Постановление суда № 127229321, 28.02.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

28 лютого 2025 рокуСправа №160/33248/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В. за участі секретаря судового засіданняОсуховської Ж.С. за участі: представника позивача: представника відповідача: Войтенко К.В. Думич І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ СЕРВІС ГРУП» (49051, Україна, місто Дніпро, вулиця Дніпросталівська, будинок, 5; ЄДРПОУ 39537571) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Україна, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок, 35; ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень без розгляду,-

ВСТАНОВИВ:

17.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ СЕРВІС ГРУП» до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області (форми В1) від 29.06.2023р. №15212/13-01-07-04, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 3318296,00 грн., та застосовано штрафні санкції в розмірі 829 574,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області (форми ПС) від 29.06.2023р. №15213/13-01-07-04, яким застосовано штрафні санкції за ненадання документів, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності у розмірі 1020,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за загального позовного провадження.

16.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ СЕРВІС ГРУП» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, без розгляду (вх. №2295/25).

В обґрунтування клопотання представником відповідача зазначено, що предметом позову в справі №160/33248/24 є позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.06.2023 №15212/13-01-07-04, №15213/13-01-07-04.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (постанова Верховного Сулу від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19).

Згідно статті 42 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Також зазначено, що відповідно до інформаційних даних Головного управління ДПС у Львівській області податкова адреса ТОВ «ВТ СЕРВІС ГРУП» до 18.12.2023 є: 79059, м. Львів, вул. Плугова, буд 6.

Позивач у позовній заяві стверджує, що ним не отримано акт перевірки та оскаржені податкові повідомлення-рішення, а про їх існування останній дізнався із змісту листа Головного управління ДПС у Львівській області від 12 грудня 2024 року.

За позицією представника відповідача, такі твердження позивача не відповідають дійсності, оскільки Головним управлінням ДПС у Львівській області після формування податкових повідомлень-рішень від 29.06.2023 №15212/13-01-07-04, №15213/13-01-07-04 із супровідним листом від 29.06.2023 №20228/6/13-01-07-04-17 було скеровано позивачу рекомендоване відправлення №7903600379343. Однак зазначене відправлення 03.08.2023 було повернуто за закінченням терміну зберігання.

Абзацом 2 п. 42.5 ПК України встановлено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місце розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомлені про вручення із зазначенням причин невручення.

Позивач відповідно до ст. 42 ПК України був належним чином повідомлений про наявність у нього податкового зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями ще 03.08.2023 року, однак звернувся до адміністративного суду вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення лише 16.12.2024 року з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 122 КАС України. Таким чином, представником відповідача зазначено, що позовна заява у даній справі повинна бути залишена без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України.

10.02.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. №6565/25).

В обґрунтування заперечень представником позивача зазначено, що у жовтні 2024 року з інтегрованої картки платника податків ТОВ «ВТ СЕРВІС ГРУП» дізналось про наявність податкового боргу, у зв`язку з винесенням Головним управлінням ДПС у Львівській області податкових повідомлень-рішень.

28 жовтня 2024 року, 02 листопада 2024 року, 14 листопада 2024 року, 04 грудня 2024 року в інтересах ТОВ «ВТ СЕРВІС ГРУП» було направлено адвокатські запити з проханням надати:1) акт документальної позапланової перевірки ТОВ «ВТ СЕРВІС ГРУП»; 2) податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатом перевірки ТОВ «ВТ СЕРВІС ГРУП» з доказами направлення; 3) надати податкову вимогу, виставлену ТОВ «ВТ СЕРВІС ГРУП».

Відповідь на вищевказані адвокатські запити отримано 12 грудня 2024 року та саме з цієї дати підприємство отримало можливість ознайомитись з актом від 18.05.2023 №13619/13-01-07-04/39537571 та податковим повідомленням-рішенням форми В1 від 29.06.2023р. №15212/13-01-07-04, податковим повідомленням-рішенням форми ПС від 29.06.2023р. №15213/13-01-07-04.

Таким чином, ТОВ «ВТ СЕРВІС ГРУП» не мало об`єктивної можливості оскаржити у строк, встановлений чинним законодавством, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду із клопотанням про поновлення строку на оскарження податкових повідомлень-рішень від 29.06.2023р. №15212/13-01-07-04, від 29.06.2023р. №15213/13-01-07-04.

У судовому засіданні, 28.02.2025, представник відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримав, просив його задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду. та зазначив, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВТ Сервіс Груп" строк звернення до суду з позовною заявою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.

При вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі №160/33248/24 судом встановлено, що в позовній заяві позивач просив поновити строк звернення до суду з означеним позовом. Клопотання про поновлення строку звернення до суду обґрунтовано тим, що відповідно до частини 1 та 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У жовтні 2024 року з інтегрованої картки платника податків ТОВ «ВТ СЕРВІС ГРУП» дізналося про наявність податкового боргу, у зв`язку з винесенням Головним управлінням ДПС у Львівській області оскаржених податкових повідомлень-рішень.

28 жовтня 2024 року, 02 листопада 2024 року, 14 листопада 2024 року, 04 грудня 2024 року в інтересах ТОВ «ВТ СЕРВІС ГРУП» було направлено адвокатські запити з проханням надати: 1) акт документальної позапланової перевірки ТОВ «ВТ СЕРВІС ГРУП»; 2) податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатом перевірки ТОВ «ВТ СЕРВІС ГРУП» з доказами направлення; 3) надати податкову вимогу, виставлену ТОВ «ВТ СЕРВІС ГРУП».

Відповідь на вищевказані адвокатські запити отримано 12 грудня 2024 року та саме з цієї дати підприємство отримало можливість ознайомитися з актом від 18.05.2023 №13619/13-01-07-04/39537571 та податковим повідомленням-рішенням форми В1 від 29.06.2023р. N15212/13-01-07-04, податковим повідомленням-рішенням форми ПС від 29.06.2023р. N 15213/13-01-07-04.

Отже, ТОВ «ВТ СЕРВІС ГРУП» не мало об`єктивної можливості оскаржити у строк, встановлений чинним законодавством, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області (форми В1) від 29.06.2023р. №15212/13-01-07-04 та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області (форми ПС) від 29.06.2023р. №15213/13-01-07-04, у зв`язку із чим звернулося до суду із клопотанням про поновлення строку на оскарження податкових повідомлень-рішень від 29.06.2023р. №15212/13-01-07-04, від 29.06.2023р. №15213/13-01-07-04.

Оскаржені податкові повідомлення-рішення безперервно порушують закон з моменту їх винесення та можуть призвести до незворотних наслідків. З урахуванням вказаного, а також того, що на дату звернення позивача до суду не припинили існувати підстави для звернення до суду, відсутні підстави вважати порушеними строки звернення до суду. А тому встановлені процесуальним законом строки не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21.05.2020 року у справі №344/10095/16-а.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії, Ятрідіс проти Греції).

У справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom, заява №4451/70, пункти 28-36) Європейським судом з прав людини було визначено, що право на доступ до суду є одним з аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. У цій справі Суд визнав право на доступ до суду як невід`ємний аспект гарантій, закріплених у статті 6, пославшись на принципи верховенства права та недопущення свавілля, покладені в основу більшості положень Конвенції. Разом з тим, право на доступ до суду повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (рішення у справі "Беллє проти Франції" (Bellet v. France), заява № 13343/87, пункт 36). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд (рішення у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" (PrinceHans-Adam II ofLiechtenstein v. Germany ), [ВП] заява № 42527/98, пункт 45 та рішення у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Лупені та інші проти Румунії", (Lupe (LupeniGreekCatholicParishandothers v. Romania), [ВП] заява № 76943/11, пункти 84, 86).

Також, у рішенні по справі МірагальЕсколано та інші проти Іспанії (MiragallEscolanoandоthers v. Spain, заяви №№38366/97, 38688/97, 40777/98, 40843/98, 41015/98, 41400/98, 41446/98, 41484/98, 41487/98 and 41509/98, пункт 51) та в рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії (PerezdeRada. Cavanilles v. Spain, заява № 28090/95, пункт 45) Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своїй практиці ЄСПЛ сформував правову позицію, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення з позовом щодо своїх прав або обов`язків цивільного характеру до судів або трибуналів. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була порушена. Встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції» (Bellet v. France), «Ільхан проти Туреччини» (Ilhan v. Turkey), «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» та інші).

Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа «Белле проти Франції» (Bellet v. France)); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії» (Stagno v. Belgium).

Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Розглянувши подану заяву про поновлення строку звернення до суду, суд констатував обґрунтованість поважності причин пропуску строку звернення до суду, в зв`язку з чим, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ВТ СЕРВІС ГРУП» строк звернення до суду з позовною заявою.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 240, 248, 256, 295 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ СЕРВІС ГРУП» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, без розгляду, відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 05.03.2025.

Суддя О.В. Царікова