Решение № 127130850, 24.04.2025, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2728/24

Провадження №2/148/152/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 квітня 2025 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретаря Семенової М.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Тульчиніза правиламизагального позовногопровадження цивільнусправу запозовомОСОБА_1 до Тульчинської міської ради, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Тульчинської міськоїради,про визначеннядодаткового строкуна прийняттяспадщини, мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_2 , яка проживала, за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,32 га Державний акт серія ВН №203421, яка розташована в Тульчинському районі, Вінницької області, на території Ганнопільського старостату. На вказану земельну ділянку померлою, на ім`я позивачки 30.09.2016 складено заповіт.

У подальшому, 15.11.2024 позивач звернулася до приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу Тимчик Н.І. з приводу прийняття спадщини, проте нотаріусом повідомлено про те, що строк для прийняття спадщини позивачкою пропущено, свідченням чого є письмова відповідь №54/01-16 від 15.11.2024.

Позивач зазначає, що для отримання спадщини вона не змогла у встановлений строк звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, але вважає, причини пропуску поважними, оскільки після смерті матері, позивач не могла знайти оригінал документу про право власності на зазначену земельну ділянку, який необхідно надати в нотаріальній конторі при оформленні спадщини. Крім того, після знаходження державного акту на землю в шестимісячний строк позивач з моменту смерті матері, звернулася в державну нотаріальну контору з приводу оформлення спадщини, але їй в усній формі повідомлено, що проходить реорганізація Тульчинської державної нотаріальної та відсутні фірмові бланки для оформлення свідоцтва про право власності на спадкове майно. Після проведення реорганізації державної нотаріальної контори, в листопаді 2024 року, позивач одразу звернулася з відповідною заявою до приватного нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав.

Інші спадкоємці: рідна сестра ОСОБА_3 та рідний брат ОСОБА_4 відмовилися від прийняття спадщини.

У зв`язку із вищевикладеним, позивач просить визначити їй додатковий строк, тривалістю 3 місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .

Позивач таїї представнику судовезасідання нез`явилися.Від представниканадійшла заявапро проведеннясудового засіданняза їхвідсутності, позовнівимоги підтримуютьта просять їх задовольнити.

У судове засідання представник Тульчинської міської ради не з`явилася, подала до суду клопотання про проведення судового засідання за її відсутності, заперечень щодо позову не мають.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази у справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії заповіту від 13.09.2016, номер у реєстрі № 49, посвідченого секретарем виконкому Ганнопільської сільської ради Мирухою В.В., ОСОБА_2 заповіла земельну ділянку, розташовану на території Ганнопільської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, площею 2,3218 га в межах згідно з планом, яка належить їй на підставі Державного акту серії ВН № 203421 своїй доньці ОСОБА_1 (а.с. 7).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 25.04.2024 Тульчинським відділом ДРАЦС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ганнопіль (а.с. 8).

Згідно заяви ОСОБА_4 від 19.11.2024, номер у реєстрі № 4-48, посвідченого старостою Ганнопільського старостинського округу Цюпра М.В., у відповідності зі ст. 1241 ЦК України, ОСОБА_4 як непрацездатна особа з інвалідністю, має право на обов`язкову частку у спадщині, що залишилася після смерті матері ОСОБА_2 , однак вказану обов`язкову частку останній не приймає, він на неї не претендує, в судові органи за продовженням строку прийняття спадщини звертатись не буде (а.с. 9).

Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 23.07.2024, номер у реєстрі № 4-32, посвідченого старостою Ганнопільського старостинського округу Цюпра М.В., у відповідності зі ст. 1241 ЦК України, ОСОБА_3 як непрацездатна за віком особа, має право на обов`язкову частку у спадщині, що залишилася після смерті матері ОСОБА_2 , однак вказану обов`язкову частку остання не приймає, вона на неї не претендує, в судові органи за продовженням строку прийняття спадщини звертатись не буде (а.с. 10).

Згідно довідки № 213 від 29.11.2024 виданої старостою Ганнопільського старостинського округу ОСОБА_5 , після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно проживала і була зареєстрована, за адресою: АДРЕСА_1 , залишилось спадкове майно: земельна ділянка, розташована на території Ганнопільської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, площею 2,3218 га в межах згідно з планом, яка належить їй на підставі Державного акту серії ВН № 203421, кадастровий номер 0524380200010020317, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем за заповітом залишилася ОСОБА_1 , інших спадкоємців немає (а.с. 11).

Відповідно до копії Держаного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №203421, ОСОБА_2 на підставі розпорядження Тульчинської районної державної адміністрації від 30.06.2024 № 294р, є власником земельної ділянки площею 2,3218 га на території Ганнопільської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 12).

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 виданого 01.06.1985 Кинашівською сільською радою Тульчинського району Вінницької області, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали шлюб 01.06.1985, за актовим записом № 21. Після укладення шлюбу ОСОБА_7 змінила прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с. 13).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 17.10.1966 Ганнопільським сіл. ЗАГС Тульчинського району, ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та її батьками вказані ОСОБА_9 та ОСОБА_2 (а.с. 14).

Згідно листа приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Тимчик Н.Ф. № 54/01-16 від 15.11.2024, ОСОБА_1 повідомлено, що оформити спадкове майно яке залишилось після смерті ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не має можливості, оскільки ОСОБА_1 пропустила строк прийняття спадщини, тому їй запропоновано звернутися до суду із заявою про продовження строку прийняття спадщини (а.с. 15).

Відповідно до листа приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Тимчик Н.Ф. від 11.04.2025, згідно відомостей зі Спадкового реєстру, справа після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась (а.с. 61).

Статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву при прийняття спадщини, що передбачено ч. 1ст. 1269 ЦК України.

У відповідності до ч. 1ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття і вищевказана норма закону зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч. 3ст. 1272 ЦК України, можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до п. 24 ПП ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому суд повинен виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, не переборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Крім цього, колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, провадження №61-38298св18 зазначила, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту або спадщини, тощо.

Нормами ч. 1ст. 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач вказує на те, що не прийняла спадщину в передбачений строк, через те, що після смерті матері, позивач не могла знайти оригінал документу про право власності на зазначену земельну ділянку, який необхідно надати в нотаріальній конторі при оформленні спадщини. Крім того, після знаходження державного акту на землю в шестимісячний строк позивач з моменту смерті матері, звернулася в державну нотаріальну контору з приводу оформлення спадщини, але їй в усній формі повідомлено, що проходить реорганізація Тульчинської державної нотаріальної та відсутні фірмові бланки для оформлення свідоцтва про право власності на спадкове майно. Після проведення реорганізації державної нотаріальної контори, в листопаді 2024 року, позивач одразу звернулася з відповідною заявою до приватного нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав. Тому, з вказаних причин вона пропустила встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі № 681/203/17-ц від 17.10.2018 року, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.

Суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , враховуючи незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви та визнання відповідачем позову, приходить до висновку про можливість визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, суд не знаходить розумних підстав для відшкодування відповідачем позивачу понесених ним судових витрат з оплати судового збору, а тому дані судові витрати залишає за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 1268,ч. 1ст. 1270, ч. 3ст. 1272 ЦК України,ст.4,13,19,76-81,141,ч.3 ст. 200, ст.223,ч.2ст.247,ст.263-265ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк терміном три місяці для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: