Решение № 127214608, 05.05.2025, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/557/25

Номер провадження 2-о/556/138/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2025

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Котик Л.О.

при секретарі Соловей Г.С.

за участю заявника - ОСОБА_1

представника заявника - адвоката Луницької С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Володимирецького районного суду Рівненської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту перебування на утриманні свого батька, військовослужбовця ОСОБА_2 на дату його загибелі, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в населеному пункті Райгородка Сватівського району Луганської області, є її батьком.

Шлюб між її батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано.

На підставі рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 03.12.2009 з ОСОБА_4 було стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_1 до досягнення нею повноліття.

3 01.10.2020 по 30.09.2023 ОСОБА_1 навчалася за стаціонарною формою здобуття освіти на факультеті філології Академії Фінансів та Бізнесу "Вістула" (Республіка Польща).

А тому, рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 02.04.2021 з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на її користь, як повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

ОСОБА_1 не працювала, оскільки навчалася на стаціонарній формі навчання та не мала можливості себе утримувати, а в подальшому, за погодженням із батьком, після отримання ступеню бакалавра, мала намір та планувала продовжити навчання, щоб отримати ступінь магістра на факультеті англійської мови, тому потребувала грошової допомоги та утримання від свого батька.

Батько ОСОБА_2 , виконуючи свій батьківський обов`язок, увесь час опікувався дочкою, дарував їй подарунки та утримував ОСОБА_1 шляхом надання їй грошових коштів. Його матеріальна допомога являлася для неї єдиним суттєвим та постійним джерелом доходу.

З метою отримання грошового забезпечення заявниця звернулася до державних органів, однак отримала відмову, оскільки виплата грошового забезпечення буде виплачена у випадку визнання її особою, яка була на утриманні батька - загиблого військовослужбовця.

Оскільки в позасудовому порядку вирішити дане питання неможливо, ОСОБА_1 змушена була звернутися до суду для встановлення факту перебування її на утриманні батька.

Належним чином повідомлений представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив.

Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала повністю та пояснила, що хоча її батьки були розлучені, вона спілкувлася із батьком. Останній постійно допомагав матеріально, оскільки вона навчалася у Республіка Польща на стаціонарній формі навчання, а тому не мала можливості працювати. Батько фактично утримував її шляхом надання грошових коштів. Просить встановити факт перебування її на утримання батька - ОСОБА_2 , який загинув - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_1 є її племінницею, похресницею. ОСОБА_2 був її рідним братом, який допомагав своїй дочці ОСОБА_1 матеріально, остання перебувала на його утриманні.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що знав ОСОБА_2 більше 20 років. Ствердив, що ОСОБА_2 сплачував аліменти на утримання дочки ОСОБА_1 та постійно додатково допомагав дочці матеріально, утримував її.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_1 є її внучкою, а ОСОБА_2 - рідний син. Знає, що син, окрім аліментів, постійно надавав матеріальну допомогу своїй дочці ОСОБА_8 , утримував її.

Суд, заслухавши пояснення заявниці, свідків, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , в графі батько записаний - ОСОБА_2 .

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 03.12.2009 з ОСОБА_4 було стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_1 до досягнення нею повноліття.

Згідно довідки про зарахування іноземців на денну форму навчання, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зарахована на період з 01 жовтня 2020 року до 30 вересня 2023 року на денну форму навчання 1 ступеня за напрямом підготовки «Англійська філологія» на платній основі в Академії Фінансів і Бізнесу "Вістула" (Польща).

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 02.04.2021р. з ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 25.05.2021 відкрито виконавче провадження по виконавчому листі №565/300/21 , виданий 11.05.2021 про стягнення аліментів на період навчання в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25.02.2021 по 30.09.2023, включно. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

А як зазначено в довідці про отримання аліментів №7759/271/20-25 від 08.04.2025, ОСОБА_1 за період з 25.02.2021 по 30.09.2023 отримала аліменти від ОСОБА_2 по виконавчому листі №565/300/21, виданому 11.05.2021

Військовослужбовець ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у населеному пункті Райгородка Сватівського району Луганської області , що підтверджується свідоцтвом про смерть останнього, серії НОМЕР_2 .

Згідно Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляд питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №132/168 від 21 червня 2024 року, батьку, матері та дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 02.11.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 29.04.2024 № 321/КЦ/4354 в розмірі 3/4 частини 15000000 грн., в сумі 11250000 (одинадцять мільйонів двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. у рівних частках кожному.

Факт перебування ОСОБА_1 на утриманні батька ОСОБА_2 також підтверджується переписками в чаті.

Відповідно ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним основним джерелом засобів для існування Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи яка надавала йому утримання.

Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1- 8/99 (№ 5-рп/99) роз`яснив, під членом сім`ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов`язану кровними (родинними) зв`язками або шлюбними відносинам постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім`ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти, батьки. Діти є членами сім`ї незалежно від того, чи є це діти будь кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.

Членом сім`ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця (пункт 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Це особи, що не мають власних доходів, або особи, пенсія, стипендія чи інший сукупний середньомісячний доход яких не перевищує офіційно встановленої межі малозабезпеченості (до законодавства визначення прожиткового мінімуму). До них належать зокрема непрацездатні.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому, отримання особою інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування її на утриманні.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинного станом на 18.08.2023 передбачені соціальні виплати, в тому числі і одноразова грошова допомога у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ЗСУ в період воєнного стану.

А як зазначено в ч.4 ст.16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів для існування.

Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні належними та допустимими доказами, які є достатніми і достовірними, доведено той факт, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого батька - ОСОБА_2 , так як не була працевлаштована, оскільки навчалася на денній формі навчання за напрямком підготовчки "Англійська філологія" Академії Фінансів і Бізнесу "Вістула" (Республіка Польща), і постійним джерелом її доходу була допомога, що надавалась батьком. А тому відповідно до ст. 31 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» заявниця вважається такою, що перебувала на утриманні - ОСОБА_2 , загиблого військовослужбовця.

Як вбачається зі от. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження можуть бути розглянуті цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Також судом встановлено, що заявник позбавлений можливості підтвердити вказаний факт в позасудовому порядку.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Тому, суд вважає, що встановлення факту перебування на утриманні, про який просить заявник, знайшло повне підтвердження в судовому засіданні і його об`єктивність не викликає в суду сумніву, а тому заява про встановлення факту перебування на утриманні є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, незважаючи на задоволення вимог заявника, суд не повертає сплачену ним при зверненні до суду суму судового збору, оскільки згідно вимог ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4,10,12,76,263-265, 315 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт, що що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебувала на утриманні свого батька, військовослужбовця ОСОБА_2 на дату його загибелі, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 09 травня 2025 року.

Суддя: Котик Л.О.

Учасники процесу:

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .