Решение № 127400860, 16.05.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2025 р. № 400/12158/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А. з розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юмаг", вул. Мостобудівників, 17, кв.58,м. Миколаїв,54006,вул. Глибочицька, 40е/ф, оф.101,м. Київ,04052

до відповідачаЦентрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Артилерійська, 18,м. Миколаїв,54006,

провизнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮМАГ» (далі позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відповідач), в якій просить визнати протиправною бездіяльність Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо виконання вимог законодавства про зупинення виконавчого провадження та припинення порушення конституційних прав позивача користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання відповідача перебуває виконавче провадження № 76460855 з виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 року по справі № 400/3901/24, боржником по якому є позивач. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 р. по справі № 400/3901/24 дію рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 р. зупинено у зв`язку з прийняттям до розгляду апеляційної скарги. Про зупинення дії судового рішення, примусове виконання якого здійснюється по ВП № 76460855, відповідача було повідомлено заявою позивача від 21.11.2024 р. Однак, листом від 25.11.2024 р. під вих. № 140230 повідомлено позивача про відсутність визначених статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для зняття арешту з майна (коштів) позивача. Відтак, позивач вважає, що відповідач допустив протиправну безділяльність, порушив вимоги Конституції України.

Позовна заява залишалась без руху ухвалою від 27.12.2024.

Ухвалою від 16.01.2025 суд поновив строк звернення до суду, відкрив провадження у справі та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що 05.11.2024 державним виконавцем у відповідності до вимог статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону відкрито виконавче провадження № 76460855 з виконання виконавчого документа № 400/3901/24 виданого 11.09.2024 Миколаївським окружним адміністративним судом про стягнення з ТОВ «ЮМАГ» на користь Миколаївське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю заборгованості в сумі 70007,23 грн. Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем були прийняті постанова про стягнення викнавчого збору, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанова про арешт коштів боржника. Від позивача 21.11.2024 надійшла заява, в якій було повідомлено, що Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 р. по справі № 400/3901/24 дію рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 р. зупинено у зв`язку з прийняттям до розгляду апеляційної скарги. А також позивач просив зняти арешт з коштів боржника. Листом від 25.11.2024 відповідач повідомив позивача, що відсутні підстави передбачені ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» для зняття арешту з коштів боржника. Також, стосовно заяви позивача про зупинення рішення першої інстанції у зв`язку з оскарженням рішення в апеляційному порядку відповідач зазначив, що окрім заяви боржника на адресу відділу не надходило Ухвали апеляційного суду щодо зупинення рішення першої інстанції.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

05.11.2024 державним виконавцем у відповідності до вимог статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону відкрито виконавче провадження № 76460855 з виконання виконавчого документа № 400/3901/24 виданого 11.09.2024 Миколаївським окружним адміністративним судом про стягнення з ТОВ «ЮМАГ» на користь Миколаївське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю заборгованості в сумі 70007,23 грн

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем були прийняті постанова про стягнення викнавчого збору, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанова про арешт коштів боржника.

Від позивача 21.11.2024 надійшла заява, в якій було повідомлено, що Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 р. по справі № 400/3901/24 дію рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 р. зупинено у зв`язку з прийняттям до розгляду апеляційної скарги.

Листом від 25.11.2024 відповідач повідомив позивача, що відсутні підстави передбачені ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» для зняття арешту з коштів боржника.

У відзиві на позовну заяву відповідач додатково зазначив, що окрім заяви боржника на адресу відділу не надходило Ухвали апеляційного суду щодо зупинення рішення першої інстанції.

Позивач вважаючи бездіяльність відповідача протиправною звернувся до суду з даним позовом.

Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» (далі Закон).

Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 7 частини третьої цієї ж статті, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Також, відповідно до ст. 27 Закону, Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Крім того, згідно пункту 2 Розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень: «Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення

Отже законодавством чітко зазначено, що постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження виносяться державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження.

Як вбачається, з вищезазначеного судом, на виконанні відповідача перебуває виконавче провадження № 76460855 з виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 року по справі № 400/3901/24, боржником по якому є позивач.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 р. по справі № 400/3901/24 дію рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 р. зупинено.

Позивач 21.11.2024 повідомив відповідача про те, що Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 р. по справі № 400/3901/24 дію рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 р. зупинено. А також у заяві позивач просив зняти арешт з його коштів.

У відповідь на заяву позивача відповідач надіслав лист, в якому роз`яснив підстави для зняття арешту з коштів боржника і вони на час звернення позивача з заявою відсутні. Тобто, дій щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження не вчинив.

Відповідно до ст. 38 Закону, виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Суд дослідив заяву позивача та встановив, що позивач просив у заяві зняти арешт з коштів, при цьому копію ухвали відповідачу до заяви не додав, тоді як з огляду на ч. 2 ст. 38 Закону, державний виконавець вчиняє дії щод зупинення виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня саме з дня отримання судового рішення. Доказів отримання відповідачем ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 р. по справі № 400/3901/24 позивач до суду не надав. Відтак, суд вважає, що у даному випадку позивачем не доведено протиправної бездіяльності відповідача.

Щодо зняття арешту з коштів боржника, то суд зазначає, що відповідно до ч. 4, 5 ст. 59 Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З огляду на зазначене, у відповідача були відсутні підстави для зняття арешту з коштів позивача. Ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 р. по справі № 400/3901/24 не є рішенням суду, яким зобов`язано відповідача зняти арешт. Зазначена ухвала стосується зупинення виконавчого провадження і у разі її отримання державним виконавцем є підставою для вчинення ним дій, передбачених ст. 38 Закону, про що вже зазначалось судом вище по тексту рішення.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Юмаг" (вул. Мостобудівників, 17, кв.58,м. Миколаїв,54006 41769763) до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Артилерійська, 18,м. Миколаїв,54006 35065742) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язаня вчинити дії, відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов