Решение № 127332142, 14.05.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2583/23

Провадження № 2/761/1017/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі : головуючої - судді Матвєєвої Ю.О.

за участю секретаря с/з Каніковського Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів: АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс» (попереднє найменування - ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес»), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просила суд:

- стягнути з відповідача АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс» на користь позивача несплачену частину страхового відшкодування у розмірі 22474,46 грн.; штрафні санкції в розмірі 10990,93 грн.; 3,0 % річних - 659,46 грн.; інфляційні втрати - 2493,74 грн; витрати на послуги оцінювача - 3750,00 грн; послуги ескперта - 8900,00 грн.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.03.2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

25.04.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що в досудовому порядку відповідачем була розглянута заява позивача про страхове відшкодування, відповідачем було проведено розрахунок розміру страхової виплати, згідно зі складеним на замовлення страховика Звітом № 35180 від 15.07.2022 року і здійснено сплату страхового відшкодування на користь позивача у встановленому законом порядку у розмірі визначеної відповідно до вказаного Звіту, а тому на думку сторони відповідача відсутні правові підстави для задоволення позову.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2023 року вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.05.2023 року задоволено клопотання представника позивача та призначено судову автотоварознавчу експертизу, зупинено провадження по справі.

За результатами виконаної (проведеної) судової експертизи судовим експертом було складено та надано до суду до матеріалів справи Висновок № 1-07/06 від 07.06.2023 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2023 року поновлено зупинене провадження, у зв`язку з надходженням до суду висновку судового експерта.

11.07.2023 року сторона позивача подала до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Свої позовні вимоги до відповідача АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс» позивачка ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що 27 січня 2022 року об 15 год. 56 хв. по вул. Мостицька, 9, м. Київ, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ЗАЗ» д.н.з НОМЕР_1 , при зміні руху напрямку, а саме при повороті праворуч, не переконався у безпечності маневру, здійснив зіткнення з автомобілем «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі по тексту - ДТП) транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками, відтак позивачеві було заподіяно шкоду.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 26.04.2022 року у справі № 758/1839/22, водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до вказаної ДТП, та притягнуто його до адміністративної відповідальності.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність винної особи за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, була застрахована відповідно до електронного полісу ОСЦПВВНТЗ №ЕР-203363826, виданого відповідачем (франшиза за полісом становить 1000,00 грн.).

На виконання положень ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачем було надано відповідачу усі необхідні документи, для здійснення виплати суми страхового відшкодування, в тому числі заяву про страхове відшкодування.

Станом на дату подання позовної заяви до суду, страховиком на користь позивача 20.07.2022 року було здійснено виплату лише частини суми страхового відшкодування у розмірі 60541,00 грн.

Натомість, згідно із Висновком експерта № 1-07/06 від 07.06.2023 року ринкова вартість КТЗ «Ford», д.н.з. НОМЕР_2 , на дату ДТП (27.01.2022 року) складає 111070,51 грн.

У той же час позивачка погоджується із Звітом № 35180 від 15.07.2022 року, здійсненого на замовлення відповідача, що ринкова вартість транспортного засобу після ДТП складає 28055,05 грн.

Таким чином, недоплачене страхове відшкодування, на думку позивачки, становить 22 474,46 грн., яке позивачка просить стягнути на свою користь із відповідача.

Також позивачка зазначала, що страховик, не здійснивши повну виплату страхового відшкодування потерпілому в строк, встановлений Законом, зобов`язаний сплатити позивачу санкції за прострочення виконання зобов`язання у термін з 20.07.2022 року по 11.07.2023 року, у вигляді штрафних санкцій у розмірі штрафні санкції в розмірі 10990,93 грн, з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня (на підставі ст. 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 3,0 % річних - 659,46 грн.; інфляційні втрати - 2493,74 грн, на підставі ст. 625 ЦК України. А також витрати на послуги оцінювача - 3750,00 грн; послуги ескперта - 8900,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2023 року задоволено клопотання представника відповідача та призначено повторну судову автотоварознавчу експертизу, зупинено провадження по справі.

За результатами виконаної (проведеної) судової експертизи судовим експертом було складено та надано до суду до матеріалів справи Висновок № СЕ-19/111-24/20348-АВ від 28.05.2024 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2024 року поновлено зупинене провадження, у зв`язку з надходженням до суду висновку судового експерта.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку та клопотали перед судом про розгляд справи у свою відсутність.

В силу положень ст. ст. 211, 223 ЦПК України, суд вважає, за можливе продовжити розгляд справи у відсутність сторін.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 січня 2022 року об 15 год. 56 хв. по вул. Мостицька, 9, м. Київ, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ЗАЗ» д.н.з НОМЕР_1 , при зміні руху напрямку, а саме при повороті праворуч, не переконався у безпечності маневру, здійснив зіткнення з автомобілем «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі по тексту - ДТП) транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками, відтак позивачеві було заподіяно шкоду.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 26.04.2022 року у справі № 758/1839/22, водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до вказаної ДТП, та притягнуто його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність винної особи за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, була застрахована відповідно до електронного полісу ОСЦПВВНТЗ №ЕР-203363826, виданого відповідачем (франшиза за полісом становить 1000,00 грн.)

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом п. 2) ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це, зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Судом встановлено, що 27.01.2022 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про страхове відшкодування.

За результатами розгляду вказаної заяви страховиком на користь позивачки 20.07.2022 року було здійснено виплату суми страхового відшкодування у розмірі 60541,00 грн.

Згідно зі складеним на замовленням позивача Звітом № 28/75.08.22 від 03.08.2022 року про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 , ринкова вартість КТЗ на дату оцінки становить - 154702,24 грн; вартість матеріального збитку - 154702,24 грн, коефіцієнт фізичного зносу - 0,7.

Згідно зі складеним на замовлення відповідача Звітом № 35180 від 15.07.2022 року вартість відновлювального ремонту «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 , визначена за витратним підходом, складає 243174,36 грн; ринкова вартість КТЗ становить - 88326,75 грн; вартість матеріального збитку складає - 88326,75 грн.

За результатами виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 18.05.2023 року згідно з висновком № 1-07/06 від 07.06.2023 року, складеного експертом Українського центру судових експертиз Таракановим Ю.Ю., ринкова вартість КТЗ «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 , на дату ДТП (27.01.2022 року) складає 111070,51 грн.

У судовому засіданні експерт ОСОБА_3 вказаний висновок підтримав та зауважив, що ним враховувався коефіцієнт зменшення вартості КТЗ на підставі актів огляду, доданих до звітів про оцінку вартості матеріального збитку. У той же час оскільки у вказаних актах не було зазначено про забруднення салону, даху, а також про підтікання масла, то він і не врахував це при визначенні коефіцієнту зменшення вартості КТЗ, а використовував відсоток додаткового зменшення ринкової вартості, який складає 12,5%..

За результатами виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2023 року згідно з висновком № СЕ-19/111-24/20348-АВ від 28.05.2024 року Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (експерта ОСОБА_4), ринкова вартість КТЗ «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 , на дату ДТП (27.01.2022 року) складає 89977,35 грн.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_4 вказаний висновок підтримав та зауважив, що ним враховано, що на кришці багажнику пошкоджене лакофарбове покриття, салон дуже забруднений, тому ним було використано відсоток додаткового зменшення ринкової вартості, який складає 25%.

Оцінюючи надані сторонами, в якості доказів звіти про оцінку належного позивачу автомобіля, суд вважає за можливе надати перевагу висновкам експертів, з огляду на те, що судові експерти попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а самі висновки складені безпосередньо для надання до суду по вказаній цивільній справі.

У той же час суд критично оцінює висновок № 1-07/06 від 07.06.2023 року, складеного експертом Українського центру судових експертиз Таракановим Ю.Ю., оскільки останнім не враховано пошкодження лакофарбового покриття на кришці багажнику та значне забруднення салону, що відповідно до п. 4.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів впливають на визначення ринкової вартості транспортного засобу.

Саме тому суд приходить до висновку про необхідність покладення в основу рішення Висновок № СЕ-19/111-24/20348-АВ від 28.05.2024 року, складеного експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_4

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Положеннями ч. 2 ст. 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4, 9 Постанови за № 6 від 27 березня 1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). При визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам слід враховувати, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в п.п. 14, 15 Постанови від 01 березня 2013р. за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

У разі якщо на час виконання рішення суду про відшкодування шкоди, виправлення пошкодження за одержані за рішенням суду кошти зросли ціни на майно або роботи, на придбання чи проведення яких було присуджено відшкодування, потерпілий із цих підстав може заявити додаткові вимоги до особи, відповідальної за шкоду, якщо не було його вини в тому, що виконання проводилося вже після зростання цін і тарифів.

Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, висловлених в постанові від 17 лютого 2021р. по справі № 753/11069/16-ц, задоволення вимог про відшкодування майнової шкоди в повному обсязі, виходячи з вартості автомобіля до ДТП, без врахування залишкової вартості пошкодженого транспортного засобу, і одночасне залишення у власності позивача цього автомобіля, не можна визнати обґрунтованим.

Також відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з огляду не, що ні позивач, ні відповідач не заперечують, що вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість пошкодженого транспортного засобу, і що ринкова вартість транспортного засобу після ДТП складає 28055,05 грн, недоплачена позивачеві частина належного страхового відшкодування становить різницю між ринковою вартістю до ДТП, ринковою вартістю після ДТП, страховим відшкодуванням у неповному розмірі і за вирахуванням визначеної полісом франшизи: 381,30 грн (89977,35 грн. - 28055,05 грн. - 60541,00 грн - 1 000,00 грн.).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, неналежно виконавши своє грошове зобов`язання, відповідач прострочив виплату решти страхового відшкодування у розмірі 381,30 грн на 357 днів (з 20.07.2022 року по 11.07.2023 року).

Відповідно до ст. 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач (страховик), не здійснивши повну виплату страхового відшкодування позивачеві (потерпілому) у строк, встановлений Законом, а відповідно своєчасно не виконавши своє грошове зобов`язання перед позивачем, зобов`язаний сплатити останньому штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язання у вигляді: пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня - на підставі ст. 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; трьох відсотків річних та інфляційних втрат - на підставі ст. 625 ЦК України.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3,0 % річних, інфляційні втрати підлягають частковому задоволенню, а саме: пеня у розмірі 186.47 грн., 3,0 % річних - 11,19 грн., інфляційні втрати у розмірі 45,70 грн., виходячи з суми несплаченого страхового відшкодування в розмірі 381,30 грн, та період прострочення - 357 днів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на корить позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,62 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України; ст. ст. 3, 9, 22, 29, 32, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» на користь ОСОБА_1 несплачену частину страхового відшкодування у розмірі 381 грн. 30 коп.; пеню у розмірі 186 грн. 47 коп.; три відсотки річних у розмірі 11 грн 19 коп; інфляційні втрати у розмірі 45 грн 70 коп.; судовий збір в розмірі 62 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

14 травня 2025 року