Решение № 127043729, 02.05.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2152/25

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Обиход В. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначало, що 05.11.2018 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» було укладено договір про надання кредиту № 501082392.

Відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит у розмірі 44 074 грн. 24 коп. строком на 48 місяці для споживчих цілей з відсотковою ставкою у розмірі 21,99 %.

Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту.

Однак, ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 20.09.2021 становить 55 851 грн. 60 коп.

20.09.2021 між АТ «Альфа Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 501082392 від 05.11.2018.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором факторингу, на підставі якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № у загальному розмірі 55 851 грн. 60 коп., яка складається з суми тіла кредиту - 30 801 грн. 23 коп., нарахованих та несплачених відсотків - 25 050 грн. 37 коп.

Крім того, просив стягнути з відповідача на свою користь судовий збір та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 200 грн.

Відповідно до ухвали судді Подільського районного суду м. Києва від 20.03.2025 було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що позивачем не надано доказів перерахування грошової суми у розмірі 38 526,43 грн. на рахунок № НОМЕР_1 , позивач долучив до матеріалів справи Виписку з додатку до Договору факторингу № 3 від 20.09.2021, але не Додаток № 1-1, на яке йде посилання у Договорі та Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 20 вересня 2021 року.

Позивачем також не доведено, що ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» відповідно до умов Договору факторингу №3 від 20.09.2021 набуло право вимоги до позичальників АТ «Альфа-Банк», в тому числі і до ОСОБА_1 за договором про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 05.11.2018.

Крім того, порушено строки позовної давності, оскільки строк повернення кредиту, відповідно до оферти - 05.11.2022, проте зміною кредитором та пред`явленням вимоги про повернення заборгованості, кредитор змінив строк повернення на 20.09.2021, позивач звернувся до суду лише 12.02.2025, тобто з пропуском строку позовної давності.

З приводу витрат на правову допомогу зазначив, що у наданому адвокатом акті відсутнє посилання на саме справу за його участю, таким чином, необхідно відмовити у стягненні витрат на правову допомогу у зв`язку з їх недоведеністю.

Посилаючись на вищевикладене, просив у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що набуття ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» права вимоги до ОСОБА_1 підтверджується договором факторингу від 20.09.2021, доданим до позовної заяви.

З приводу строку позовної давності вказав, що згідно з Законом № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, було продовжено перебіг позовної давності для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на час дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та карантином, який було запроваджено 12.03.2020, таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулося до суду в межах позовної давності.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, 05.11.2018 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» було укладено кредитним договір № 501082392, шляхом підписання оферти на укладення угоди про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - кредитний договір) (а.с. 5).

Згідно з абз. 1 кредитного договору тип кредиту «Кредит готівкою», сума кредиту становить 44 074 грн. 24 коп., фіксована процентна ставка становить 21,99 % річних, строк кредиту - 48 місяців.

Відповідно до п. 1 кредитного договору під час користування кредитом встановлена комісійна винагорода: за надання кредиту 0,00% від суми кредиту, зазначеної в оферті; за обслуговування кредиту в розмірі 0,00 % від суми кредиту.

Згідно з п. 2 кредитного договору дата повернення кредиту - 05.11.2022, рахунок відкритий в банку - № 29094501082392.

Відповідно до меморіального ордера про перерахування суми кредиту № 0410009 від

05.11.2018 ОСОБА_1 здійснено перерахування кредитних коштів у розмірі 44 074 грн. 24 коп. за кредитним договором № 501082392 від 05.11.2018 (а.с. 7).

Обґрунтовуючи позов про стягнення заборгованості з відповідача, позивач посилався на те, що згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 20.09.2021, сума заборгованості за тілом кредиту становить 30 801 грн. 23 коп. (а.с. 13).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує.

Згідно з розрахунками, наданими позивачем (а.с. 13) та випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 , заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 20.09.2021 складає 30 801 грн. 23 коп.

За змістом статей 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбулися у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No.2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

При цьому суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє в позові через необґрунтованість. Якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності в разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

За правилами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, з урахуванням статті 257 ЦК України, позивач вправі був звернутися до суду з позовом до відповідачів за захистом свого порушеного права з вимогами про стягнення заборгованості, яка утворилася з 01.03.2017, у строк не пізніше 01.03.2020, позов подано 04.09.2024.

Однак, оскільки Законом № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, було продовжено перебіг позовної давності для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на час дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності підлягає частковому задоволенню судом з урахуванням положень вищенаведеного законодавства, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 06 травня 2021 року у справі № 903/323/20, від 06 грудня 2023 року справі № 212/10834/21.

У постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) Верховний Суд зазначив про те, що у пункті 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540 - ІХ перелічені всі статті Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Із даним позовом ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулося до суду 12.02.2025, однак враховуючи, що пунктом 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України перебіг строку позовної давності продовжено на строк дії карантину, внесені до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України зміни набули чинності з 02.04.2020, відповідно не є пропущеним строк позовної давності щодо платежів, строк сплати яких станом на 02.04.2017 не завершився.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором за період з 05.11.2018 до 20.09.2021 є правомірними, оскільки подані в межах строку позовної давності.

Ураховуючи те, що факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 не спростований, вказаний кредитний договір є чинним, в установленому законом порядку недійсним не визнавався, а тому позов в частині стягнення заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту у розмірі 30 801 грн. 23 коп. підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача, також, 25 050 грн. 37 коп. заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У порушення вищезазначених вимог ЦПК України, позивачем до суду не надано обґрунтованого розрахунку нарахованих та прострочених відсотків, не вказано облікової ставки, періоду нарахування та суми, з якої виходив позивач, здійснюючи розрахунок нарахованих та несплачених відсотків у розмірі 25 050 грн. 37 коп.

Ураховуючи те, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку суми нарахованих та несплачених відсотків, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволення позову в частині стягнення 25 050 грн. 37 коп. заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам.

Установлено, що 20.09.2021 між АТ «Альфа Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № 3.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнту право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку № 1-1 до договору.

Згідно з витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 3 від 20.09.2021 сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 5010882392 від 05.11.2018 за тілом кредиту складає 30 801 грн. 23 коп.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло прав вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5010882392 від 05.11.2018.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 200 грн.

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У порушення вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України представником позивача не надано детального опису робіт (надання послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги, не зазначено час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Ураховуючи те, що позивачем не надано суду обгрунтованого розрахунку суми витрат, понесених на правову допомогу, не зазначено час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), правових підстав для стягнення витрат на правову допомогу немає.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 3 028 грн.

Керуючись ст. ст. 207, 526, 610, 612, 625, 628, 633, 634, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. ст. ст. 3, 4,8, 10-12,76-д, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 40340222) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № 5010882392 від 05.11.2018 у розмірі 30 801 (тридцять тисяч вісімсот одна) грн. 23 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення - 02.05.2025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. С. Захарчук