Постановление суда № 127072051, 28.04.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5968/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчої СВ Подільського УП в ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025100070001115, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Шахтарськ Донецької області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2016 року народження (зі слів), офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Подільського УП в ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 звернулися до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУ НП у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12025100070001115, відомості щодо якого 26.04.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжено.

Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, в ніч з 25.04.2025 на 26.04.2025, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, проходили повз кав`ярню «Husky family coffee», яка розташована біля входу в магазин «Фора», за адресою: м. Київ, вул. Світлицького, 26Б. В цей час в них виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану ОСОБА_5 разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, повторно, діючи спільно, впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, розподіливши між собою ролі виконання злочинного умислу стали його реалізовувати. ОСОБА_5 шляхом віджиму віконної рамки від рами, невстановленим досудовим розслідуванням знаряддям, який в нього був з собою проник в кав`ярню через віконце, а невстановлена досудовим розслідуванням особа перебувала зовні стоячи на сторожі, допомагаючи ОСОБА_9 проникнути в середину кав`ярні та допомагаючи винести викрадене майно, приймаючи його зовні кав`ярні з вікна з рук ОСОБА_9 .. В результаті спільних злочинних дій ОСОБА_9 та невстановленої досудовим розслідуванням особи з кав`ярні таємно було викрадено мобільний телефон марки «Samsung», моделі «А50» синього кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з Sim-картою оператора «Life» № НОМЕР_3 вартістю 13000 гривень, ноутбук «MacBook», сріблястого кольору, моделі «А1466» серійний № C02LL2QMFSV8, вартістю 25000 грн. які належать ОСОБА_10 .

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 та невстановленої досудовим розслідуванням особи, потерпілому ОСОБА_10 спричинена майнова шкода на загальну суму 38000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в інше приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Тому, стосовно ОСОБА_5 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання від вартою оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, вказав, що жодні інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання прокурора та просила застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею становлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУ НП у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12025100070001115, відомості щодо якого 26.04.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

26 квітня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Стороною обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри та наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України долучено:

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_10 від 26.04.2025;

- протокол огляду від 26.04.2025;

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 від 26.04.2025;

- рапорт ст. о/у ВКП Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 ;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.04.2025;

- повідомлення про підозру від 26.04.2025.

Таким чином, із долучених до клопотання та досліджених судом письмових доказів вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Суд також звертає увагу на те, що «обґрунтована підозра», відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Аналізуючи актуальність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та зазначених прокурором у клопотання, слідчий суддя дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, з огляду на наступне.

Зокрема, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

З врахуванням викладеного, на думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування; у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

При встановленні наявності ризику впливу на свідка та потерпілого у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує, що вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

Надаючи оцінку ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає вказаний ризик доведеним, оскільки, характер та спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, свідчіть про низький рівень правосвідомості та соціальної відповідальності підозрюваного.

Крім цього, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує відомості щодо особи підозрюваного, який є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий та притягувався до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя, враховує характер злочинних дій підозрюваного, що свідчать про зневажливе ставлення до норм моралі та громадського порядку, до норм закону, вважає, що застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Слідчий суддя дійшов висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі досудового розслідування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання вказаних ризиків.

При цьому, надаючи оцінку твердженню захисника щодо можливості застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, слідчий суддя, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, особливості події кримінальних правопорушень (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), дійшов висновку, що заявлений захисником запобіжний захід не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування. Крім цього, застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначених ризиків.

За таких обставин, враховуючи, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обґрунтованість підозри, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, зможе у повній мірі запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Щодо можливості визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, беручи до уваги обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою для забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави на підозрювану необхідно покласти обов`язки, визначені частиною 5 вказаної статті.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176 - 178, 181, 193 - 194, 196 - 197, 309 - 310 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В ИВ:

Клопотання слідчої СВ Подільського УП в ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025100070001115, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з моменту фактичного затримання, тобто з 26 квітня 2025 року по 24 червня 2025 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва для внесення застави. Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави: код отримувача - код за ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО - 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24 червня 2025 включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважених осіб Подільської окружної прокуратури м. Києва.

Строк дії ухвали визначити по 24 червня 2025 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_12