ділянки від 12.07.2018 року, в додатковій угоді до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 12.07.2018 року, які були укладені з СП «Петрівське».

За результатами технічної експертизи документів, було встановлено, що в додатковій угоді до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 12.07.2018 року первинним був виконаний підпис від імені ОСОБА_1 , а потім нанесений друкований текст. В договорі оренди земельної ділянки від 12.07.2018 року на третій сторінці в графі «Орендодавець» первинним був виконаний підпис від імені ОСОБА_1 , а потім нанесений друкований текст.

Позивач ОСОБА_1 за договором оренди земельної ділянки від 12.07.2018 жодної орендної плати не отримував та його не підписував.

20.08.2021 рішенням Сквирського районного суду Київської області визнано укладеним договір позики від 12 липня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею - 5,9768 га, яка розташована на території Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області, кадастровий номер: 3224484400:02:009:0003, призначена для ведення особистого селянського господарства; припинено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею - 5,9768 га, яка розташована на території Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області, кадастровий номер: 3224484400:02:009:0003, призначена для ведення особистого селянського господарства, яка посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 307320; визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, площею - 5,9768 га, яка розташована на території Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області, кадастровий номер: 3224484400:02:009:0003, призначена для ведення особистого селянського господарства, яка посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 307320, що належить ОСОБА_1 . На підставі вказаного рішення суду ОСОБА_3 28.09.2021 року оформив право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 3224484400:02:009:0003, та 23.09.20200 продав її своєму племіннику ОСОБА_2 , який в свою чергу здійснив поділ цієї земельної ділянки на дві: 3224484400:02:009:0023, 3224484400:02:009:0020.

20.09.2022 постановою Київського апеляційного суду рішення Сквирського районного суду Київської області від 20 серпня 2021 року скасовано та направлено справу в Таращанського районного суду Київської області. 12.07.2023 Таращанський районний суд Київської області ухвалив: позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ОСОБА_4 про визнання договору укладеним, припинення права власності та визнання права власності на земельну ділянку залишити без розгляду. 07.11.2023 Київський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Таращанського районного суду Київської області без змін.

Таким чином, представник позивача вважає, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника на підставі незаконного судового рішення, тобто поза волею власника, а ОСОБА_3 не маючи на це право, здійснив відчуження спірної земельної ділянки ОСОБА_2 , який здійснив її поділ на дві земельні ділянки, то саме вони підлягають витребуванню у останнього.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2024 справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області Г.О. Шабрацькому.

06.12.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

14.04.2025 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, 12.05.2025 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача -адвоката Кочина С.С. про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечують. Та заявив про розподіл судових витрат.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення про виклик відповідача. Враховуючи вимоги частини 11 статті 128 ЦПК України «з опублікуванням оголошення про виклик, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Однак, відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався в судове засідання не з`явився заяв та клопотань не надіслав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права № 125057611 від 23.05.2018 право користування сільськогосподарським підприємством «Петрівське» вказаною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію від 21.11.2016 індексний номер: 32454679, приватний нотаріус Скоробагатько Валентина Данилівна, Підставою виникнення іншого речового права зазначено договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) б/н, виданий 17.07.2014 (а.с.10, на звороті).

В матеріалах справи міститься копія додаткової угоди від 12.07.2018 до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 17.07.2014 між власником ОСОБА_1 та емфітевтом сільськогосподарським підприємством «ПЕТРІВСЬКЕ», в особі директора Фурдичка М.Г. Предметом додаткової угоди є дострокове припинення дії договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 17.07.2014 щодо права користування земельною ділянкою загальною площею 5,9768 га, кадастровий номер 3224484400:02:009:0003, номер запису про інше речове право 17600602 (а.с. 11).

Згідно копії договору оренди земельної ділянки від 12 липня 2018 року, сторонами у договорі зазначені ОСОБА_1 та сільськогосподарське підприємство «ПЕТРІВСЬКЕ», в особі директора Фурдички М.Г. Предметом договору зазначено строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3224484400:02:009:0003, загальною площею 5,9768 га, яка знаходиться на території Юшківорізької (Петрівської) сільської ради Таращанського району Київської області. Строк дії договору 49 років.(а.с.12).

23.04.2020 судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Мацюк - Довбиш О. на виконанням постанови про призначення судово-технічної експертизи від 25.03.2020, внесеної слідчим Таращанського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні № 12019110290000181, відомості про яке внесені до ЄРДР 04.06.2019, проведено судову технічну експертизу документів. Згідно висновку експерта від 23.04.2020 № 17-3/615 вбачається, що:

в додатковій угоді до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 12.07.2018 року первинним був виконаний підпис від імені ОСОБА_1 , а потім нанесений друкований текст;

в договорі оренди земельної ділянки від 12.07.2018 року на третій сторінці в графі «Орендодавець» первинним був виконаний підпис від імені ОСОБА_1 , а потім нанесений друкований текст (а.с.15-20).

