Решение № 127150843, 30.04.2025, Новоселицький районний суд Чернівецької області

30.04.2025

Справа №720/575/25

Провадження №2/720/668/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Павлінчука С.С.

з участю секретаря Штефанеса А.А.

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в місті Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 довідділу освіти Новоселицької міської ради, Слобідської гімназії Новоселицької міської ради про визнання протиправним та скасування наказу про припинення виплати середнього заробітку на період проходження військової служби,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання протиправним та скасування наказу №45-К від 19.07.2022 року про припинення виплати середнього заробітку на період проходження військової служби з 19.07.2022 року та зобов`язання нарахувати та виплатити йому заробітну плату за період проходження військової служби з 19.07.2022 по 24.02.2023.

Відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справи що виникають з трудових відносин розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

З метою всебічного, повного, об`єктивного, безпосереднього дослідження доказів та з`ясування всіх обставин справи суд з власної ініціативи викликав сторони в судове засідання.

Відповідно до ухвали Новоселицького районного суду від 01.04.2025 року по вищевказаній справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відстуності, позов підтримала та просила його задовольнити.

28.04.2025 року представник відділу освітиНовоселицької міськоїради подав відзив, відповідно до якого позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

Представник Слобідської гімназіїНовоселицької міськоїради в судове засідання не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов визнала.

Представник відділу освітиНовоселицької міськоїради в судове засідання не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач згідно наказу начальника управління освіти, молоді та спорту Новоселицької районної державної адміністрації №510 від 17.08.2015 року був призначений на посаду вчителя інформатики Слобідського НВК з 01.09.2015 року.

Згідно наказу директора Слобідського НВК №05-К від 26.02.2022 року ОСОБА_1 26.02.2022 року було увільнено від роботи вчителя інформатики у зв`язку із призовом на військову службу під час загальної мобілізації зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до дня звільнення з військової служби.

У зв`язку із набранням чинності Закону України №2352-IX від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» та внесенням змін до ст.119 КЗпП України, директором Слобідського ліцею був виданий наказ №45-К від 19 липня 2022 року про припинення виплати середнього заробітку ОСОБА_1 , відповідно до якого позивачу було припинено виплату середнього заробітку на період проходження військової служби з 19.07.2022 року.

Згідно довідки про доходи №34 від 25.02.2025 року позивачу за період з січня 2022 року по червень 2022 року нараховувалася заробітна плата. Загальна сума доходу за даний період 103986,12 гривень.

Відповідно до копії посвідчення офіцера встановлено, що позивач на даний час займає посаду командира 2 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї НОМЕР_1 ГСАДН.

Згідно ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Згідно ч.2 ст.39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які проходять базову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України "Про освіту", частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України "Про фахову передвищу освіту", частиною другою статті 46 Закону України "Про вищу освіту".

Частиною 3 статті 119 КЗпП України в редакції, що діяла до 19 липня 2022 року, було передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про освіту» в редакції, чинній на час винесення спірного наказу, у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави дійти висновку про те, що за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, з 19 липня 2022 року продовжував зберігатися середній заробіток за попереднім місцем роботи.

У постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 718/209/23 (провадження № 61-11879св23) зроблено висновок, що «на рівні КЗпП України не передбачено правила про пріоритетність його норм над нормами інших законів. Правила в статті 4 ЦК України, про пріоритетність його норм над приватно-правовими нормами інших законів, до вирішення колізій між КЗпП України та іншими законами не застосовується; у частині другій статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачені гарантії для громадян України призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, зокрема, шляхом відсилання як до частини третьої статті 119 КЗпП України, так і до норм інших законів (зокрема, частина друга статті 57 Закону України «Про освіту»); Законом № 2352-IX не внесено зміни до інших законів, які передбачають гарантії для громадян України призваних на військову службу за призовом під час мобілізації встановлені нормами інших законів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників). Тобто, для окремих категорій суб`єктів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників) призваних на військову службу за призовом під час мобілізації збережено таку гарантію як попередній середній заробіток; в частині другій статті 57 Закону України «Про освіту» міститься спеціальна норма щодо положень частини третьої статті 119 КЗпП України, оскільки вона поширюється на педагогічних чи науково-педагогічних працівників; спеціальна норма (частина друга статті 57 Закону України «Про освіту») має перевагу над загальною (частина третя статті 119 КЗпП України) нормою (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі загальна норма (частина третя статті 119 КЗпП України) не скасовує спеціальної норми (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Тому за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігається попередній середній заробіток».

Законом України від 22 листопада 2023 року № 3494-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, внесені зміни, та у частині другій статті 57 Закону України «Про освіту» слова «чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» виключено.

Тобто, з 24 грудня 2023 року за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, не зберігається попередній середній заробіток.

Отже, слід дійти висновку про те, що у період 19 липня 2022 року по 24 грудня 2023 року за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, попередній середній заробіток зберігався.

Разом з тим, Урядом прийнято постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Таким чином, законодавець компенсував скасування збереження середньомісячної заробітної плати одночасним збільшенням грошового забезпечення військовослужбовцям за місцем проходження служби.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працював до проходження військової служби за призовом під час мобілізації вчителем інформатики, тобто був педагогічним працівником, у зв`язку з чим мав право на збереження попереднього середнього заробітку на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації.

Саме тому, наказ №45-К від 19 липня 2022 року є незаконним та підлягає скасуванню, а відділ освіти Новоселицької міської ради необхідно зобов`язати нарахувати та виплатити середній заробіток позивачу, який проходив військову службу за призовом під час мобілізації, за період з 19 липня 2022 року по 24 грудня 2023 року.

На підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про освіту», ст.119 КЗпП України, керуючись ст.ст.258, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ №45-К від 19 липня 2022 року виданий директором Слобідського ліцею Новоселицької міської ради Чернівецького району Чернівецької області.

Зобов`язати відділ освіти Новоселицької міської ради Чернівецького району Чернівецької області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 середній заробіток за період з 19 липня 2022 року по 24 грудня 2023 року включно.

Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: