Решение № 127128347, 05.05.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/37411/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянув в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку і виплати пенсії в розмірі 73% від відповідних сум грошового забезпечення з 01.06.2024 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії в розмірі 73% від відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.06.2024 року у відповідності із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ у зв`язку зі зміною грошового забезпечення в розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з урахуванням проведених виплат;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, згідно отриманої копії перерахунку пенсії на підставі рішення суду від 17.05.2022 року у справі № 420/3674/22 грошове забезпечення зменшене з 73% на 70%. 28.08.2024 року він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії виходячи з 73 % грошового забезпечення, як встановлено законодавством. Листом №26578-24073/Д-02/8-1500/24 від 25.09.2024 року відповідач відмовив у задоволенні заяви, та запропонував у випадку незгоди звернутись до суду. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої право порушеними звернулась до суду з вказаним позовом. Свою правову позицію мотивував правовими висновками, викладеними у зразковій справі № 240/5401/18.

Відповідач з поданим позовом не погодився, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У поданому до суду відзиві зазначає, що з позовом позивач звернувся 03.12.2024, при цьому позовні вимоги стосуються перерахунку починаючи з 01.01.2016, що виходить за межі шестимісячного строку, встановленого ст.122 КАС України. Тобто Позивач звернувся до суду пропустивши строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку, тому позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до ст. 240 КАС України. На підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області, що враховується для перерахунку пенсії за нормами, чинними на січень 2016, Головним управлінням з 01.01.2016 здійснено перерахунок пенсії Позивачу, виходячи з розміру 70 % відповідної суми грошового забезпечення. Крім того, у зв`язку з тим, що 17.06.2022 набрало чинності рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 по справі № 420/3674/22, яким установлено нові види грошового забезпечення, то перерахунок пенсії проведено ОСОБА_1 з 01.12.2019 у розмірі 70 % грошового забезпечення, що передбачено статтею 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, з врахуванням оновленої довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області від № 33/36- 2513 від 08.08.2021. Як результат, перерахунок пенсії Позивачу було здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Таким чином, задоволення такої позовної вимоги призведе до нецільового використання коштів Пенсійного фонду України та суперечитиме нормам чинного законодавства.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою суду від 05.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків 10 днів з дня отримання копії ухвали.

В ухвалі від 05.12.2024 судом визначено спосіб усунення виявлених недоліків, а саме шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

10.12.2024 засобами поштового зв`язку позивачем, з метою усунення вказаних в ухвалі від 05.12.2024 недоліків позовної заяви, до Одеського окружного адміністративного суду було подано заяву про усунення недоліків (зареєстрована канцелярією суду 16.12.2024), до якої долучено уточнену позовну

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 відкрито провадження по вказаній справі заяву з уточненими позовними вимогами, які викладено у наступній редакції:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку і виплати пенсії в розмірі 73% від відповідних сум грошового забезпечення з 01.06.2024 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії в розмірі 73% від відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.06.2024 року у відповідності із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ у зв`язку зі зміною грошового забезпечення в розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з урахуванням проведених виплат;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн.

за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд, дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідив докази у справі.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 2005 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 року у справі № 420/3674/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 , у проведені перерахунку та виплати пенсії, згідно наданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання» МВС України в Одеській області оновленої Довідки про грошове забезпечення від 08 серпня 2021 року №33/36-2513. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 року відповідно до оновленої довідки від 08.08.2021року № 33/36-2513 про складові та розмір забезпечення поліцейського, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» станом на листопад 2019 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою від 28.08.2024 в якій просив здійснити перерахунок і виплату призначеної йому пенсії в розмірі 73% від відповідних сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2016 року у відповідності із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №26578-24073/Д-02/8-1500/24 від 25.09.2024 року повідомило, що пенсія за вислугу 26 років Вам була призначена Головним управлінням відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 25.03.2005 у розмірі 73% відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до пункту "а" статті 13 Закону в редакції, що діяла до 01.10.2011 не повинен був перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" до зазначеної статті внесено зміни, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

З прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" Едалі Постанова № 103) перерахунок раніше призначених пенсій було здійснено за нормами законодавства, що діяло на момент перерахунку.

На підставі наданої довідки Ліквідаційної комісій Головного управління МВС України в Одеській області, що враховується для перерахунку пенсії за нормами, чинними на січень 2016, Головним управлінням з 01.01.2016 здійснено перерахунок Вашої пенсій, виходячи з розміру 70% відповідної суми грошового забезпечення.

У зв`язку з тим, що 17.06.2022 набрало чинності рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 по справі № 420/3674/22, яким установлено нові види грошового забезпечення, то перерахунок пенсії проведено з 01.12.2019 у розмірі 70% грошового забезпечення, що передбачено статтею 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням оновленої довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області" від № 33/36-2513 від 08.08.2021.

Пенсія обчислена та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства, тому для проведення її перерахунку виходячи з іншого розміру підстав немає.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ в редакції чинній на момент його прийняття було визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.

Законом від 04.02.1994 № 3946-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» було внесено зміни в частину 2 статті 13 та останню викладено у наступній редакції «Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів.»

Законом від 25.03.1996 № 103/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» було внесено зміни в частину 2 статті 13 та останню викладено у наступній редакції «Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів».

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ в редакції чинній на момент призначення пенсії позивача було визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом № 3668-VI від 08.07.2011 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» було внесено зміни в частину 2 статті 13 та останню викладено у наступній редакції «Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.»

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII було внесено зміни в частину 2 статті 13 та останню викладено у наступній редакції «Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Рішенням Верховного Суду від 04.02.2019 № Пз/9901/58/18 (№240/5401/18) у зразковій справі щодо зменшення відсоткового значення грошового забезпечення при перерахунку пенсій військовослужбовцям було здійснено правовий висновок, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

При цьому, Верховний Суд у вказаній справі вказав, що обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:

а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ;

б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;

в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.

На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини, та інший предмет спору у подібних правовідносинах.

В мотивувальній частині вказаного рішення Верховного Суду зазначено, що Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

З урахуванням предмету спору, суд дійшов висновку, що вказана правова позиція Верховного Суду до спірних правовідносин застосуванню не підлягає виходячи з наступного.

Так, Верховний Суд приймаючи вказане рішення зазначив, що доводи відповідача стосовно того, що задоволення позову призведе до виникнення диспропорції у розмірі перерахованих пенсій військовослужбовців, які були призначені до 1 березня 2018 року, та пенсій, що будуть призначені після цієї дати з урахуванням максимального розміру, встановленого частиною другою статті 13 Закону України № 2262-ХІІ, колегія суддів вважає недоречними, оскільки вони не ґрунтуються на нормах законодавства, яким врегульовано підстави, порядок, умови та розмір перерахунку пенсій військовослужбовців. Суд вирішує даний спір в межах наявного правового регулювання, яке не містить положень щодо перегляду (зміни) при перерахунку пенсій її відсоткового значення від розміру грошового забезпечення. Проте суд звертає увагу, що Постановою КМУ № 103 по-різному визначено складові грошового забезпечення для перерахунку пенсій військовослужбовців, які були призначені до 1 березня 2018 року, та пенсій, що будуть призначені після цієї дати.

Постановою КМУ № 103 в редакції на момент розгляду зразкової справи Верховним Судом було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, а саме викладено пункт 5 викладено в такій редакції: 5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням, а також було внесено зміни в Додаток № 2 Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103) та викладено Довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій в новій редакції, а саме без врахування складових грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

За вказаних обставин, можна дійти висновку, що при прийнятті рішення по зразковій справі Верховний Суд керувався тим, що оскільки під час призначення пенсії позивачу з більшим відсотковим розміром грошового забезпечення були враховані відповідні складові грошового забезпечення, а після перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 такі складові враховані не були, суд дійшов висновку про протиправність зменшення відповідного відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» позитивні дії - спеціальні тимчасові заходи, що мають правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, спрямовану на усунення юридичної чи фактичної нерівності у можливостях для особи та/або групи осіб реалізовувати на рівних підставах права і свободи, надані їм Конституцією і законами України.

На думку суду, у даному разі Верховним Судом було застосовані позитивні дії щодо відповідної категорії осіб, а саме щодо військових пенсіонерів, якім пенсію було перераховано з урахуванням постановою КМУ № 103, якою на момент здійснення такого перерахунку по-різному визначено складові грошового забезпечення для перерахунку пенсій військовослужбовців, які були призначені до 1 березня 2018 року, та пенсій, що будуть призначені після цієї дати.

У той же час, окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та не чинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

У додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції; довідкою не передбачено такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення). З дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Після скасування 05.03.2019 року змін до пункту 5 Порядку № 45 і додатку 2 Порядку №45 був чинним пункт 3 Постанови № 103, який безпосередньо стосувався перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та містив вказівку здійснити перерахунок пенсій з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством, премії за січень 2016 року відповідно до Постанови № 988, а також пункт 6 Постанови № 103, яким внесено зміни до Порядку № 45, зокрема, доповнено цей Порядок додатком 3, який встановлював форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103, який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).

З аналізу наведеного слідує, що з 19.11.2019 року з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/12704/18, пункт 3 Постанови №103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні. Тому суд вважає, що з цієї дати виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.

Як свідчить мотивувальна частина рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 по справі № 420/3674/22 Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» було підготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 19.11.2019 року №33/36-2513 від 08.08.2021 року, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.12.2019 року.

Отже у довідці №33/36-2513 від 08.08.2021 року розмір грошового забезпечення позивача визначено станом на 19.11.2019 року, тобто з урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії співробітників поліції пенсії яких, відповідно до приписів частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ не могли перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Отже у разі застосування правової позиції Верховного Суду, яка викладена у рішення по зразковій справі від 04.02.2019 № Пз/9901/58/18 (№240/5401/18) до спірних правовідносин виникає ситуація, коли без об`єктивного й розумного обґрунтування розміри пенсій пенсіонерів органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсії перераховуються на підставі довідки станом на 19.11.2019 року будуть відрізнятись виключно в залежності від того, в який саме момент вони вийшли на пенсію, та в якій саме редакції на цей час діяла частина друга статті 13 Закону №2262-ХІІ.

Європейський суд з прав людини вказував, що "неоднаковість ставлення є дискримінаційною, якщо вона позбавлена об`єктивного й розумного обґрунтування; іншими словами, якщо вона не переслідує легітимної мети чи якщо бракує виправданого співвідношення пропорційності між застосованими засобами та переслідуваною метою. Договірній державі належить певний простір оцінювання у визначенні, чи та якою мірою відмінності в інших подібних ситуаціях виправдовують неоднакове ставлення" (§ 51 рішення у справі "Stec and Others v. The United Kingdom" від 12 квітня 2006 року).

За таких обставин, суд вважає, що оскільки під час призначення пенсії та його перерахунку на даний час враховуються всі складові грошового забезпечення, у тому числі щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, застосування відсоткового значення розміру пенсії станом на момент її призначення не відповідає принципу правової визначеності, оскільки ставить пенсіонерів, пенсію яким було призначено до внесення відповідних змін до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо зменшення максимального розміру пенсії до 70% у більше привілейоване положення в порівнянні з пенсіонерами, пенсія яких була призначена до відповідних змін і відсоткове значення пенсій яких може бути визначено на рівні 90, 85, 80 та 75%.

Судом також враховано, що за загальним підходом, який Велика Палата Верховного Суду послідовно застосовує, вона може відступати від попередніх висновків задля гарантування юридичної визначеності. Вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути: вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 05.12.2018 у справі № 757/1660/17-ц, від 15.05.2019 у справі № 227/1506/18, від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц, від 21.08.2019 у справі № 2-836/11, від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц, від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц, від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17, від 25.05.2021 у справі № 149/1499/18, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18, від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16, від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, від 08.06.2022 у справі № 362/643/21, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, від 26.10.2022 у справі № 210/2257/19).

Отже причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути: вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року по справі № 201/10234/20 зазначила, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників справи. При цьому принцип єдності судової практики не є абсолютним, оскільки в протилежному випадку це означало б неможливість виправити судом свою позицію або виключало б можливість динамічного розвитку права та суспільних правовідносин.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо визнання протиправними дій щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку і виплати пенсії в розмірі 73% від відповідних сум грошового забезпечення з 01.06.2024 року задоволенню не підлягають.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні основної позовної вимоги, відповідно не підлягають задоволенню і похідні вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії в розмірі 73% від відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.06.2024 року у відповідності із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ у зв`язку зі зміною грошового забезпечення в розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з урахуванням проведених виплат.

Приймачи до уваги, що за результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, відповідно розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_1 .

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, місцезнаходження: 65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 83; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20987385.

Суддя Роман КАРАВАН

.