Згідно рішення від 20.08.2021 Сквирського районного суду Київської області у справі № 376/1481/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, прийнято рішення, яким постановлено:

визнати укладеним договір позики від 12 липня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки, площею - 5,9768 га, яка розташована на території Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області, кадастровий номер: 3224484400:02:009:0003, призначена для ведення особистого селянського господарства;

припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею - 5,9768 га, яка розташована на території Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області, кадастровий номер: 3224484400:02:009:0003, призначена для ведення особистого селянського господарства, яка посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 307320;

визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, площею - 5,9768 га, яка розташована на території Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області, кадастровий номер: 3224484400:02:009:0003, призначена для ведення особистого селянського господарства, яка посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 307320, що належить ОСОБА_1 (а.с.21-22).

28.09.2021 за ОСОБА_3 на підставі вказаного рішення суду було зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку, номер запису про право власності: 44354216. (а.с.31 н звороті).

23.09.2022 право власності було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 972, виданого 23.09.2022, видавник: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Федкевич Н.М., номер запису про право власності/довірчої власності: 47948982 (а.с.31).

Постановою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року рішення Сквирського районного суду Київської області від 20 серпня 2021 року скасовано та направлено справу на розгляд до Таращанського районного суду Київської області (а.с.23-26).

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 12 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання договору укладеним, припинення права власності та визнання права власності на земельну ділянку залишено без розгляду (а.с.27-28).

Постановою Київського апеляційного суду від 13 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 12 липня 2023 року без змін (а.с.29-30).

Крім того, як вбачається з інформаційної довідки 318417119 від 22.12.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1089615732244, земельна ділянка (об`єкт в процесі поділу) з кадастровим номером 3224484400:02:009:0003, площею 5,9768 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, закрито 18.10.2022 на підставі поділу об`єкта нерухомого майна за заявою на поділ земельної ділянки № 424 від 26.09.2022, відомості внесено до реєстру 25.10.2022 ОСОБА_5 , Кагарлицька міська рада, Київська обл., індексний номер рішення: 65247538 (а.с.31).

18.10.2022 державним реєстратором Кагарлицької міської ради Київської області Іщенко А.В. зареєстровано право власності ОСОБА_2 на дві земельні ділянки на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу):

індексний номер: 65247008 від 25.10.2022, внесено у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис 48239437 про право власності/довірчої власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер: 3224484400:02:009:0023, площею 2,9884, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2650295532020 (34);

індексний номер: 65247386 від 25.10.2022, внесено у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис 48239784 про право власності/довірчої власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер: 3224484400:02:009:0020, площею 2,9884, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2650306432020 (а.с.35).

Підставою як для закриття об`єкта - земельної ділянки (об`єкт в процесі поділу) з кадастровим номером 3224484400:02:009:0003, так і для реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки кадастрові номери 3224484400:02:009:0023 та 3224484400:02:009:0020 слугувала заява про поділ земельної ділянки 424 від 26.09.2022.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до частин другої, четвертої статті 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Держава забезпечує рівний захист усіх суб`єктів права власності застосуванням передбачених законодавством заходів. Регулювання, наведене в Главі 29 ЦК України, передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) й усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у пунктах 38-39 постанови від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. При цьому, для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Статтею 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння: 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав манно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

При розгляді спорів про витребування власником майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути лише власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоч і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема, на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також інших підставах, встановлених законом (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 766/4410/17).

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку. Встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Отже, положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеним у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 1522/25684/12 та постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 у справі № 285/3414/17 (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 21 листопада 2016 року у справі № 1522/25684/12, у постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі №752/3089/19 (провадження№ 61-16519св21).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Обов`язок доказування та подання доказів, встановлений ст. 81 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_1 є власником спірних земельних ділянок з кадастровим номером 3224484400:02:009:0020, площею 2,9884 га, та з кадастровим номером 3224484400:02:009:0023, площею 2,9884га, як такі, що повністю утворилися шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер: 3224484400:02:009:0003 площа 5,9768 га, яка вибула з його володіння поза його волею, на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасоване, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є витребування належного останньому на праві власності майна у відповідача, який користується майном без належних на те правових підстав, а тому позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких відомостей та доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволений у повному обсязі, то із відповідача на користь позивача суд стягує понесені судові витрати у сумі 6436,20 гривень.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння- задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 дві земельні ділянки з кадастровим номером 3224484400:02:009:0020, площею 2,9884 га, та з кадастровим номером 3224484400:02:009:0023, площею 2,9884га., як такі, що повністю утворилися шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер: 3224484400:02:009:0003 площа (га): 5,9768, яка належала позивачу та вибула з його володіння не з його волі.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 6436,20 гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду виготовлено 19.05.2025 року.

Суддя Таращанського районного суду Київської областіГригорій ШАБРАЦЬКИЙ