Решение № 127336909, 14.05.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2025 р. справа № 300/228/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 13.01.2025 звернулася в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач 1, орган пенсійного фонду), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі, також - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач 2) в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №926160197214 від 19.12.2024 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 , з 13.12.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого чоловіка ОСОБА_2 позивач звернулася із заявою від 13.12.2024 про призначення пенсії в разі втрати годувальника, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №926160197214 від 19.12.2024 відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з ненаданням довідки про спільне проживання разом з годувальником за однією адресою. Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою суду від 17.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Позивач усунула недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, тому ухвалою суду від 27.01.2025 відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с. 34-35).

Пунктом 5 резолютивної частини цієї ухвали витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області копії всіх документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення за №926160197214 від 19.12.2024 та вичерпне обґрунтування з посиланням на відповідні докази, причин (підстав) відмови у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Також пунктом 6 резолютивної частини ухвали від 27.01.2025 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) в частині призначення та всіх проведених перерахунків її пенсії.

ГУ ПФУ в Донецькій області скористалося правом подання відзиву на позов, який сформовано в системі «Електронний суд» 06.02.2025. У поданому відзиві представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . На підтвердження своєї позиції зазначив, що за результатом розгляду наданого пакету документів та індивідуальних відомостей застрахованої особи було встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . В той же час, відповідно до матеріалів пенсійної справи померлого чоловіка ОСОБА_2 , місцем реєстрації проживання останнього є: АДРЕСА_2 . Таким чином, позивачем не надано доказів спільного проживання з померлим чоловіком на день його смерті, або документів, які б свідчили про наявність в неї права на отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника. За таких умов неможливо встановити, що ОСОБА_1 спільно проживала та перебувала на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки при зверненні до уповноваженого органу Пенсійного фонду України позивач не надала доказів перебування на утриманні ОСОБА_2 . ГУ ПФУ в Донецькій області було прийнято рішення відмовити в призначенні пенсії по втраті годувальника відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Представник ГУ ПФУ в Івано-Франківській області 10.02.2025 подала до суду відзив на позовну заяву №0900-0903-8/6783 від 04.02.2025 (а.с.61-63). У зазначеному відзиві вказала, що позивачем не надано доказів спільного проживання з померлим чоловіком на день його смерті, або документів, які б свідчили про наявність в неї права на отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника. Зауважила, що відповідно до пункту 2.22 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються паспорт громадянина України, довідка про реєстрацію місця проживання особи у випадках, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру». Звернула увагу, що за наслідками реєстрації за різними адресами не можливо встановити, що позивач спільно проживала, вела спільне господарство з ОСОБА_2 , перебувала на повному утриманні та що пенсія померлого годувальника була постійним і основним джерелом засобів до існування. З огляду на викладене, відсутні правові підстави для прийняття рішення про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Таким чином, просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з 18.06.2008 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 66).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрації шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізівища №00045236073 від 28.05.2024, Відділом реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції 08.01.1989 складено актовий запис №19 про шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 18).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 14.05.2024, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 17).

З метою переходу на пенсію в разі втрати годувальника позивач звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою від 13.12.2024 (а.с. 74-75).

Заяву позивача за принципом екстериторіальності передано на розгляд ГУ ПФУ в Донецькій області, яке прийняло рішення №926160197214 від 19.12.2024 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з ненаданням довідки про спільне проживання разом з годувальником за однією адресою (а.с. 14).

Вважаючи таку відмову протиправною, з метою захисту своїх порушених прав та інтересів позивач звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення (надалі, також - Закон №1788) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі, також - Закон №1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 9, частини 1 статті 10 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Положеннями частини 3 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначено статтею 36 Закону №1058-ІV.

Так, відповідно до частини 1 цієї статті пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Частиною 2 статті 36 Закону №1058-ІV передбачено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону №1058-ІV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Частинами 4-7 статті 36 Закону №1058-ІV передбачено, що усиновлені діти мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.

Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

Положення цього Закону, що стосуються сім`ї померлого, відповідно поширюються і на сім`ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Водночас, статтею 26 Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком і встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності визначеного страхового стажу.

Відповідно до статті 37 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Дітям-сиротам пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою цієї статті, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Також статтею 38 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім`ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Водночас відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Таким чином, для можливості набуття права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника необхідним є підтвердження перебування особи, яка претендує на такий вид пенсії, на утриманні в померлого годувальника.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регулюються Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (надалі, також - Порядок №22-1).

Згідно з пунктом 2.3 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Також надаються, зокрема, такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія;

3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником;

4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8) відомості про місце проживання;

9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника).

До заяви про призначення пенсії членам сім`ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону;

11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).

Відповідно до пункту 2.11 розділу ІІ Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

При цьому, пунктом 2.22 розділу ІІ Порядку №22-1 передбачено, що для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Так, за приписами статті 26 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 №1871-IX (надалі, також - Закон №1871-IX) за заявою особи, яка декларує або реєструє місце проживання (перебування), власника (співвласника) житла, представників, законних представників особи або власника (співвласника) житла, уповноваженої особи житла, іпотекодержателя або довірчого власника (далі - суб`єкт звернення) орган реєстрації видає витяг із реєстру територіальної громади, що підтверджує зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, виключення інформації з реєстру територіальної громади про місце проживання (перебування) особи.

При цьому орган реєстрації у розумінні зазначеного Закону є виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи (пункт 7 частини 1 статті 2 Закону №1871-IX).

Таким чином, факт перебування фізичної особи на утриманні, заінтересована особа може підтвердити у декілька способів: звернутися до органів місцевого самоврядування за отриманням довідки про підтвердження факту перебування особи на утриманні або подати заяву до суду про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку окремого провадження.

Однак таких доказів, які підтверджують спільне проживання ОСОБА_1 з її покійним чоловіком ОСОБА_2 й, відповідно, перебування позивача на утриманні померлого годувальника до заяви про перехід на інший вид пенсії від 13.12.2024 позивач не долучила (а.с. 74-75).

При цьому, відповідно до наявних в матеріалах справи копії паспорта НОМЕР_3 від 15.09.1998 (а.с. 9-12) та витягу з Реєстру територіальних громад №2024/014213810 від 25.11.2024 (а.с. 15), ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в той час як її покійний чоловік відповідно до копії паспорта НОМЕР_4 від 30.11.1999 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Наявність реєстрації місця проживання позивача за іншою адресою не може беззаперечно свідчити про те, що вона не могла проживати сім`єю разом зі своїм чоловіком за однією адресою.

Однак у разі реєстрації осіб за різними адресами, а фактичного проживання за однією адресою, такий факт має бути підтвердженим належними доказами.

Доказів фактичного проживання ОСОБА_1 разом з померлим годувальником ОСОБА_2 на момент його смерті за однією адресою та перебування на його утриманні позивач не надала при зверненні із заявою про перехід на інший вид пенсії від 13.12.2024.

При цьому, суд звертає увагу, що вимоги нормативно-правових актів свідчать про обов`язковість надання разом з заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника документу, який підтверджує перебування особи на утриманні померлого годувальника.

За наведених підстав ОСОБА_1 не підтвердила право на переведення її на пенсію у зв`язку з втратою годувальника після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

Із огляду на встановлені судом фактичні обставини та проаналізовані правові положення, суд зазначає, що рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №926160197214 від 19.12.2024 відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Суд враховує, що, як неодноразово відзначав ЄСПЛ, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення від 09 грудня 1994 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99).

Таким чином, решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову та відсутністю доказів, що підтверджували б понесення відповідачем будь-яких витрат, пов`язаних з розглядом справи, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;

відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088;

відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, адреса: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька обл., 84122, код ЄДРПОУ - 13486010.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.