Решение № 127213312, 08.05.2025, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/1765/24

Провадження № 2-а/390/20/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.25 Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Квітки О.О.,

при секретарі Петренко В.Р.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Кропивницький адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по накладання адміністративного стягнення АА № 00020156 від 03.06.2024, винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, складену відносно нього за ч.2 ст.132-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення. Також просить стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на його користь понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до спірної постанови належний йому транспортний засіб марки «MAN TGX 18.400», державний номерний знак НОМЕР_1 , 31.05.2024 о 17 год 19 хв на а/д Н-11 км 76+702, Дніпропетровська обл. допустив рух із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,425 % (2,57 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, за що передбачена відповідальність ч.2 ст. 132-1 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн.?

Позивач вважає спірну постанову незаконною та такою, що була прийнята з недотриманням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідачем під час винесення спірної постанови АА №00020156 від 03.06.2024 не враховано, що транспортний засіб разом із причепом за своєю категорією (технічною конструкцією) та у розумінні п.22.5 ПДР України є двохвісним тягачем, який здійснює перевезення трьохвісного напівпричепу контейнеровозу, який має гранично допустиме навантаження загальної маси 42 тон, а не 40 тон, як стверджує відповідач.

31.05.2024 під час перевезення вантажів великоваговим транспортним засобом, в діях позивача був відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП, а саме була відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторона правопорушення, так як позивач перевозив вантаж, вага якого була в межах норми, визначеної пунктом 22.5 ПДР України для його типу транспортного засобу.

Відповідачем під час прийняття спірної постанови не враховано категорію та тип транспортного засобу разом із причепом, що в кінцевому випадку вплинуло на неправильність обрахування ступеню перевищення вагових параметрів.

31.05.2024 належний йому транспортний засіб марки «MAN TGX 18.400», державний номерний знак НОМЕР_1 , разом із причепом марки КОЕGEL S 24, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснював перевезення вантажів на підставі товарно - транспортної накладної № 1717 від 31.05.2024. Загальна вага транспортного засобу разом із вантажем становила приблизно 42 570 кг.

Проїжджаючи ваговий комплекс автоматичного зважування транспортних засобів у русі, посадовими особами відповідача було зафіксовано факт перевищення вагових параметрів, а саме загальна маса транспортного засобу складала 42 570 кг при нормативно допустимій 40 000 кг, тобто на 6,46325 % більше допустимого.

На думку позивача відповідачем було неправомірно обраховано нормативно - допустиме навантаження для даної категорії транспортного засобу та причепу, з огляду на те, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу «MAN TGX 18.400», державний номерний знак НОМЕР_1 , - серія СТТ №839105 - в розділі «особливі примітки» - «СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ». Згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію причепу «КОЕGEL S 24», державний номерний знак НОМЕР_3 - серія СТР №148451 - в розділі «особливі примітки» - СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ НАПІВПРИЧІП Н/ПР - КОНТЕЙНЕРОВОЗ для перевезення контейнерів 1А або 1С.

В цьому випадку мова йде про контейнеровоз типу 1А із видаленням його верхньої частини і пониженням бортів, який передбачений за своєю технічною характеристикою для перевезення насипних вантажів. Ця категорія напівпричепу характеризується зміною конструкції напівпричепу для перевезення контейнерів типа 1А, як кузова власного виготовлення для перевезення насипних вантажів (зернових культур). Позивач стверджує, що вантаж був не у контейнері, а у змінному кузові.

Згідно з пункту 22.5 ПДР України максимальна фактична вага транспортного засобу (двохвісного автомобіля (тягач) з двохвісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метрів) - для доріг державного значення - максимальна вага - 42 тони.

Позивач вважає, що належний йому транспортний засіб «МАХ ТGХ 18.400», державний номерний знак НОМЕР_1 разом із причепом марки «КОЕGEL S 24» державний номерний знак НОМЕР_2 , відповідають визначенням габаритно-ваговим нормам, які зазначені у п.22.5 Правил дорожнього руху України, а тому просить задовольнити позовні вимоги.

Позивач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, що пітверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. У поданому до суду відзиві представник відповідача Кравченко Я.С. просила відмовити у задоволенні позовних вимог, враховуючи викладені у відзиві доводи. Зокрема зазначила, що перевезення здійснювалось не у контейнерах або у змінних кузовах, що є їх різновидами, а тому загальна маса транспортного засобу повинна складати 40 т.

Відповідно до ч. 1ст. 205 КАС Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорту, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА № 00020156 від 03 червня 2024 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, яке полягає у тому, що 31 травня 2024 року о 17 годині 19 хвилин на а/д Н-11, км 76+702, Дніпропетровська область, зафіксовано транспортний засіб марки MAN TGX 18.400, номерний знак НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,425% (2,57 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

В постанові вказано фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей 5 шт., спарені колеса 2 вісь; відстань між вісями 1-2 3520 мм, 2-3 5980 мм, 3-4 1300 мм, 4-5 1300 мм; навантаження на вісь 1 7150 кг, 2 14000 кг, 3 8850 кг, 4 8750 кг, 5 8550 кг; загальна маса 47 300 кг; висота - 3,093 м; ширина - 2,421 м; довжина - 16,448 м, виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу загальна маса 42 570 кг.

Постанова містить відомості про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, WIM 78, WAGA-WIM35, зав. № 16, свідоцтво про повірку технічного засобу № 04/4683; 168; 169, строк дії до 16 лютого 2025 року.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 транспортний засіб марки MAN TGX 18.400, номерний знак НОМЕР_1 , є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, власник ОСОБА_1 ..

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 транспортний засіб марки «КОЕGEL S 24», номерний знак НОМЕР_2 , є спеціалізованим напівпричепом Н/ПР контейнеровозом переобладнаним, власник ОСОБА_1 ..

Згідно з копії товарно-транспортної накладної на вантаж № 1717 від 31.05.2024 вага автомобіля «МАХ ТGХ 18.400», державний номерний знак НОМЕР_1 разом із причепом марки «КОЕGEL S 24», державний номерний знак НОМЕР_2 , з вантажем - кукурдза становить 42 280 кг.

Відповідно до протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу причеп марки «КОЕGEL S 24», державний номерний знак НОМЕР_2 , визнано технічно справним.

З долучених до позову фото транспортного засобу MAN TGX 18.400, д.н.з НОМЕР_1 , має дві осі, а причеп «КОЕGEL S 24» державний номерний знак НОМЕР_2 , має три осі.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі Закон № 3353-ХІІ), відповідно до частини першої статті 29 якого до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Частиною другою статті 29 Закону № 3353-ХІІ встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною четвертою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі Закон № 2344-ІІІ) встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

У розумінні Закону № 2344-ІІІ великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження; великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.

Відповідно до пункту 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (далі Правила дорожнього руху) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом б) пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:

б) фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 т (для доріг державного значення) та 14 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль - 25 т (26 т - для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9.5 тони) (для доріг державного значення) та 21 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль - 32 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, 42 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 44 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення).

Частиною другою статті 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 27 грудня 2019 року (далі Порядок № 1174).

Пунктом 7 Порядку № 1174 передбачено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

За змістом пункту 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати:

вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;

вимірювання загальної маси транспортного засобу;

визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;

вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;

визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;

вимірювання габаритів транспортного засобу;

фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);

фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;

фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);

первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування;

автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Пунктом 15 Порядку № 1174 передбачено, що метадані повинні містити дані про:

засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);

місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);

найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);

фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;

відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2021 року за № 1286/36908(далі Інструкція № 512).

Пунктом 8 розділу ІІ Інструкції № 512 передбачено, що винесені постанови, що набрали законної сили, разом з метаданими передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідно до Додатка 1 до Інструкції № 512 в частині «Установив (ла)» постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, має міститися, в тому числі, наступна інформація: (марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги), а також: (суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги).

Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідно до статті 229 КУпАП посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами 2, 3 статті 132-1 КУпАП.

