Постановление суда № 127025607, 01.05.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

01 травня 2025 року Справа № 520/7572/24

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши у письмовому провадженні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду подано заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, в якій просить суд встановити судовий контроль шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (боржника) - командира військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення від 03.06.2024 року, у справі № 520/7572/24 встановити відповідний строк для цього (7 робочих днів).

В обгрунтування вищевказаної заяви зазначено, що відповідачем не виконано рішення суду по даній справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, з наступних підстав.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 року по справі № 520/7572/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення військової частини НОМЕР_1 про відмову у звільненні солдата ОСОБА_1 призваного на військову службу на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 за мобілізацією та зарахованого у штат в/ч НОМЕР_2 на посаду стрільця зенітника зенітного ракетного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки, на підставі рапорту про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі п.п. г п.2 ч. 4 ст. 26 Закону України № 2232-ХІІ, у зв`язку з необхідністю постійного догляду за матір`ю, яка за висновком лікарської - консультативної комісій є невиліковно хвора, яка через порушення функцій організму потребує постійного постороннього догляду. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 звільнити солдата ОСОБА_1 призваного на військову службу на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 за мобілізацією та зарахованого у штат в/ч НОМЕР_2 на посаду стрільця зенітника зенітного ракетного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки, з військової служби за сімейними обставинами на підставі п.п. г п.2 ч. 4 ст. 26 Закону України № 2232-ХІІ, у зв`язку з необхідністю постійного догляду за матір`ю, яка за висновком лікарської консультативної комісій є невиліковно хвора, яка через порушення функцій організму потребує постійного постороннього догляду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 по справі № 520/7572/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.

Харківським окружним адміністративним судом складено виконавчий лист про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 звільнити солдата ОСОБА_1 призваного на військову службу на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 за мобілізацією та зарахованого у штат в/ч НОМЕР_2 на посаду стрільця зенітника зенітного ракетного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки, з військової служби за сімейними обставинами на підставі п.п. г п.2 ч. 4 ст. 26 Закону України № 2232-ХІІ, у зв`язку з необхідністю постійного догляду за матір`ю, яка за висновком лікарської консультативної комісій є невиліковно хвора, яка через порушення функцій організму потребує постійного постороннього догляду.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно ч. 1 ст. 372 КАСУ у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження.

Так, заявником надано до суду постанову відділу Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин, виконавчий лист виданий на підставі рішення суду у даній справі перебуває на примусовому виконанні у органі Державної виконавчої служби.

Також, згідно Єдиного реєстру виконавчих проваджень державним виконавцем накладено на відповідача штрафи за невиконання рішення суду у даній справі.

Проте, з Єдиного реєстру виконавчих проваджень не вбачається прийняття рішення про закінчення вказаного виконавчого провадження.

Таким чином, не можна прийти до висновку, що вказане виконавче провадження не призвело до виконання рішення суду у даній справі.

Також, суд звертає увагу, що згідно даних Єдиного реєстру виконавчих проваджень Військова частина НОМЕР_1 листом №1571/3007 від 18.03.2025 повідомила державного виконавця, що солдат ОСОБА_1 , 19 липня 2024 року самовільно залишив військову частину. Вказано, що з 13 серпня 2024 року солдату ОСОБА_1 колишньому навіднику зенітного кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 було призупинено військову службу у Збройних Силах України відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та пунктів 144-1 та 144-2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (зі змінами), на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.08.2024 №62024170020006221. Зазначено, що вимога державного виконавця не може бути виконана у зв`язку з неможливістю її практичної у реалізації.

Отже, в даній справі суд не вбачає підстав для застосування судового контролю.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297, ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Бабаєв А.І.