Решение № 127399442, 15.05.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2025 року Справа№640/8848/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ( адреса: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3), третя особа, без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у місті Києві (адреса: 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 9) про визнання противоправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надіслана позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (надалі - відповідач), адреса: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3, третя особа, без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у місті Києві (надалі - третя особа), адреса: 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 9, в якій просить:

-визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 25.05.2022 №308 "Про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень" в частині накладення (застосування) на поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону тактико-оперативного реагування УПП у місті Києві ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

-поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на раніше займаній посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону тактико-оперативного реагування УПП у місті Києві ДПП;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України виплатити старшому сержанту поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.06.2022 по день винесення рішення у цій справі;

-допустити негайне виконання рішення суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у місті Києві (адреса: 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 9, код ЄДРПОУ 40108646).

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.

На підставі ст. 1 Закону № 2825 Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.

П. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16 липня 2024 року № 3863-ІХ Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26 вересня 2024 року), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абз. 4 цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.

Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.

На підставі п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, ця справа передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Абдукадировій К.Е.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2025 прийнято справу до провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його звільнення є незаконним, оскільки, на його думку, що єдиною підставою для застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, стали висновки службового розслідування щодо встановлення факту відсутності на службі без поважних причин (з 26.02.2022 по 10.03.2022), які ґрунтуються лише на припущеннях відповідача.

Засобами поштового зв`язку 27.04.2022 позивач отримав від Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лист від 11.03.2022 року № 2/12/41/11/6/02-2022 з додатками, яким був повідомлений про застосування щодо позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції від 11.03.2022 № 159 "Про застосування до працівників управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень", наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11.03.2022 № 602 о/с "По особовому складу". Відповідно до пункту 11 наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11.03.2022 № 159 "Про застосування до працівників управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень" за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився і порушенні вимог пунктів 1, 2 та 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною 1 статті 64 ЗУ "Про Національну поліцію", пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини 2 статті 24 ЗУ "Про національну поліцію", абзаців 2 та 3 пункту І розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

На підставі наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11.03.2022 № 159 "Про застосування до працівників управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень" відповідачем видано наказ від 11.03.2022 № 602 о/с "По особовому складу" про виконання застосованого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача із служби в поліції.

В подальшому наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 13.05.2022 № 785 о/с "По особовому складу" скасовано пункт наказу Департаменту патрульної поліції від 11.03.2022 № 602 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 ЗУ "Про Національну поліцію".

08.06.2022 засобами поштового зв`язку позивач отримав лист від третьої особи датований 30.05.2022 за № 3213/41/11/6/02-2022 з копією наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 25.05.2022 № 308 "Про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень".

Відповідно до пункту 7 резолютивної частини наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 25,05.2022 № 308 "Про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень" за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною 1 статті 64 ЗУ "Про Національну поліцію", пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини 2 статті 24 ЗУ "Про національну поліцію", абзаців 2 та З пункту І розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Позивач не погоджується з наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 25.05.2022 № 308 "Про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень" в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач подав до суду письмовий відзив на позов, в якому наголосив, що в порушення Присяги поліцейського ОСОБА_1 самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на Департамент патрульної поліції в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

Зазначає, що до позивача не було застосовано більше одного стягнення, оскільки наказом ДПП від 12.05.2022 № 281 о/с було скасовано наказ ДПП від 17.03.2022 № 194 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . Також, наказом ДПП від 13.05.2022 № 785 о/с було скасовано пункт наказу ДПП від 11.03.2022 № 602 о/с в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 , тому жодних доказів на підтвердження тверджень позивача про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за одне й теж правопорушення більше одного разу не існує. Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни один раз наказом від 25.05.2022 №308.

Позивач подав до суду письмові пояснення, відповідно до яких наполягав на задоволенні позову.

Ухвалою суду від 09.05.2025 зобов`язано позивача та відповідача надати письмові пояснення та необхідні докази.

12.05.2025 на виконання ухвали суду від 09.05.2025 позивач надав суду додаткові пояснення у справі, де зазначив, що в позовній заяві помилково зазначив дату звільнення 11.03.2022. Вказує, що фактичною датою звільнення є 06.06.2022, що підтверджується наказом Департаменту "По особовому складу" від 06.06.2022 № 827 о/с.

14.05.2025 на виконання ухвали суду від 09.05.2025 відповідач надав суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначив наступне. 11.03.2022 до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення надійшов акт «Про відсутність на роботі» поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону тактико оперативного реагування УПП у місті Києві ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 в період з 25.02.2022 по 11.03.2022 за підписами командира роти № 1 батальйону тактико-оперативного реагування УПП у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , заступника командира роти №1 батальйону тактико-оперативного реагування УПП у місті Києві ДПП капітана поліції ОСОБА_3 , командира взводу №1 батальйону тактико оперативного реагування УПП у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Онищенка Н.В. та старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Генди Н.В.

Наказом УПП у місті Києві ДПП від 11.03.2022 № 1 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.

Наказом ДПП від 11.03.2022 № 159 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Підстави для скасування наслідків проведення службового розслідування щодо позивача призначеного відповідно до наказу УПП у місті Києві ДПП від 11.03.2022 № 1 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» та повторного проведення службового розслідування, призначеного відповідно до наказу ДПП від 14.05.2022 №583 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків».

На виконання пункту 2 розділу ІІ Протоколу № 11 наради керівництва Національної поліції України проаналізовано висновки службових розслідувань та накази про застосування дисциплінарних стягнень до працівників територіальних (відокремлених) підрозділів ДПП та апарату ДПП, виданих під час дії правового режиму воєнного стану на предмет їх доцільності та обґрунтованості з урахуванням змін, внесених до Дисциплінарного статуту Національної поліції України згідно Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», що набули чинності 01.05.2022.

За результатами зазначеного встановлено, що службові розслідування, проведені під час дії правового режиму воєнного стану, у зв`язку з прогалинами в законодавстві, містять недоліки щодо процедури отримання пояснень у працівників до яких були застосовані дисциплінарні стягнення (неможливість опитати особу та запросити для надання пояснень у зв`язку з евакуацією, збої в роботі телекомунікаційних систем, зупинення роботи поштових сервісів тощо), що не виключає наявність в їх діях дисциплінарного проступку (в переважній більшості з них - це невихід на службу без поважних причин, невиконання наказів керівництва). У частині сьомій статті 20 Дисциплінарного статуту визначено, зокрема, що дисциплінарне стягнення, застосоване з порушенням вимог цього Статуту, скасовується як незаконне керівником, який його застосував, або прямим керівником. На підставі вищезазначеного, наказом ДПП від 12.05.2022 № 281 скасовано наказ ДПП від 11.03.2022 в частині звільнення позивача зі служби в поліції.

Доручено управлінню кадрового забезпечення та управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ДПП вжити заходів щодо визначення періодів та проведення розрахунків за час вимушеного прогулу поліцейським. Відповідно до розрахункового листа за червень 2022 року позивачу у повному обсязі виплачено грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 49607,40 грн.

14.05.2022 видано наказ ДПП № 583 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків». Зокрема, даним наказом позивача відсторонено від виконання службових обов`язків, відповідно до статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. На період відсторонення від виконання службових обов`язків, позивач повинен був знаходитись на робочому місці у відділі чергової служби УПП у місті Києві ДПП.

Наказом ДПП від 25.05.2022 № 308 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом установлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Актом про відсутність на роботі від 11.03.2022 засвідчено відсутність на службі позивача, який самоусунувся від виконання службових обов`язків з 25.02.2022 по 11.03.2022.

Згідно із службовою характеристикою, за період служби позивач зарекомендував себе як з позитивної так із негативної сторони, теоретично та практично підготовлений добре.

Повідомленням від 14.05.2022 позивача було запрошено з`явитися для надання пояснень до Управління 18.05.2022 о 10:00. Зазначене повідомлення було надіслане ОСОБА_1 на мобільний телефон НОМЕР_2 за допомогою месенджера, яке було ним прочитано та надано відповідь.

Наказом Департаменту від 14.05.2022 № 583 "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків", з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни, зокрема, позивачем, призначено службове розслідування у формі письмового провадження. Так, пунктом 3 вказаного Наказу працівників УПП у місті Києві ДПП, зазначених в описовій частині цього наказу, відсторонено від виконання службових обов`язків.

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок, затверджений начальником Департаменту 24.05.2022, яким зафіксовано наступне.

До відділу моніторингу та аналітичного забезпечення 11.03.2022 надійшов акт про відсутність на роботі позивача в період з 25.02.2022 по 11.03.2022 за підписом командира роти ОСОБА_2 , у зв`язку з чим позивачу на його мобільний телефон НОМЕР_2 , який зазначений його в особовій справі, було направлено запрошення для надання письмових пояснень за фактом призначення службового розслідування та запропоновано прибути до Управління 18.05.2022 о 10:00. ОСОБА_1 пояснив, що 25.02.2022 ним було прийнято рішення здати табельну вогнепальну зброю та вивезти дружину та рідних з м. Києва. 26.02.2022 він з родиною виїхав з м. Києва в напрямку Львівської області. Про вищевказані обставини командира не повідомляв. Перебуваючи в м. Трускавець не мав можливості повернутись до м. Києва. Перебуваючи в м. Трускавець займався волонтерською діяльністю, а переїхавши в Черкаську область вступив до лав місцевої самооборони.