Згідно зі статтею 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, іншими документами.

Частиною першою статті 279-5 КУпАП передбачено, що в разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною 2 статті 122-2, частинами 2, 3 статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності за даними єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців встановлюють відповідальну особу, зазначену в частині 1 статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В якості доказу правомірності винесення оскаржуваної постанови відповідачем надано копію постанови серії АВ №00020156 від 03.06.2024 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорту, зафіксоване в автоматичному режимі. Інформаційні карти габаритно-вагового контролю, які містять додаткову інформацію щодо зафіксованих параметрів транспортного засобу, а також визначення типу транспортного засобу з напівпричепом. Фотознімки, які містять зображення транспортного засобу MAN TGX 18.400, номерний знак НОМЕР_1 , разом із причепом марки «КОЕGEL S 24» державний номерний знак НОМЕР_2 , у русі. Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №04/4783 чинне до 16.02.2025, з якого вбачається, що прилад WIM 78, WAGA-WIM35, зав. № 16, а/д Н-11, Дніпро-Миколаїв (через м. Кривий Ріг) км 76+702, Дніпропетровська обл. 2 смуги руху у прямому напрямку та 2 смуги руху у зворотному напрямку, відповідає вимогам ДСТУ. Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 169, чинне до 16.02.2025, з якого вбачається, що прилад відповідає вимогам технічного регламенту вимірювальної техніки.

Таким чином, проаналізувавши у сукупності доводи сторін і надані докази, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність свого рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зважаючи на наявність факту вчинення правопорушення, зафіксованого відповідно до вимог чинного законодавства.

Подані відповідачем метадані, на підставі яких сформовано оскаржена постанова, містять найменування засобу вимірювальної техніки, назву засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки), місце фіксації (кілометр + метр), найменування автомобільної дороги загального користування, дані про максимальне дозволене навантаження на вісь, категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметрів транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на цій ділянці автомобільної дороги.

Відтак, оскаржена позивачем постанова у справі про адміністративне правопорушення містить усі складові, необхідні в достатній мірі для його кваліфікації, зокрема, повну масу транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу.

В сформованих метаданих визначено тип транспортного засобу (з напівпричепом), максимально допустима маса якого має складати 40 тон, тоді як фактична загальна вага транспортного засобу склала 47 300 кг.

Надаючи оцінку доводам позивача, що транспортний засіб є контейнеровозом, та, відповідно, має більшу дозволену вагу, суд виходить з такого.

Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 за № 128/2568, затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі Правила № 363).

За визначенням, наведеним у главі 1 Правил № 363, вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження; сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.

Відповідно до пунктів 17.2 - 17.5 Правил №363 забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м).

Позивачем не надано доказів того, що на розміщеному напівпричепі знаходились контейнери із відповідним маркуванням.

При цьому суд зауважує, що за наданою саме позивачем товарно-транспортною накладною транспортними засобами здійснювалось перевезення саме кукурудзи.

Тобто перевезення вантажу здійснювалось не у контейнерах або у змінних кузовах, а перевозився вантаж насипом, що заборонено для перевезення в контейнері Правилами №363.

Таким чином, позивач здійснював вантажні перевезення транспортними засобами, які не є контейнеровозами в розумінні вищезазначених норм, тому фактична маса таких транспортних засобів повинна бути не більше 40 т.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 29 січня 2020 року у справі №814/1460/16.

Позивач вважає, що оскільки транспортний засіб є контейнеровозом, що підтверджено свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, то гранично допустиме навантаження має бути 42 т, а не 40 т, проте така позиція є безпідставною, адже напівпричіп у цьому випадку не може бути визнаний контейнером, оскільки не маркований відповідно Правил №363.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про доведеність перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами від 5% але не більше 10% включно та про доведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, зваживши у сукупності наведені вище матеріали, суд вважає, що позов необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.9, 77, 183, 241-246, 286 КАС України, суд

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У порядку п.4 ч.5 ст.246 КАС України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Фізкультури, 9, ЄДРПОУ39816845.

Суддя О.О.Квітка