Решение № 126989860, 30.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 рокусправа № 380/19030/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчити дії,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які полягають у зупиненні виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2024 з нарахуванням індексації згідно з постанови КМУ від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та відповідно до Постанови КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області поновити ОСОБА_1 з 01.07.2024 нарахування та виплату індексації згідно з постановою КМУ від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та відповідно до постанови КМУ від 24.02.203 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем при перерахунку пенсії з 01.07.2024 протиправно знято суми індексації пенсії за 2022, 2023 роки.

Ухвалою суду від 16.09.2024 позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали десять днів з дня отримання копії ухвали. На виконання вимог ухвали суду позивачем усунуто зазначені недоліки.

Ухвалою суду від 27.09.2024 позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків (десять днів з дня вручення цієї ухвали), шляхом долучення до матеріалів справи документу про доплату судового збору в розмірі 1937,92 грн та заяви про поновлення строку, оформленої належним чином та не додав докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 12.11.2024 зупинено провадження у справі №380/19030/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчити дії до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №400/6254/24.

19.11.2024 за вх.№21598ел від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки пенсія позивача перераховувалася після 1 січня 2023 року у зв`язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то дана обставина є підставою, яка в силу приписів Закону № 2262 та Постанов № № 118, 168 виключає можливість встановлення індексації за 2022 і 2023 роки.

Ухвалою суду від 23.04.2025 поновлено провадження у адміністративній справі №380/19030/24.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суд від 14.03.2024 у справі №380/3895/24 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5к/вих./4.2/165 від 05.01.2024 року про розмір її грошового забезпечення, станом на 01.01.2023 року, що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку розміру пенсії з 01.02.2023 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5к/вих./4.2/165 від 05.01.2024 року про розмір її грошового забезпечення, станом на 01.01.2023 року, що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням виплачених сум.

На виконання вказаного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.02.2023 проведено перерахунок пенсії позивача на підставі зазначеної довідки, згідно з якою розмір грошового забезпечення позивача підвищився з 01.01.2023 року - через зростання з 01.01.2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виходячи з положень п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

З моменту такого перерахунку припинив виплату індексацій пенсії, нарахованих відповідно до Постанов № 118 та № 168.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась з вказаним позовом до суду.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частина 5 статті 17 Конституції України покладає на державу обов`язок забезпечення соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Спеціальним законом, що регулює відносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, є Закон № 2262-XII. У преамбулі та статтях цього Закону держава гарантує гідне пенсійне забезпечення вказаних осіб, зокрема, шляхом перерахунку призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Частина 3 статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції, чинній на момент виникнення права на перерахунок) визначає складові грошового забезпечення, з яких обчислюються пенсії: відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Частина 4 статті 63 Закону № 2262-XII (в редакції, чинній на момент виникнення права на перерахунок) встановлює, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення . Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" передбачено індексацію пенсій з 1 березня 2022 року. Пунктом 2 цієї Постанови встановлено особливості врахування підвищення пенсії в результаті її перерахунку при визначенні суми індексації.

Постановою КМУ від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" передбачено індексацію пенсій з 1 березня 2023 року. Пункт 2 цієї Постанови містить аналогічні до Постанови № 118 положення щодо врахування підвищення пенсії в результаті її перерахунку.

Суд зазначає, що спірні правовідносини щодо правомірності припинення виплати індексацій за Постановами № 118, № 168 після здійснення перерахунку пенсії військовому пенсіонеру на підставі рішення суду, яким зобов`язано врахувати оновлене грошове забезпечення, розраховане з актуального прожиткового мінімуму, були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій адміністративній справі № 400/6254/24.

Постановою ВП ВС від 13 березня 2025 року у цій зразковій справі надано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які відповідно до частини третьої статті 291 КАС України є обов`язковими для всіх адміністративних судів при вирішенні типових справ. Обставини цієї справи є подібними до обставин зразкової справи.

Щодо припинення виплати індексацій за Постановами № 118 та № 168 Велика Палата Верховного Суду у пункті 112 своєї Постанови від 13.03.2025 у справі № 400/6254/24 дійшла висновку, що перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням окладів, визначених шляхом множення актуального розміру прожиткового мінімуму на відповідний тарифний коефіцієнт, є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до пунктів 2 Постанов № 118 та № 168 є правомірною підставою для невиплати сум індексації пенсії за 2022 та 2023 роки. ВП ВС роз`яснила, що норми пунктів 2 Постанов № 118 та № 168 сформульовані таким чином, що будь-який перерахунок пенсії, здійснений у відповідному році у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення (незалежно від підстав такого підвищення, включаючи виконання рішення суду щодо застосування актуального прожиткового мінімуму), враховується при визначенні права на індексацію, передбачену цими постановами. Якщо внаслідок такого перерахунку розмір пенсії збільшився, то сума індексації або не виплачується зовсім (якщо підвищення дорівнює або перевищує суму індексації), або виплачується у зменшеному розмірі (як різниця між сумою індексації та сумою підвищення). Оскільки пенсія Позивача була перерахована з 01.02.2022 та 01.02.2023 на підставі рішення суду у справі № 380/15003/24, і цей перерахунок призвів до підвищення основного розміру пенсії через врахування актуального грошового забезпечення, то відповідно до обов`язкових висновків ВП ВС у зразковій справі, дії Відповідача щодо припинення виплати індексацій за Постановами № 118 та № 168 є правомірними. Посилання Позивача на загальні конституційні гарантії та норми міжнародного права не спростовують висновку ВП ВС щодо застосування конкретних норм Постанов № 118 та № 168 у спірних правовідносинах. Відтак, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи висновки ВП ВС у зразковій справі № 400/6254/24, які є обов`язковими для суду, Відповідач довів правомірність своїх дій щодо припинення виплати Позивачу індексацій за Постановами № 118, № 168 після перерахунку пенсії на виконання рішення суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи наведе, суд приходить до висновку про відсутність порушеного права позивача з боку відповідача на момент звернення до суду, оскільки відповідач діяв на підставі, у межах своїх повноважень та у спосіб, що визначені законодавством.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, та, враховуючи, що інші доводи позивача не спростовують вищевикладені висновки суду, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема також витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, інших заяв до розподілу судом витрат у справі, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з для складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

СуддяСподарик Наталія Іванівна