Дисциплінарна комісія не вбачає в діях ОСОБА_1 поважних причин відсутності на службі та вважає, що після евакуації сім`ї ОСОБА_1 повинен був прибути за місцем несення служби.

За результатами проведеного службового розслідування встановлено факт відсутності на службі без поважних причин старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (з 26.02.2022 до 10.03.2022).

У зв`язку з наведеним, комісія дійшла висновку, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування слід вважати такими, що підтвердились.

Також комісія дійшла висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону України "Про Національну поліцію", абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до позивача має бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Згідно з висновком службового розслідування, наказом Департаменту від 25.05.2022 № 308 "Про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень", зокрема, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону України "Про Національну поліцію", абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону тактико-оперативного реагування УПП у місті Києві ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Зі змісту зазначеного наказу випливає, що за результатами проведеного службового розслідування встановлено факт відсутності на службі без поважних причин, зокрема, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (26.02.2022 та 10.03.2022). При цьому зазначено, що всупереч статей 17, 65 Конституції України, статті 24 Закону України "Про Національну поліцію", Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", зокрема, старший сержант поліції ОСОБА_1 самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на Департамент патрульної поліції в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

На підставі наказу Департаменту від 25.05.2022 № 308, наказом Департаменту "По особовому складу" від 06.06.2022 № 827 о/с, відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", позивача звільнено зі служби в поліції з 06.06.2022.

Вважаючи своє звільнення протиправним, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015№ 580-VIII (далі також - Закон).

Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку (стаття 1 Закону).

За приписами частин першої, четвертої статті 8 Закону, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до частини першої статті 17 Закону, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з частиною першою, четвертою статтею 18 Закону, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Додаткові обов`язки, пов`язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

У свою чергу, за приписами пунктів 24, 34 частини першої статті 23 Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості; здійснює у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьбу з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями.

Частиною другою статті 24 Закону встановлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Водночас відповідно до статті 19 Закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Так, сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018№ 2337-VIII (далі - Статут).

Відповідно до частини першої, другої статті 1 Статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з частиною третьою статті 1 Статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Разом з тим, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Статуту).

Відповідно до статті 12 Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За правилами статті 13 Статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (частина перша статті 15 Статуту).

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (частина перша статті 16 Статуту).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина четверта статті 16 Статуту).

У свою чергу, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій (частина перша статті 18 Статуту).

У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень (частина шоста статті 18 Статуту).

Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії (частина сьома статті 18 Статуту).

Системний аналіз наведених норм у взаємозв`язку зі встановленими судом обставинами справи, свідчить про їх дотримання відповідачем.

Статтею 19 Статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Аналіз наведених положень діючого законодавства є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022"Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено і діє на даний час.

Згідно зі статтями 17, 65 Конституції України, статтею 24 Закону України "Про Національну поліцію", Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" особовий склад органів поліції, крім реалізації основних повноважень поліції, реалізує додаткові повноваження шляхом участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану з метою забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Всупереч зазначеному, в порушення Присяги поліцейського, зокрема, позивач самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на Департамент патрульної поліції в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

Матеріалами справи підтверджуються обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у самовільному залишенні служби в умовах воєнного стану, тож така поведінка позивача безумовно підриває авторитет поліції, формування негативної думки у населення про поліцію та дискредитації звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства, а також присяги працівника поліції і посадових обов`язків.

Щодо доводів позивача про безпідставність повторного проведення службового розслідування та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у місті Києві ДПП) від 11.03.2022 № 1 "Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії" проведено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни, зокрема позивачем, що виразилось у невиході на службу без поважних причин у період з 01.03.2022 по 11.03.2022.

За наслідками проведеного службового розслідування, на підставі наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11 березня 2022 року № 159, наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11 березня 2022 року "Про особовий склад" № 602 о/с, за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" позивача з 01 березня 2022 року звільнено зі служби в поліції.

На виконання пункту 2 розділу ІІ Протоколу № 11 наради керівництва Національної поліції України проаналізовано висновки службових розслідувань та накази про застосування дисциплінарних стягнень до працівників територіальних (відокремлених) підрозділів ДПП та апарату ДПП, виданих під час дії правового режиму воєнного стану на предмет їх доцільності та обґрунтованості з урахуванням змін, внесених до Дисциплінарного статуту Національної поліції України згідно Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», що набули чинності 01.05.2022.

