Решение № 126989873, 30.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 рокусправа № 380/5700/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (далі- позивач) надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - відповідач) заяву про надання відстрочки від мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з наявністю батька особи з інвалідністю ІІ групи. Відповідач Листом від 27.12.2024 повідомив про те, що до заяви необхідно долучити додаткові документи які підтверджують право на відстрочку від мобілізації. 29.01.2025 та 10.02.2025 до відповідача були скеровані витребуванні документи. Представник позивача 21.02.2025 надіслав на адресу відповідача адвокатський запит у якому просив повідомити про стан розгляду заяви. У відповіді листом №3166 від 08.02.2025 відповідач повідомив про відмову у наданні відстрочки. Позивач вважає, що дії щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації п.13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є протиправними, відтак звернувся із вказаною позовною заявою до суду.

Ухвалою судді від 25.03.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у встановлений судом строк, відзив на позов не подав. Про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі ЄСІТС від 24.03.2025.

Станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

09.12.2024 позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки від призову на підставі п.13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Вказав, що є особою, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації , у зв`язку з наявністю у позивача батька , який має II групу інвалідності. До цієї заяви позивач долучив завірені нотаріусом копії наступних документів: копії паспорта ОСОБА_1 , військового квитка ОСОБА_1 , посвідчення ОСОБА_1 , паспорту ОСОБА_2 , РНОКПП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копія пенсійного ОСОБА_3 , пенсійного посвідчення ОСОБА_2 , копія довідки до акту огляду МСЕК ОСОБА_2 , відомості з Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб №153796.

Листом від 27.12.2024 № 25755 позивачу повідомлено про необхідність долучити до заяви від 09.12.2024 повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 ..

Представник позивача 29.01.2025 на адресу відповідача надіслав заяву у якій просив долучити до заяви від 09.12.2024 такі документи: копію листа-відповіді, повний витяг Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 від 25.01.2025, копію паспорту ОСОБА_4 , копію картки платника податків ОСОБА_4 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 від 17.03.2010, копію свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_4 від 16.02.2008, копію рішення суду про розірвання шлюбу від 20.02.2021 між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , копію відомостей з Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб № 181505 від 21.01.2025, копію довідки про отримання допомоги № 368 від 17.01.2025 щодо ОСОБА_4 .

Позивач 10.02.2025 на адресу відповідача надіслав заяву у якій просив долучити до заяви від 09.12.2024 заяву ОСОБА_2 від 04.02.2025, заяву ОСОБА_1 від 09.12.2025 та заяву ОСОБА_4 від 05.02.2025.

Представник позивача 20.02.2025 на адресу відповідача надіслав адвокатський запит у якому просив надати відомості про результат розгляду заяв: ОСОБА_1 від 09.12.2024, від 29.01.2025 та від 10.02.2025.

У відповідь на адвокатський запит відповідач скерував повідомлення від 08.02.2025 у якому надав інформацію щодо стану розгляду заяви про надання відстрочки. Вказано про те, що протоколом від 06.02.2025 №6 ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Зазначено, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причиною відмови вказано: «Відстрочка від призову на військову службу надається за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати».

Позивач, вважає протиправною відмову відповідача звернувся з цим позовом до суду.

Спірні правовідносини виникли з приводу відмови у наданні довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ст. 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому була неодноразово продовжена та наразі триває.

Воєнний стан в розумінні положень ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Окрім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон України № 3543-XII).

Згідно з абз.4 ст.1 Закону України № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч. 2, 3, 5 ст. 4 Закону України № 3543-XII організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено: оголосити та провести загальну мобілізацію (пункт 1); мобілізацію провести, зокрема, на території Львівської області.

Статтею 23 Закону України № 3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Також, Кабінетом Міністрів України постановою №560 від 16.05.2024, затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відповідно до п.58-1 Порядку №560 військовозобов`язані, які відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а за умови наявності кількох військовозобов`язаних - додають заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 ч. 1ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Додаток 5 Порядку № 560 визначає Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Так, відповідно до додатку 5 Порядку № 560 документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п.13 ч.1 ст.23 Закону України № 3543-XII:

для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;

для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження);

для військовозобов`язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);

для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу було відмовлено рішенням комісії у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (протокол № 6 від 06.02.2025) у зв`язку із тим що «відстрочка від призову на військову службу надається за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати».

Водночас матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 є батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження (серія НОМЕР_5 , видане повторно). Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії (серія 12ААГ № 372155), ОСОБА_2 має встановлену другу групу інвалідності.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 09.12.2024, у якій просив надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Як встановлено судом, до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу позивачем було додано належним чином засвідчені нотаріусом копії таких документів: паспорт ОСОБА_1 , військовий квиток ОСОБА_1 , посвідчення ОСОБА_1 , паспорт ОСОБА_2 , реєстраційні номери облікових карток платників податків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , свідоцтво про народження ОСОБА_1 , пенсійне посвідчення ОСОБА_2 , довідка до акта огляду МСЕК ОСОБА_2 , а також відомості з Реєстру Львівської міської територіальної громади щодо кількості зареєстрованих осіб (№ 153796).

Згодом до заяви було додатково долучено копію листа-відповіді, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 25.01.2025, копії паспорта та картки платника податків ОСОБА_4 , копії свідоцтв про народження ОСОБА_5 (серія НОМЕР_3 від 17.03.2010) та ОСОБА_6 (серія НОМЕР_4 від 16.02.2008), копію рішення суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 від 20.02.2021, відомості з Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб (№ 181505 від 21.01.2025), довідку про отримання допомоги (№ 368 від 17.01.2025) стосовно ОСОБА_4 , а також заяви ОСОБА_2 від 04.02.2025, ОСОБА_1 від 09.12.2024 та ОСОБА_4 від 05.02.2025.

Щодо підстави для відмови, зазначеної у протоколі № 6 від 06.02.2025, а саме: «відстрочка від призову на військову службу надається за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати», суд зазначає таке.

Згідно з відомостями з Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб № 153796, за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), ОСОБА_1 (15.05.1984) та ОСОБА_8 (02.05.1959). Таким чином, за вказаною адресою фактично проживає позивач разом із дружиною, сином та батьком.

Відповідно до заяви від 05.02.2025 ОСОБА_4 сестра позивача на вказаний час проживає за іншою адресою, ніж її батько, ОСОБА_2 . У своїй заяві вона зазначає, що через необхідність постійного догляду за двома малолітніми дітьми, яких виховує самостійно, а також у зв`язку з постійною зайнятістю на роботі, вона фізично не має можливості здійснювати догляд за своїм батьком. Крім того, вона підтвердила, що єдиною особою, яка може забезпечити постійний догляд за ОСОБА_2 , є саме позивач ОСОБА_1 .

Вказані обставини були викладені також у заяві ОСОБА_2 про необхідність отримання відстрочки для його сина від призову на військову службу під час мобілізації.

Надаючи правову оцінку підставам відмови у наданні позивачу відстрочки від призову, суд зазначає таке.

За змістом п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII та пункту 58-1 Порядку №560 право на відстрочку мають військовозобов`язані за наявності у сукупності таких умов:

1) військовослужбовець має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

2) військовослужбовець зобов`язаний утримувати одного з батьків з інвалідністю 1 чи 11 групи;

3) один з батьків з інвалідністю 1 чи 11 групи потребує догляду;

4) відсутні інші особи, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).

Відповідач у спірному випадку перевірив наявність переліку документів, наведених у додатку 5 Порядку № 560, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII та встановив відсутність підстав для надання відстрочки позивачу та прийняв рішення про відмову у наданні відстрочки.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач не має усіх наявних у сукупності умов передбачених п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII та пункту 58-1 Порядку №560, адже у позивача є сестра ОСОБА_4 , яка не є військовозобов`язаною та відповідно до закону зобов`язана утримувати батька ОСОБА_2 .

Суд зазначає про те, що факт проживання за різними адресами ОСОБА_2 та його доньки ОСОБА_4 не звільняє останню від обов`язку утримувати батька.

Більше того, позивач не надав до суду а також до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації належних доказів, які підтверджують факт, що ОСОБА_4 є особою з інвалідністю, чи яка потребує постійного догляду, чи перебуває під арештом (крім домашнього арешту), чи відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з рішенням відповідача щодо відмови позивачу у наданні довідки про відстрочку від призову на військову службу.

Отже, у вказаному випадку відсутні правові підстави відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для надання відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації.

Як зазначалось вище, розгляд заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відбувається за встановленою процедурою.

Згідно з абз. 1 п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Аналіз цих пунктів Порядку №560 вказує на те, що заяви з доданими до них документами військовозобов`язаних про надання відстрочки перед прийняттям рішення підлягають попередньому вивченню та оцінці комісією, а у випадку про надання відстрочки з підстав, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України №3543-XII, перевірці підлягають зокрема родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей відповідних державних реєстрів.

Відповідач, відмовляючи позивачу у наданні відстрочки, обґрунтовано вивчав і надавав оцінку підставам та документам, що були надані до заяви позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України №3543-XII.

Отже, рішення щодо відмови позивачу у наданні довідки про надання відстрочки від призову ОСОБА_1 було прийнято правомірно з дотриманням приписів Закону України №3543-ХІІ та пункту 61 Порядку №560.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович