Решение № 127399564, 15.05.2025, Житомирский окружной административный суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/2541/25

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якій позивач просить суд (з урахуванням уточнення позовних вимог):

- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати пенсії з 15 липня 2024 року згідно з рішенням Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-p(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі Закон № 796-XII) у редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі Закон № 230/96-ВР);

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 15 липня 2024 року згідно з рішенням Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-p(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, провести виплати з урахуванням раніше виплачених сум та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше десяти мінімальних пенсій за віком.

В обґрунтування позову зазначає, що є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, перебуває на пенсійному обліку у відповідача і отримує пенсію по інвалідності І групи відповідно до Закону № 796-XII. З прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 підпункт 13 пункту 4 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (надалі - Закон № 76-VIII) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Отже, пенсія позивача має виплачуватись у розмірі, визначеному у статті 54 Закону № 796-XII, у редакції до внесення таких змін, що відповідає й висновкам Конституційного Суду України у Рішенні від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024, яким поновлено дію статті 54 Закону № 796-XII та, відповідно, право позивача на пенсію по інвалідності внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав. Подав відзив на позовну заяву, у якому наполягає на тому, що умовою виникнення у позивача права на перерахунок пенсії в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком було не приведення Верховною Радою України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 нормативного регулювання спірного питання у відповідність із Конституцією України. Однак, 29 червня 2021 року Верховною Радою України, на виконання цього Рішення Конституційного Суду України прийнято Закон України від 29 червня 2021 року № 1584-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон № 1584-ІХ), який набрав чинності 01 липня 2021 року, згідно з яким статтю 54 Закону № 796-ХІІ викладено у новій редакції. Правову оцінку цим положенням Закону № 1584-ІХ надано у рішенні Конституційного Суду України від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024. Водночас, у цьому Рішенні Конституційний Суд України зауважив, що згідно з частиною другою статті 152 Конституції України та статтею 91 Закону України № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі приписи, що визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Відповідач акцентує на тому, що у цьому ж Рішенні Конституційний Суд України відтермінував втрату чинності частиною третьою статті 54 Закону № 796-ХІІ, а саме через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами. Тому відповідач вважає правомірним застосування чинних норм Закону № 1584-ІХ при обрахунку пенсії позивача. Також наполягає на тому, що Закон № 796-ХІІ не визначає показника "мінімальної пенсії за віком" для обчислення пенсій за цим Законом. З таких підстав просить відмовити у позові.

Розглянувши доводи позовної заяви та заперечення у відзиві на позов, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з такого.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (1 категорії), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 20 березня 2024 року Житомирською облдержадміністрацією, з 01 червня 2021 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 29 січня 2024 року отримує пенсію по І групі інвалідності, захворювання, пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС, обчислену відповідно до Закону № 796-XII.

На звернення позивача щодо перерахунку та виплати пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 27 грудня 2024 року № 31374-30200/П-02/8-0600/24 повідомило про відмову у перерахунку пенсії із зазначенням про те, що Рішенням Конституційного Суду України від 13 квітня 2023 року № 7-р(І)/2023 визнано неконституційним положення пункту 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, за якою норми статті 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України виходячи із наявних фінансових ресурсів. Проте, цими положеннями Бюджетного кодексу України не внесено змін та доповнень до Закону № 796-XII, який є спеціальним і встановлює розмір пенсійного забезпечення громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Також повідомлено, що особам, віднесеним до категорії І іншого розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, ніж визначений частиною третьою статті 54 Закону № 796-XII, не передбачено. Водночас зазначено, що Рішенням Конституційного Суду України від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024) визнано неконституційною частину третю статті 54 Закону № 796-XII й при цьому визначено, що частина третя статті 54 Закону № 796-XII втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Приписами частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР, яка була чинною до внесення змін Законом № 76-VIII, було передбачено таке:

"В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".

28 грудня 2014 Верховна Рада України прийняла Закон за № 76-VIII, яким текст статті 54 Закону № 796-XII був викладений у редакції, згідно з якою умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Кабінет Міністрів України в актах із відповідних питань.

Згодом, мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, було визначено в Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210 зі змінами (надалі - Порядок № 1210).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1210 (в первинній редакції), мінімальний розмір пенсії становить:

1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї:

осіб з інвалідністю I групи - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

осіб з інвалідністю III групи - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Конституційний Суд України вирішив, що частина третя статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За рішенням Конституційного Суду України, Верховній Раді України належало протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням (від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021).

29 червня 2021 року Верховною Радою України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021 прийнято Закон № 1584-ІХ, який набрав чинності 01 липня 2021 року, відповідно до якого, зокрема:

частину третю статті 54 Закону № 796-XII викладено в такій редакції:

"В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:

для I групи інвалідності - 6000 гривень;

для II групи інвалідності - 4800 гривень;

для III групи інвалідності - 3700 гривень;

для дітей з інвалідністю - 3700 гривень".