За результатами зазначеного встановлено, що службові розслідування, проведені під час дії правового режиму воєнного стану, у зв`язку з прогалинами в законодавстві, містять недоліки щодо процедури отримання пояснень у працівників до яких були застосовані дисциплінарні стягнення (неможливість опитати особу та запросити для надання пояснень у зв`язку з евакуацією, збої в роботі телекомунікаційних систем, зупинення роботи поштових сервісів тощо), що не виключає наявність в їх діях дисциплінарного проступку (в переважній більшості з них - це невихід на службу без поважних причин, невиконання наказів керівництва).

У частині сьомій статті 20 Дисциплінарного статуту визначено, зокрема, що дисциплінарне стягнення, застосоване з порушенням вимог цього Статуту, скасовується як незаконне керівником, який його застосував, або прямим керівником.

На підставі вищезазначеного, наказом Департаменту патрульної поліції від 12.05.2022 № 281 скасовано наказ ДПП «Про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень» від 11.03.2022 №159 в частині звільнення позивача зі служби в поліції.

Крім того, як зазначено самим позивачем, наказом Департаменту патрульної поліції "По особовому складу" від 13.05.2022 № 785 о/с скасовано пункт наказу Департаменту патрульної поліції від 11.03.2022 № 602 о/с, а саме в частині звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" старшого сержанта поліції ОСОБА_1 з 11 березня 2022 року.

Відповідно до розрахункового листа за червень 2022 року позивачу виплачено грошове забезпечення за березень 2022 року та червень 2022 року, а також за час вимушеного прогулу (за період березень 2022 - травень 2022) у розмірі 49607,40 грн.

Суд звертає увагу, що попередні накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції були скасовані, а отже не існували на час прийняття оскаржуваного наказу в даній адміністративній справі.

Отже, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, яке оскаржується в даній адміністративній справі, не може вважатися повторним.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 12.01.2012 у справі "Горовенки та Бугара проти України" зазначив, що уряди та правоохоронні органи забезпечують те, щоб усі посадові особи з підтримання правопорядку мали відповідні моральні, фізичні та психологічні якості для ефективного виконання своїх функцій і проходили безперервну та ретельну професійну підготовку. Необхідно періодично здійснювати перевірку їхньої придатності для виконання таких функцій.

Суд повторив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 17.06.2008 у справі "Абдулла Їлмаз проти Туреччини").

У свою чергу, у статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" наведено текст присяги працівника поліції: "усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Отже, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення присяги. У зв`язку з чим, складаючи присягу, працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Під порушенням присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Застосування дисциплінарного стягненні у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічний правовий висновок здійснено Верховним Судом у постанові від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а.

Отже, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Як вже зазначено вище, матеріалами справи підтверджуються обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у самовільному залишенні служби в умовах воєнного стану, тож така поведінка позивача безумовно підриває авторитет поліції, формування негативної думки у населення про поліцію та дискредитації звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства, а також присяги працівника поліції і посадових обов`язків.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно та обґрунтовано застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Наведена вище позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 19.04.2019 по справі № 802/1172/17-а, від 22.07.2021 по справі № 806/796/16.

При цьому за приписами частин п`ятої, шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі "X. v. Austria" про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі "C. v. the United Kingdom" про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі "Ringvold v. Norway", заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

В контексті наведених норм, судової практики та встановлених обставин, суд доходить висновку про те, що позивач своїми діями допустив порушення вимог Закону України "Про Національну поліцію", тобто вчинив дисциплінарний проступок, який з урахуванням загального уявлення суспільства про поліцейського, як носія влади, що унеможливлює подальше виконання позивачем своїх обов`язків на службі в органах поліції.

При цьому позовна заява позивача не містить обґрунтування відсутності в діях поліцейського дисциплінарного поступку, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

При вирішенні даної справи суд також враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Водночас відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як було зазначено вище, пунктом 6 частини першої статті 77 Закону встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Підсумовуючи наведене вище, суд зазначає, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з урахуванням реального військового стану в Державі. Вина позивача в порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і відмови позивачу у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Вимоги щодо поновлення на службі в поліції у спеціальному званні та стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не можуть бути задоволені, оскільки є похідними від перших вимог, у задоволенні яких судом відмовлено у повному обсязі.

Стосовно інших посилань сторін, то суд зазначає, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до приписів статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що, в свою чергу, в даному випадку, і було належним чином зроблено представником Департаменту патрульної поліції при розгляді даної справи.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ( адреса: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3), третя особа, без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у місті Києві (адреса: 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 9) про визнання незаконним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 25.05.2022 №308 "Про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень" в частині накладення (застосування) на поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону тактико-оперативного реагування УПП у місті Києві ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; поновлення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на раніше займаній посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону тактико-оперативного реагування УПП у місті Києві ДПП; зобов`язання Департаменту патрульної поліції Національної поліції України виплатити старшому сержанту поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.06.2022 по день винесення рішення у цій справі - відмовити повністю.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 травня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Е. Абдукадирова