Постановление суда № 127130897, 05.05.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/3627/24

Провадження №2-п/463/7/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Нора Н.В.

при секретарі Заверуха О.Б.

суддя Личаківського районного суду м. Львова Нор Н.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 проперегляд заочногорішення Личаківського районногосуду м.Львова від19.12.2024року усправі запозовом Львівськогокомунального підприємства«Господар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась досуду іззаявою проперегляд заочногорішення,винесеного Личаківськимрайонним судомм.Львова19.12.2024року усправі запозовом Львівськогокомунального підприємства«Господар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заяву мотивує тим, що ОСОБА_1 не одержувала повідомлення про розгляд справи і додатків до неї.

Заявниця, ОСОБА_1 , у судове засідання повторно не з`явились, була належним чином повідомлена про розгляд заяви, поважних причин неявки в судове засідання, підтверджених належними доказами, не навела.

Представником позивача було подано заяву про проведення судового засідання у справі за його відсутності, просив суд відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

У відповідностідо ч.1ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до положеньст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Частина 3 ст.287 ЦПК Українивстановлює, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 30Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12.06.2009 рокузаочний розгляд судом цивільної справи відповідно дост. 224 ЦПК Українидопускається у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з`явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 2ст.285ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно дост. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованоїст.288 ЦПК Українисполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Судом встановлено, що 19.12.2024 року заочним рішенням Личаківського районного суду у справі № 463/3627/24 (провадження № 2/463/1127/24) позов Львівського комунального підприємства «Господар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Львівського комунального підприємства «Господар» (місцезнаходження: 79038, м. Львів, вул. Пасічна, 496, ідентифікаційний код 20822324) заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 58197,99 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Львівського комунального підприємства «Господар» (місцезнаходження: 79038, м. Львів, вул. Пасічна, 496, ідентифікаційний код 20822324) 2511,50 грн. судового збору.

ОСОБА_1 20.01.2025 року звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення, винесеного Личаківським районним судом м.Львова 19.12.2024року усправі за позовомЛьвівського комунальногопідприємства «Господар»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Як було вище зазначено, для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, але й відповідач повинен зазначити докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Щодо доводів заявниці про те, що вона не отримувала повідомлення про розгляд справи і додатків до неї, суд зазначає таке.

У матеріалах справи наявні конверти (а.с. 73, 76, 78), з довідки на конвертах вбачається, що причиною повернення/досилання, матеріалів справи та судової повістки є «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 3 ч. 8ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 09 серпня 2019 року у справах № 906/142/18, № 752/11896/17.

Отже, доводи заявниці ОСОБА_1 про те, що вона не одержувала повідомлення про розгляд справи і додатків до неї, є безпідставними.

Окрім цього, ОСОБА_1 не зазначено докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.284,285,287,288,260 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

заяву ОСОБА_1 проперегляд заочногорішення Личаківськогорайонного судум.Львова від19.12.2024року усправі запозовом Львівськогокомунального підприємства«Господар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до п. 4ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Нор Н.В.