Визначаючись щодо застосування до спірних правовідносин положень Закону № 1584-ІХ, слід враховувати, що у Рішенні від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України, здійснивши порівняльний аналіз частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР та пунктів 11, 12 Порядку № 1210, дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України визначив істотно менші мінімальні розміри державної пенсії особам, на яких поширюється дія статті 54 Закону № 796-XII, ніж їх було гарантовано на законодавчому рівні частиною четвертою цієї статті Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР. Водночас приписи статей 3, 16, 50 Конституції України у їх взаємозв`язку зобов`язують державу за будь-яких обставин забезпечити особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посилений соціальний захист, реалізацію їх права на відшкодування завданої шкоди здоров`ю.

Як убачається зі змісту статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 1584-IX визначені розміри пенсій є нижчими, аніж були в редакції Закону № 230/96-ВР.

Ключовим для правильного вирішення цієї справи і з`ясування питання про застосування норми закону є визначення, чи виконане Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, і застосування редакції Закону № 796-XII, що відповідає цьому Рішенню.

Конституційний Суд України у Рішенні від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024 дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров`я визнано найвищими соціальними цінностями. Частиною третьою статті 54 Закону № 796-XII вчергове порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов`язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.

У цьому Рішенні Конституційний Суд України за результатом посутнього аналізу статей 3, 16, 50 Конституції України, Рішення від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 констатував, що Верховна Рада України Законом № 1584-IX повторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у частині третій статті 54 Закону № 796-XII мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантовано Законом № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.

Беручи до уваги зазначені висновки Конституційного Суду України в подібних правовідносинах та здійснюючи аналіз норми статті 54 Закону № 796-XII в редакції Закону № 1584-IX, суд доходить висновку, що незважаючи на те, що формально законодавець виконав рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 (щодо повноваження уряду право визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантовано Законом № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.

Отже, прийняттям Закону № 1584-IX не досягаються всупереч рішенню Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з усталеною позицією Верховного Суду, оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Пряме застосування Конституції у поєднанні з принципом її верховенства над іншими правовими актами неминуче передбачає правомочність судів відмовитись від застосування будь-якого правового акта, який вони визначають як неконституційний в цілому або в частині.

Змінюючи законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено. Така позиція була висловлена у Рішенні Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 і має бути застосована судом.

Повертаючись до висновків Конституційного Суду України у Рішенні від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 необхідно узяти до уваги те, що Верховній Раді України було приписано протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

Також слід враховувати й те, що окремо Конституційний Суд України зауважив, що у разі неприведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону № 796-XII у редакції Закону 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.

Крім того, у Рішенні від 03 квітня 2024 року у справі № 4-р(І)/2024 Конституційний Суд України зазначив, що на виконання імперативних вимог статей 3, 16, 50 Конституції України у частині четвертій статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком.

Отже, до спірних правовідносин слід застосувати норми Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.

Такі висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 460/20412/23, від 15 травня 2024 року у справі № 400/12171/21, від 10 вересня 2024 року у справі № 240/34675/23, від 11 вересня 2024 року у справах № 240/590/24, № 240/739/24, від 12 вересня 2024 року у справі № 240/1024/24, від 02 жовтня 2024 року у справах від № 400/5534/23, № 240/955/24, № 240/1092/24, № 240/1067/24, № 240/34883/23, які в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підлягають урахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вирішувала питання відступлення від правового висновку у вказаних постановах Верховного Суду, зокрема, з огляду на те, що на час вирішення пенсійним органом заяви позивача, результати розгляду якої є предметом спору у цій справі, Закон № 1584-IX був чинним і підлягав виконанню суб`єктами правовідносин, які він регулює, а вимога щодо зобов`язання пенсійного органу здійснити виплату пенсії в розмірах, визначених Законом № 230/96-ВР, суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 03 квітня 2024 року у справі № 4-р(І)/2024, яким відтерміновано виконання цього Рішення до закінчення воєнного стану.

Такі ж доводи наводить відповідач і у справі, що розглядається.

У постанові від 10 грудня 2024 року у справі № 240/1121/24 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у вказаних вище судових рішеннях Верховного Суду резюмуючи, що внесеними Законом № 1584-IX змінами до статті 54 Закону № 796-XII законодавець вчергове порушив право на належний рівень соціального захисту та засадничий обов`язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з чим до спірних правовідносин (подібних з цією справою) слід застосувати норми Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.

Застосовуючи ці висновки до обставин цієї справи вимоги позивача щодо перерахунку пенсії відповідно до статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком є обґрунтованими, а бездіяльність щодо нарахування та виплати означеної пенсії (а не дії як зазначено у позові) є протиправною.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача виплачувати пенсію, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведених норм слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. А відтак вирішенню у судовому порядку не підлягають позовні вимоги, які заявлені на майбутнє, та не спрямовані на захист і відновлення вже порушених прав позивача.

Такі висновки суду відповідають усталеній судовій практиці щодо надання судового захисту фактично порушеному праву, а тому ця позовна вимога не підлягає захисту судом і у її задоволенні слід відмовити.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Зважаючи на відсутність понесених позивачем судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, код ЄДРПОУ 13559341) щодо нарахування та виплати з 15 липня 2024 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1- p(II)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 15 липня 2024 року згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-p(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Приходько

15.05.25